Микола ТЮТЮННИК Черговий з’їзд Національної спілки письменників України. Під час перерви гуляємо коридорами колишнього Жовтневого палацу в надії зустріти когось із давніх друзів чи знайомих. Ще здаля бачу Михайла Федотовича Слабошпицького. Він, як завше, в колі письменників. Така вже людина, що, як магнітом, притягує до себе. Ми з ним певний час листуємось, надсилаємо один одному нові книжки. Відгуки відомого письменника і видавця для мене дуже приємні. “Твій роман “Маруся Богуславка” – це образ героїні, змальований за народними уявленнями, це клекіт історії поряд з її долею; це вічне небо України, в…
Read MoreДень: 30.08.2021
Українець, який умів надихати
Надія ГУМЕНЮК Нас познайомила Марія Башкирцева. Я ще перебувала під враженням від історії цієї талановитої дівчини з Полтавщини, яка так яскраво спалахнула на мистецькому небосхилі і за своє коротке життя закохала у себе і Париж, і світову еліту. Тож із нетерпінням чекала приїзду до нашого міста автора роману-есе про цю незвичайну художницю. Зустріч в одній із луцьких книгарень продовжилася у Волинській бібліотеці для дітей, де того разу зібралася поважна аудиторія. Михайло Слабошпицький презентував біографічну повість “Українець, який відмовився бути бідним”. Проте йшлося не лише про Петра Яцика, а й про…
Read MoreРятівна графа студента – презентації Михайла Слабошпицького
Сидір КІРАЛЬ, професор Власне, саме через презентації книг видавництва “Ярославів Вал” я пізнав багатогранність таланту св. пам’яті М. Слабошпицького, про якого до того читав у листах І. Чендея. Той високо ставив його талант як критика. Водночас пан Михайло з особливим пієтетом відзивався про творчість та людські якості закарпатського письменника і на моє прохання написав спогади, які ввійшли до другого видання книжки “Іван Чендей у колі сучасників” (Ужгород, 2020). Презентації Михайла Слабошпицького були завжди цікавими, змістовними, інтелектуально та фактажно-щедро багатими, а до того ж на цих зібраннях виступали, як відомо, непересічні…
Read MoreКрила від Михайла
Радій РАДУТНИЙ, письменник Важко назвати сучасника, який зробив більше для популяризації української літератури, аніж Михайло Федотович. Власні твори, видавництво „Ярославів Вал“, конкурси, інші заходи – хто як, я не встигав навіть стежити за всіма його активностями. А він же якось примудрявся робити так, аби все це крутилося та кипіло. Гадаю, він допоміг купі людей, і вони йому вдячні. І я вдячний. …Мої оповідання народилися наприкінці 1980-х і на початку 1990-х. Тоді ще й слова такого не знали – інтернет. Соціальні зв’язки вибудовувалися іншим шляхом – через знайомих. Мій батько знав…
Read MoreСильний чоловік
Світлана КОРОНЕНКО Наш союз розпочався 1999 року. Ми прожили з Михайлом 22 роки. Можна багато розповідати про наше спільне життя. І я про нього розповім у своїх спогадах. Спілкування з Михайлом Слабошпицьким упродовж усіх цих років було наповнене його неймовірно цікавими розповідями, які ставали лекціями, тренінгами, освітнім навчанням на взірець “цікаве літературознавство”, “цікаве мистецтвознавство” тощо. Фактично це був мало не щоденний освітній лекторій від Михайла Слабошпицького, людини феноменальної пам’яті, аналітичного розуму і людини, яка сама несамовито вчилася щодня. Без книжки я його просто не згадаю. Книжка була завжди в його…
Read MoreНас пазнёміла Цётка
Вячаслаў РАГОЙША, доктар філалагічных навук, прафесар, лаўрэат Міжнароднай літаратурнай прэміі імя Івана Франко і прэміі імя Дмытра Нітчанкі Зусім нядаўна, а менавіта 13 ліпеня гэтага года, мне зноў хораша думалася пра Міхайлу Фядотаваіча Слабашпіцкага. І дзе б вы думалі? У беларускім мястэчку Астрынá на Гродзеншчыне, дзе роўна 145 год таму назад гадавалася духоўная сястра Лесі Украінкі – выдатная беларуская паэтэса Алаіза Пашкевіч, што пад псеўданімам Цётка стала класікам беларускай літаратуры. І ў Астрынскай СШ імя Цёткі ў музеі паэтэсы, і ў раённай бібліятэцы яе імя ў Шчучыне прэзентавалася “цёпленькая” (толькі…
Read MoreБезмежний сум…
Ніна ГОЛОВЧЕНКО На десятому Книжковому Арсеналі не було представлено стенду видавництва “Ярославів Вал”, бо його директор Михайло Слабошпицький напередодні (30 травня 2021 року) відійшов у ліпші світи. І поки родина, друзі й колеги оговтувалися від втрати, було, очевидно, не до мистецьких тусовок… Але голос Михайла Слабошпицького прозвучав на цьому святі книги! 24 червня в межах Літературної програми Книжкового Арсеналу відбулися прем’єра та обговорення документального фільму “Ульяненко: без цензури”. Автор сценарію та продюсер фільму український кінорежисер, син М. Ф. Слабошпицького Мирослав Слабошпицький (“Плем’я”). Співпродюсери Володимир Тихий та Ігор Савиченко, режисерка –…
Read MoreЗалишив надію
Ігор ЗОЦ, журналіст із Донеччини Зустрічей з Михайлом Слабошпицьким трапилося небагато, але всі незабутні… У Донецьку, де я редагував газету “Донеччина”, його ім’я набуло для мене особливої ваги, коли наша позаштатна авторка з Маріуполя Ірина Молчанова (яка, до речі, приїхала з Росії і, закохавшись в наш край, добре вивчила українську мову) написала про участь школярів міста в Міжнародному конкурсі знавців української мови, який започаткували письменник Михайло Слабошпицький і доброчинець із Канади Петро Яцик. Це сталося на межі тисячоліть, і акцію, яка прилинула з Києва, патріотичні сили області, звісно, вітали: тоді…
Read MoreАдораційно та приязно
Олександр Балабко Будь-яка українська інтелігентна людина в останні, певно, півстоліття, не могла не знати, хто такий Михайло Слабошпицький. Ми, випускники факультету журналістики, пишалися, що він наш, а моєму однокурснику Василеві Портяку пощастило отримати першу книжку саме з передмовою Михайла Федотовича. А мені ніколи не спадало на думку, що колись потраплю в його поле зору. Аж поки не почав публікувати в газеті “Вечірній Київ”, головним редактором якої був, есеї після подорожей стежками видатних українців. І ось світлої пам’яті Віктор Баранов привів мене познайомити зі Слабошпицьким до приміщення Ліги меценатів. Вручаючи йому…
Read MoreНаш час за сімома печатями
Тетяна КононЧук, літературознавиця, членкиня НСПУ Так багато можна згадати про Михайла Слабошпицького… Спільну працю над виданнями ще у видавництві “Веселка”, якот над книгою Бориса Харчука “Зазимки і весни” (1989), до якої Михайло писав передмову і дав приклад літературознавства вищої проби. Але згадаю про одне. Коли не стало письменника, в ЗМІ повідомлялося, що він писав, але не завершив роман під робочою назвою “Основний час”. Уривки з цього роману друкувалися в газеті “Слово Просвіти” (2016, №№ 27, 28) та в журналі “Березіль” (2016, № 78). Досліджуючи літературу, в якій ідеться про трагедію…
Read More