Олег Олексюк,
заслужений працівник культури України, голова Правління
ХОО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка
Кінець першого місяця літа просвітяни Херсонщини урочисто відзначали не лише тому, що цього дня 80 років тому Українські Національні збори у Львові проголосили Акт відновлення Української держави й створили Українське Державне Правління під проводом Ярослава Стецька, а ще й тому, що старійшина національнопатріотичного відродження на Херсонщині, почесний громадянин міста Херсона, просвітянин Павло Кіндратович Параскевич відзначив своє 100річчя – в доброму настрої та з новими творчими планами.
Він народився 30 червня 1921 року в селі Лапківці Чорноострівського району Хмельницької області в селянській родині. Після закінчення Одеського механікотехнологічного технікуму цукрової промисловості перебував на службі у Радянській армії.
Павло Кіндратович згадує: “Війна застала нас в Павурських артилерійських літніх таборах, де знаходився наш 231й корпусний артилерійський полк. 21 червня 1941 року на території нашої частини група артистів Московського художнього академічного театру давала концерт, як раптом пролунав голос: “Бойова тривога!”. Незабаром полк вишикувався у бойову колону і вирушив до державного кордону… Так з першого дня почалася для нас війна”.
У роки Другої світової війни Павло Кіндратович воював у складі зенітного артилерійського полку 1го Українського фронту. Пройшов горнило війни в боях, визволяючи від німецьких окупантів Прикарпаття та Закарпаття, Польщу, Словаччину та Чехію. На війні доля звела його з українським письменником Олесем Гончаром. Понад 60 років літературознавець Павло Параскевич присвятить дослідженню та вшануванню творчості Олеся Гончара. А здружила їх відвага і взаємодопомога під час бойових дій. Павло Кіндратович повернувся з війни справжнім героєм. Його мужність відзначена нагородами: орденами “Вітчизняної війни” ІІ ступеня і “За мужність”, медалями “За відвагу”, “За перемогу над Німеччиною” та ін.
Після демобілізації 1946 року Павло Параскевич вступив до Ужгородського державного університету на філологічний факультет (українське відділення), який закінчив з відзнакою 1951 року, коли йому виповнилось тридцять.
Працював учителем української мови та літератури у школах Ужгорода, навчальних закладах Хмельницької області. Успішно захистив кандидатську дисертацію на тему “Героїка Великої Вітчизняної війни в українському романі 60х рр.”.
Після аспірантури, у 1968 році, почав працювати викладачем, а трохи пізніше – старшим викладачем української літератури у Херсонському державному педагогічному інституті. Справедливий, добрий, щирий Павло Кіндратович став наставником кількох поколінь науковців, учителів Херсонщини і не тільки. Колега по педінституту та першому осередку Товариства української мови у Херсоні, доктор педагогічних наук, професор Марія Іванівна Пентилюк зазначає, що “Павло Кіндратович – людина великої душі, розуму, щиросердна, талановита людина, яка прожила складний, але благородний вік”.
Від 1977 до 1988 року Павло Параскевич очолював кафедру української літератури.
Від 1989 року підтримує ініціативу колег з інституту та Херсонського музичного училища і активно проявляє свою громадянську позицію в лавах Товариства української мови, а пізніше і в Херсонському обласному об’єднанні Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Паралельно з громадською діяльністю Павло Кіндратович активно займався і науковою роботою. Він опублікував посібники “М. М. Коцюбинський. Життя і творчість в портретах, ілюстраціях, фотографіях, документах” (Київ, 1968), “Микола Чернявський. Життєвий творчий шлях” (1993), “Сторінки літературної Херсонщини” (2 випуски), “Олесь Гончар і Херсонщина” (2 видання) та понад 180 літературних публікацій в ЗМІ України. Друкувався в журналі “Українська мова та література в школі” та республіканському збірнику “Українське літературознавство”.
П. К. Параскевич працював у Херсонському державному університеті до 2003 року доцентом кафедри української літератури та кафедри українського літературознавства. Від 2005 року і до тепер Павло Кіндратович Параскевич – член редколегії “Вісника Таврійської фундації”.
За багаторічну плідну працю був нагороджений Почесним знаком “Відмінник народної освіти УРСР”, йому присвоєно звання “Почесний громадянин міста Херсона”, “Почесний професор ХДУ”, а 30 червня 2018 року відповідно до рішення Центрального правління ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Павла Кіндратовича нагороджено медаллю “Будівничий України”.
Він донині долучається до Гончарівських читань, наукових конференцій, засідань артлабораторії “Українська Хата – талантами багата”, де шанують рідну мову, де вчитуються в рядки Олеся Гончара.
У народному зразковому музеї історії ХДУ відкрито експозицію, присвячену 100річному ювілею Павла Параскевича.
У свій 100літній день народження Павло Кіндратович, вдало опанувавши Інтернет, переглядав численні привітання від колег та десятків тисяч його колишніх студентів.
Ювіляра привітали особисто ректор Херсонського державного університету, депутат Херсонської обласної ради Олександр Співаковський, секретар Херсонської міської ради Галина Лугова, доктор філологічних наук, академік Ярослав Голобородько, кандидат філологічних наук Володимир Демченко, колеги з ХДУ та інші.
Мені також пощастило від імені Правління ХОО ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка та працівників Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара 30 червня привітати ювіляра вдома і побажати йому миру, здоров’я та літературознавчих перемог.
