Таки Степан Дропан, а не Іван Федорович

Остаточно розвіяно ще один російський міт української історії — про нібито «старшість» російської книжки над українською Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст У свіжому числі нового науково-популярного журналу “Український інформаційний простір” опубліковано в перекладі зі старої латинської мови й без жодного скорочення два досі незнані загалу архівні документи. У них ідеться про першу друкарню у Львові Степана Дропана від… 1460 року — за 112 років до приходу туди з Москви Івана Федоровича. Оприлюднення змісту таких документів виходить далеко за межі інтересів певного кола дослідників і стає натепер предметом пізнання…

Read More

Залишаться назавжди в пам’яті людській

Марія ПОРОХ, член РО “Просвіта” Світлини І. СУСАКА Сесійна зала Косівської районної ради в останній день січня була багатолюдною. Тут зібралися містяни, вчителі та учні Косівщини, працівники Музею визвольних змагань, члени Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка, представники влади, громадськості, учасники та очевидці подій 1940—1954 років, воїни УПА, їхні родичі, а також репресовані за зв’язки з УПА з сіл Старого Косова, Вербовця і Смодної на презентацію книжки “Стежками Відважного і його побратимів”. Її автори — Парасковія Сусак-Курендаш, Оксана Швед, Володимир Куриндаш. Захід розпочався співом Гімну УПА “Зродились ми великої години”. Отець…

Read More

Вшановуймо своїх генералів

Євген ЛУПАКОВ, капітан І рангу у відставці, почесний голова Спілки офіцерів України У лютому 2020-го виповнилося 102 роки з дня героїчної загибелі — розстрілу московськими окупантами біля конов’язі Олексіївського військового інженерного училища (нині Київський ліцей імені Івана Богуна) українських офіцерів, що відмовилися перейти на бік червоних. Під командуванням Якова Гандзюка в 1918 році частини І корпусу вчинили потужний опір більшовицькому наступу на Київ з півдня. Два полки І дивізії міцно тримали в своїх руках Шепетівку, Рівне та Здолбунів. ІІ дивізія цього корпусу, спираючись на залізницю Жмеринка—Козятин, роззброїла цілий гвардійський корпус…

Read More

Презентація вертепівського «Літопису»

Валентина СЕМЕНЯК Фото авторки У приміщенні обласної Тернопільської “Просвіти” відбулася презентація “Літопису товариства “Вертеп” — другого і доповненого видання, присвяченого 30й річниці Товариства. Це спільний проєкт подружжя Надії та Петра Шимкових. Перший “Літопис” побачив світ 15 років тому, він був невеликий за форматом: перелік дат, кілька спогадів, трохи світлин. — Цього разу ми вирішили до кожного згаданого року додати по кілька фотографій, адже вони були для нас знаковими. Остаточно всі дати ще не відновили. Це ще у майбутньому. Багато праці здійснено завдяки Оксані Гребеняк, художньому керівнику, яка вела записи упродовж…

Read More

«Я виспіваюся в мелодії вітрів…»

Олена ЛОГІНОВА, молодший науковий співробітник Чернівецького обласного музею Володимира Івасюка У Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка 5 лютого згадували світлу постать українського письменника, науковця, фольклориста, громадського діяча Михайла Григоровича Івасюка (1917—1995 рр.). Саме цієї днини виповнилося 25 років з того часу, як Михайло Григорович пішов у засвіти. Звучало відверте, зріле поетичне слово М. Івасюка — філософська поезія “Як прийде смерть…” у виконанні Назара Мошулі, студента І курсу Чернівецького політехнічного коледжу, учасника ХVІ конкурсу юних читців. Зринали теплі, емоційні, ліричні спогади про високодуховну особистість свого викладача з уст доцента кафедри…

Read More

Світлий образ майстра слова

Ділюся з громадськістю сумною звісткою — відійшов у засвіти Іван Чернецький, відомий поет, публіцист, просвітянин, колишній голова Товариства книголюбів Волинської області, активний учасник багатьох мистецьких заходів. Народився Іван Іванович Чернецький 23 грудня 1935 року в селі Злоєць на Холмщині. Ще у дитинстві зазнав багатьох поневірянь і митарств, польські шовіністи убили його батька, а наприкінці 1944 року разом із родичами і тисячами українців був примусово виселений із милої Холмщини. Згодом Волинь стала для нього рідним краєм, тут навчався у школі, у педагогічному інституті імені Лесі Українки, тут написав свої перші твори,…

Read More

Інтелекту достатньо. Проблеми з совістю, або Дефект головного дзеркала

Віталій АБЛІЦОВ Вітчизняна й діаспорна еліти – рятівні кроки назустріч “Чого не вистачає українській науці, щоб вийти на світовий рівень? — Для розвитку науки важливі не лише фінанси… Проблема набагато глибше. Це і питання організації наукового процесу, і навіть менталітету… Для початку достатньо просто скопіювати європейський досвід… Я упевнений, що наука в Україні може стати частиною європейського науково-дослідницького простору…” Це уривок з інтерв’ю з фізиком Л. Пономаренком (університет Ланкастера, Великобританія). Він досліджує графен — одне з відкриттів, що вважається найзначнішим зі світових наукових супердосягнень останніх десятиліть, бо замінить зокрема транзистори…

Read More

Про давньоруську (українську) літературу

Дмитро ПАВЛИЧКО Нема і не може бути сумніву в тому, що українська художня література появилася разом з появою слов’янського письма ще перед виникненням першої української держави — Київської Русі. Легко можна простежити в українській літературі ХІХ і ХХ століть мотиви давньоруської, тобто початкової української літератури. Досить згадати численні українськомовні переспіви “Слова про полк Ігорів”, не переклади, а переспіви, це важливо нам знати і розуміти. В російській та білоруській літературах таких переспівів майже нема. А в нас ледь не вся титанічна спадщина, велетенська споруда творчості Івана Франка стоїть одним кутом, а…

Read More

Мініатюри спрагле промовляння

Дяк Олесь. Світ на узвишші: поезії. — Дрогобич: Коло, 2019. — 216 с.: іл. Ігор ФАРИНА, член НСПУ 1.Карпатольвівське Хоч би яке формовираження сповідував поет, хоч би які погляди проповідував, але над ним завжди тяжіє географія. Себто відчувається вплив місцини, де народився чи живе. Так було в усі часи, і плин літ не може нічого вдіяти супроти цього. Тому й Олесь Дяк не хоче протиставляти себе цій невблаганності. Він просто закарбовує у слові те, що є. Констатація факту? Безумовно! Але все це (хочу того чи ні) потребує уточнення. Отже, народився…

Read More

Будівничий «вільної воскреслої держави»

До 130-річчя з дня народження Аркадія Петровича Животка Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ, голова Хмельницького ОО “Просвіта” ім. Т. Шевченка Донедавна для читачів материкової України, за винятком хіба що вузького кола науковців, ім’я Аркадія Животка залишалося невідомим. “Тихий, скромний, але невтомний трудівник, ідеаліст і патріот, людина дуже душевна і симпатична”, — так характеризував цього діяча секретар Українського технічно-господарського інституту в Мюнхені Григорій Комаринський. Може б, і залишилося непоміченим в українській історії ім’я Аркадія Животка з відходом у небуття його покоління, яке “марило про волю, йшло її здобувати, але впало на шляху”. Та повсюди, куди…

Read More