Ще три Загулівські лавреати

Богдан МЕЛЬНИЧУК,
професор, член ради Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка

Засновану на честь Дмитра Загула в рік його столітнього ювілею від народження, 1990й, літературну премію вручали спочатку в Чернівцях, де він навчався в Другій німецькоукраїнській гімназії, написав та опублікував у буковинській пресі найперші вірші, видав першу поетичну збірку “Мережка”, на жаль, нині втрачену. І лиш утретє, з 1993 року, цю нагороду стали вручати на Вижниччині, в селі Мілієве, там, де мученик більшовицьких колимських таборів побачив уперше білий світ, здобув початкову освіту, куди звертав сповнені великим болем від розлуки з ріднизною натхненні поетичні рядки (у вірші рівно столітнього датування “Отчизно дорога!” – 1921 року):
Отчизно моя дорога,
Мріє великої туги!
Чи колись моя трудна нога
До тебе повернеться вдруге?

Чи на скелях, на грудях твоїх,
Змучене серце спочине,
І поллється безжурний сміх,
Щирий такий, без причини?
Саме односельці та “однорайонці” видатного поета, перекладача, автора підручника “Поетика” змогли забезпечити не лише фінансовий бік справи, а й широке залучення до неї зацікавленої людської авдиторії з “розкішної зеленої колиски”, мовлячи словами цитованого вище вірша, тим самим сприяючи поверненню, нехай і символічному, закатованого сталінським режимом краянина в отчі пенати. Так було щоразу впродовж майже трьох десятиліть. А в часи пандемії наповненість авдиторії підтримується за рахунок “онлайнівського” підключення шанувальників письменника з Вижниці, з Вижницької об’єднаної територіальної громади і навіть з Чернівців.
Останнє вручення в Мілієві розпочалося з покладання квітів до пам’ятника роботи чернівецького скульптора Володимира Гамаля перед будинком загальноосвітньої середньої школи імені Дмитра Загула. Продовжилося свято в актовій залі навчального закладу, де в обрамленні вишиваного рушника світився в глибині сцени портрет письменника, а перед нею була розгорнута виставка його творів і публікацій про нього та село, яке народило майстра українського слова.
Вела урочисте дійство минулорічна лавреатка Загулівської нагороди Любов Гафюк, випускниця філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, котра, пропрацювавши в рідній школі майже три десятиліття, заслужила кваліфікаційний рівень “спеціаліст вищої категорії” та педагогічне звання “старший учитель”.
Сільський голова Мілієвого Володимир Гафюк привітав учасників урочистого дійства від місцевої влади, а почесний житель села від 2014 року, незмінний голова конкурсної комісії з присудження Літературної премії імені Дмитра Загула чернівецький професор, член Національної спілки письменників України Богдан Мельничук, згадавши про розголос творчості уродженця Мілієвого в Україні та у світі (переклади англійською, італійською, білоруською, російською та ін.), оголосив ухвалу комісії про присудження Загулівської нагороди 2021 року. Володарями її стали троє буковинців – чернівчанин Віктор Косяченко, мешканець вижницького Банилова Дмитро Никифоряк і колишня жителька Мілієвого Орися Юрійчук (посмертно).
Віктор Трохимович Косяченко, відомий український літературознавець і критик, член НСПУ з 1969 року, на порозі свого 90ліття відзначений за публікацію багатьох книг (12), за науковокритичне осмислення літературного процесу, багаторічну плідну громадськокультурну діяльність на теренах Буковини (очолював Чернівецьку письменницьку організацію, обласне об`єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка, редагував журнал “Українська ластівка” (нині “Буковинська ластівка”). Як педагог вищої школи удостоєний почесного звання заслуженого працівника освіти України.
Дмитро Михайлович Никифоряк, просвітянин і літератор, нагороджений за велику громадськокультурну діяльність на посадах голови Вижницького осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” і заступника головного редактора журналу “Німчич”, зокрема за популяризацію життя і творчості Дмитра Загула.
Орися Тарасівна Юрійчук, колишня вчителька української мови та літератури Міліївської ЗОШ ІІІІ ступенів, також пошанована за популяризацію життєтворчості Д. Загула серед учнівської молоді та старших мешканців поетового села й округи.
Після вручення премії голова Вижницької ОТГ Олексій Чепіль, говорячи з гордістю про знаменитого краянина, вельми прихильно відгукнувся про діяльність нових володарів Загулівської нагороди та педколективу школи загалом.
Очільниця Клубу творчої інтелігенції Вижниччини “Німчич”, головна редакторка однойменного журналу та газети “Вижницькі обрії” Марина Кисилиця з вдячністю згадала про науку Віктора Трохимовича Косяченка під час її навчання на філологічному факультеті університету в Чернівцях, прихильно оцінила учительську працю Орисі Юрійчук і діяльність свого заступника в журналі “Німчич” Дмитра Никифоряка. Пом’янула добрим словом і попередника на посаді головного редактора “Німчича” та очільника однойменного часопису, автора кількох поетичних збірок Віктора Максимчука. Згадала про цього талановитого й енергійного поета і озвучила один із його віршів ведуча свята Любов Гафюк.
Голова Буковинської організації НСПУ, співзасновниці премії, поет і журналіст Василь Джуран, відзначивши, що Загулова душа витає над Мілієвим, нагадав, що свого часу місця, де сина Буковини катували сталінські сатрапи, відвідав член організації, поет Віталій Демченко.
Огляд кількох біобібліографічних покажчиків “Лауреати Літературної премії імені Дмитра Загула”, які видала Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка, зробила її працівниця Марія Дудидра.
Професор кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член НСПУ, заступник голови Чернівецького об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка Володимир Антофійчук не лише ознайомив присутніх із внеском науковців університету в дослідження життя і творчості Д. Загула, а й подарував Міліївській школі набір книжкових видань. Серед них – збірник його праць “Буковинські образки”, текст відкритої лекції, прочитаної в Чернівецькому університеті, на тему: “Біблійний інтертекст у поезії Дмитра Загула” і виданої під назвою “На арфі Господній…” з додатком маловідомих творів Д. Загула, в тому числі збірки “Мара” (1919), де безпощадно засуджувався напад скерованих Леніним червоних військ під орудою Муравйова на Україну, руйнацію ними Києва:
Ти кажеш: брат
Зза дужих ґрат?..
Я скажу: кат
І хам!
В. Антофійчук подарував щойно видану свою книгу “Біблійні контексти української прози” з оглядом творів – від “Поученія” Володимира Мономаха до роману “Бляшаний Христос” Михайла Трайсти, українського письменника з Румунії, котрому кілька років тому було присуджено Загулівську нагороду. Передав чернівецький професор і книги двох інших українських авторів із сусідньої країни – “Молитви і псалми Тараса Шевченка” Івана Кідещука та “Просвітлене Шевченкове слово” Євсебія Фрасинюка, який перед цим переклав румунською мовою і видав у Бухаресті поетичну збірку Григорія Сковороди “Сад божественних пісень”.
Автор цих рядків подарував школі щойно видану книгу “Я – українець! Я – українка! Ми – українці!”, підготовлену разом із Ольгою Меленчук.
Учасників міліївського дійства привітала онлайн буковинська письменниця, голова Чернівецького об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка Віра Китайгородська, а також працівники районної публічної книгозбірні у Вижниці, очолюваної Валентиною Білак.
Упродовж літературної акції учні декламували натхненні поетичні слова уродженця Мілієвого.