Рятівна графа студента – презентації Михайла Слабошпицького

Сидір КІРАЛЬ,
професор

Власне, саме через презентації книг видавництва “Ярославів Вал” я пізнав багатогранність таланту св. пам’яті М. Слабошпицького, про якого до того читав у листах І. Чендея. Той високо ставив його талант як критика. Водночас пан Михайло з особливим пієтетом відзивався про творчість та людські якості закарпатського письменника і на моє прохання написав спогади, які ввійшли до другого видання книжки “Іван Чендей у колі сучасників” (Ужгород, 2020).
Презентації Михайла Слабошпицького були завжди цікавими, змістовними, інтелектуально та фактажно-щедро багатими, а до того ж на цих зібраннях виступали, як відомо, непересічні письменники, політики, громадські діячі. І от мені спала на думку ідея, що варто до цих неординарних подій залучати своїх вихованців-студентів. Адже тут завжди панувала творча, національно благодатна атмосфера, яка не могла не впливати на душі молоді. Та питання полягало в тому, як заохотити студентів, як переконати їх в потребі таких відвідувань. Перша спроба була невдалою, як я не переконував, що буде цікаво: із 25 чоловік прийшло аж троє. Правда, вони згодом із захопленням оповідали про ці відвідини своїм одногрупникам, але…
Оскільки у вишах існує так звана рейтингова система навчання і кожний вид роботи оцінюється балами, від загальної суми яких залежала й оцінка за іспит, а це, відповідно, впливало й на стипендію. Тоді я вирішив, порушуючи всілякі інструкції, вдатися до невеличкої хитрості: за кожне відвідування презентацій Михайла Слабошпицького студент отримає 10 балів (у затверджених “розцінках” то була велика сума!!!), але за умови, що кожен мав написати рецензію про цю зустріч (а це ще 5 балів!) і має прибути на презентацію у вишиванці (а це ще 3 бали!). Мої спудеї не вірили, як вони жартували, такій “шарі”! До того ж, аби все “узаконити” та зробити “престижним” цей вид роботи, я вирішив у журналі успішності ввести окрему графу – “Презентації Михайла Слабошпицького”. Подіяло! Студенти вже самі запитували, а коли буде нова презентація, яку відвідували залюбки. На наступному занятті ми обговорювали кожну презентацію, студенти сперечалися, а я радів, оскільки був свідком того, як благодатно впливали ці творчі вечори на мислення студентів і як непомітно вони попадали у це силове національно-інтелектуальне поле модератора та його однодумців! І коли виникала якась ситуація, і студент ну дуже хотів мати вищий бал за іспит, я запитував: “А як у тебе справи з графою “Презентації Михайла Слабошпицького”?”. І якщо у моєму журналі вона була заповнена достатньою кількістю балів, то й була гарантія того, що студентська стипендія порятована.
Вже на зустрічах зі студентами на старших курсах вони жартома запитували: “А як із графою Слабошпицького у собратів-першокурсників?”. І я тут з гордістю відповідав: “Спрацьовує бездоганно!”. І бачив щасливі усмішки моїх молодших колег. Адже студенти, як відомо, переповідають про секрети та дивацтва кожного викладовця. І я неймовірно радий, що світлої пам’яті Михайло Слабошпицький у такий спосіб (не відаючи про це!) долучався до плекання національно свідомої української молоді. Дякую Вам, пане Михайле! А на вечорі ювілейному передам Вашій дружині Світлані книжку спогадів про Івана Чендея, адже так і не вдалось нам зустрітися та обмінятися книжками, йшлося про останній том спогадів видатного критика й громадського діяча.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment