Славко ПОЛЯТИНЧУК,
голова Кам’янець-Подільського об’єднання товариства “Просвіта”
ім. Тараса Шевченка
Цього року в травні Кам’янець-Подільський відзначає 115-ту річницю заснування Подільської “Просвіти” та 160-ту річницю від дня народження великого сподвижника української справи на Поділлі, відомого лікаря, першого голови Подільської “Просвіти” Костя Солухи. Саме він після офіційної реєстрації товариства “Просвіта” в Кам’янці-Подільському та обрання ради “Просвіти” на організаційному засіданні 4 травня 1906 р. очолив першу в місті українську громадську організацію. Того ж року була закладена перша цеглинка у фундамент української бібліотеки.
1 червня 1906 р. “Просвіта” відкрила в місті над Смотричем бібліотеку та канцелярію, а через два дні влаштувала на Новому бульварі перше українське гуляння. Кам’янчани, які об’єднувалися навколо діяльності “Просвіти” під керівництвом беззаперечного авторитету лікаря Солухи, створювали перші фонди українських видань, газет, книг і журналів. По всій Україні товариства “Просвіти” відкривали бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, музеї, ставили спектаклі української тематики, організовували публічні читання, упорядковували українські школи. Це був період піднесення національного духу, коли після численних переслідувань і заборони української мови та українського книгодрукування відбувся потужний етнокультурний прорив на всіх українських теренах. Якщо за Збручем в Австро-Угорщині вирувало українське літературне та мистецьке життя, виходили друком багато українських періодичних видань, газет, книг та журналів, то в територіальній Україні Російської імперії українське книгодрукування час від часу було під забороною, переслідуванням та суворим наглядом російської жандармерії.
Та жодна імперія не вічна. Російську ж на Поділлі поховало українське відродження, яке розпочалось із діяльності “Просвіти” та її невід’ємної складової частини – бібліотеки.
Перші просвітяни Поділля, які сто років тому ходили тими ж вулицями, що і ми сьогодні, були провідниками українського державотворення в місті над Смотричем у добу Української революції 1917–1921 років. До Української Центральної Ради було обрано наших подолян – Пантелеймона Блонського, Григорія Голоскевича, Нечипора Григорієва, Володимира Дудича, Андрія Животка, Петра Куцяка, Миколу Литвицького, Дмитра Марковича, Авксентія Мельника, Олімпіаду Пащенко, Віктора Приходька, Івана Рижія, Григорія Степуру, Володимира Чехівського. Міністром освіти першої Української Народної Республіки став Нечипір Григоріїв. В урядових структурах УНР працювали Григорій Голоскевич, Володимир Чехівський, Кость Широцький, Юхим Щириця, Харитон Лебідь-Юрчик (під безпосереднім керівництвом Лебідя-Юрчика було створено перший в історії України державний бюджет 1918 року). У міністерстві віросповідань Української Держави працювали Антон Гриневич, Олександр Маричів. Міністром освіти другої УНР став Іван Огієнко.
У новітній період української Незалежності у колі української просвітянської та наукової інтелігенції виникла ідея надати Центральній міській бібліотеці Кам’янець-Подільського ім’я відомого земляка та сподвижника української справи Костя Солухи. Цю ідею підтримали викладачі та професорський склад історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, міське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, співробітники музею, місцеві осередки Спілки краєзнавців України і Спілки журналістів України, два десятки громадських організацій та декілька лідерів місцевих політичних партій.
З 29 березня 2016 року міська бібліотека гідно носить ім’я Костя Солухи і є продовжувачкою його справи та ідей. У відділі краєзнавства Центральної міської бібліотеки представлено медіа-презентацію “Лікар і просвітянин Кость Солуха”.
Внесок усіх тих подолян, хто був поруч із ним і вписав не одну славну сторінку в історію міста над Смотричем, ми теж пам’ятаємо.
