“Якби Ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя”, – каже класик, якого через зміління суспільства перетворено на ритуал без усвідомлення глибочезних смислів і надсучасних посилів. Плиткі глибоких не розуміють, класика не для них, бо вони минущі й тимчасові – трендові та модні врем’янщики. Сьогодні нам пропонують “не свою мудрість”: “Просвітити, кажуть, хочуть / Материні очі / Современними огнями. / Повести за віком, / За німцями, недоріку, / Сліпую каліку”.
Ці “современні огні” засвітили у приватній школі Києва та Львова з промовистою англійською назвою (свої слова розгубили!) ThinkGlobal (ДумайГлобально), тобто думай про всесвіт… без власної хати. У цій новітній школі додумалися до нового визначення патріотизму (така собі новомова за Орвелом), бо його природне тлумачення надто загрозливе для дегенератів, через що вони мусять це величне слово приміряти до себе: “В сучасну добу кордони цивілізованого світу стають все більше умовними. Тому патріотизм набуває зовсім нових сенсів. Патріотизм в новому сенсі – це єдність різних людей у своїх зусиллях зробити глобальний світ і Україну безпечнішими, справедливішими, а якість життя кращою.
Новітній патріотизм – це повага до зусиль людей, які спрямовують свою діяльність на безпеку і покращення життя, а також гордість за спільні досягнення в цьому напрямку”. Відтак у цій школі культивують патріотизм як “помірне і помірковане ставлення, акцент на економічному прояві патріотизму”. Нова “зоря” української освіти ThinkGlobal “бачить своїх випускників, в першу чергу, екопатріотами: патріотами цілої планети, аніж окремо взятої країни” (2).
Нагадаю цим орвелівським чи совковим ліквідаторам первинних значень слів, що грецизм patēr (patros) – це “батько”, тобто першоначало, неповторне та єдине у своєму роді, а не глобально невизначене й неохопне. Натомість патріотизм не може бути “екопатріотизмом”, бо суфікс -изм субстантивує визначальну ознаку, показуючи світогляд та почуттєві налаштування людини, “що любить свою батьківщину, віддана своєму народові, ладна йти на жертви в ім’я своєї вітчизни” (СІС, с. 720), де визначальним словом є присвійний займенник свій: “В своїй хаті своя й правда, / І сила, і воля” – у своїй, а не у всесвітній, глобальній, бо глобальної хати не існує, як не існує глобального Я, бо вся суть життя в цьому індивідуальному, а відтак національному Я і полягає. Не існують просто дерева: існують буки, клени, дуби тощо – кожне загальне втілене в окремому, що є основою і первнем природи. Не існує просто дітей – це обов’язково чиїсь діти. Навіть філософський словник, виданий напередодні краху СРСР, давав визначення патріотизму, акцентуючи на національних надбаннях культури, визначаючи, що це “одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури…” (4).
Але знекорінені глобалісти від освіти пропагують своє освітньо-ментальне збоченство, що виявляється через їхній англо-московський суржик, який завжди в парі, де нема національної вертикалі й сильного неповторного самодостатнього етнонаціонального Я. Ось що читаємо в їхньому оголошенні у Фейсбуці:
“ThinkGlobal Lviv приватна школа. Тоді Вам до нас. Для вас смачні обіди, тімбілдінги, івенти за рахунок школи, можливість кар’єрного і професійного зростання”. Цікаво, яке кар’єрне і професійне зростання може бути в школі, де зовсім не йдеться про професійність з огляду на шкільний формат освіти?
Що означає цей складений англізм тімбілдінг (замість, до речі, тимбілдинг)?
Перша частина team – це багатозначне й різночастиномовне слово: [ti:m] n 1. спортивна команда; 2. бригада, артіль (робітників); 3. група; 4. військ. екіпаж; команда; 5. запряжка, запряг; 6. низка (качок тощо); 7. виводок; опорос;
team [ti:m] v 1. об’єднуватися в команду (бригаду); 2. об’єднуватися з кимось; працювати спільно; 3. давати роботу; 4. запрягати; ~ed in pairs запряжені цугом (АУС, с. 1506);
building [ˈbɪldɪŋ] n 1. будинок, будівля; споруда; 2. pl служби, 3. будівництво, спорудження; надвірні будівлі (АУС, с. 199).
Якщо примітивно калькувати і виходити саме з чужих реалій, то отримаємо командотворення. Якщо мислити українськими категоріями, то згуртування – це слово, що віддавна використовують у нашій мові, щоб, зокрема, називати процес формування цілісного колективу. Водночас у цьому англізмі відбулося розширення лексико-семантичного спектру з термінної економічної лексики зі сфери управління персоналом (менеджменту) в 1960–70-ті роки на царину педагогічну як примітивне калькування й насадження цієї безпотрібної чужої словомоделі (1).
Так звана ThinkGlobal пропонує ще слівце івенти. Новоспечені глобальні “педагоги” не самотні у використанні безпотрібної, але, на їхню думку, модної лексики. Зокрема, львівський інформпростір, що через власну вторинність уражений наслідуванням чужого, не менше потішає тим самим суржикоанглізмом, додаючи івент-менеджера: “Кожен івент починається з листочка (цікаво, це листочок клена чи дуба? – І. Ф.) і уяви. Та скільки всього відбувається після цього моменту і що треба вивчити, щоб організувати захід і не запороти – розповідає Роман Цудний, керівник відділу з питань молодіжної роботи у комунальній установі “Львівський міський молодіжний центр “МолодвіжЦентр.Львів” і випускник курсів івент-менеджерів Lviv HR Solutions” (3).
В англійській мові лексема event [ɪˈvent] n багатозначна з усією повнотою українських відповідників: 1. подія, важливе явище, значний факт; 2. випадок, пригода; 3. наслідок, результат; 4. захід (вечір, прийом тощо); 5. епізод; 6. спорт. змагання; 7. вид спорту; 8. спорт. номер (у програмі змагань); 9. ядерне перетворення; 10. такт (двигуна) (АУС, с. 470).
Вживати в нашій мові неперекладний англізм івент – це те саме, що казати в українській оповіді російське “собитіє” чи польське “wydarzenie”. За логікою англоварваристів плаття чи сорочка – це вже також архаїка з бабусиної скрині, бо по-модному й глобальному – це dress and shirt.
До слова, як свідчить текст концепції цієї школи ThinkGlobal та її просування у Львові, московського суржика там ще більше, ніж англійського, що є неабияким показником не лише дуже низького мовно-професійного рівня глобопедагогів, але і їхньої ментальної залежности від чужих культур і держав: ставити перед собою задачу замість завдання, підростаюче покоління замість юнацтво, молодь чи юнь, розвиваючі ігри замість розвивальні, в залежності від потреб замість залежно від, притримуватись правильного харчування замість дотримуватись, продукти виключної якості замість особливої якости, огороджена територія замість загороджена, на вибір пропонується замість пропонуємо, більш того у учнів, замість в учнів, кубік Рубіка замість кубик Рубика, за рахунок школи замість коштом школи, наступні напрямки розвитку замість такі напрями та ін. – словом, увесь набір кричущих помилок на всіх мовних рівнях: від лексико-семантичного, словотвірного, фонетичного до синтаксичного (5).
І це поряд із приписом у Концепції, що їхньою навчальною ціллю (замість, звісно, метою) є володіти “грамотною і чистою мовою”.
Ті, хто колись були ревними інтернаціоналізаторами-русифікаторами в часи СРСР, сплодили дітей, що стали сьогодні не менш ревними глобалістами-англіїзаторами. Проте для власної порожнечі чи вади треба використати пристойну лексику типу “патріотизму із зовсім новим сенсом”…
Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слів велику силу,
Та й більш нічого.
Література
- Згуртування учнівського колективу. Презентація до просвіти педагогів “Тимбілдинг в школі. Як згуртувати учнівський колектив?”.
- Концепція освітньої діяльності приватного закладу освіти ThinkGlobal.
- Павліченко Тетяна. З чого все почалось.
- Філософський словник. За ред. В. І. Шинкарука. К.: ГР УРЕ, 1986, с. 480. 796 с.
- ThinkGlobal відтепер у Львові.
