Іван ДРАЧ. Джмелина мить

Розмова з Богом — Боже, молю, обійди стороною! Боже, що ти робиш зі мною! — Підрівнюю тебе Під народ! А то надто Роззявив ти рот. Маршрутками їздь! Пірнай у метро! Долай свою злість. Вишукуй добро Серед злості! Особливо Метро Попомне тобі кості! Недовгі ви гості На світі оцім… Дерево посадив? Сина зростив? — В Теліжинцях його кості! — Не закінчив ще Дім? Усе дно вже — Ходім! Подивимось з високості На нові гості — Ходім!.. 30.05.2015 З Мрідулою Гхош І Мрідуло Гхош! Душу тривож! Славна бенгалко, Смуглява галко Мрідуло Гхош!…

Іван ДРАЧ: Нині кров’ю беруть нас на спит

*** Шеделя білоколонне диво… М. Зеров   О Шеделя білоколонне диво. Як світиш ти високо і правдиво. Як тішусь я, що бачу тебе ще раз — Пощезла днів моїх пісна печера В Печерській Лаврі, в сяєві дзвіниці. Де не зозулі грають, а зигзиці, Де вже не голуб, але голуб-дух, Де урочисто, чисто все навкруг, Де даль віків у сяєві небес, Де дух з колін підвівся і воскрес, Де між зірками, вічними й новими, Літають шестикрилі серафими І херувими всі четвертокрилі Напоєні у Гізеля в чорнилі. Де Нестора — святого літописця…

Іван ДРАЧ: «Мій пріоритет — результативна робота»

Іван Драч — і цим усе сказано. Великий Поет, який умістив у себе кіносценариста, драматурга, перекладача. Герой України, лауреат Шевченківської премії, він ніколи не спочивав на лаврах. Всюдисущий і доброзичливий, антипод байдужості, його рука завжди на пульсі часу. Втім, чи не точніше буде сказати, що його серце є тонометром часу… 17 жовтня Івану Федоровичу виповнилося 76 років. Редакція приєднується до привітань свого улюбленого Поета і Автора. З роси й води! — Іване Федоровичу, літа і досвід змушують фільтрувати поточні справи. На які пріоритети Ви нині вийшли? Що категорично відсіваєте? На…

Корінь і крила Івана Драча

У числі 18 тижневика ми надрукували добірку віршів відомого поета і почули багато відгуків — хороших і… різних. Питали нас наші читачі й таке: який він сьогодні, Іван Драч? Читайте, дізнаєтесь. Іван Драч — Герой України, має багато державних нагород, був головою НРУ, Української Всесвітньої Координаційної Ради, Конгресу української інтелігенції, нині очолює Товариство “Україна-світ”. Відомий у багатьох іпостасях. Колись, як він уже був депутатом ВР України, лауреатом багатьох літературних премій, побачивши у мене в руках його книжку, одна жінка запитала: “А що, Драч іще й вірші писав?” Насправді хоч ким…

Іван ДРАЧ: СОЛОНЦЮВАТИ

“Солонцювати” — дієслово, яке повергає мене в націоналістичний трепет! Цього дієслова немає ні в російській, ні в польській мовах, про інші мови не йдеться, там його і не повинно буть. Сьогодні я солонцював. Давно вже підготував літр львівського оригінального світлого пива зразка 1715 року. З Теліженець привіз хабар — літр коров’ячого молока у пляшці з-під “Моршинської”. Купив в’яленого ляща за 10,15 гривень, зекономив гривень 10, бо такого ж ляща дядько в підземному переході продавав за 20-ку. Треба ж було осміліти настільки, що наважився знайти відкривачку і відразу ж, ще не…

Отримуємо духовний зріз суспільства

Надія КИР’ЯН В агенції УНІАН відбулася презентація Всеукраїнського поетичного вернісажу “Троянди й виноград”—2017, який розпочався 11 квітня і триватиме до 25 вересня цього року. Присутні члени журі конкурсу письменники Іван Драч, Микола Луків, Петро Засенко, президент корпорації “Еталон” Володимир Бутко, директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник та директор родинного Фонду Максима Рильського “Троянди й виноград”, онук поета Максим Рильський розповіли про умови конкурсу, його учасників попередніх років, теплим словом згадали класика української літератури, якому присвячений цей вернісаж. Цей поетичний конкурс проводиться вже вчетверте (попередні відбувалися 2006, 2008, 2012…

Спочатку була жінка

У “СП” (ч. 14 за 2017 р.) ми подали інформацію про вручення Міжнародної недержавної українсько-німецької премії ім. Олеся Гончара. Публікуємо інтер­в’ю із співзасновницею щорічної нагороди Тетяною Куштевською. — Що Вас наштовхнуло на думку заснувати таку премію? — Одного разу німецька газета “Neues Deutschland” провела разом із бібліотекарями дослідження, яку книжку з української літератури найчастіше читають у бібліотеках Німеччини. Виявилося, що це “Собор” Олеся Гончара, яку у ФРН переклали як “Cathedral”, а у НДР “Dom”. Від редакції газети “Neues Deutschland” до мене звернулися з проханням узяти у Олеся Гончара інтерв’ю. На…

Берегти Собори своїх душ

Надія КИР’ЯН У Київському будинку письменників вдвадцяте вручили щорічну Міжнародну недержавну українсько-німецьку премію ім. Олеся Гончара, яку заснували письменниця Тетяна Куштевська та підприємець Дітер Карренберг. Її лауреатами стали вже 125 молодих авторів, яким видали перші власні книжечки. Ця подія, як і завжди, відбулася 3 квітня, у день народження письменника, якому нині виповнилося б 99 літ. Розпочав церемонію голова НСПУ Михайло Сидоржевський. Він привітав присутніх, повідомив, що НСПУ уже проводить організаційну роботу до сторіччя від дня народження Олеся Гончара. Сподіваємося, що до цього заходу долучиться влада на рівні Міністерства культури та…

Іван МАЛКОВИЧ: «Наш з вами святий обов’язок свідчити правду»

У середині 1980 х улюбленою розвагою кількох молодих поетів була, зокрема, й така: комусь із “непосвячених” ми цитували певні знакові рядки і просили відгадати, хто їх написав. От, на приклад: “Слова дощем позамива лись… І не дощем, і не слова…” Лю ди називали і Вінграновського, і ще когось — найначитаніші при пускали, що це Еліот чи Сен Жон Перс… І як солодко було відкривати їм, що це — Шевчен ко! І що “Ми восени таки похожі хоч капельку на образ Божий” чи, скажімо, “Готово! Парус розпус тили…” — це теж…

«Маємо знати ім’я кожного, хто віддав життя за Батьківщину»

Із початком російської агресії працівники Національного військово-іс- торичного музею України почали збирати інформацію про загиблих вій- ськовослужбовців та представників інших силових відомств. Для цього його представники ще у травні 2014 року звернулися до керівництва МО України з проханням дозволити військовим частинам та військкоматам надавати відповідну інформацію. Паралельно працівники музею знайомилися з ро- динами загиблих, збирали інформацію серед учасників АТО, передусім — поранених, які лікувались у Національному військово-медичному клінічно- му центрі МО України. Про те, як створювали базу даних загиблих на цій війні, розповідає за- ступник начальника Національного військово-історичного музею України…