Дмитро Дроздовський: «Лорка — митець, який оспівує любов»

Літературознавця і перекладача Дмитра Дроздовського сміливо можна назвати європейським інтелектуалом. Глибоке знання мов, європейський рівень освіти, віртуозна інтерпретація класичних текстів та творів сучасної української літератури. З 2012 року він головний редактор найстарішого українського журналу “Всесвіт”, який знайомить українців із різними культурами та творами усіх народів світу. Сьогодні наша розмова з Дмитром про Федеріко Гарсія Лорку. На початку року у видавництві “Пульсари” вийшла нова книжка перекладів цього іспанського митця. Дмитро Дроздовський переклав чотири п’єси Лорки: “Ієгова”, “Початкове ауто сентиментальне”, “Тіні”, “Про любов”. — Дмитре, чому взялися перекладати драматичні твори Лорки? —…

Read More

«Схід зустрічає Захід» — роботи художника з Франції і українського скульптора зійшлися разом у старовинній середньовічній церкві міста Зоест

Др. Клаус КОТЕРС, Зоест, Німеччина Скульптор Руслан Найда (нар. 1969 р.) працює в Києві, його виставки часто відбуваються за межами країни — у Швеції, Франції, Німеччині, Польщі, Канаді, також він добре відомий зі своїми роботами і в Сполучених Штатах, де довго жив. У той час, як Патрік Пьєрарт зі своїми абстрактно-експресивними кольоровими ландшафтами викликає світ елементарної сили й архаїчних форм, у Руслана Найди яскраво представлена міфологія й культура козаків, яка, за його власними словами, надихає його творчість. У своїх скульптурах він виносить із далеких світів первинний, повний таємниць образ напівлюдини,…

Read More

Блаженні голодні і спраглі правди

Рецензія на роман Л. Гончар і Р. Найди “Рейд” , “Ярославів Вал” , К.: 2016 Тетяна КУШТЕВСЬКА, Спілка письменників Німеччини, член Пен-клубу, Ессен, Німеччина У давній і мудрій книзі сказано: блаженні голодні і спраглі правди. Герої, виписані Русланом Найдою і Лесею Гончар у новій книжці “Рейд”, шукають і прагнуть правди й справедливості. До такої міри, що зважуються на вбивство… Драматичний сюжет роману вміщує в собі й археологічну експедицію, і кримінальний сюжет із викраденими кіньми, і колоритно виписаних козаків, і життя “вершителя доль”, і багато іншого, що рухається від буття до…

Read More

На прощу до Тараса

Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України Кожен з нас, хто приходить на Тарасову гору в будь-яку пору року, особливо в час Шевченкової весни (березень— травень), звертається в поклоні до поета, повторюючи слова Ліни Костенко: “Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон”. Щойно виданий багатоілюстрований фотоальбом-фоліант “Шевченківський національний заповідник” у співавторстві відомих наших сучасників — музеєзнавця Ігоря Ліхового та фотохудожника Василя Пилип’юка став новітнім літописом Освяченої-Намоленої-Оспіваної людьми зі всього світу Могили поета, — що вже півтораста літ приходять, мов на прощу, до найвизначнішого українського генія. Завдяки…

Read More

Втілено ще один задум Василя Кричевського

Віта ДЗИМА, Лариса МИКОЛЕНКО, Ольга БІЛОКІНЬ Ще один крок до відновлення національного образу музею Тараса Шевченка біля його могили в Каневі за задумами Василя Кричевського було здійснено 15–16 травня цього року — на галереї вестибюлю встановлено дерев’яну огорожу, виконану в техніці інтарсії. Роботи за погодженням із державними та пам’яткоохоронними інституціями виконали з дотриманням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини працівники ТОВ “Київське міжобласне спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління”: начальник цеху Володимир Новосад, столяри Володимир Виштикалюк, Ян Войцеховський, Костянтин Брик, Андрій Лесин. По завершенні генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк…

Read More

Слово про Вчителя…

Валентина МАТЯШУК, завідувач кафедри суспільствознавчої освіти, кандидат історичних наук, Львів Кілька слів про Учителів… Не в тім сенсі, що про тих, хто вчив пізнавати “а” чи “б”, множити чи розрізняти хімічні формули та фізичні закони, а про Вчителів по життю. Мені доля послала одного Учителя, від мудрості якого я за два дні напилася магічного бальзаму підживлення духовних сил — Івана Павловича Бучківського, колишнього голову “Просвіти” Городоцького району на Львівщині, а зараз — члена просвітницько-краєзнавчого товариства “Рідний край”. Ми познайомилися в поїздці, яку блискуче організували й провели голова цього товариства Василь…

Read More

Сказав від імені покоління

До ювілею (80-ліття з дня народження) Миколи Даниловича Томенка вийшла в світ книга “Повертаюсь сьогодні до себе” (К., 2017, видавництво “Щек”, упорядник Олеся Томенко). Це — як мозаїчне полотно долі, зіткане зі щирих думок і слів про поета, прозаїка і драматурга його друзів і колег, односельців і письменників, драматичних акторів і співаків — людей, яким небайдужа творчість Миколи Даниловича і які серцем відчули та відчувають щирість і порядність, талант і простоту, людяність і доброзичливість людини, котра пройшла свої 80 років поруч із нами, завдяки нам і з Божою поміччю. Пропонуємо…

Read More

Микола Томенко. Із книги малої прози «Білі автографи»

На тім клаптику землі На тім клаптику землі, де нас били заметілі, де вітри збивали з ніг, ми протоптували стежинку у широкий світ… І, можливо, тому вона така й дорога нам, коли ступаємо на неї через літа. Ми бачимо на ній найдорожче — своє дитинство, в якого війна відібрала радість, а натомість дала нам латані штанці на підтяжках, полотняні торбинки, з якими ми переступили шкільний поріг, і ще по дві гарячих сльози материнських на щічках наших: нам було весело, а матері чомусь витирали сльози… Здається, що ми ніколи ту школу…

Read More

«Обніміться ж, брати мої…»

Микола ЦИМБАЛЮК Фото Олександра ЗДОРОВИЛА Ці Шевченкові слова з його поеми-послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні…” у геніальному виконанні народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Анатолія Паламаренка звучали пронизливо-пророче та як ніколи зворушливо в переповненій залі обласного музичного училища Сєверодонецька. У цей час там, на передовій, до якої рукою подати, від російських снарядів і мін вивергалася в небо українська земля, перемішана з кров’ю наших захисників. У цю мить, гадаю, не мене одного пройняла думка, що це Шевченкове…

Read More

Після вісімнадцяти літ ув’язнення

Як Папа Іван ХХІІІ, президент США Джон Кеннеді та перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов визволяли митрополита Йосифа Сліпого з ГУЛАГу Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, м. Львів Цьогоріч виповнилося 125 літ від дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Йосифа Сліпого. Задля популяризації його героїчно-мученицького життя Львівська обласна рада проголосила 2017-й Роком видатного єрарха. Наша редакція долучається до вшанування пам’яті Йосифа Сліпого публікацією цього есею, тим паче, що у міжвоєнний період, коли у Великій Україні шаленів більшовицький терор і насаджувався атеїзм, — УГКЦ…

Read More