Віктор Андрієвський — видатний діяч «Просвіти» і літописець доби Української Народної Республіки

Тарас ПУСТОВІТ, голова Полтавського міського об’єднання товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України Під час відзначення подій 100-річчя Української революції 1917—21 рр. зазвичай згадуємо найвидатніших державних та громадсько-політичних діячів. Серед них — Віктор Никанорович Андрієвський (1885—1967). Він народився у Полтаві 11 листопада 1885 року у родині місцевих інтелігентів Никанора Семеновича та Марії Михайлівни. Відомо, що батько родини Никанор Семенович на зламі ХІХ—ХХ ст. мав шматок землі (яку 1908 р. виставив на продаж) у Кобеляцькому повіті біля с. Пустош-Семенівка Маячківської волості. А у…

«Просвіта» на Полтавщині в добу Української держави (гетьманату) Павла Скоропадського (з квітня до грудня 1918 року). Українізація освіти

Діяльність Педагогічного бюро та курси українознавства Уряд гетьмана Павла Скоропадського розробив комплексну програму українізації освіти. 23 липня 1918 р. урядовці схвалили постанову про обов’язкове вивчення української мови, літератури, історії та географії в усіх середніх загальноосвітніх, професійних і комерційних школах, учительських і духовних семінаріях та інститутах. У середніх школах вводили штатну посаду вчителя української мови та літератури і позаштатну посаду вчителя історії і географії. Чим були продиктовані ці заходи? Стара імперська школа була засобом русифікації. Промовистий факт з’ясував у архівах історик Віктор Ревегук. У Гадяцькій дівочій гімназії в березні 1918 року…

Українізація освіти на Полтавщині в добу Української Центральної Ради (березень 1917—квітень 1918 р.)

Українізація освіти на Полтавщині пожвавилася після проголошення Українською Центральною Радою (УЦР) у червні 1917 року автономії України. До Лютневої революції 1917 року в українських губерніях Російської імперії не було жодної української школи, а освітній рівень населення, особливо сільського, був низьким. Спроби домогтися навчання дітей рідною мовою зустрічали запеклий опір з боку російського самодержавства. Тому відразу ж після повалення царизму, не чекаючи дозволу Тимчасового уряду, з ініціативи батьків та “Просвіт” почався стихійний процес українізації шкільної освіти, насамперед початкової, де переважно навчалися діти робітників і селян, а вчителями були такі ж вихідці…

«Просвіта» у Полтаві в добу Української Центральної Ради (березень 1917—квітень 1918 р). Становлення, розбудова, діяльність

Стихія переростає в організованість 4 березня 1917 року з ініціативи Товариства Українських Поступовців (ТУП) постала нова політична структура — Українська Центральна Рада (УЦР), яка стала центром згуртування національних сил українського народу. Одним із найактивніших патріотичних середовищ стали “Просвіти”. Осередки спершу виникали стихійно, а вимоги і діяльність фокусувалися у культурницькій і освітній площині. Зазвичай їх засновували, окрім інтелігенції, солдати-фронтовики з українізованих частин російської армії та сільська молодь. Утримували просвітянські структури за рахунок кооперативних спілок, допомоги місцевого самоврядування, добровільних пожертв та членських внесків, розміри яких встановлювали самі просвітяни. Згодом утворення осередків відбувалося організовано…

«Просвіта» на Полтавщині в добу Української Центральної Ради (березень 1917—квітень 1918 р). Участь “Просвіти” у громадськополітичному житті

Населення Полтавщини, як і всієї України, активно включилося в політичне життя. Національновизвольний рух, що йшов на піднесення, охопив усі верстви українського суспільства: органи місцевого самоврядування, жителів міст, селянство, молодь, церкву. Основні його вимоги зводилися до національнотериторіальної автономії України. Полтавці схвалювали і підтримували дії Української Центральної Ради (УЦР), спрямовані на автономізацію України. За легальних умов відновили свою діяльність або виникли нові українські політичні партії, ради, профспілки. Товариство “Просвіта” на Полтавщині було однією з найголовніших складових національновизвольного руху. “Україніюридичний стутус часів Мазепи” — вимога полтавських просвітян У травні 1917 року на шпальтах…

Полтавщина у 1905—1916 роках: перші спроби легалізуватися, заснування і діяльність Українського клубу

2018 рік для просвітян Полтавщини позначений двома знаковими датами. Це 150-річчя з часу заснування товариства “Просвіта” і 100-річчя організаційного оформлення Полтавської обласної структури “Просвіти”. У квітні 1917 року відбулися установчі збори Полтавської міської “Просвіти”. У добу Української Центральної Ради осередки “Просвіти” запрацювали по всій Полтавщині. А перший губернський з’їзд “Просвіт” відбувся сто років тому — у травні 1918-го. З нагоди цих поважних дат полтавські просвітяни розпочали публікацію історико-краєзнавчих матеріалів. Полтавське губернське присутствіє: “Відкриття “Просвіти” загрожує громадському спокою” Упродовж століть Російська імперія заперечувала існування окремого українського народу, нищила українську мову, культуру.…

Пам’ятка доби національного відродження та Української революції

Ця книжка днями побачила світ. Її авторами стали заслужений працівник культури України, заступник директора обласного краєзнавчого музею, член “Просвіти” Володимир Мокляк, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт та директор краєзнавчого музею Олександр Супруненко.   Протягом десятиліть комуністично-російський окупаційний режим нищив пам’ять про події Української революції 1917—21 років, зокрема й про будинок Українського клубу у Полтаві. Тож видання такого історичного дослідження стало вагомою подією у справі відновлення історичної пам’яті українців. Цегляний будинок по вулиці Стрітенській,…

Михайло Грушевський і Полтавщина

Тарас ПУСТОВІТ, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка   Без перебільшення можна стверджувати, що Михайло Сергійович Грушевський (1866—1934) — постать світового рівня. Він — видатний державотворець, вчений і громадсько-політичний діяч, голова Української Центральної Ради (далі — УЦР) і перший Президент Української Народної Республіки (далі — УНР). Ознайомлення з його науковою спадщиною у період радянщини вважалося ледь не державним злочином. Хоча, як зазначав професор Федір Шевченко, між українськими радянськими істориками навіть у 1960—1970-ті роки ходив такий підпільний афоризм: “Усі громлять Грушевського, але й всі ним…

Полтавська “Просвіта» вшанувала пам’ять Михайла Грушевського

“Грушевський — величина історична. Він був головою Центральної ради УНР у 1917—1918 роках. Заслуги його безцінні: 1917 року — існували вислови “Україна у нас мати, а Грушевський — батько”, його називали “Шевченком ХХ століття”. Він довів неперевершеність і неперервність історичного процесу творення української нації”, — наголосив очільник Полтавського товариства “Просвіта» імені Тараса Шевченка Тарас Пустовіт у промові на урочистостях із нагоди відкриття меморіальної дошки Михайлу Грушевському. Її встановили у Полтаві на фасаді будівлі по вулиці Стрітенській, 37, з нагоди 150-річниці від Дня народження видатного історика. Саме тут очільник Наукового Товариства…

Відроджуємо національні традиції Діяльність «Просвіти» на Полтавщині: 1988—2013 рр.

Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ, голова Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Говорити, що Товариство з такою світлою й усім зрозумілою назвою “Просвіта” виникло в Полтаві у другій половині 1980х років, було б не зовсім правильно. Адже культурно-просвітницькі громади активно діяли й на початку століття та в 1941—1943 роках на Наддніпрянщині, зокрема й у Полтаві. Архівні джерела свідчать, що найефективніше вони (уже як “Просвіти”) працювали в період визвольних змагань українського народу (1917—1921 рр.). Саме в ході цієї героїчної боротьби просвітянські осередки і здобули авторитет завдяки невтомній праці таких відомих на Полтавщині сподвижників…