Керамічна Україна Віри Томашевської

Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото автора
У Музеї української діаспори (Київ) працює виставка членкині НСХУ Віри Томашевської “Керамічне панно”. Провідні теми її творчості – природа Карпатського краю, рослинні орнаменти, архітектура та урбаністика.

На виставці представлені близько сорока робіт мисткині в жанрі живописної кераміки, створених, переважно, протягом останнього десятиліття. Частина з цих робіт раніше не експонувалася. Серед іншого глядачі мають змогу оглянути один з найвідоміших циклів керамістки “Моя Україна – рідний край”, доповнений новими творами. Провідна тематика цього циклу — пейзажі та персонажі Карпатських гір.
Народилася Віра Томашевська у селі Нересниця Тячівського району на Закарпатті. Художню освіту здобула в Ужгородському училищі прикладного мистецтва та Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури України). Своїми творчими наставниками вважає Івана Гарапка, Василя Свиду, ВильмошаЙожефа Береца, Петку Шандора, Людмилу Аверкієву. Працювала на художньопромисловому підприємстві у Виноградові, в Художньому фонді України, викладала в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.
Як відзначають мистецтвознавці, керамічний світ Віри Томашевської насичений гармонійною довершеністю, захоплює щедрістю та розмаїттям, радістю та гармонією, зрештою – красою. Художниця працює і глиною, і різнокольоровими поливами. Унікальність ідеї, якою власне й відкривається історія її творчості, полягає в тому, щоб надати керамічному виробу камерної форми. Об’ємні деталі, виразні у своїй лаконічності, прикріплюються на полотно, зазвичай одна до одної.
“Роботи Віри Томашевської відрізняються ясною для глядацького розуміння, і, водночас, вишуканою образністю, де дивним чином сполучаються давні національні традиції образотворення, закорінені в народному примітиві (сільському наїві), разом з сучасною високої культури мовою професійного художника”, – стверджує дослідниця її творчості Зоя Чегусова.
Художниця має надзвичайний дар зачаровувати глядачів магічною силою своїх керамічних творів. За словами фахівців, її різножанрові станководекоративні панно – рослинноорнаментальні, зооморфні, натюрмортні, архітектурнопейзажні – відрізняються вишуканою образністю, де національні традиції поєднуються з сучасною культурою.
Віра Томашевська складає свої оригінальні панно подібно до мозаїки чи колажу в межах розробленої нею ще у 80х роках минулого століття авторської техніки. Рельєфні елементи панно розміром від 1 до 20 сантиметрів, ліплені з пласта, вона щільно збирає, як модулі, в одну зазвичай квадратну композицію, наклеюючи на тверду основу.
Створюючи декоративне панно, мисткиня наповнює кожен сюжет захоплюючою оповіддю на теми, що її хвилюють: природні стихії, казкові міста, гори та ріки, птахи та квіти або просто декоративні кольорові композиції. Особливе місце у творчості художниці посідають композиції на релігійну тематику.
“Вони захопили – і підкорили! – українську столицю одразу – керамічні композиції (чи панно? чи картини?) ужгородської (а тепер київської) мисткині Віри Томашевської: осінні листопади, весняні квіткопади, міста з незліченних казкових будиночків, – писав журнал “Наука і суспільство”. – Причому кожен листочок, кожна квіточка чи кожен будиночок були окремим – і неповторним, тобто унікальним – мініатюрним шедевром із глибини та різнокольорових полив! А ще тут існували птахи, риби, човнивітрильники, карнавальні маски…”
З 1975 року художниця бере участь в обласних, всеукраїнських та зарубіжних колективних виставках. Перша її персональна експозиція була представлена в Ужгороді 1985 року. Потім ціла низка виставок відбулася в Києві, містах Хорватії та Німеччини. Крім цього мисткиня брала участь у міжнародному пленері в Угорщині.
Вона створила серію рельєфних робіт у спортивному комплексі гандболу на Київщині, декоративні вази в інтер’єрі вокзалу в Чопі, садовопаркову скульптуру в санаторії “Квітка Полонини”.
Твори Віри Томашевської знаходяться в Національному банку України, Амбасаді США в Україні, посольствах України в Бельгії, Китаї, Великобританії, а також у приватних колекціях у США, Німеччині, Угорщині, Чехії, Словаччині, Хорватії, Італії та інших країнах.
У 2016 році у Гончарській книгозбірні України в Києві вийшов каталог “Віра Томашевська: Мистецтво кераміки: Книгаальбом”.
Є в творах художниці місця романтичні і затишні (“Гірський пейзаж”). Є “Карнавали”. А ще – щедро заселене різнокольоровими рибинами “Озеро”, або, наприклад, “Гірський потік” – цікавий та несподіваний “вертикальний” диптих, де річка (звичайно ж, повна риби!) буквально “падає” з висоти, серед зелених дерев і квітучих галявин. Є птахи (“Птахи в яблуневому саду”, “Пейзаж з журавлями”). Є квіти (“Пейзаж з червоними квітами”, “Весняний сад”). Є навіть величезне “Поле квітів” з дев’яти окремих композицій і незліченної кількості заголовних героїв. І міфологічне “Дерево життя”, і “Писанки гори Давнини”.
А ще – натюрморти, повноправні та повноцінні – святкові, великодні (“Натюрморт з писанками”) або просто про багатство та щедрість кінця літа, з золотавими яблуками та грушами або з червоними скибками кавуна.
Сьогодні керамічний простір пані Віри – це не лише прекрасна, хоча й дещо казкова, земля птахів і квітів. Це країна, де люди живуть і працюють: пасуть худобу, сплавляють гірськими річками ліс, збирають гриби (“Пасовисько”, “Бокораші”, “Грибний сезон у Карпатах”). Країна, де люди святкують (“Ангел міста на Різдво”, “Різдво в монастирі”). Тобто – Україна.
Працюватиме виставка Віри Томашевської до 21 листопада.

У публікації використано матеріали Музею української діаспори