ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН

  1. Буккросинг
    “Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку” – така назва тексту для аналізу у варіянті ЗНО з української мови та літератури. Чи є потреба на предметі з української мови та літератури пропонувати текст, де опорним словом смислового аналізу є новоанглізм, що має питомий український відповідник книгообіг, книгооберт, книгообмін, книгорух? Запитання риторичне, бо що ж тоді аналізувати в англійських текстах на іспиті з англійської, як не англійські лексичні одиниці? Замість того, аби показувати багатство та самодостатність нашої мови бодай у текстах на ЗНО з української мови та літератури, якісь підлеглі й залежні голови “втирають” нам мовний сурогат чи гібрид.
    То звідки взялась реалія та слово? Буккроссинг (англомовний новотвір bookcrossing) – це процес книгообігу за принципом залишення книг та реєстрації їх на певному сайті з метою спостереження за їхнім рухом чи взаємообігом. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро), щоб інша людина могла цю книгу знайти та прочитати і, своєю чергою, повторити цей процес взаєморуху книги. Спостереження за “подорожжю” книги здійснюють спеціальні сайти.
    Ідею книгообігу у травні 2002 року запропонував Рон Горнбекер, прізвище якого зазвичай пишуть у російській транслітерації як Хорнберг. За прикладом різних речей він залишив 20 книг із пояснювальними написами в голі свого готелю. За півроку на його сайті було близько 300 активних користувачів, які “відпускали” книги і приводили нових учасників. У квітні 2003 року сайт налічував 113 тисяч учасників, а 2004 року Короткий словник Оксфорда вже містив слово “буккросинг”, чого ще не містить наш Англо-український перекладний словник (Гороть 2006), що охоплює близько 100 000 англійських слів та словосполук.
    Натомість варто нагадати значення в англійській мові багатозначного слова crossing [ˈkrɒsɪŋ] n:
    1. перекреслювання, закреслювання;
    2. перетин; схрещення; перехрещення;
    3. перехрестя; перехід (через вулицю); роздоріжжя;
    4. переїзд по воді; переправа;
    5. перетин залізничних колій; роз’їзд;
    6. тех. хрестовина;
    7. схрещування;
    ~ over перехрещування факторів при спадковості (АУС, с. 323), тоді як bookcrossing – це “практика навмисно залишати книги там, де їх знайдуть і прочитають інші люди”.
    Отже, перш ніж запозичувати слово, слід чітко збагнути реалію, яку воно називає, а відтак, за потреби, надати цій реалії свого розуміння і трактування.
  2. Фрилансер
    Наша література, а отже, мова щедротна на неповторні таланти. Проте серед цього багатства винятковою є філософсько-літературна і мистецька творчість геніяльної Емми Андієвської – громадянки США, мешканки Німеччини та українки з таким запасом українськости, що його стало б на кожного мешканця планети Земля.
    Вільно спілкується англійською та німецькою, її твори перекладають англійською, німецькою, французькою, польською, російською, есперанто, івритом, португальською, але вона творить і живе лише українською:
    “Я вперше у своєму житті почула українське слово в Вишгороді, куди ми переїхали з Донбасу (1936 р. – І.Ф.). Там зі мною, п’ятилітнім дитинчам, говорили 16-літні дівчаточка в вишиваних сорочках. Говорили українською з такою гідністю, як ніхто. І коли я мамі продемонструвала, як підхопила оту незнайому мову, мама сказала: “Не сметь! Ребенок омужичивается!” ˂…˃ Мене зробила українкою несправедливість. Я не терплю несправедливости. Байдуже, щодо кого. Як це так – “пхе” лише тому, що ті дівчаточка говорили оцією мовою? Ха, я вам дам “пхе”! Я все життя тільки українською мовою пишу. Тільки! А я могла б писати, якщо б хотіла, кількома іншими мовами” (Емма Андієвська. Для того, щоб існувала Україна, треба мову).
    І ось про цю самодостатню українку і мислительку на еміграції, справжнім домом якої є мова, у Вікіпедії зазначено, що вона працювала “фрілансером на радіо “Свобода” упродовж 1959–1963 років”. Не знаю, як би поставилася пані Емма до цього новоанглізму в українському тексті, але вона, з крови та переконань українська мислителька та письменниця, точно б знала питомий відповідник.
    Отже, англійська словосполука free lancer – це: 1. найманець; 2. політик або журналіст, що не належить до якоїсь партії або редакції (АУС, с. 531), де прикметник free 1. вільний; 2. невимушений; 3. добровільний; 4. незайнятий, звільнений; 5. щедрий, багатий, значний; 6. безкоштовний, відкритий, доступний (АУС, с. 531).
    Другий складник словосполуки – lancer ˂ lanc n 1. спис, піка; 2. воїн зі списом; 3. ості, остень (риболовецьке знаряддя у вигляді списа); 4. ланцет (хірургічний інструмент з двосічним лезом). 5. звич. кавалерист (із пікою) (АУС, с. 773).
    Вперше слово-композит freelancer ужив шотландський письменник Вальтер Скотт у славетному романі “Айвенго” у значенні воїна зі списом, що воює як найманець з власною зброєю, себто – вільний стрілець.
    З огляду на сучасні обставини, відбулася десемантизація цієї історичної лексичної одиниці, що набула значення мирного робочого фаху – самовільного пошуку роботи (чи одночасно кількох робіт) без укладення довготермінової угоди як позаштатного працівника – вільнонайманця. В Україні вільнонайманці зазвичай виконують роботу віддалено, через Інтернет.
    У випадкові з Еммою Андієвською: вона, будучи географічно віддаленою від України, живе в самому серці її великої мови, з якої, як ніхто з усіх наших письменників, творить ядра сенсів:

Вели штурпаччю в мозку
притьмом згинуть.
Втомилась плоть од
вічних перегонів

Добра і зла: душа –
в суцільних ґулях,
Самі піски, суцільна німота,
Ні злетів, ні осяянь,
ні мети, –
Усе – з нуля. І бевзь,
що цілить в тир.
(“Зайве нагадування”, Зб. “Каварня” 1983, с. 69)

Емма Андієвська слушно каже нам, що “кожна доба інакше унаправлює свої ліхтарі на ті самі явища (як у випадкові з історизмом “фрилансер” – І.Ф.). Масовості не завжди доступний дух. До духу йдуть лише одиниці, хоч теоретично це може робити кожен. І все ж не кожному може бути зрозуміло те щось, що має велику вартість. Я вважаю, що не треба писати всім для всіх, а писати так, як кожен зокрема має в цьому свою потребу” (“Буття прочинилося навстіж…” Емма Андієвська (до 80-ліття з дня народження). Біобібліографічний покажчик. Київ 2010, с. 35–36). Отже, не кожен уміє віднайти свій дім через своє слово, бо не кожен вільний і щасливий власник.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment