Не поспішаймо критикувати автора

Стефан КОСТКА

Кілька днів тому видавництво “Фенікс” порадувало читачів черговою (бодай тридцятою) книжкою Євгена Ґолибарда “Два крила людини: наука і релігія”.

Наука і релігія – два величезні простори для мислення і вдосконалення людини, людства і всієї космічної цивілізації. Попри те, що у кожному з цих просторів функціонують свої поняття, критерії і фахівці, вони обопільно створюють можливості для розвитку людини у позитивному напрямку.
В епоху космічних польотів науковий і релігійний світогляди не суперечать один одному, а розвиваються паралельно, взаємно доповнюючись та маючи кожен свою сферу раціонального застосування.
Популярно-науковий формат цього видання не гарантує, що його сприймуть однозначно. Комусь може не сподобатись “світське втручання до релігії”, а хтось вважає (як висловився один посадовець), що “автор перетягує Бога в науку”.
Невдоволенню декого сприяє нинішня ситуація, в якій конкурують між собою кілька конфесій і де кожна захищає свої догматичні рації та традиції. Тоді як численні носії дипломів докторів наук продовжують ком­прометувати науку, яка чимдалі стає сферою сумнівної діяльності сумнівних авторитетів.
“У кожній добре організованій системі працюють факти і методи на основі етики і моралі, а в погано організованій – характери і припущення на основі лукавства”. Це один з ключових критеріїв автора, котрий взявся на численних прикладах довести доцільність зближення науки і релігії.
У підзаголовок винесено головну тезу, що визначає зміст книги: Мислення є основою культури, головним чинником кожної діяльності.
Отже, це книга про мислення. Про мислення продуктивне, технологічне, теологічне, критичне і перспективне. Про мислення, як головну функцію homo sapiens’a, створеного Богом власне і передусім для продуктивного мислення, у що не дуже полюбляємо заглиблюватись самі, перекладаючи цей обов’язок мислення на інших. Особливо, якщо пропонується летіти думкою і душею, спираючись водночас на науку і Слово Боже.
Тут немає місця для ілюзій. Вірогідно книжка може у декого викликати суперечливі враження і емоції. Але хтось же мусив написати про це!
Хтось мусив популярно розповісти про партеногенез, про реінкарнацію, квантову механіку, технологію системного мислення, про проблему часу і пов’язати ці поняття з поняттями біблійними.
Мусив хоча б фрагментарно зазначити постаті великих мислителів і їх великі творіння, зокрема лауреатів Нобелівської премії, для котрих присутність Бога є фактом і реальною допомогою у наукових пошуках. Особливо реальною – у мисленні.
Автор зробив це у свій спосіб, тепер нехай читачі спробують зрозуміти у свій. Книгу підготовлено з метою просвітництва широкого кола читачів, щоб заповнити прогалину в системі виховання, зокрема школярів і студентів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment