Душа і думи Валентини Різникової-Осінської добро навчилися любить

Любов ІСАЄНКО, кандидат філологічних наук, доцент, член НСЖУ Сестро! Дороги у нас дорогі, Не оплатили — оплакали ми їх. А що вузли зав’язались тугі — Може і краще! — їх плач не розмиє. Як мені добре, що в світі десь ти є! Очі, слова і сльозинки святії! Олекса Різників У травні 2000 року до школи No 5 у Смілі Черкаської області з’їжджалися і сходилися гості. Тут учителькаметодист вищої категорії Валентина Осінськ проводила літературнокраєзнавчу конференцію “Шістдесятництво. Опозиційний рух”. Учителіфілологи міста зустрічали гостей: черкащанина, письменника, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, колишнього…

Read More

Свято з “Ладоньками”

Надія КИР’ЯН Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА 14 травня Україна відзначила одне з найніжніших і найкрасивіших свят — День Матері. ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка у Київському будинку вчителя організувала і провела урочистий вечір до цієї дати. Зі святом присутніх привітали заступник голови Товариства, відповідальний секретар “Просвіти” Микола Нестерчук; заслужений працівник культури України, голова “мистецького спецназу”, голова ГО “Поступ жінок-мироносиць” Зоя Ружин; перший заступник керівника виконавчого апарату політичної партії “Патріот” Мирослав Котвіцький. Словом і піснею привітали матерів заслужена артистка України Тетяна Негрій, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри академічного та естрадного вокалу…

Read More

Сила і наступальність мовного марафону

Фото Георгія Лук’янчука 16 травня у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулося урочисте нагородження переможців ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика, організаторами якого є Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України, за сприяння Міністерства культури України. Найпрестижніші премії отримали учні, студенти, вчителі та викладачі, які взяли активну участь у цьому мовному марафоні. Наш тижневик щороку детально висвітлює цю подію, постійно подає інформацію про історію конкурсу, про його перебіг на місцях, про те, як відбуваються змагання знавців української мови на районних, обласних і республіканському…

Read More

Чому потрібна графа «національність», або Як ми реєстрували нашу ЕВУ-УКРАЇНОЧКУ!

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Постановили ми нині з моїм зятем зареєструвати наше диво — новонароджену 1 травня Евоньку. Звісно, що наша умова оформленого свідоцтва про народження Евоньки, Евусі, Евенятка…. — це зазначене в документі не лише громадянство її батьків, але і їхня НАЦІОНАЛЬНІСТЬ як основа ВІДОКРЕМЛЕНОГО культурного буття кожного народу. На нашу вимогу ми отримали не лише категоричне заперечення, а й обурливе подивування схарапудженої чиновниці, що покликана це робити для зручности відразу ж у пологовому будинку на Мечникова, що у Львові. Особа жіночої статі почала перед нами вимахувати…

Read More

«Театр-саркофаг київського Монмартра?»

Михайло ДЕГТЯРЬОВ, мистецтвознавець, член НСХУ, дійсний член АН Нью-Йорка Нагадаю, що Андріївський узвіз — одна з вулиць історичного центру Києва, яка — чи не з останніх! — все ще зберігає свою самобутність, “ауру” старовини. Вулиця забудовувалася переважно в ХІХ ст.—на початку ХХ ст. і зберегла будівлі архітектурних стилів від періоду класицизму до модерну. Слід підкреслити, що згідно із законодавством про охорону пам’ятників, Андріївський узвіз є невід’ємно складовою Державного історико-архітектурногозаповідника “Древній Київ”, створеного 1987 року. А вже 2012 року архітектурному ансамблю цієї вулиці надано статус “Комплексного пам’ятника містобудування”, — на цій…

Read More

Анатолій ГАЙДАМАКА: «Експозиції музеїв Шевченка не відповідають вимогам часу»

Анатолій Гайдамака — народний художник України, автор музейної Шевченкіани, проектів меморіалу “Бабин Яр”, Меморіалу жертвам Голодомору 1932—1933 рр., проекту розвитку меморіалу “Биківнянські могили”, комплексного рішення та реалізації художнього оформлення музею “Чорнобиль” та багатьох інших — загалом близько 40 архітектурних об’єктів. Брав участь в українських і міжнародних виставках, зокрема у Швеції, Данії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині. Вже протягом багатьох років митець активно пропагує творчість Тараса Шевченка, створивши музейні експозиції: Меморіальний музей-гауптвахта Т. Г. Шевченка в Оренбурзі, Музей Т. Г. Шевченка у місті Форт-Шевченко. В Україні — це Національний музей Тараса…

Read More

Прізвища, спотворені колонізаторами

Про рішучих чиновників імперських і… нерішучих наших Сергій ЛАЩЕНКО Уже під час першої своєї поїздки на Донбас звернув увагу на чималу кількість спотворених українських прізвищ. Навіть поцікавився родослівною одного ну дуже прорадянського і проросійського носія прізвища “Луц”. Ким були його предки? Шведами, німцями, прибалтами? Може, в оригіналі було“Луутс”? Тоді це естонське прізвище. Довго ламав собі голову… А виявилося, що той пан був чи-стокровним українцем, а дід в усіх документах проходив, як “Луць”. Онук же зовсім не протестував, коли той м’який знак прибрали. Луц то й Луц — так милозвучніше для…

Read More

Видобування хрону

Галина ПАГУТЯК, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, м. Львів Вранці прокидаєшся і бачиш білі дерева, і думаєш, що то сніг. Нам, українцям, здається, що не лише людський світ, а й Усесвіт проти нас. Але тихо настала весна і трава дедалі вища й густіша. Вдень поліціянти розганяють сільських жінок, що повиносили свій нехитрий товар: петрушку, викопану з землі, з кволими жорсткими листочками, щавель, квасолю, буряки, і вже святково-обов’язкові хрін і букшпан. Часом десяток яєць і пляшку козячого молока. Смиренно стоять вони за базаром, готові спурхнути як перепілки на інше…

Read More

Пташині міста

Галина ПАГУТЯК, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, м. Львів Колись воно подасть мені знак: у сутінках раптом проступлять контури земляних валів, запіє півень, брязне засув на брамі, що зачиняється на ніч. Втім, у мене немає жодного сумніву, що між Хоросно і Деревачем було місто Лебедин. Про це розповів знайомий крає знавець, коли показував мені печерний храм, що втиснувся у землю, майже похований у ній. Ми з ним пообіцяли собі шукати всюди в документах і книгах згадки про Лебедин, але минуло два роки — і нічого. Місто зникло десь…

Read More

Політ над гніздом

Галина ПАГУТЯК, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, м. Львів Тут, у горах, ще тільки починають цвісти яблуні, і люди неквапно, без жодної гарячки, садять картоплю. Вулицею проїжджає цілком сучасний катафалк, а не вантажівка з труною, обставлена вінками, застелена єдиним килимом, знятим зі стіни. Я дивлюся з віконного отвору покинутого будинку школи, намагаючись побачити те, що бачили мої тато й мама, молоденькі вчителі, на початку 50-х, стою на сходах там, де стояли їхні перші учні в несусвітніх шароварах і піджачках старших братів. Приїхати невпізнаною і чужою — це я…

Read More