Яблуні та груші у лісовому “Лесиному саду”

Сергій ЦЮРИЦЬ,
м. Луцьк
На Волині з успіхом пройшов ХХ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль “Лісова пісня”. Він відбувався в Луцьку та на Ковельщині.
Подорож до урочища Нечимне, яке надихнуло Лесю Українку написати драму-феєрію “Лісова пісня”, традиційно відбувається за підтримки Волинського ОУЛМГ та ДП “Ковельське ЛГ”.

В урочищі гостей зустрічали лісничий Скулинського лісництва ДП “Ковельського ЛГ” Леонід Лисюк, завідувачка Колодяжненського літературномеморіального музею Лесі Українки Ольга Бойко та керівниця Скулинського учнівського лісництва Світлана Савченко зі своїми вихованцями.
Під звуки сопілок гості вирушили Лесиною стежкою до озера Нечимне. Дорогою читали вірші, слухали розповіді наукової співробітниці музею “Лісової пісні” Оксани Боярчук про подорожі Косачів до Скулина, а лісничий, або як назвали його поети, “сучасний дядько Лев”, розповідав про таємниці скулинських лісів та озера Нечимне. А згодом, після відвідання музею “Лісової пісні”, під його керівництвом знані письменники разом із учнями шкільного лісництва посадили яблуні та груші в символічному “Лесиному саду”, де вже росте й “Лесина груша”, яку з черенків, взятих зі 120річної Ізидориної груші у саду Косачів з Колодяжного, виростив співзасновник журналукаталогу “СонцеСад” Остап Романович Михаць.
Імпровізована поетична гостина відбулася в лісовому обійсті сучасного дядька Лева – на галяві серед “пошрамованих” блискавицями дубів, мальовничих беріз, вільх, сосен та ялин. Як і в часи Лесиних гостювань, потомственний скулинець і духовний продовжувач традицій дядька Лева виявився цікавим оповідником, знавцем місцевих звичаїв і традицій, великим бережником лісоозер’я й пам’яті про гостювання родини Косачів і вже багатьох поколінь українських і зарубіжних письменників у цьому дивовижному місці “лісової сили”.
Про Нечимне написано багато поетичних і прозових творів. Свого часу тут працював видатний український письменник Віктор Лазарук, який створив блискучу поему “Нечимне”. Тут зберігся предковічний дуб, під яким маленька Леся слухала гру місцевого сопілкаря, виросли вже й іменні дуби Максима Рильського, КосАнатольського, Петра Маха, Ростислава Братуня, прийнялося кілька дубочків, посаджених на попередніх фестивальних гостинах сучасним поколінням письменників.
Ці відвідини стали задушевною родзинкою Міжнародного фестивалю, а спілкування безпосередньо з природою цього краю, яка, хоч і дуже змінилася з часів Лесиних подорожей, все ж зберегла пахощі дивотрав’я і лісу, грибні стежки і пташині щебети, місцеві легенди і міфи про невидимих для людського ока лісових та озерних духів, відкрило не тільки “секрети Лесиної творчої наснаги”, а й покликало самих до творчості, за що письменники висловили щиру подяку начальнику Волинського ОУЛМГ Олександру Кватирку, директору ДП “Ковельське ЛГ” Віктору Данилюку та лісничому Скулинського лісництва Леоніду Лисюку.
Того ж дня учасники Міжнародного фестивалю побували в Колодяжненському літературномеморіальному музеї Лесі Українки, прослухали блискучу екскурсійну оповідь про життя і творчість Лесі Українки та її талановитих братів і сестер, батька і матері з уст наукової співробітниці музею Марії Чашук, побачили ще стару Ізидорину грушу, покуштували яблук і слив із саду родинного обійстя Косачів, прогулялися лісопарком до ставка, де свого часу, кажуть, й Іван Франко ловив рибу. А в Публічній бібліотеці Ковеля відбулися літературні читання “Слово – як криця”.
Міжнародний фестиваль тривав п’ять днів. Він розпочався в “Лесиній світлиці” старого Луцька літературномузичною зустріччю “Поетичні перехрестя” та переглядом вистави “Лісова пісня” у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Відтак, було урочисте відкриття фестивалю біля пам’ятника Лесі Українки, виступи письменників у бібліотеках, школах, коледжах та університетах Луцька.
Цьогоріч, окрім українських письменників з Волині, Рівненщини, Львівщини, Житомирщини, Київщини, Вінничини, Сумщини також брали участь представники Польщі, Болгарії та Білорусії. Серед них – український літературознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, президент Міжнародного громадського об’єднання “Волинське братство”, голова Наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор філологічних наук Микола Жулинський (Київ), літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор Петро Білоус (Житомир), українська поетеса, лауреатка премій ім. Лесі Українки, Маркіяна Шашкевича, Д. Нитченка, Павла Тичини, Ірини Вільде Марія Людкевич (Львів) та багатобагато інших діячів української культури.
– Фестиваль “Лісова пісня” відбувається на Волині з 2001 року, – розповідає голова облорганізації НСПУ Ольга Ляснюк. – Він започаткований і проводиться з ініціативи Волинської обласної організації НСПУ за підтримки департаменту культури Луцької міської ради, управління культури Волинської облдержадміністрації, обласного науковометодичного центру культури, Волинського ОУЛМГ у партнерстві з КЗ “Луцька міська ЦБС”, обласними бібліотеками – науковою ім. Олени Пчілки, дитячою, юнацькою та профспілковою ім. І. Фуріва, ВНУ ім. Лесі Українки, Луцьким педагогічним коледжем, Волинським академічним обласним театром ляльок, аматорською кіностудією “Волинь”, СШ № 1 м. Луцька, Луцькими НВК “Гімназія № 14 ім. Василя Сухомлинського” та НВК № 1, Волинським краєзнавчим музеєм, ГО “Розвиток мікрорайонів міста”, Інститутом Польщі ВНУ ім. Лесі Українки, Волинським фаховим коледжем культури і мистецтв ім. І. Стравінського, Луцьким інститутом розвитку людини університету “Україна”.
Головна мета фестивальних заходів – привернути увагу до місць, де бувала Леся Українка та які надихали її на написання безсмертної “Лісової пісні”.
ХХ міжнародний фестиваль завершив свою роботу у День Луцька екскурсіями до замку Любарта та Волинського обласного краєзнавчого музею, де у музейному дворику відбулися літературні читання “Під Лесиним небом”.