Про Володимира Вознюка оком бібліографа

Ярослава МельниЧук,
доцентка ЧНУ імені Ю. Федьковича,
членкиня НСПУ та НСЖУ

Хочу повести мову про нову книгу, яка недавно з’явилася завдяки старанням працівників Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка. Це біобібліографічний покажчик “Володимир Вознюк” (Чернівці, 2020), виданий до 70річчя від дня народження цього знаного українського письменника, заслуженого працівника культури України, лавреата 10 літературних і мистецьких премій, члена Національної спілки письменників України, Національної спілки кінематографістів України, кобилянськознавця, директора Чернівецького літературномеморіального музею Ольги Кобилянської.
До речі, з рук бібліотекарів ЧОУНБ імені Михайла Івасюка останніми роками виходять покажчики ряснорясно. Це окремий напрям роботи книгозбірні, яким вона може по праву пишатися. Це, зокрема, покажчики про Євгенію Ярошинську (2018), Михайла Івасюка (2017), Володимира Івасюка (2019), Пауля Целана (2020), Віктора Косяченка (2017), Володимира Михайловського (2019), Віталія Колодія (2019), Богдана Мельничука (2020), Мирослава Лазарука (2016), Лідію Ковалець (2020) та ще кілька.
Нині пильним оком бібліографа оглянуто життєтворчість Володимира Вознюка. Для тих, хто любить цифри: видання містить 747 бібліографічних записів, які згруповано у 5 розділів; на 228 сторінках.
Працювала над книгою авторкаупорядниця покажчика – бібліотекарка І категорії відділу краєзнавства Марія Дудидра. Їй допомагала укладачка вебліографії, завідувачка відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Галина Добровольська. Редактори видання – завідувачка редакційновидавничого відділу Іванна Рудько та заступниця директора з питань наукової роботи, заслужена працівниця культури України Марія Довгань.
Завдяки дизайнеру Вікторові Безпальченку, провідному бібліотекареві сектора інтернетцентру біобібліографічний покажчик має фотогенічне “обличчя”. Фотопортрет самого Володимира Вознюка подано на тлі зображення входу до музею Ольги Кобилянської в обрамленні взору гуцульської вишиванки.
Відповідальною за випуск є директорка ЧОУНБ імені Михайла Івасюка Наталія Філяк.
Покажчик відкривається коротким, але містким словом “Від укладача”, де Марія Дудидра розповіла про принципи підготовки книги, її структуру, яка складається із таких розділів: “Художні та літературознавчі праці”; “Музейна діяльність”; “Література про життя і творчість Володимира Вознюка”; “Бібліографія”; “Вебліографія”.
Допоміжний апарат покажчика включає псевдоніми В. Вознюка, іменний покажчик та список оглянутих періодичних видань – 46 газет і 20 журналів.
Думаю, всіх зацікавлять світлини з родинного архіву поета – музейника “Фотомиті життя” (28 фотографій) і “Творчий шлях у книгах” (26 фото обкладинок).
Супроводжують книгу дві передмови пера його добрих друзів, колег по перу. Перша – “Розмисли край битого шляху” авторства письменника, журналіста, заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Лазарука розкриває обставини їхнього знайомства з Вознюком, характеризує різноаспектність творчого обдарування, проте наголосив, що в першу чергу його друг – тонкий лірик.
А український поет, член НСПУ Василь Рябий у слові “Струни світанкового почуття” зауважив: “я мав змогу переконатися, коли Володимир читав свої вірші перед аудиторією, що чули його з першого слова, все розуміючи і приймаючи за свого, що не всім щастить”.
З великим інтересом читач ознайомиться з “Основними датами життя та діяльності Володимира Вознюка”. Адже практично щороку в нього виходила книжка лірики чи нарисів з кобилянськознавства або культурології. Його творчість визнана заслужено. Він став лавреатом премій, освячених іменами Сидора Воробкевича, Дмитра Загула, Ольги Кобилянської, Павла Тичини, братів Богдана та Левка Лепких, “Князь роси” імені Тараса Мельничука, Романа Федоріва, Івана Огієнка, Олекси Романця, Віталія Колодія.
Працює з липня 1972 р. – у музеї О. Кобилянської, зокрема з 1987 р. – директором цієї духовної оселі письменниці. Більше того, Володимир Аксентійович роки працював ще й викладачемсумісником курсів “Українська та зарубіжна культура” і “Культурологія” у БДМУ та Приватному вищому навчальному закладі “Буковинський університет”.
Признаюся, що й самій довелося бути слухачкою його спецкурсу “Життя і творчість Ольги Кобилянської в контексті української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть”, який В. А. Вознюк читав з 1989 р. на кафедрі української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Бібліографічний портрет Володимира Вознюка яскраво увиразнюють передруковані з періодики рецензії на його книги. Їхні автори – Богдан Мельничук, Іван Рижий, Олеся Пашко, Лідія Ковалець, Євдокія Гаврищук, Мирослав Лазарук, Ярослава Мельничук, Катерина Міщенко, Роман Кудлик, Віра Китайгородська, Василь Герасимюк, Олена Логінова, Валерія Чорней. Кожен з них посвоєму розкриває ті чи інші аспекти творів Володимира Вознюка.
На завершення пропоную висновок, який зробив Мирослав Лазарук у передмові: “Ніщо так Володимир Вознюк не цінує, як любов до людини і до Бога! Тож нехай йому таланить на цьому гостинцеві!”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment