Україна вшанувала добровольців російсько-української війни

Олег ПУСТОВГАР Відзначення Дня українського добровольця 14 березня обрано не випадково. Саме цього дня 2014 року перші добровольці відправилися з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях, де почали підготовку до участі в боротьбі проти російських окупантів – за незалежність України та її територіальну цілісність. Цього дня українці вшановують подвиг батальйонів, які врятували Україну: “Азов”, “Полтава”, “Айдар”, “Дніпро-1”, “Донбас”, “Січ”. Загалом було створено тридцять два добровольчих військових формування. У лавах добробатів воювали і полтавці. Автопробіг і марш 14 березня зранку біля пам’ятника гетьману Іванові Мазепі близько трьох десятків автомобілів сформували…

Read More

Ті, що рятували Україну

Український інститут національної пам’яті презентував нову книгу про волонтерів Олена ВІТИЧ Добровольці першими дали відсіч агресії з боку російських військових та інспірованих ними бойовиків, давши приклад вмотивованості та вірності своєму покликанню. Але так можна назвати і волонтерів, які, відчувши свою силу під час Майдану, миттєво переключилися на допомогу армії, ставши потужним фактором протистояння російській агресії. Волонтерили тоді всі. Ми пам’ятаємо, як люди селами скидалися на броніки для хлопців, які пішли “на війну” з першими хвилями мобілізації, як стояли під супермаркетами, збираючи продукти для хлопців на передовій, телефонували на спеціальний номер…

Read More

«Шевченкознавство ХХІ століття: завдання, виклики, перспективи»

Анастасія ВОРОНОВА, відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології КНУ ­імені Тараса Шевченка Україна вшановує письменника, художника, мислителя Тараса Шевченка. Без цієї постаті, як писав Б. Олійник, “не мислимо себе як народ, як нація”, його геній дозволив нам “у повен зріст стояти з відкритим чолом як рівний серед найповажніших світових націй”. Вічне слово Кобзаря, його ідеї та життєва істина не вмерли в ХІХ столітті – вони залишаються актуальними крізь сторіччя для нинішніх і наступних поколінь. Причина цього в тому, що своє слово письменник завжди співвідносив із поняттям життєвої істини. З нагоди 207-ої…

Read More

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН. 24. ФАКТЧЕКІНГ

Спершу я натрапила на цей новоанглізм фактчекінг в одному з львівських медійних джерел, яке себе ще й хабом обізвало: “У Львові проведуть аналіз дебатів Садового та Синютки та фактчекінг їхніх заяв” (медіа-хаб “Твоє місто”, 17.11.20 – замість медіЯ-центр). Як відомо, PolitiFact – один з найстаріших та найвідоміших проєктів фактчекінгу в США – проводив перевірку інформації, озвученої під час дебатів Дональда Трампа та Гіларі Клінтон, у режимі реального часу. Такий факт­чекінг – досить складний і дорогий, однак є важливим інструментом боротьби з популізмом та політичною пропагандою. Ото наші львівці і собі скопіювали…

Read More

Вивчіть українську абетку, для початку!

(Про мову наших телевізійних каналів) Лариса МОРОЗ, доктор філологічних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Закінчення. Початок у ч. 10 Трохи про синтаксис. В українській мові є кілька взаємозамінних прийменників. Наприклад, “в”, “у”, “до”. Отже, не варто говорити “пішов ви Верховну Раду” чи “загнали ви куток”, потрібно: “пішов до Верховної Ради”, “загнали у куток”. Наші промовці різних рангів і професій, рекламісти тощо часто не вміють нормально побудувати речення, тобто проставити слова в логічний ряд (хоча наша мова й не має таких “залізних” правил щодо…

Read More

Без коріння саду не цвісти…

(Сторінки історії української освіти) А. ВЕРЕЩАГІНА, заслужений діяч мистецтв України, ­хормейстер Б. ВЕРЕЩАГІН, заслужений діяч мистецтв України, ­музикознавець І. ЗЕЛЕНЕЦЬКА, професор факультету мистецтв ім. А. Авдієвського Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, хормейстер З огляду на формат газетної статті неможливо перелічити досягнення наших співвітчизників, як і назвати всіх достойників, чиї імена вписано золотими літерами в історію розвитку людства. Вони настільки численні й вагомі, що вимагають окремого багатотомного видання. Українцями були літописець Нестор, Петро Могила, а першодрукар Іван Федоров надрукував низку знакових видань, у тому числі перший слов’янський Буквар. А ще…

Read More

Звернення до наших читачів, передплатників, просвітян

Друзі! Тижневик “Слово Просвіти” — один із небагатьох нині існуючих островів незалежного українського ­слова в інформаційному морі — за ­певного “сприяння” нашої влади ­опинився на межі припинення свого ­існування. І тільки ми самі — ті, хто любить, ­шанує і цінує українське правдиве і об’єктивне слово, можемо ­допомогти тижневику. Будь-яка фінансова ­підтримка видання — це вагомий внесок в українську справу. Тож подаємо Вам наші банківські реквізити: АТ “Альфа-Банк”, р/р UA 30 300346 0000026002016994001; ­отримувач: ГО “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка; код ЄДРПОУ/ІНН: 00031756. Призначення платежу ­запов- нюється платником так, щоб надати повну інфор­мацію про…

Read More

До 1140-річчя Велесової Книги

За останні десятиліття світ побачив чимало перекладів цієї таємничої літературної, історичної та духовної пам’ятки українського народу. “Але праця С. Піддубного значно точніша і переконливіша”, – писав доктор філологічних наук Валентин Таранець. І додав: “також ­ніхто з інших науковців так ґрунтовно не прокоментував Книгу, як це зробив він. І саме через це свою наукову працю “Велесова Книга (історико-лінгвістичне дослідження)” я писав за перекладом Сергія Васильовича”. А ось відгук кандидата наук, поетеси Антоніни Царук: “Прочитання “Велесової Книги” Сергієм Піддубним – це захоплююча історико-етимологічна мандрівка до витоків слова, віри, духа, це якісь кванти…

Read More

«Прометей пісенного вогню»

До 90-річчя кобзаря Віктора Лісовола Надія ТРЕБІНА, провідний бібліограф-краєзнавець Полтавської обласної бібліо­теки для юнацтва імені Олеся Гончара Семенівський край – благодатний куточок Полтавщини, багатий неповторною культурою, мистецькими талантами. Серед його уродженців – основоположник національної композиторської школи Микола Лисенко (1842–1912), кобзарі Григорій Любисток (XVIII ст.), Іван Кудін (1914–?), Семен Русенко (1895–1989), народні артисти України Віктор Іконник (1929–2000), Микола Шопша (1947–2006), Ольга Калина та чимало інших, які славили і несли українську музику та пісню далеко за межі рідної землі. Звідси родом і Віктор Лісовол. Рятують співом Україну Прометеї наші – кобзарі. Вадим…

Read More

«На полі крові» Лесі Українки: сценічне втілення в Рівному

Оксана ПРИХОДЬКО, членкиня обласної організації ВУТ “Просвіта”, м. Рівне фото Анатолія Мізерного До 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки в Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі (директор і художній керівник Володимир Петрів) відбулася прем’єра сценічного втілення драматичної поеми мисткині “На полі крові” (режисер Іван Данілін). Вистава з жанровим визначенням апокриф вразила глибинним переосмисленням авторського тексту Лесі Українки, закоріненого в біблійну історію зради Юдою Ісуса Христа. Справді, і Леся Українка, і режисер-постановник Іван Данілін подають власну (неканонічну) версію життєпису Юди: він не “завісився” після зради Христа, а обробляє вбогу, придбану за…

Read More