Національний фестиваль гончарства—2018

Світлана ПРУГЛО, інформаційна служба НМЗУГ Гончарством, ковальством, боді-артом, милозвучним співом і запальними танцями, розвагами й смаколиками кожен охочий мав змогу насититися впродовж Національного фестивалю гончарства в Опішному. Організатори цьогорічного свята доклали максимум зусиль, аби вразити гостей масштабом і розмаїттям заходів. Форум розпочався з офіційного відкриття. Пошанували своєю присутністю й вітальним словом гостей і фундаторів свята народні депутати України Олег Кулініч, Юрій Бублик, громадський діяч Анатолій Житник, директор Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко, директор Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І—ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішному” ім. В. Кричевського Людмила…

Read More

Заява Політичної Партії «ПАТРІОТ» щодо міжнародних гарантій безпеки України у зв’язку з приєднанням її до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

Після жорстоких і кривавих викликів ХХ століття перед людством постало питання збереження миру на планеті як гарантії існування світової цивілізації. Задля цього було створено відповідні міжнародні інституції, передусім ООН, та розроблено механізми підтримання миру за допомогою дипломатичних, економічних, військових зусиль і можливостей світової громади тощо. Одним із таких механізмів став багатосторонній міжнародний акт, розроблений 50 років тому Комітетом з роззброєння ООН, — Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який був схвалений Генеральною Асамблеєю ООН 12 червня 1968 року і відкритий для підписання в Москві, Вашингтоні та Лондоні 1 липня 1968 року….

Read More

Виставка «борці за Українську Державу»

Георгій ЛУК’ЯНЧУК 3 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка “Борці за Українську Державу”, яка представляє раритети, що розкривають історію Української Повстанської Армії під незвичним кутом. Виставка приурочена до 111-річчя від дня народження Романа Шухевича. Візуально виставка оформлена у стилі повстанських криївок. Тематично складається з шести блоків, присвячених керівництву УПА, її організаційній структурі, пропагандистській діяльності, особливостям побуту підпільників, закордонним рейдам УПА, підсумкам діяльності українського визвольного руху 1940—50-х рр. Відвідувачі мають змогу побачити на цій виставці унікальний прапор українських націоналістів, захоплений радянськими партизанами Кам’янець-Подільського з’єднання у 1940-х рр., який дивом зберігся у фондах…

Read More

Відповідь на відповідь від М. Мозера щодо російської мови як робочої мови Міжнародного конгресу україністів

Кілька базових тез від президента МАУ, що засвідчують абсолютну шкідливість для українознавчих студій мати очільників такого розбалансованого і гібридного способу мислення: 1. “… попри те, що я на кожному кроці підтримую українськомовність в Україні, все ж таки проти того, щоб зняти англійську й російську з кола робочих мов на Міжнародних конгресах україністики”. А відтак президент покликається на можливі Міжнародні конгреси вчителів-україністів, де могла б звучати лише українська…. Дивна логіка у пана. Для високої науки лише українська на конгресі зась, а для школи — можливо. Чом не оновлена ідея української (себто…

Read More

Відповідь на відкритий лист щодо «робочої мови РОСІЙСЬКОЇ» (насправді, щодо робочих мов) на IХ Міжнародному конгресі україністів (МАУ) від пані проф. др. Ірини Фаріон

Шановна пані колего! Дякую за Вашого відкритого листа від 13/14 липня 2018 р. Відповідаю Вам особисто, без будь-яких обговорень із колегами й спеціальних дослідів щодо історії режиму робочих мов на Міжнародних конгресах україністів. Заздалегідь зазначу, що, скільки я пригадую, на численних нарадах ми з колегами ніколи не обговорювали питання робочих мов, натомість просто продовжували давно всталені традиції. Тоді, розуміється, можна подумати, чи не варто змінити традиційний режим. І тоді, попри те, що я на кожному кроці підтримую українськомовність в Україні, все-таки проти того, щоб зняти англійську й російську з кола…

Read More

Відкритий лист президентові Міжнародної асоціяції україністів (МАУ) М. Мозеру та голові оргкомітету конгресу МАУ С. Пирожкову

