Лілія РОКИТСЬКА,
відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології
Відбулася презентація книги професора Ярослава Поліщука “Краса у дзеркалах буття. Постать Михайла Коцюбинського в українській культурі”. Студенти Інституту філології КНУ ім. Т. Г. Шевченка, викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, письменники та охочі подискутувати про новинки літературознавчих досліджень долучилися до онлайн-розмови із завідувачем кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича Ярославом Поліщуком.
Організаторкою та модераторкою конференції була професорка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Олена Романенко.
Книга Ярослава Поліщука вже отримала позитивні рецензії серед літературознавців. У ній подано новий погляд на творчість Михайла Коцюбинського, розкрито постать Сонцепоклонника у різних площинах, зокрема, в автобіографічній та естетичній. Як влучно зазначила завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості професор Оксана Сліпушко, успіх праці полягає в погляді Ярослава Олексійовича на феномен Михайла Коцюбинського – він зачіпає не лише літературний, а й в загальнокультурний контекст.
Ярослав Поліщук поділився з учасниками конференції передісторією створення книги. Автор почав працювати над творчістю українського імпресіоніста ще на початку 2000-х років. Ідея видати окреме дослідження з новим прочитанням постаті письменника виникла під час роботи над розділом колективної багатотомної історії української літератури. У 2010 р. Ярослав Поліщук видав працю про письменника під назвою “І ката, і героя він любив”. Дослідник намагався позбутися клішованої рецепції творчості Коцюбинського. Матеріалу про новеліста вистачало ще на окреме видання, тому в 2021 році з’явилася “Краса у дзеркалах буття…”.
Свою книгу Ярослав Поліщук назвав “пандемічним продуктом”, маючи на увазі умови її створення. Праця містить три розділи. Перший, на думку професора, розкриває традиційний погляд на постать Коцюбинського. У цій частині дослідник прагне показати еволюцію творчості митця. “Це дзеркала, так би мовити, біографічні. Я взяв за основу метафору дзеркала, відображень, яка, мені здається, добре корелює із письмом самого Коцюбинського”, – зазначив автор. Тобто зміни та переломні моменти у творчості письменника Ярослав Поліщук подає у поєднанні з автобіографічними рефлексіями.
У другій частині йдеться про естетичні дзеркала. Тут автор намагається вийти із константи “Коцюбинський – імпресіоніст”. “Я не кажу, що Коцюбинський – не імпресіоніст, але кажу, що імпресіоніст, а також символіст, реаліст, неоромантик…”. У цьому ж розділі дослідник згадує і про текстовий діалог, демонструючи, як творчі здобутки письменника функціонують у культурі. Ярослав Поліщук вказує на те, що “пізніший автор не просто апелює до тексту попередника, а ніби його переосмислює, складає по-новому як пазли”. Так пише дослідник про пару Коцюбинський-Хвильовий.
Третій розділ – суспільні дзеркала. Автор бере до уваги не лише національний, а й ширший європейський контекст, у якому творив Коцюбинський. В останній частині праці Ярослав Поліщук також згадує про насильницьке втягнення письменника в радянський канон.
Під час дискусії було розглянуто багато цікавих питань. Зокрема, говорили про те, хто із європейських культурних діячів мав вплив на творчість Михайла Коцюбинського, чому відбувся переломний вибух імпресіоністичними творами, як функціонують гумор та іронія у малій прозі митця, яке місце у його творчості посідає жанр поезії у прозі. Також порушувалися неординарні теми: кіно і Коцюбинський, Ленін і Коцюбинський. Торкнулися й питань приватного життя письменника. Ярослав Олексійович зазначив, що для вдумливого читача цей пласт автобіографії не дискредитує постать автора.
Ярослав Поліщук побажав учасникам зустрічі нових креативних досліджень і запевнив, що обов’язково буде продовжувати роботу над новими літературознавчими працями, “які апелюють до роздумів”.
