Світлана Масловська,
в. о. голови Чернівецької обласної “Просвіти”
Так висловився керівник ГО “Тактична група 4.5.0.” (голова – просвітянин Олександр Паращук, позивний “Лев”), яка організовує військові вишколи молоді в Добриновецькому лісі на Буковині. Нещодавно тут вдруге відбувся захід “Стежка Шухевича”.
На Буковині подібного немає. Уже впродовж декількох років у селі Добринівці, на Заставнівщині, активно діє військовопатріотичний, духовнопросвітницький табір, де буковинська молодь гартує силу й дух! Другий рік поспіль тут відбувається національнопатріотичний, духовнопросвітницький, військовоспортивний захід до дня народження головного командира УПА, генералхорунжого Романа Шухевича “Стежка Шухевича”.
Цікаво було спостерігати за підготовчим процесом цього заходу, де усім, практично всім, заправляє молодь. Безумовно, організаційне керівництво – за “правосекторівцями”просвітянами, котрі частину свого життя віддають захисту України на її Сході, до того ж, завжди тільки на “нулівці”, а іншу – військовопатріотичним вишколам старшого школярства та студентства Буковини. Тож у таборі кипіла робота! Хлопці розкладали намети, робочі столи, тренувальну “зброю”, монтували стенди й плакати, дівчата підносили матеріали, допомагали жінкам із ГО “Крик душі” (дружини й матері учасників бойових дій на Сході України) та добриновецьким газдиням, які поралися біля величезних казанів на імпровізованій кухні.
Хочеться віддати належне чоловікамвоякам, котрі, знаючи війну достеменно, зсередини, набивши чималі ґулі в перші місяці московської агресії, нині готують гідну зміну, аби в майбутньому бути готовим до будьяких несподіванок від північного сусіда.
Організовуючи масові заходи, вдруге запропонували “Стежку Шухевича”. Звісно, той шлях – умовна назва, бо Шухевич не ходив Добриновецьким лісом, але відрізок від табору до місця загибелі юних музикантівупівців, яких підступно й жорстоко розстріляли московські сатрапи у 1940х роках – це дорога сили й духу, незабутності й відповідальності, ненависті до ворога й любові до України!
На цей забіг зібралося багато буковинської молоді, учасники бойових дій на Сході України, духовенство Чернівецької єпархії ПЦУ, родини з маленькими дітками й школярами, активні просвітяни й громадськість краю. Все для того, аби випробувати свої сили, отримати гарт на 8кілометровому маршкидку, взяти участь у спортивних змаганнях, довести собі, що таки є порох у порохівницях!
І ось довгоочікуваний стартпостріл Лева, і ми рушили в дорогу. Юні – бігом, а родини та решта охочих – швидкою ходою. Сказати, що шлях був складним – ні! Хоча лісова дорога вщент розбита й розмита зливами, все ж трохи просохла. Торік було важче, бо увесь час лив дощ, ми ковзалися на слизькій глині, падали, але йшли вперед. Цьогоріч – погода ідеальна, хоча синоптики обіцяли 90 відсотків опадів.
Дорогою спілкувалися про високе, духовне. Інколи через силу, але вперто брали високі пагорби та разом із дітьми, ніби на санках, з’їжджали стрімкими спусками.
Коли на високій горі показався великий дерев’яний хрест – на честь патріотівмузикантів, з полегшенням видихнули: ми дійшли! Поминальна літія за загиблими в усі часи за волю України від священників ПЦУ додала благодаті й сили, щоб повернутися в табір. Тож до фінішу ми добралися швидко. А там – неймовірні сюрпризи!
Перше слово після кросу – капеланусвященнику, настоятелю СвятоМиколаївського храму Чернівецької єпархії ПЦУ с. Добринівці о. Ростиславу Семенчуку, який благословив зібрання, подякував організаторам і учасникам за свято єднання поколінь у відданості Україні.
Далі – продовження вишколу для тих, хто претендує на перемогу: підтягування на перекладині, кидання “гранати” в ціль (“голова Путіна”) і переможцю приз – м’ясна консерва з написом “Сепар у сметані”, розібрати і скласти “автомат Калашникова”, стрільба з пневматичної рушниці, відтискання від землі, біг з перешкодами тощо.
Ще ми слухали чудовий концерт, який підготував відділ соцзахисту Чернівецької міської ради. Юні й дорослі артисти подарували море емоцій від українських народних, ліричних пісень, патріотичної музики, колоритних таночків. І традиційно – козацька кухня! Український борщ, овочеві салати, картопля з сардельками, бануш та узвар, якими ми наситилися досхочу і з ентузіазмом наблизилися до сцени, адже судді вже готові виголосити результати змагань і головного переможця. Всі родини, які брали участь у забігу отримали іменні настінні годинники, або казани для юшки, малюки – дитячі іграшки, солодощі. Найспритніші – сувеніримакети зброї, а крутий велосипед за 500 євро дістався Івану Одовійчуку, котрий лише на 1 бал обійшов у різних видах змагань ще одного претендента і таки переміг! Ну і підсумкове слово від Олександра Паращука:
– Хочу щиро подякувати всім, хто сьогодні взяв участь у справжньому вишколі, своїм побратимам і юнакам, котрі 5 днів готували табір до цієї події, хто готував смачний обід, хто дарував музичні вітання, хто приєднався та допоміг втілити в життя цей важливий проєкт. Щиро дякуємо Андрію Антонову (ТОВ РОМА), Володимиру Морозу (Чернівціжитлобуд), Голові Чернівецької обласної Ради Олексію Бойку, Oлександру Побережному, Володимиру Віщуку, Юрковецькій громаді (голова Віталій Шафер). Разом ми – сила! Бійся, ворог, ти на Буковині отримаєш опір! Жодна людина не народжується для війни, але настає час, коли потрібно брати зброю в руки і боронити свою Батьківщину. Саме тому ми всі тут, однодумці – взірець борців за незалежність України.
“Тактична група 4.5.0.”, наші захисники з “Правого сектору”, просвітяни краю зуміли об’єднати нас – таких різних за віком, професіями, характерами, але однаковими у любові до України – чудову молодь і дітей із Чернівців, Хотинщини, священників, педагогів, підприємців, громадськість. Чудовий виховний захід не лише гартує, а й формує загони самооборони територій громад. Шкода, що на подібних заходах, які формують національну свідомість, де будується майбутнє України не за державні кошти, а завдяки меценатампатріотам, не було жодного представника влади. Прикро, що Заставнівщина, на території якої відбувалася така імпреза, теж не представила гідну команду цього вишколу, який воістину пише історію нової держави.
“Просвіта” дякує за співпрацю Сашкові Паращуку, організаторампобратимам Лева і юній зміні – хлопцям і дівчатам, котрі створили незабутнє свято українськості та подарували море вражень і, головне, надію: Україна є і буде – у світі і в наших серцях.
