Ластівка, яку треба потримати в руках

Віра КИТАЙГОРОДСЬКА,
голова Чернівецького обласного об’єднання “Просвіта”
У видавництві “Місто” вийшло чергове число літературно-просвітницького журналу “Буковинська ластівка”, присвячене 30-річчю Незалежності України.

На перших сторінках видання опубліковано твори учнів, які взяли участь у літературно-мистецькому конкурсі “Тобі, Україно, зізнаюсь у любові”. Це – віршові, прозові, пісенні спроби юних літераторів про найдорожче: батьків, природу, воїнів, які захищають нашу державу від московських загарбників, про Україну, яка уособ­люється з найкращою, наймилішою, наймудрішою матір’ю.
У своїх одкровеннях учні милуються рідним краєм, закликають до єдності Схід і Захід, присягають на вірність Вітчизні.
На окрему книжечку для дітей заслуговує “Казка про Сніжинку” учня Репужинецького НВК, що на Заставнівщині, Віталія Лакошвілі, який написав дуже витончену повчальну річ про відчуття власного “Я” та єдності з іншими, що насправді є вартісним і глибинним. Заслуговує на увагу і “Лист у майбутнє” учениці Заставнівської гімназії Анни Стасюк, яка через роки проглядає суть свого існування на землі, вартісність людини, громадянки своєї держави.
Привабливою є рубрика “Усяке в світі буває” – записи оповідок від старожилів, повчальні моменти з буття, зібрані учасниками етнографічної експедиції Глибоцької гімназії.
Проникливим історичним есеєм “Доля лелеча” – фрагментами біографії нашого незабутнього краянина Костя Короля, репресованого патріота – ділиться відома радіожурналістка Лариса Драюк. Свого часу нині уже світлої пам’яті Костянтин Король десятки разів відчиняв двері редакцій друкованих видань, теле- і радіостудій, аби розповісти землякам правду про радянські табори смерті.
Публікація пані Лариси – ще одне нагадування про найголовніші, найболючіші, найпріоритетніші цінності, які має виховати в собі кожен громадянин.
У цьому числі видання триває мандрівка чернівецькими адресами Лесі Українки. Йдеться про зупинку номер 4: знайомство з художником Миколою Івасюком, який мешкав у Чернівцях на вулиці А. Кохановського, 7. Тут його відвідували Б. Лепкий, О. Маковей, О. Кобилянська. Леся Українка теж побувала в майстерні славетного художника.
Зупинкою номер 5 відвідин Лесі Українки є знаменита книгарня “Pardini”, яка розташовувалася на нинішній Центральній площі.
Не оминула вона увагою й гостя з Волині та гостину українського інтелектуала-професора Степана Смаль-Стоцького, шкільного інспектора і громадсько-політичного діяча Омеляна Поповича. Разом з Ольгою Кобилянською Леся Українка побувала на горі Габсбургів – у сьогоднішньому парку ім. Ю. Федьковича.
Ці пошукові матеріали запропонували для “Ластівки” педагоги та школярі Чернівецької ЗОШ № 24 імені Ольги Кобилянської.
Широкоформатно відзначила 150-ту
річницю від дня народження геніальної поетеси, громадської, культурної діячки наша діаспора в громадському комітеті південно-західної Флориди з осередком у Норт-Порті, представники якої свого часу відвідували музей Лесі Українки в Новоград-Волинському.
А з нагоди 100-річчя повіту Сарасота у Флориді місцева публічна бібліотека Джакаранда у місті Вегас запросила 56-й відділ Союзу українок Америки на виставку українського мистецтва. У цьому числі “Ластівки” йдеться також про берегинь української духовності в Італії.
З ініціативи та під керівництвом заслуженої вчительки України Єлизавети Грицуник, акомпаніатора Володимира Топорівського та працівників будинку культури села Котелеве було створено фольклорно-етнографічний гурт “Надвечір’я”. Відповідальний секретар Чернівецької обласної організації ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Марія Пелех побувала в гостях у колективу та розповіла про життєдіяльність митців у сучасних умовах.
Єлизавета Грицуник разом із однодумцями також досліджує назви села Котелеве та його кутів.
До 100-ліття від дня народження вченого і письменника Олекси Романця доктор філологічних наук, професор, просвітянин Богдан Мельничук опублікував спогади про спілкування зі своїм колегою.
Журналіст і краєзнавець Юхим Гусар в матеріалі “Живе пам’ять, як і “Балада про мальви” згадав про відмітні віхи в життєдіяльності редактора і поета світлої пам’яті Богдана Гури.
У рубриці “Слід на землі” журнал публікує уривок із книги “Голос епохи” професорки, громадської діячки, невтомної просвітянки, світлої пам’яті Надії Бабич – про співпрацю з місцевим радіо та телебаченням, цікаві й нестандартні моменти підготовки передач “Мова рідна, слово рідне”.
Про нову поетичну збірку для дітей “Хрущограй” письменника, директора меморіального музею Володимира Івасюка Мирослава Лазарука розповідає доктор філологічних наук Лідія Ковалець.
Це, звичайно, ще не все про нове число “Буковинської ластівки”. Аби ознайомитись із виданням достеменно і утаємничено, треба взяти його до рук і уважно прочитати. І стати багатшим на кілька добірних речей, яких у вас, очевидно, ще не було.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment