ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН

  1. ЧЕКЛІСТ
    Здавалося, де ще зостався прихисток нормативної української мови, як не в ЗНО? Натомість в рекламному оголошенні про ЗНО натрапляємо на новоанглізм чек-лист (чекліст?): “Складаєш ЗНО з української мови та літератури 2022? Тисни на кнопку і отримай корисний файл. ЗНО 2022. Українська мова. Чек-лист з усіх тем” (rozumschool.online).
    Найнадійніший спосіб всебічно пояснити чуже слово в мові-вбирачеві – це з’ясувати його значення (а часом й етимологію) та соціяльні умови виникнення в мові-джерелі:
    check-list [ˈtʃekˌlɪst] n 1. конт­рольний список; перелік; to compile, to make up a ~ складати список, перелік; 2. список виборців (АУС, с. 242).
    На таке ж значення натрапляємо і в иншому лексикографічному джерелі checklist /ˈCHekˌlist //ˈtʃɛkˌlɪst/ – це всього лиш конт­рольний список, тобто перелік необхідних пунктів, справ, які необхідно зробити, або пунктів, які слід врахувати як нагадування (6).
    Перекладають цю лексичну одиниці і термінологічні українські словники: checklist = [‘tʃɛklɪst] 1. контро́льний пере́лік, 2. табли́ця контро́льних пере́ві́рок (2);
    checklist [‘tʃεklɪst] 1. конт­ро́льний спи́сок, пере́лік, 2. технологі́чна карта (3);
    checklist – карта map; (схема) chart, pattern, sheet; (плата) card, board; plate ком; к. технічного контро­лю checklist; перелік,~у  (номерований список) (e) numeration; (список) list; (реєстр) checklist, inventory; (номенклатура) nomenclature; (специфікація, деталізація) specification, spec (4).
    Український відповідник до цього англізму використовують і в сфері ділових взаємин: контрольний перелік, план, контрольний список (1).
    Тільки, як бачимо, сучасні недоучі з української мови або загублені в глобальному світі використовують це слово в українському тексті без перекладу з англійської та ще й у різних публікаціях намагаються вкласти в нього вигадане суб’єктивне значення, аби, кров з носа, запхати його в українську мову. Мотивація подекуди вражає: “Чек-лист – простий і зручний спосіб вести справи і проєкти, стежити за якістю виконаного завдання і нічого не забувати. Кожен з нас користувався чек-листами, навіть якщо не знав про це” (5). То, властиво, яка потреба переназивати те (перелік, список справ, контрольний список, план), що вже давно назване і звичне в плинному житті українця?
    Цікаво, звісно, инше: яку мотивацію до наповнення значень цього слова давала англомовна реальність?
    Історія виникнення значення цього англізму як контрольного списку (чи інструкції) пов’язана з авіяцією. Зокрема, у 1935 році через помилку пілота (літуна) відбулося невдале випробування літака Boeing Model 299. Це сталося через складність управління новим лайнером: літак зупинився в повітрі, загорівся і вибухнув. Натомість виробник вирішив не спрощувати технічного керування судном, а створив список послідовности дій літуна: при злеті (а не (в)зльоті), в польоті, під час приземлення і кермування. Наші “видатні” знавці української мови, що заточені на англізмах, зокрема на чеклісті, про це пишуть яскравим московсько-українським суржиком: “Тоді група льотчиків-випробувачів створила короткий і простий чек-лист з питаннями, на які пілот повинен поетапно відповідати при зльоті, в польоті, при посадці і рулюванні ˂…˃ З тих пір чек-листи перекочували в багато сфер, стали помічниками різних фахівців і залишаються необхідними для професій, в яких важлива точність і пунктуальність. ˂…˃ З моменту створення, чек-листи еволюціонували і придбали різні форми. Графік робіт, трекери, список питань – все це можна вважати чек-листом” (5). Себто англо-український суржик завжди йде в парі з москво-українським суржиком, бо його творять люди тої самої гібридної породи.
    Згодом ці контрольні списки (checklist) охопили инші сфери життя: від підприємництва, космосу, медицини – до побуту. Список запланованих справ споконвіку переслідує кожну притомну людину. Його укладаємо навіть ідучи до крамниці, проте, о горе!, ми й досі не знали, що така премудрість називається checklist.
    Гадаю, що поширенню цього слова на різні види людської діяльности посприяла і назва книжки американського хірурга, журналіста і письменника Атула Гаванде “Чек-лист. Як уникнути помилок, що ведуть до фатальних наслідків”. 2007 року під час конференції Всесвітньої організації охорони здоров’я, з метою уникнення ускладнень після операцій, він запропонував 19 контрольних перевірок (чек-лістів), що, звичайно, аж ніяк не стали аксіомою чи розв’язанням проблеми в кожній ситуації (5).
    Це саме той знаковий варіянт, коли контрольний список не має замінювати здоровий глузд, як і не свідчить про здоровий глузд бездумне напихання української мови новоанглізмами.
  2. Гороть Є. І., Василенко О. В., Єфремова Н. В. [та ін.]. Українсько-англійський словник ділової людини, 2014.
  3. Мейнарович Є., Кратко М. Англійсько-український словник з математики та інформатики, 2010.
  4. Кочерга О., Мейнарович Є. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська, 2010.
  5. Рицар Б., Сніцарук Л., Мисак Р. Українсько-англійський словник з радіоелектроніки, 2015–2018.
  6. Чек-лист: простий і універсальний спосіб виконувати завдання (блог Comfy).
  7. Checklist (www.lexico.com).
  8. БЛОГ.
    БЛОГЕР
    Значення лексеми блог
    Один із найпоширеніших англізмів блог, суть якого жартівливо і стисло передає мікроанекдот: що в тверезого на умі, то в п’яного в мікроблозі.
    Як свідчать лексикографічні джерела, blog [blɒɡ, амер. blɔːɡ blɑːɡ] 1. n блог, веб-щоденник, інтернет-щоденник; 2. v вести блог, блогувати, писати у веб-щоденнику; вести веб-щоденник (5); регулярно оновлюваний веб-сайт або веб-сторінка, як правило, від однієї особи або невеликої групи, написана в неформальному або розмовному стилі, що походить від абревіятури, що виникла в 1990-х роках, weblog (7).
    В англійській мові ця лексема виникла способом складання й абревіяції (усічення способом аферези): web “павутина” + log “журнал” → [we]blog ˂ blog, де лексеми web і log – багатозначні (АУС, с. 1660, 833).
    Цікаво, що, за даними етимологічного словника, слово blog існувало в англійській мові ще в 1860 році як іменник у значенні “хлопчик-прислуга” та як дієслово у значенні “завдавати поразки” (9).
    Мабуть, жодна з лексичних одиниць не формує біля себе таке багатолике соціоперсональне поле і появу соціяльних платформ, що стали символом III тисячоліття, а саме Google, YOUTUBE, Facebook, Twitter, Instagram, Vk, TikTok та ін. Усюди там царює блогер зі своїм блогом, по-нашому на всі смаки систематичний оповідач (-к-а) з мережі.
    Якщо українці, передусім журналісти, спершу в щойно виниклих соціяльних мережах та інтернет-ЗМІ свої колонки систематичних письмових дописів називали журналами (до слова, згадаймо, що Тарас Шевченко свій славетний Щоденник також називав Журналом, де французьке jour “день”, буквально journal – це “щоденний папір” – СІС, с. 444), то зі стрімким і навальним розвит­ком всемережжя на межі тисячоліть французьке journal поступилося англійському blog, якому передував композит weblog.

Історія виникнення рельности і слова
Як свідчить більших джерел, уперше лексему weblog ужив 17 грудня 1997 року американець з Огайо Йорн Баргер – редактор раннього першого блогу Robot Wisdom (Мудрість робота). Він, закоханий у комп’ютер, програмування, математику, штучний інтелект та Джеймса Джойса, створив першу сторінку в мережі, де були поклики на інші сторінки, присвячені проблемам його дітища Robot Wisdom. Відтак писав про своє світобачення і трактування штучного інтелекту впродовж десятиріччя, аж поки Robot Wisdom реально не змінила способу спілкування в світі.
Позаяк збирати цікавинки з усього світу і писати про них в неті – відкрито на цілий світ – було новою ідеєю, то для “журналу в мережі” він використав лексему Robot Wisdom Weblog. На цьому блозі, до речі, опублікував цікаву думку антисіоніста Ісраеля Шахака: “Юдаїзм – це расизм”.
За видатні заслуги в розвит­ку Інтернету йому вручено нагороду Web Innovator Awards CNET як “провидцеві, що змінив обличчя Інтернету 1998 року”, “задав тон для мільйона майбутніх блогів” і створив блого­сферу (2; 4).
Проте існує й инша думка, що в сучасному значенні цей термін уперше вжито в назві доповіді Дж. Райкандалія та М. Різ “WebLog: exploiting the Web use interface for document management in electronic meetings” на науковій конференції в серпні 1995 року (1, с. 17).
Подальші віражі лексеми weblog пов’язані з американським інтернет-користувачем Пітером Мергольцем, який 1999 року у власному інтернет-щоденнику Peterme.com, задля забави як творення омоформії, розділив і скоротив цей термін на we і blog: “ми бложимо”.
Згодом Еван Вільямс, один зі співзасновників компанії “Піра Лебс” (Pyra Labs), яку вважають творцем блогерської служби, використав термін blog як іменник та дієслово to blog (у значенні “випускати веб-журнал або робити записи у веб-журналі”) та створив термін blogger (укр. блогер) (6).
Свого автора має і словотвірний похідник в англійській мові blogosphere (за аналогією до atmosphere, stratosphere тощо). Уперше це слово як жарт вжив 1999 року Бред Грем, розмірковуючи над майбутнім інтернет-спілкування та пророкуючи появу мільйонів блогів: “Goodbye, cyberspace! Hello, blogiverse! Blogosphere? Blogmos?” (8).
У загальний ужиток цей термін 2002 року запровадив Вільям Квік для позначення інтелектуального кіберпростору, який займають блогери (10).
У цій показовій ситуації зі створення нових слів як нової реальности складно не погодитися з видатним німецьким поетом Гете, який казав, що тільки геніяльна людина здатна створити нове слово, а відтак додамо – як і нову реальність.

Словотвірні похідники
Якщо, за дослідженням І. Андрусяк, в англійській мові є 76 термінів, твірною основою яких є морфема –blog-, то в українській мові їхня кількість також немала й показова. Це свідчить про адаптовані дериваційні зв’язки цієї лексеми і вмотивованість її запозичення в нашій мові:
блогер, блогінг (процес створення онлайн щоденників, тобто блогів та позначення самого персонального щоденника, розміщеного на веб сторінці, пости якого розташовані в хронологічному порядку), блогерство (вид діяльности блогерів), блогувати, блогосфера, відеоблоги (платформа YOUTUBE), блогінг-платформи (за популярністю “Google” (1 місце), “Youtube” (2 місце), “Facebook”, “Twitter”, “Instagram”, “Vk” та ін.), мікроблоги (платформи Twitter, Instagram, Vk, TikTok), лайфстайл-блоги (про особистий стиль життя), блогкасти (авдіопрограми), а також сплоги (спам-блоги), флоги (оплачені рекламні записи, які публікують як особисте враження), влоги (щоденник з відеоматеріялами), моблог (наповнюється з мобільного). Не менше розвинені в нашій мові і синтагматичні зв’язки з твірним словом блог: блогерська діяльність, сфера блогерства, автор блога та ін. (3).
Отже, уникнути англізму блог та певної частини його похідників неможливо, позаяк це інтернет-реальність, що виникла за межами України зі своєю поняттєвою базою, хоч, звісно, нема сенсу вилучати з обігу призабуте й адаптоване французьке слово журнал та питоме щоденник як сходинки у віднайдені віртуального світу.

  1. Андрусяк І. В. Блог-терміни як складова англомовної блогосфери. Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 14. Відп. ред. Фабіан М.П. Ужгород: ПП “Аутдор-Шарк”, 2016. С. 15–23.
  2. Баргер. Матеріал з Вікіпедії.
  3. Блогерство як феномен сучасного інформаційного суспільства.
  4. Как Йорн Баргер изобрел блоггинг.
  5. Blog. Загальний народний англійсько-український словник 2010.
  6. Blog. Wikipedia: The Free Encyclopedia.
  7. Blog (www.lexico.com).
  8. Graham B. Must See HTTP: The BradLands.
  9. Online Etymology Dictionary.
  10. Quick W. Daily Pundit: Internet Archive Waybackmachine.
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment