Галина ДАЦЮК
Зі Сходу України, з Луганщини, повернувся Арт-десант, який напередодні Дня захисників і захисниць України дав за три дні сім концертів: у Щасті, Трьохізбенці, Попасній, Соледарі, Кримському та Сєвєродонецьку. У складі команди: Олег Білик, Віктор Кавун, Леся Горова, Андрій Бут, Каріна Арзуманян, Оксана Дереновська, Дарія Редько. Вони дуже скучили одне за одним – бійці й артисти, бо карантин позбавив їх зустрічей майже на два роки. А пісня воїнам потрібна, як набої! Саме з такою метою – підняти культурними “набоями” дух воїнів, настрій, зарядити оптимізмом – створювався Арт-десант його засновником Олегом Біликом, учасником бойових дій. Він пригадує, що після боїв найбільше хотілося помитися і послухати хорошу пісню.
Перед пандемією, до 2020 року, народна артистка України Леся Горова дала на Сході України кілька сотень концертів. Рвалася на Схід, бо вважає, що захисники – це головна слухацька авдиторія. Бо тут вона відчуває спорідненість душ, нелукавство і готовність до самопожертви заради перемоги. Бо волонтерство – це стан її душі. Одразу по приїзді в Київ – просто з дороги – співачка поділилася своїми враженнями зі “Словом Просвіти”.
– Від часу моєї крайньої поїздки на Схід мало що змінилося, – каже Леся. – Так само стріляють, так само йде війна. Поки ми спілкувалися чи йшли концерти, командирам надходили повідомлення про обстріли. Ми виступали дуже близько до лінії розмежування, і війна висіла в повітрі. Не поїхали в Новотошківське, бо ворог обстріляв дорогу, і нам не дали дозволу на концерт. Зате тепер бійці мають дозвіл відкривати вогонь у відповідь, і це справедливо.
Війна сьогодні окопна і снайперська. Бойових дій нема, але втрати є дуже часто. Ворожі снайпери вистежують наші пости, тримають під прицілом в очікуванні… За один необережний крок – розплата здоров’ям, а то й життям…
Ми виступали у 24-ій окремій механізованій бригаді імені Короля Данила, 79-ій десантно-штурмовій бригаді та 57-ій ОМБр. Усі наші концерти були для військових, лише в Кримському приєдналися цивільні. Від початку російсько-української війни я виступала в селищі кілька разів, тому тут вже своя. Кримське мене порадувало, бо сюди стали повертатися люди і господарювати. Відстояли Будинок культури, у його приміщенні ми й виступали.
Під час концертів нас просили співати щось оптимістичне, бадьоре, бо будні заїдають і хочеться релаксу. Пісня – саме те, що треба, додає позитивних емоцій! Вони посилюються, адже сцена й зала дихає в одній тональності – любові до України! Бо об’єднані концерти спільним бажанням – тих, хто співає, і тих, що слухають, – великим бажанням бачити її щасливою, вільною від окупантів. Очевидні зміни якісного складу захисників і захисниць. Сьогодні – це контрактники, військова еліта, яка свідомо обрала військову справу.
Арт-десант щиро вдячний офіцерам цивільно-військового об’єднання ОТУ “Північ” м. Сєвєродонецька за те, що організували прекрасні можливості для виступів, забезпечили проживання в гуртожитку, побут, супровід. Артистів обдарували квітами, грамотами і подяками. І для нас – це найвищі нагороди, особливо ті, що написані від руки.
Прощалися ми оптимістично. Воїни запрошували приїжджати ще, просили не хвилюватися, бо берегтимуть наш спокій, мирне життя і нашу пісню, і дадуть по зубах усім, хто посміє поткнутися на нашу землю.
Ми неодмінно приїдемо, заспіваємо ще багато прекрасних пісень, які додають здоров’я і сил. Тримайтеся, дорогі наші воїни, виганяйте московську гидоту з української землі, ми з вами. Нехай береже й охороняє вас Покрова Пресвятої Богородиці, покровителька нашого війська від часів козаччини, УПА і до сьогодні. Слава Україні! Слава Героям і Героїням!
