Просвітянська Посестра

Просвітянська громада Рівненщини зазнала великої втрати. Дочасно пішла в засвіти в травневе буяння життя справжня Українка, світла, щира, високошляхетна Посестра Тетяна Сергіюк.
Шлях до “Просвіти” – закономірний: з дитинства вихована в національному дусі в українській родині, коріння якої увібрало споконвічні традиції Волинської землі. Народилася 23 серпня 1967 року в селі Бокійма на Млинівщині. Батьки, зокрема мама – учителькафілологиня, навчали доньку цінувати працю, робити добро, бути щедрою, любити людей. Цими принципами керувалася все життя.
Просвітянська зірка Тетяни зійшла в період професійного визнання, коли працювала головною спеціалісткою Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації. Продовжуючи традиції попередників, зачинателів просвітянського руху 1990х років, Тетяна активно долучається до організації та проведення обласних етапів усеукраїнських конкурсів: Міжнародного конкурсу з українознавства, Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості “Об’єднаймося ж, брати мої”, обласного конкурсу “Перло многоцінне”. Ініціювала підготовку та публікацію статей у часописі “Слово Просвіти”. Читачі всієї України мали можливість знайомитися з просвітянськими буднями та святами рівнян – активних просвітян краю. У співпраці з Михайлом Борейком підготувала до перевидання рідкісні книги, якими поповнилися українські книгозбірні.
Працюючи на посаді методиста Рівненської малої академії наук учнівської молоді, Тетяна Володимирівна вдало поєднувала професійні обов’язки (робота з обдарованою молоддю) з молодіжним просвітницьким рухом, віднаходячи обдаровану національно свідому молодь, пропонуючи теми досліджень, що популяризують літературу рідного краю, фольклор Полісся та Волині на всеукраїнському рівні.
Як уболівала за останній у її житті Всеукраїнський конкурсзахист науководослідницьких робіт учнівчленів Малої академії наук юних філологів і як раділа за їхні перемоги!
Пані Тетяна залишається для нас, просвітян, високим моральним авторитетом, глибоко органічним у ставленні до свого роду і народу. Безмежно шкода, що пішла в засвіти добра співчутлива людина, яка вміла підтримати, підставити плече, бути вірною Посестрою, самовіддано любити малу батьківщину Бокійму, рідне Рівне та всю Україну.
Вона мала ще багато планів. Але те, що встигла здійснити, гарантує чільне місце в пам’яті просвітянської громади краю.
Мир і спокій Твоїй душі, Посестро. Вічна і світла пам’ять.

Наталія САВЧУК,
членкиня правління Рівненського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment