Хостел: Він і Вона

Новою роботою Арт-центру ім. Івана Козловського Національної оперети України стала вистава “Хостел 24/7”, жанр якої визначили як милотравматичний жарт.

Це вже третій спільний проєкт Артцентру та режисерки Олени Щурської. Починалося все з вистави “Мина Мазайло” за Миколою Кулішем, яку створювали разом з випускниками курсу Богдана Бенюка Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана КарпенкаКарого. Спочатку виставу показували у Навчальному театрі, потім вона рік йшла на сцені Артцентру, знайшовши свого глядача.
Другою роботою стала вистава “Додому” студентів, які зараз навчаються на четвертому курсі університету. Вона зібрана з документальних монологів, які студенти принесли зі своїх міст. Коли починалася робота над нею, актори навчалися на першому курсі. Переважно це були діти, які приїхали до Києва здалеку і дуже сумували за домівкою. Вони знайшли людей, які поділилися з ними своїми душевними ранами. Склали з історій виставу, що є по суті документальною і вже два сезони викликає інтерес у глядацької авдиторії. Наразі маємо третю виставу.
– З акторами Маргаритою Бахтіною та Віталієм Іванченком товаришуємо давно, ще відтоді, як вони працювали в Національному академічному театрі імені Лесі Українки, – розповідає Олена Щурська. – Захотіли зробити щось спільне, шукали цікавий матеріал. На створення вистави надихнула п’єса одного із сучасних драматургів, хоча ми відійшли від цього тексту. П’єса просякнута радянським минулим, тож вирішили цю радянськість скоротити. Перенесли події в сьогодення, наче вони відбуваються десь під Києвом, у невеличкому містечку.
Зробили історію про двох людей з різних стихій. Він – актор, дуже самотній і нікому не потрібний у цьому світі. А Вона – господарка, теж самотня. Глядач слідкує за тим, чи будуть ці двоє людей разом. Ми додали до цієї історії багато автобіографічного, а також документальні монологи з життя наших знайомих. Вийшла замальовка, яка “сіла” на каркас п’єси.
Готову виставу показали два рази в Центральному будинку офіцерів ЗСУ. Згодом переробили матеріал, а через рік запропонували його керівнику Артцентру імені І. Козловського Володимиру Голосняку. Він з радістю нас прийняв.
Як я вже зазначила, з акторами дружимо давно. Маргарита Бахтіна – актриса театру і кіно. В останні роки стала частіше зніматися, але сьогодні український кінематограф лише починає посправжньому її відкривати. Це цікава актриса з обдаруванням драматичної клоунеси. Вона ніколи не буває байдужою до матеріалу, все пропускає через себе. Маргарита мов потужний магніт резонує з усім, що відбувається в цій історії.
Її героїня начебто проста жінка, але насправді з вишуканим нутром. Вона вся просякла буденними справами. Але коли щось торкається її серця, то виявиться, що має благородну душу.
Зробили з цієї історії невеликий трилер. Жінка намагається здаватися жорстокою, аби відлякати чоловіків, щоб дали їй спокій. Адже багато хто, знаючи, що жінка самотня, хочуть на дурняк у неї пожити і при цьому безкоштовно харчуватися. Вона прагне тримати чоловіків у страху і прізвище в неї специфічне – Фарш.
Віталій Іванченко – досить відомий актор, багато знімається в кіно. Його герой – комедійний персонаж з потужним драматичним нутром. Спершу здається, що це просто комедіант, циркач. Але насправді це людина, яка пережила у своєму житті біль, втрати, хоча й намагається все це приховати за зовнішньою веселістю.
Віталій має хорошу фактуру і фантастичне почуття гумору. Йому ця тема близька ще й тому, що свого часу він навчався в естрадноцирковій академії. Він постійно народжує якісь цікаві речі на злобу дня, подає свого героя в розвитку. Загалом Віталій Іванченко — глибоко драматичний актор. Думаю, що цей його талант вдалося розкрити в цій виставі.
Актори дуже полюбили цю виставу, брали участь у створенні декорацій. До нас приєднався звукооператор Театру Лесі Українки Влад Тененбаум, який написав музику до постановки. Також ми використали багато хітів 90х років.
Сценографічне рішення робили разом із акторами. Показали світ, який розсипається і який не можна зібрати в пазли. У центрі сцени – велика сорочка, а посередині – вікно в душі або просто дірка. Це вже як вирішить глядач.
У костюмах намагалися передати різні світи персонажів. Вона й досі носить якісь старі речі, перешиває їх, ремонтує. Має лише одну парадну сукню. А в персонажа є тільки те, що на ньому. Він не має ні дому, ні валізи.
Пластично намагалися їх поєднати. Як би це дивно не звучало, але цирк є і в житті цієї простої господині. Вона – факір на своєму поприщі. Вистава обростає напівцирковими номерами, а герої немов на парапеті, з якого можуть зірватися. Пластичних рішень шукали у природі почуттів.
Саме камерна сцена Артцентру ім. Івана Козловського ідеально підходить для цієї вистави. Сподіваюсь, будемо її грати тут і в наступному театральному сезоні. Звісно, хотілося б показати цю виставу і на інших сценах. Але як складеться, покаже час. Думаємо про новий наступний спільний проєкт з Віталієм і Марго, але через їхній щільний графік зробити це не так просто. Ми в пошуку матеріалу, який би нас знову зацікавив.
Нині працюю в Київському академічному Молодому театрі над виставою за п’єсою Карела Чапека “Засіб Макропулуса” – одна з найвідоміших його п’єс, фантастично прекрасна і цікава. Її багато ставили, проте скорочували важливі, як на мене, моменти. Серед них – смерть одного з героїв. Переважно робили з цієї п’єси розважальну історію. Дійсно, вона має розважальну основу, але там є дуже цікавий соціальний пласт. Тема про цінності, про їхнє знецінення. Настає такий момент, коли відмирає щось старе – цінності, орієнтири, способи співіснування і приходить нове. Анонсували цю прем’єру ще півтора роки тому, але через локдауни вона затримувалася. Сподіваємося, що врешті зможемо показати її у вересні.
Хотіла б поставити щось нове і в Артцентрі ім. Івана Козловського. Але спочатку треба завершити роботу в Молодому театрі.

Фото із сайту Артцентру
ім. І. Козловського

Сторінку підготував
Едуард ОВЧАРЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment