- ФАСИЛІТАТОР (-ка)
10 липня 2021 року у Львові відбувся Форум жіночого лідерства заходу України політичної партії “Європейська Солідарність”, організований за підтримки Національного демократичного інституту, Агентства США з міжнародного розвитку та уряду Канади. Не обійшлося і без чергового англізму, чи радше американізму фасилітатор (-ка), бо в ролі так званих фасилітаторок виступали депутати від цих націмітаторів з доповідями на зразок: “Роль і місце підприємництва в формуванні місцевих бюджетів”. Фасилітаторки: Н. Южаніна, З. Куриляк. “Домашнє насильство: криза сім’ї в суспільстві”. Фасилітаторки: М. Іонова, І. Трохим та ін. Чому ці женщіни раптом стали “фасилітаторками”, а не звичними доповідачами чи доповідачками, пояснити не вмію…
Одне з питомих джерел, що подає українські відповідники до новоанглізмів, дає визначення фасилітатора як людини, яка “забезпечує успішну групову комунікацію”, що сповна вкладається у слово керівник, ведучий чи помічник ведучого, що аж ніяк не пов’язано з разовими доповідями партійних функціонерок.
Отож, до джерел: що означає це слово в англійській мові і якого воно походження?
На перший погляд, англійське слово facilitate [fɘˈsɪlɪteɪt] v (past і p. p. facilitated, pres. p. facilitating) полегшувати, просувати, сприяти. progress [ˈprɘʋgres] n to facilitate ~ сприяти розвитку (АУС, с. 491); похідне facilitation, як свідчить джерело з американської англійської, – це “сприяння третьої сторони у розв’язанні конфлікту”; натомість іменник-агентив (тобто назва діяча) facilitator – це ведучий, людина чи річ, яка полегшує дію чи процес: “справжній вихователь діє як фасилітатор навчання” або ж людина чи річ, що сприяє; особа, відповідальна за керівництво або координацію роботи групи, як та, яка веде групову дискусію.
Походить ця лексема з латинської мови, де facilis означає “легко”, що, своєю чергою, похідник від facio “робити, чинити, діяти та ін.” (див. Словник латинська-українська). Дійшло навіть до особової форми дієслова фасилітую: “Я часто розповідаю про фасилітацію, проводжу тренінги та безпосередньо фасилітую зустрічі ІТ-команд…”, – каже так звана фасилітаторка з дуже симптоматичної протинаціональної установи УКУ, де українська мова не просто не є пріоритетом, а навпаки, будь-яку україноцентричну проблематику системно виведено за межі освітнього процесу (Міфи про фасилітацію).
Натомість наші освітні руйнатори, зокрема в системі НУШ (так звана нова школа), що не здатні творити освіту на питомій національній основі, механічно запозичують чужі освітні практики і вживають цей англізм латинського походження під час проведення, як вони кажуть, тренінгів (замість вишколів) у школі та виші, приписуючи цьому слову найрізноманітніші роздроблені смисли, які преспокійно передають наші слова на зразок керівник, помічник (асистент), провідник, ведучий. Нема жодного сенсу списувати стоси паперу, аби пояснити значення невмотивованого запозичення замість того, аби розширювати значення питомих слів. Найвідповідніше наше слово в цій ситуації – це помічник.
Отже, вищезазначені партфункціонерки такі самі фасилітаторки, як і коучки, тьюторки, менторки, аби лиш не українки. - КЕШБЕК
Лексема кешбек останнім часом вийшла за межі фінансово-економічної термінології (див. кеш ˂ англ. cash “готівка”, “готівкові гроші”, “оплата готівкою” – Загородній А. Г, Вознюк Г. Л. Фінансово-економічний словник. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2011, с. 321), і ми можемо споглядати її з рекламних оголошень у публічному просторі та чути в розмовно-побутовому мовленні, коли йдеться про платіжні операції. Саме з огляду на це вона стала об’єктом нашого аналізу. Чи потрібно так масовано ліпити це слово в загальнорозмовну лексику?
До прикладу в інформпросторі читаємо, що у Верховну Раду внесли законопроєкт № 5734-2 про “всеукраїнський кешбек” (Надія Клочко. В Раду внесли законопроєкт про “всеукраїнський кешбек”), який пропонує внести зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, а також до Закону України “Про платіжні послуги”. Сама назва законопроєкту також містить цей англізм (американізм): Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки”, проте в тілі законопроєкту жодного разу не вжито слова, заявленого в заголовку, натомість є оверсайт (тобто нагляд) і інтерчейндж (тобто комісія).
Отже, що таке кешбек як фінансово-економічний термін? Це повернення частини грошей за покупки, здійснені в інтернет-магазинах, або програма лояльности, яка стимулює клієнтів здійснювати покупки за допомогою пластикової карти (Що таке кешбек, як він працює і де в Україні та у світі можна ним скористатися?).
Термін “кешбек” вперше застосовано у США в 1970-х роках ХХ століття у сфері використання кредитних карток. Зазвичай він тоді становив 1-2 % і виплачувався раз на рік наприкінці кожного грудня. Сьогодні кешбек переважно використовують у банківських та небанківських програмах персональної фінансової лояльності (доброзичливости – І. Ф.), а також у інтернет-торгівлі (у цьому випадку виплати кешбеку здійснюють компанії-посередники, що скеровують покупців на сайти продавців і діляться частиною своєї комісійної винагороди з покупцями).
Не вникатимемо в дрібниці цих фінансових операцій, проте проникнемо в значення цього слова в мові-джерелі: cashback [ˈkæʃbæk] n утворено способом складання дієслова cash + багатозначне і різночастиномовне слово як прислівник back, тобто це слово-композит, де cash v 1. платити готівкою; 2. отримувати гроші за чеком (АУС, с. 226); back adv. 1. ззаду, позаду; 2. назад, у зворотному напрямі та ще низка супровідних значень (АУС, с. 128). В Українсько-англійському словнику ділової людини – це повернення або повернення частини ціни покупки як стимулювання попиту.
Як на мене, в торгівлі та взагалі у фінансовій сфері ще ніхто нікому нічого не повернув без користи для себе, а не для клієнта. То пощо за американізмом кешбек приховувати наше повернення коштів, якщо воно є? Аж ніяк не є абсолютним аргумент, що однослівний термін кращий за двослівний. Та ще й у тому випадкові, коли саме кешбек – це поєднання двох слів в американському варіянті англійської мови. - Чат
І хто з нас не грішив бездумним уживанням англізму чат – мережевого засобу для швидкого обміну текстовими (так звані вебчати), голосовими повідомленнями та відеочатами між користувачами інтернету одночасно, без затримок? Головна відмінність чату від форуму полягає у здійсненні чату реально, саме в цю мить, без затримок.
Чатом називають також саме програмне забезпечення, використання якого дає змогу вести мережеве спілкування.
В англійській мові це багатозначне і різночастиномовне слово: chat [tʃæt] n 1. невимушена (дружня) розмова; балаканина; щебетання, базікання; a friendly ~ дружня розмова; a pleasant ~ приємна розмова; a ~ about розмова про; a ~ between розмова між; a ~ with розмова про з; to have a ~ поговорити, побалакати; 2. діял. нахабство, зухвалість; 3. pl гірн. порожня руда; 4. розм. воша;
chat [tʃæt] v (past і p. p. chatted, pres. p. chatting) невимушено розмовляти, базікати, теревенити; to ~ about розмовляти про; to ~ with розмовляти з (АУС, с. 241).
За однією з версій, слово постало з пізньосередньоанглійського дієслова chatt(e) 1400–50 рр. як скорочення від балаканини: chater n 1. балаканина, базікання; 2. щебетання, ґелґіт; скрекотання; джерґотання; 3. дзюрчання; 4. деренчання; 5 стукіт, клацання; 6. тех. вібрація, дрижання.
У тих самих значеннях слово вживають як дієслово. За іншою, не менш імовірною версією, що випливає зі звуконаслідувальних значень, лексема виникла як звуконаслідування птаха із сімейства дроздів.
Отже, як бачимо, в мережевий простір заведено давнє багатозначне і різночастиномовне англійське слово з його першим значенням, у якому воно й запанувало в інтернетному спілкуванні. То що ж вадить взяти українське слово, наприклад бесіда, як відповідник до цього англізму?
В українській мові бесіда, -и, ж. 1. розмова з ким-небудь; 2. доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками; співбесіда; 3. розм. гуляння в когось; бенкет. 4. розм. товариство, компанія. 5. діал. мова, мовлення (СУМ I, с. 162).
Це слово відоме ще в старослов’янській мові зі значеннями: 1. “слово, річ, розмова; мова; манера речі”; 2. “проповідь” [ССС, с. 83], що походить із праслов’янського ٭besěda, утвореного від прислівника bez “зовні” і іменника sěda “сидіння” з первісним значенням “сидіння надворі”, пізніше “зібрання”, що згодом на цій основі набуло значення “розмова”, “спілкування” (ЕСУМ 1, с. 176; ЭССЯ 9, 168–171). Словник староукраїнської мови ХIV–ХV ст. подає цю лексему лише зі значенням “мати розмову, розмовляти (з ким)” (ССУМ ХIV–ХV 1, с. 95), Євген Тимченко – тільки зі значенням “пир, пирушка” (ТМС ХV–ХVIII, с. 53), натомість СУМ ХVI – першої половини ХVII ст. містить аж п’ять значень цього слова, серед яких найперше “мовлення, мова, слова” (СУМ ХVI–ХVII 2, с. 80–81). Отже, впродовж століть відбулося розширення семантичної структури цього слова з усталенням головного значення – назви процесу спілкування. З огляду на це є всі підстави розширити значення цього слова на спілкування у всемережжі.
Не менш важливо пам’ятати, що до слова розмова в українській мові нараховують понад 80 синонімів, найвідоміші з яких: базікання, балаканина, балачки, баляндраси, бесіда, варнякання, говорільня, гутірка, лялякання, мова, пас(ш)талакання, переговори, перемови, поговори, річ, розмовини, теревені, траляляки, шушукання та ін. (ВССУМ, с. 411).
Отож приємного перебування в бесідах всемережжя (чи нету), а чатувати будемо, охороняючи, пильнуючи когось (чи щось), нетерпляче чекаючи чи вичікуючи на появу когось (чогось) (СУМ ХI, с. 283). Творімо нові значення з предковічних і рідних слів.
Умовні скорочення:
АУС – Англо-український словник. Гороть Є. І., Коцюк Л. М., Малімон Л. К., Павлюк А. Б., під заг. кер. Є. І. Гороть. Вінниця: Нова книга, 2006. 1699 с.
ВССУМ – Вусик О. С. Словник синонімів української мови. Тернопіль: Богдан, 2013. 575 с.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У семи томах / За ред. О. С. Мельничука. К.: Наук. думка, 1982–2012. Т. 1–6.
ССС – Старославянский словарь (по рукописям Х–ХI веков): Около 10 000 слов / Э. Благова, Р. М. Цейтлин, С. Геродес и др.; под ред. Р. М. Цейтлин, Р. Вечерки и Э. Благовой. 2-е изд., стереотип. М.: Рус. яз., 1999. 842 с.
ССУМ ХIV–ХV – Словник староукраїнської мови ХIV–ХV ст.: У двох томах. К.: Наукова думка, 1977–1978.
СУМ – Словник української мови: В 11-ти томах. К.: Наук. думка, 1970–1980.
СУМ ХVI – ХVII – Словник української мови ХVI – першої половини ХVII ст.: у 28-ми вип. Львів, НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича 1994–2008. Вип. 1–14.
ТМС ХV–ХVIII – Тимченко Є. Матеріали до Словника писемної та книжної української мови ХV–ХVIII ст.: у 2-х книгах / Підготували до видання В. В. Німчук та Г. І. Лиса. Пам’ятки української мови. Серія словників. Київ – Нью-Йорк, 2003. Книга I. 512 с. Книга II. 512 с.
