Киплячий казан чи чорна діра Європи

Про роман Юрія Щербака “Мертва пам’ять: голоси і крики” (Київ: Ярославів Вал, 2021) Микола ГРИГОРЧУК Юрій Щербак вибрав рідкісний спосіб подачі матеріалу, коли про одну й ту ж історичну подію чи одну й ту ж значиму персону розповідають її очевидці чи його сучасники від себе особисто. Подібну методику застосував незабутній Михайло Слабошпицький у своєму романі “Що записано в книгу життя: Михайло Коцюбинський та інші”, де образ “прозового імпресіоніста” висвітлено оркестрацією дев’яти голосів його відомих сучасників. Цей спосіб не новий. Маємо “Євангеліє”, де образ і діяння Ісуса Христа подано в описанні…

Read More

Вітаємо голову НСМНМУ Євгена Шевченка

На сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з нематеріальної культурної спадщини в Парижі прийнято рішення про акредитацію Національної спілки майстрів народного мистецтва України при ЮНЕСКО. У процесі відбору неурядових організацій країн світу оціночний комітет ЮНЕСКО рекомендував 66 кандидатів від всіх континентів світу. Після жорсткого відбору було відхилено 34 кандидатури. Під час розгляду порядку денного на сесії було прийняте позитивне рішення щодо 32 організацій. Серед переможців – Національна спілка майстрів народного мистецтва України. Вперше в історії країни національна творча спілка отримала найвищу оцінку авторитетної міжнародної Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і…

Read More

Сучасне українське Різдво

У програмі Сучасного українського Різдва – виставковий проєкт “ДоДому на Різдво” та сучасний музично-театральний перформанс “Вертеп. Необарокова містерія”. Це унікальна можливість познайомити гостей з усього світу з українською традицією – багатогранною й самобутньою, втіленою у мистецтві, фольклорі та побуті. Виставковий проєкт “ДоДому на Різдво” – затишний гостинний простір у самому серці Києва, який об’єднав традиції та сучасність у творах кераміки, малярства, дерев’яній скульптурі та іграшці, різдвяній зірці, ткацьких виробах. У межах виставки представлена творчість Івана Приходька, Марії Примаченко, Володимира Шагали, Неллі Ісупової, Василя Омеляненка, Івана Бобкова, Олександри Прокопенко, Дмитра Молдованова,…

Read More

Наодинці з літературою

З Євгеном Бараном мене познайомив один із провідних українських літературних критиків, котрий у своїх дослідженнях художнього сучасного слова не раз схвально згадує це ім’я. Знайшовши його у Фейсбуці (мешкає пан Євген в ІваноФранківську), я з подивуванням звернула увагу не лише на відчайдушне, сміливе та живе слово письменника, а й список його літературних нагород: 13 найвищих відзнак і 20 премій у різних номінаціях! Мій співрозмовник – літературознавець, есеїст, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України Євген Михайлович Баран. – Євген Баран – це суспільне явище чи досвід індивідуума, котрий зробив себе…

Read More

Вишита поезія Кобзаря

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею У творчому доробку жителя міста Ірпеня (Київська обл.) Івана Рябчука – понад шість десятків вишитих поезій Тараса Шевченка. Нещодавно митець відзначив своє 80-річчя. Іван Рябчук виріс у вишитому світі української народної культури. Його мама Віра Павлівна все життя вишивала – ікони, рушники, картини, штори, скатертини. Хата була у вишивках. Недивно, що обидва сини обрали мистецький фах. Віктор став скульптором, а Іван захопився музикою. Він закінчив Львівське музичне училище і Ніжинський педагогічний інститут ім. Миколи Гоголя. З 1970 до 2009 року викладав хорове й оркестрове…

Read More

Олександр ЖИГУН: “Українська музика стає органічною частиною європейських надбань”

Продовжуємо знайомити читачів з лавреатами Народної Шевченківської премії 2021 року. Сьогодні наш гість Олександр Жигун – відомий хормейстер, симфонічний диригент, активний діяч у царині хорової та симфонічної музики, народний артист України, лицар п’яти орденів, лавреат численних всеукраїнських та зарубіжних премій. Найвагомішим його внеском у національне мистецтво нової доби є створення Народної академічної хорової капели “Почайна” Національного університету “КиєвоМогилянська академія”, незмінним художнім керівником якої він працює понад тридцять років. Мистецькі досягнення Олександра Жигуна стали можливими завдяки пасіонарності його особистості, його відданості єдиній меті: повернути в культурний обіг ХХІ століття відомі чи…

Read More

Заповідна територія Лесі Українки

Репертуар Театру української традиції “Дзеркало” складається переважно з української класики. Не стала винятком і нова вистава, яку поставили за п’єсою художнього керівника театру Володимира Петранюка – “Мавка. Таємниці “Лісової пісні”, на створення якої надихнула всесвітньовідома драмафеєрія Лесі Українки. – З дитинства захоплювався поезією Лесі Українки, – зізнався Володимир Петранюк. – Але до кінця не розумів її образів, хоча й відчував їх душею. Проте цього була замало, щоб розшифрувати код письменниці. У репертуарі нашого театру є вистави про Тараса Шевченка, Івана Мазепу, була вистава про Степана Бандеру, яку сподіваємося поновити. Врешті…

Read More

Про гроші та кохання

Дати нове життя колись популярній опереті Ярослава Барнича “Гуцулка Ксеня” вирішили в Київському академічному театрі українського фольклору “Берегиня”. Для театру, який шукає нові форми роботи, ця постановка стала ще одним творчим викликом. – Ідея поставити цю виставу належить директору – художньому керівникові нашого театру Ільїні Генсіцькій, – розповідає режисеркапостановниця Тетяна Авраменко. – Спершу не знала, як втілити її у стінах театру українського фольклору. Врешті вирішила поєднати два твори – оперету Ярослава Барнича “Гуцулка Ксеня” та роман Петра ШекерикаДоникова “Дідо Иванчік”. Уривки з роману допомогли передати гуцульський колорит. Репетиції тривали приблизно…

Read More

Жайворонкова пісня Сидора Воробкевича

Людмила ОСТАФІЇВА У Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький захід “Світи правду, світи віру, любов і надію…”, присвячений 185-річчю від дня народження Сидора Воробкевича – українського письменника, композитора, православного священника, художника, громадсько-політичного діяча, який зробив величезний внесок у духовно-культурний розвиток України. Навіть доволі критичний у судженнях Іван Франко назвав Сидора Воробкевича “…одним із перших жайворонків нової весни нашого народного відродження”, який своєю жертовною працею заклав глибинні основи для високого духовного розвит­ку українців. А Осип Маковей у “Загальних замітках про поезії Ізидора Воробкевича” до підготовленого ним видання “Твори Ізидора Воробкевича” писав:…

Read More

Коли з нами Бог і правда…

Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України “Просвіта” завжди виборювала Українську Державу, а нинішня місія – оберігати та зміцнювати власну державність. Такий лейтмотив загальнонаціональної конференції, нещодавно проведеної Центральним правлінням Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Справді, в часи становлення та упродовж майже цілого ХХ століття її діяльність спрямовувалася передусім на три значимі справи: виховати почленований чужинцями народ, щоби він відчув свою національну гідність; бути разом єдиним народом “від Сяну до Дону”; мати власну Державу. Цією великою метою пройнятий увесь шлях національної історії. Хоча геополітична стратегія (як і мапа світу) зазнала корінних змін,…

Read More