Історію треба пам’ятати

Іван ЮЩУК, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Довженко записав у “Щоденнику”: “Перечитав знову історію України. Боже, до чого вона сумна і безрадісна”. Читаю книжку-дослідження Василя Василашка “У пеклі голодоморів” (К.: Знання України, 2018), у якій відбито шматок тої ж сумної нашої історії, — і серце обливається кров’ю. У книжці йдеться не тільки про жахливі голодомори, влаштовані на нашій благодатній землі, а й про нелюдські стосунки з нашим східним сусідом. Не встигла Україна попросити в сусіда допомоги проти зажерливості польських магнатів, як той сусід сам заповзявся нищити Україну….

Read More

З Дніпра через Київ до Кечкемета

Олена СЕДИК Фото з Інтернету Кілька днів тому мені, уродженці міста Берегове на Закарпатті й мистецтвознавцю за освітою, зателефонували приятелі й попросили зустріти в Києві та кілька днів присвятити двом чоловікам з угорського міста Кечкемет. Вони — художникиемальєри з уже відомого на весь світ осередку емальєрства, де регулярно відбуваються міжнародні симпозіуми з гарячої (!) емалі. Мене попередили: пани Іштван і Шандор досконало знають історію цього незвичного стародавнього мистецтва. Їдуть не лише походити по столичних музеях і подивитися на емалі часів Київської Русі, а й зібрати матеріал для наукового збірника про…

Read More

Борис Грінченко: «Його «Кобзар» зробивсь моєю Євангелією…»

Василь ЯРЕМЕНКО Багато збігів у біографіях двох Великих синів української землі, щоб назвати їх випадковостями: обидва прожили рівно по 47 років. Обидва померли на чужині: Шевченко в російському СанктПетербурзі, Грінченко в італійському Оспедалетті. Обох їх перевезли в Україну і тут поховали: Шевченка на Чернечій горі в Каневі, Грінченка — на Байковому кладовищі. Їхня дорога на вічний спочинок була подібною. Грінченка з французького Ментона везли в опломбованому вагоні з 9го до 21 травня і, відспівавши у Володимирському соборі, 22 травня похоронили на Байковому кладовищі. А Шевченка везли до Києва із СанктПетербурга…

Read More

Шевченкова могила в житті Сергія Єфремова

До 80-річчя від дня смерті С. Єфремова Раїса ТАНАНА, науковий співробітник Шевченківського національного заповідника, заслужений працівник культури України У дні, коли ми традиційно вшановуємо пам’ять геніального українського письменника і художника Тараса Григоровича Шевченка, добрим словом згадаймо одного з палких його шанувальників, відомого українського літературознавця, критика, публіциста, громадського та суспільнополітичного діяча, уродженця села Пальчик Катеринопільського району Черкаської області Сергія Олександровича Єфремова. 10 березня минає 80 років від дня його смерті. Ім’я цього видатного вченого довгий час було викреслено з людської пам’яті: С. Єфремова репресували 1930 року у результаті сфабрикованого процесу т….

Read More

У театрі знімають кіно

Едуард ОВЧАРЕНКО Київський академічний театр “Колесо” активно співпрацює з митцями багатьох країн. Нещодавно до театру запросили болгарського режисера Явора Бінєва, який поставив тут виставу “Мамо, де ти?” за п’єсою Каліна Ілієва “Велика мама”. Українською переклала Анна Багряна. Театр “Колесо” єднає з Болгарією давня творча дружба. Першим спільним проектом стала вистава “Портрет планети, або Попередження нерозумному людству” Фрідріха Дюрренматта, яку на сцені “Колеса” здійснив Дімо Дімов із Софії. Наступною стала участь у проекті “Золоте руно” у болгарському місті Габрово, де разом грали п’ять болгарських і п’ять українських акторів. Далі — моновистава…

Read More

Василь Куйбіда на перехресті традицій: український «царський шлях» і японська «серединна дорога»

Павло МОВЧАН, лауреат Шевченківської премії Вірші Василя Куйбіди перекладено японською мовою. На оцінку витонченого мистецького смаку японського читача подається сучасна українська поезія. Поезія не заспокійлива, а тривожна, зорієнтована на розпізнавання прихованих смислів безмежного Всесвіту: Минуле має значення Лише з погляду майбутнього: Без нього воно втрачає сенс. Якщо ми всі у перспективі — мертві, То хто визначає сенс нашого життя? [1] Автор перекладеного збірника за основним своїм фахом — науковець і педагог, доктор державного управління, громадський діяч, — саме ця діяльність займає левову частину його часу та енергії, а поезія —…

Read More

Гра за театральний Оскар

Едуард ОВЧАРЕНКО Розпочався прийом заявок на участь у Всеукраїнській театральній GRI. Українські театри до початку березня можуть приєднатися до Фестивалю-Премії і стати потенційними переможцями у перегонах за театральний Оскар. Засновник та організатор ФестивалюПремії “ГРА” (“GRA” “Great Real Art”) — Національна спілка театральних діячів України. “ГРА” проводитиметься на конкурсній основі раз на рік за підсумками минулого календарного року. Цьогоріч розглядатимуться прем’єри, що вийшли у період з 1 січня до 31 грудня 2018 року. Взяти участь у фесті можуть професійні театральні колективи різних форм власності: державні, комунальні, приватні. Однак кожен театр має…

Read More

Приховані витоки міфу

Едуард ОВЧАРЕНКО У рамках майбутнього 100-літнього ювілею Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка спільно з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України представлено виставку сценографа Андрія АлександровичаДочевського “Сценоманіясценофонія”. Андрій АлександровичДочевський, учень Федора Нірода та Даніїла Лідера, впродовж 40 років працює в театрі, 27 років є головним художником Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Його сценографічні проекти створено у співпраці з талановитими режисерами вітчизняної сцени: Сергієм Данченком, Адою Куницею, Романом Віктюком, Станіславом Мойсеєвим, Юрієм Одиноким, Олександром Ануровим, Дмитром Чирипюком, Петром Ільченком та іншими. На виставці представлені макети проектів сценографії, ескізні…

Read More

Поет, народжений війною

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Письменник Борис Гуменюк заслуговує на те, аби його творчість була відзначена високою Шевченківською премією, впевнені учасники зустрічі з письменником, що відбулася в Національному музеї літератури України. Цього вечора Б. Гуменюк презентував нові видання своїх творів — двотомник “Вірші з війни” і “100 новел про війну” (видавництво “ДІПА”, Київ, 2018, художник Михайло Гутман). До знайомства з новими книжками додалося знайомство з Гуменюком-художником; поет уперше представив широкій аудиторії свої полотна. Борис Гуменюк читав свої вірші, розповідав більше про війну, менше про творчість, подарував музеєві свої “рукописи”: військовий стрій,…

Read More

Кого обираємо Президентом: Українського Державотворця чи…

Василь ЛИЗАНЧУК, академік Академії наук вищої освіти України Поміркуймо разом — спокійно, виважено, з позиції збереження і розвитку вільної, демократичної, правової, духовної соборної української України. Тимчасово відсуньмо на задній план соціальні проблеми (зарплата, пенсія, стипендія, вартість ліків, ціна на газ тощо), а добре подумаймо, хто з нинішніх кандидатів на пост Президента разом нами здатний зберегти незалежність України, разом з цивілізованими країнами світу відстояти справедливий мир для України, а після виборів, ставши Президентом, розв’язувати соціальні питання, поглиблювати боротьбу з корупцією, поліпшувати подальше реформування судової системи тощо. Бо емоційно, бездумно схопившись за…

Read More