Президентові МАУ, завідувачеві катедри славістики Віденського університету п. Міхаелю Мозеру, голові оргкомітету конгресу, віце-президентові НАН України, академікові НАН України п. Сергію Пирожкову Щодо робочої мови РОСІЙСЬКОЇ на IХ Міжнародному конгресі україністів (МАУ) У зв’язку з проведенням IХ Міжнародного конгресу україністів у Києві 25–27 червня 2018 року прошу дати пояснення: а) на якій підставі робочими мовами Конгресу визначено, крім української, російську й англійську? б) з якої рації учасники Конгресу в поданих статтях до збірника доповідей мають подавати анотації російською мовою, що я, звісно, як учасниця конгресу категорично відмовляюся робити; в) прошу…

Read More

Як наші емігранти змусили «Голос Америки» заговорити українською

Уроки діаспори для сучасних доморощених радіо- та телевізійних начальників Микола ТИМОШИК, доктор філологічних наук, професор, журналіст Нині ми опинилися в дикунській ситуації: пройшовши через три Майдани, і переживаючи нині болі втрат від нової російської спроби зробити нас малоросами, вкотре намагаємося збудувати справедливу державу, хочемо очистити спаплюжену віру батьків, осмислити гіркі уроки історії, виховати дітей патріотами своєї Батьківщини, стати в своєму домі господарями, а не наймитами відомої групи грошовитих здирниківолігархів. Та ба! Чи не всі впливові засоби, які могли б формувати духовний стрижень умисно підкошеної генетично нації, опинилися, немов за чиєюсь…

Read More

Книга про 100 років Рівненської «Просвіти»

Борис БОРОВЕЦЬ, письменник, член НСПУ, світлини фотостудії “Позитив” 5 липня 2018 року в Рівненській обласній науковій універсальній бібліотеці відбулася презентація книги “Просвітянське століття Рівненщини”, в якій взяли участь представники духовенства, владних і самоврядних структур області, громадськості, ветерани й молоді просвітяни. Символічно, що видання про столітній ювілей “Просвіти” Рівненщини побачило світ у рік 150-ліття Всеукраїнського товариства “Просвіта”. Книгу представили її упорядники – голова Рівненського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Іван Вєтров та просвітянка і письменниця Зоя Дідич. Обсяг видання — 950 сторінок, тут уміщено більше ста авторських матеріалів, тільки “Іменний покажчик” згаданих…

Read More

Незнищенність пам’яті

Наталія МАТОЛІНЕЦЬ, член НСПУ, м. Львів Пам’ять — найтонша та водночас найміцніша нитка, котра зв’язує із минулим. Пам’ять — це те, чого нас віртуозно намагалися позбавити протягом десятиліть, коли храми перетворювали на склади, а видатні імена посипали попелом забуття. Сьогодні питання нашого коріння не просто актуальні, вони вирішальні у ставленні до свого минулого й майбутнього. Рідні імена повертаються в рідні краї — і це тішить. Так сталося і з Ольгою Дучимінською (1883—1988), пошанування якої, в межах Всеукраїнського літературного конкурсу патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, нещодавно відбулося у селі Миколаїв на…

Read More

Сто років українській мові в Маріуполі

Олександр ПОМЕНСЬКИЙ 8—9 квітня 1918 р. гайдамаки 24-го запасного полку вибили більшовиків з Маріуполя і встановили над містом жовто-блакитний прапор. Маріуполь став першим містом на сході України, який сам звільнився від червоної чуми. Наприкінці квітня у Маріуполі був вже український комендант, спочатку полковник Крем’янсь­кий, потім полковник Литвиненко. Саме Литвиненко підписав 3 травня 1918 року наказ, дуже актуальний і зараз: з 1 червня 1918-го все діловодство в Маріуполі повинно проваджуватися українською мовою. І ніхто тоді не писнув щодо “насільствєнной” українізації! Уродженка Маріуполя відома письменниця Людмила Коваленко, яка працювала у повітовому суді…

Read More