За нотами схована вічність

Гала-концертом у Київській опері завершилася Школа оперного диригування Національної спілки театральних діячів України.

Формат сезонних шкіл розробив голова НСТДУ Богдан Струтинський ще чотири роки тому. Проте школу оперного диригування Спілка проводить вперше. Чотириденне навчання відбулося під керівництвом Віктора Плоскіни, відомого українського диригента, головного диригента Київської опери, який здійснив майже 50 оперних та балетних постановок.
Фінальному концерту передував круглий стіл “Роль диригента в оперному театрі”. Підготовка оперного диригента, окрім базових музичних навичок і засобів, потребує тісної взаємодії з режисером, художником і постановочною частиною в театрі. Як забезпечити повноцінну підготовку, які виклики очікують молодих диригентів і як акумулювати максимум творчого потенціалу біля постаті диригента – усе це обговорювалося під час зустрічі за участю керівників НСТДУ та Київської опери, відомих українських диригентів та оперних режисерів.
– Я навчався у Львові, мав честь бачити видатного українського композитора Миколу Колессу, – згадує Віктор Плоскіна. – Коли йому було майже 100 років, він зізнався: “Я тільки тепер зрозумів, як потрібно диригувати, але вже не зможу цього зробити”. На перший погляд, диригування – професія легка. Але якщо заглибитися в її суть, то це одна з найскладніших професій у світі. Якщо диригент зможе взяти найкраще від своїх колег і наповнити цим почуттям зал, то зал відреагує вдячно, стане вашим союзником. Чи досягнемо ми успіху, чи “дійдемо до Евересту”? Не впевнений. За нотами схована сутність, за нотами схована вічність – дійти до цього практично не можливо, але будемо намагатися.
Ми провели оперні майстеркласи для молодих диригентів, які практикуються і навчаються. Ці заходи відбулися завдяки театральному товариству, яке очолює Богдан Струтинський і Петру Качанову, який очолює Київську оперу. Вони не побоялися піти на цей сміливий експеримент. Такі майстеркласи в Україні проводяться вперше, сподіваюсь, що буде продовження. Ініціатором проведення Школи диригентів виступила моя донька Христина. Вона була ідейною натхненницею цих заходів, брала участь у всіх майстеркласах, добре знає всіх учасників. Також Христина взяла на себе роль ведучої галаконцерту.
Відома музикознавиця, дійсний член Національної академії мистецтв України Марина Черкашина порівняла оперний театр із семиголовим драконом – від кожної з цих голів багато залежить, аби театр працював повноцінно. Завдання молодого диригента – влитися в цю команду, знайти спільну мову з усіма її учасниками, лише тоді можна досягти успіху.
Режисеркапостановниця оперних вистав Оксана Тараненко звернула увагу на те, що молодому оперному диригенту в Україні сьогодні важко себе реалізувати. Щоб стати класним диригентом, так само як і режисером, треба багато ставити. А для того, щоб багато ставити, потрібні відповідні бюджети. На жаль, в Україні оперному мистецтву не приділяється належна увага і коштів на постановки виділяється мало. Також важливо, щоб збігалися думки диригента і режисерапостановника, лише в такому дружньому творчому тандемі можуть з’явитися справжні шедеври.
На переконання диригента, народного артиста України Дмитра Логвина, людина цієї професії повинна бути багатогранною постаттю. Треба не лише знати це ремесло, а й бути в нього закоханим. Приходити на кожну репетицію, на кожен свій концерт, як на свято. Зізнався, що де б він не працював, чи в Україні, чи за кордоном, завжди намагався знати музичний матеріал краще, ніж музиканти.
Як зазначив композитор Олександр Щетинський, диригент має бути насамперед особистістю. Так само особистостями мають бути режисер, композитор, співаки. Диригент не повинен зациклюватись на якихось поточних проблемах. Йому треба постійно займатися самовдосконаленням: читати книжки, дивитися фільми, ходити на вистави і концерти, які поставили його колеги, а також якомога більше працювати. Якщо всі ці чинники зійдуться, то постане результат.
Відома українська співачка, народна артистка України Анжеліна Швачка зазналася, що в яких би країнах їй не доводилося виступати, вона ніколи не сперечалася з диригентомпостановником. На жаль не рідко диригенти не співпрацюють з виконавцями, не озвучують їм свою точку зору. Від цього програють всі. В ідеалі має бути тандем цих особистостей.
Головний хормейстер Київської опери Анжела Масленнікова побажала, щоб диригентська паличка завжди відповідала за атмосферу, за професійний рівень, за емоційну віддачу. Диригент – член потужної команди, на ньому лежить велика відповідальність, він має донести до глядача і слухача те, що зробила ця команда.
У галаконцерті взяли участь молоді диригенти Олександр Азізов, Роман Багрій, Марія Берлад, Оксана Величко, Катерина Косецька, Віталій Ляшко, Тарас Мартиник, Кирил Семенченко, Іван Стецький, які представляють різні регіони України – Львів, ІваноФранківськ, Харків, Мукачеве, Хмельницький, Одесу, Луганськ і Кривий Ріг. Крім цього глядачі змогли побачити і почути виступи солістіввокалістів Микити Олійника, Гліба Іванова, Романа Страхова, Анни Зарецької, Сергія Макієнка, Вікторії Осадчук, Анастасії Поліщук, Наталії Пелих, Анастасії Поважної, Олександра Монастирського та симфонічного оркестру театру. У їхньому виконанні прозвучали арії з опер Джузеппе Верді, Джакомо Пуччині та П’єтро Масканьї. А завершальним акордом галаконцерту стала увертюра до славетної опери Миколи Лисенка “Тарас Бульба”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment