Романтики й бунтарі

Юлія ЛИСКУН,
членкиня НСЖУ, членкиня НКСУ, перекладачка, поетка,
м. Кам’янець-Подільський

Коли в 2016 році у видавництві “АбеткаСвіт” вийшов мій переклад поеми “Подолля”, вперше за 200 років українською мовою, одна з наукових співробітниць музею запитала: “А де ти взяла польський оригінал?” І тут же поважно дорікнула, ще не читаючи твору: “А може, хтось зробив би краще?”
Я тоді розгубилася і втратила на певний період свою перекладацьку жагу… Замість того, щоб написати про цю подію, будьщо про мій переклад, зробити повідомлення як краєзнавиці, як популяризаторки творчості Мавриція Гославського, я відчула якийсь невдолений супротив. А потім ще й інший краєзнавець “підчесав”: і переклад не такий, і назва не така, і думка не так звучить, як в інших перекладах, “небо і земля”, – підсумував він. Найцікавіше, що за шість років за переклад поеми так ніхто і не взявся. Я не можу й досі знайти спеціаліста, який би зміг проаналізувати мою роботу. Виявляється, сьогодні це непросто.
Досі думала, що ім’я Мавриція Гославського досліджене в наукових колах Кам’янеччини досить ретельно, оскільки він – подолянин, і полякам відомий: його “Був би я орлом” (“Думка у вигнанні”) заміняла часом полякам гімн… Поділля ХІХ століття – це, як відомо, частина Російської імперії, тому боротьба за незалежність була притаманна настроям багатьох поляків. Історична поема “Подолля” написана М. Гославським у 1826 році і досі, на мою думку, є найкращою поемою про Поділля.
Коли я взялася досліджувати етапи життя і творчості Мавриція Гославського, то здивувалася: з 1990 року в пресі було кілька публікацій про нього, кілька поверхових в Інтернеті, кілька статей науковців на однудві сторінки та двітри статті у вітчизняних енциклопедіях. Науковці, котрі пишуть про різноманітні концепції польських романтиків “української школи”, яскравою постаттю серед який був і Маврицій Гославський, завжди називають поряд з ним й інших поетів, творча спадщина яких найпильніше привертала їхню увагу: А. Мальчевського, Ю. Залеського, С. Гощинського, Т. Заборовського. Глибокому дослідженню літературної спадщини автора поеми “Подолля” ще ніхто особливої уваги не приділяв.
В одній з інтернетних публікацій за 2012 рік я знайшла повідомлення про урочисте відкриття пам’ятної дошки Маврицію Гославському в Косогірці Ярмолинецького району, де поет народився. Це було приурочено 210й річниці від дня народження поета. Ініціаторами відкриття дошки славетному земляку стали голова Ярмолинецького районного польського громадського об’єднання “Єдність” Генріх Качуровський та ярмолинецький поет і журналіст районної газети “Вперед” Борис Фурман. Приємно, що бібліотека Косогірки завжди пропагує творчість знатного поета. На той час заклад поповнився поемою “Подолля”, виданою польською мовою під редакцією Генріха Качуровського, та іншими цінними книгами. Тут з`явився відділ польської літератури і в майбутньому планується cтворити музейбібліотеку Мавриція Гославського.
Тепер я планую перевидати поему “Подолля” і зробити видання двомовним, щоб той, хто знає польську, зміг прочитати в оригіналі, а разом з тим оцінити мій переклад.
На жаль, польські інтерпретації “Думки у вигнанні”, які я зустрічала, мають тексти, які дещо відрізняються між собою. Тому не складно зрозуміти, чому українські переклади “Думки…”, які я побачила у деяких авторів, відрізняються між собою.
Хтось із краєзнавців, готуючи у Вікіпедію статтю про Мавриція Гославського, написав, що “Думка у вигнанні” – це частина поеми “Подолля”. Цю помилку мені довелося виправити, оскільки вона є окремим поетичним твором.
Маврицій Гославський став частиною моїх дослідницьких пошуків, бо справжні члени Спілки краєзнавців України повинні відповідати своєму покликанню. Попереду – нові переклади, пошуки першоджерел. До речі, Маврицій Гославський був чудовим перекладачем. Тож потрібно дослідити і цей напрямок його творчості, а також його краєзнавчу діяльність – адже він був одним із перших збирачів фольклору на Поділлі.
Разом із депутаткою Ярмолинецької ради, волонтеркою, поеткою, громадською діячкою Наталею Берендою ми створили сторінку в Фейсбуці “Маурицій Гославський – співець краси і героїки Поділля”. “Український клуб”, який віднедавна очолила пані Наталя, підтримав мою ініціативу провести у 2022 році обласний Фестиваль, присвячений 220й річниці від дня народження подільського поета Мавриція Гославського у селі Косогірка. І Ярмолинеччина вже активно готується до цього свята. Приєднуйтеся до нашої сторінки, знайомтеся з Маврицієм Гославським, пропонуйте свої цікавинки й відкриття.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment