Літературний «Чендей-фест» відбувся!

Цьогоріч в Ужгороді втретє відбувся Всеукраїнський культурно-мистецький фестиваль “Чендей-фест 2021”, присвячений одному з найвідоміших українських (і закарпатських) письменників ХХ століття Івану Чендею.
Пропонуємо увазі читачів “Слова Просвіти” враження його учасників та організаторів.

Цього року місто Хуст долучилось до мистецьких подій
Знані українські письменники та лавреати фестивалю-конкурсу малої прози відвідали Хустську спеціалізовану школу ім. А. Волошина № 1 (раніше Хустська реальна гімназія), де навчався письменник. Господарі навчального закладу провели у шкільному музеї екскурс в історичне минуле, пов’язане з періодом навчання Івана Чендея. А дочка письменника – пані Марія Трещак-Чендей – подарувала шкільному музею стінівку-колаж про творче життя свого батька.
Гості відвідали визначні місця Хуста, з якими їх познайомила місцева краєзнавиця Іванна Розман. У Закарпатському обласному театрі драми та комедії письменники переглянули документальні фільми В’ячеслава Бігуна “Ясенівка” та “Брат Іван”. До речі, останній фільм був удостоєний почесної нагороди на одному з Міжнародних кінофестивалів. Перегляд фільмів викликав чимало цікавих роздумів та жвавих дискусій.
До літературного фесту долучились також спілчани “Майстерні слова”. Керівниця спілки письменниця Олеся Чепелюк зазначила важливість проведення подіб­них заходів і запропонувала внести Хуст до фестивальної програми “Чендей-фесту” на майбутнє.
Організатори заходу – Марія Трещак-Чендей із чоловіком Іваном Трещаком – та гості залишилися задоволеними від хустської частини фесту та пообіцяли творчо співпрацювати й надалі.
Письменники помандрували і до колиски Івана Чендея – в селище Дубове.

Чендеївськими місцями
Два насичені дні в Хусті й Дубовому. “Чендей-фест” продовжує об’єднувати й надихати, зацікавлювати й дивувати. Адже Чендея відкриватиме, читатиме й пізнаватиме ще чимало людей і ще не одне покоління! І не тільки за актуальність й перевідкриття творів, а й за непересічність життя. Було атмосферно, цікаво, щиро і гостинно. Так, як то може бути в Закарпатті. Дякую організаторам Марії та Іванові!
Михайло Маркович

Чендеївський космос
Цьогорічний вересневий “Чендей-фест” був, як завжди, компактний, камерний, по-родинному теплий, насичений подіями. Вереснева оптика й акустика додавали свіжості відчуттям. Головне з них – Чендеєва присутність. Сказати б, усеприсутність. У творах, у щойно виданому грубому томі листування, в рисах нащадків і земляків, в набухлих осінніх горах, змазаних басаманами туману. І друге, навіть не відчуття, а розуміння: чендеївський космос ще осягати й осягати, він здатен розгортатися в безмежжя.
А вчути це, повторюю, можна навіть у чомусь, здавалося б, абсолютно випадковому. Як от циганська хрипкоголоса процесія в Дубовому, що йде вгору до кладовища, за священником майже біжать підлітки з хрестом та віком труни, мелькають капці на босу ногу й цвинтарна глина на капцях… У мене було відчуття, що це ілюстрація до одного з текстів, кадр з фільму за екранізованим твором.
До речі, на тому кладовищі похований головний герой знакового Чендеєвого твору “Іван”. А вище спочивають батьки письменника. Саме на могилі батька загубився й невдовзі знайшовся ключ від машини одного з учасників фесту. Химерний і суворий, схожий на монаха-уходника дід Михайло підморгнув, ворухнув білою бородою із позасвіття… Життя триває. “Чендей-фест” теж.
Павло Вольвач

Гран-прі за найкраще оповідання знову, вже втретє, поїхало до Івано-Франківська
“Чендей-фест”–2021… І це класно! Бо то неймовірно літературний, теплий, затишний та родинний фестиваль. Чому родинний? Бо ми всі за ці кілька днів стали родиною. Бо якби не родина Марії Чендей-Трещак та Івана Трещака – його не було би взагалі. Уявляєте? Ця родина – яскравий приклад того, що якщо хочеш, то все вдасться. І вдасться якнайкраще. Дякую вам за прекрасне літературне шаленство цих днів, за турботу, за спілкування. І найголовніше – за пам’ять та популяризацію творчости Івана Чендея. Бо хто ми без нашої літератури?
Ольга Деркачова,
лавреатка

Відчути серцем
Коли підіймаюся домів по Високій в Ужгороді, десь на півдорозі є розвилка, а з нею і вибір: дорога, що веде наліво, є не таким аж крутим підйомом, рівномірно постійним. Вимагає таких же незнач­них зусиль по всьому маршруту аж до самої хати.
Інша ж путь, що вихилясом іде направо, стрімко-стрімко веде вгору…. А потім, подолавши останні метри крутого підйому, закутого в брук, ти вже можеш видихнути вільніше й врівноважити серцебиття, йдучи рівниною, вдивляючися в горизонти чи, завбачивши обриси своєї хати, тішитися, що ти вже вдома.
Мені більше до душі другий шлях – той, що вимагає спочатку ніби надриву, а потім дарує благість полегшення й заспокоєння серцевого ритму. Перший же трохи нагадує рутину, але то таке… суб’єктивне.
Цьогорічний фест був для мене точнісінько, як ота дорога направо. Думаю, не лише для мене, а й для всієї нашої чендейфестівської родини.
Багато знайомств, вражень, цікавих нових людей, зблиски нових граней вже знайомих – часом аж до подивування й захвату.
Про кожну подію хотілося б написати окремо й детально. Зробити це хочу ще й тому, аби воно тут залишилося спогадом. І зроблю, але трохи пізніше. Хай вляжеться у свідомості, щоб викристалізувалося найголовніше, не давши емоціям затулити головного.
А зараз просто кілька слів для тих, хто був з нами в ці дні. Ви всі дуже різні, але кожен із вас дуже цікавий. І мабуть, добре, що наш “Чендей-фест” – не багатолюдна хаотична модна комерціалізована “тусовка” (де, по суті, не встигаєш оговтатися: хто є хто і куди бігти далі), бо ви встигли оту цікавинку одне одного розгледіти, відчути серцем.
А ми встигли відчути вас і мати радість од того, що не помилилися у виборі наших людей.
Якщо кожен із вас забрав собі в серце трохи краси Закарпаття, справдешності Чендеєвого слова й нашого тепла – ми досягли своєї мети. І від того ми щасливі.
Ну, і ви ж пам’ятаєте? У нас легка рука. Тому – успіхів! Обіцяємо, вони у вас будуть.
Марія Чендей-Трещак

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment