ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН 35. Аб’юз, аб’юзер, аб’юзивні стосунки

“Я стала жертвою аб’юзивних стосунків” або “аб’юз у стосунках”; Аб’юзивні стосунки: як не стати жертвою та допомогти іншим – цей новоанглізм із латинською основою сьогодні заполонює відкриті джерела комунікації. Чи є така потреба і який питомий відповідник?
В англійській мові – це загальновживане багатозначне і різночастиномовне слово:
abuse [ɘˈbju:s] v (past і p. p. abused, pres. p. abusing) 1. зловживати; to ~ one’s position зловживати своїм становищем; to ~ privileges зловживати привілеями; to ~ rights зловживати правами; to ~ smb’s kindness зловживати чиєюсь добротою; 2. ображати; лаяти; погано поводитися (з кимсь); to ~ each other, to ~ one another ображати один одного, сваритися; to ~ smb left and right паплюжити когось на чому світ стоїть; they are always ~ing each other вони завжди сваряться; 3. мучити, жорстоко поводитися; to ~ a child жорстоко поводитися з дитиною; 4. неправильно вживати (слова, терміни); 5. псувати; необережно користуватися (чимсь); to ~ one’s eyesight псувати зір;
abuse [ɘˈbju:s] n 1. зловживання (чимсь – of); crying ~ кричуща несправедливість; drug ~ зловживання наркотиками; ~ of power, authority зловживання владою; ~ of trust зловживання довірою, довір’ям; 2. образа, лайка; verbal ~ словесна образа; a shower, a stream of ~ злива/ потік образ; to break out into ~ вибухнути лайкою; to exchange ~ ображати один одного; to heap, to shower ~ on smb обсипати когось лайками; to hurl ~es at smb закидати когось лайками; 3. жорстоке ставлення, поводження; ~ of children жорстоке поводження з дітьми; 4. неправильне вживання (використання); ~ of terms неправильне вживання термінів; ~ of words неправильне вживання слів; ~ of words неправильне вживання слів; ~ of words неправильне вживання слів; ~s of figures підтасування статистичних даних (АУС, с. 41). Етимон цього новоанглізму сягає латинського слова abusus і означає “зловживання”.
В одному з українських відкритих джерел, що максимально сприяє невмотивованому поширенню цього слова (і, зокрема, як вигаданого психологічного терміна), розкрито значення іменникової словосполуки з прикметниковим похідником від аб’юз – аб’юзивні стосунки (від англ. abusive – 1. образливий, лайливий; 2. жорстокий, негуманний; зловживальний, корумпований – АУС, с. 41): це взаємини, де “одна людина порушує особисті кордони іншої, принижує, допускає жорстокість в спілкуванні та діях з метою придушення волі жертви”. Такі стосунки характерні переважно для домашнього насильства (а не аб’юзтва), що поділяється на психологічне, фізичне, економічне та сексуальне.
Себто у визначенні передбачені антонімні лексичні відношення через похідний іменник із суфіксом -ер аб’юзер / жертва. З огляду на запопадливе запозичення необґрунтованих лексичних одиниць з англійської мови чи через англійське посередництво, видається дивним, що в цьому контексті не зазнало англіїзації старослов’янське слово жертва (одне з первісних значень “горіти, палити” – ЕСУМ2, с. 194–195) в його новомодній заміні, наприклад, на victim.
Що ж означає лексема насильство в українській мові, чи покриває вона семантичне поле англо-латинського аб’юз і чи взагалі потрібно це поле покривати, якщо явище має універсальний, а не унікальний характер?
В 11-томному Словнику української мови знаходимо загальновживане значення цього слова з основними граматичними характеристиками: насильство, а, сер. 1. Застосування фізичної сили до кого-небудь. [Командор:] Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Леся Українка, III, 1952, 378); – Не кажіть, що виривання з чужих рук – то є насильство (Гнат Хоткевич, I, 1966, 132). 2. Застосування сили для досягнення чого-небудь; примусовий вплив на когось, щось. В дитячій душі Франка зародилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); Ідеться про братерство між народами, а не про те, щоб сильніший народ підкоряв собі слабші. Це не братерство, а насильство! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 15) (СУМ 1974, 5, с. 184).
Проте це слово вживають у нашій мові і як юридичний термін, про що свідчить назва нещодавно ухваленого Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (від 2018 року зі змінами у 2019 році), а також у КК України (стаття 1261), де домашнє насильство тлумачено як “умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи”.
То яка потреба вживати багатозначний новоанглізм із латинською основою, якщо є питоме загальновживане слово і водночас його термінне значення? Чи не тому вживають по-новомодному аб’юз, що є жертвами власних комплексів і не становлять собою цілісних і самодостатніх національних особистостей під тиском зовнішніх, але минущих тенденцій? Маємо яскравий приклад словесного насильства, де насильник (аб’юзер) – це жертва власної психічної неповносправности.
Отож не будьмо жертвами ні психічно залежних людей, ні безглуздих запозичень у нашій мові.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment