«Росте дерево»: народні скарби Наддніпрянщини

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… Ось де, люде, наша слава, Слава України! Тарас Шевченко “До Основ’яненка” У березневі Шевченківські дні в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відкрилася виставка “Росте дерево. Народне та декоративне мистецтво Наддніпрянщини XVII – середини XX століття”. Цей грандіозний виставковий проєкт базується на міфологічній ідеї “Світового дерева”, “Дерева життя”, яка простежується серед багатьох народів світу й уособлює єдність світобудови: його коріння – потойбіччя, стовбур – земне життя людей, а крона – світ богів. Дерево життя творить не лише символічну…

Read More

Рідкісний письменник, який знав ціну науки

Анна МУКАН, відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка У рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 207-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка, відбулася презентація монографії професора Олександра Астаф’єва. Книжка наукових розвідок “Тарас Шевченко і польська література: впливи, контексти, адаптації” – ще одне компаративістичне видання, яке літературознавець встиг видати ще за життя. Хоча онлайн-зустріч мала конкретну тему, розмови точилися навколо й довкола особистості й науково-творчого шляху науковця й письменника. Професор Людмила Грицик наголосила, що Тарас Шевченко входив у життя Олександра Астаф’єва “не від випадку до випадку”, а послідовно.…

Read More

Лавреатка премії в галузі критики – Надія Гаврилюк

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, заступник голови журі премії Журі з літературної премії в галузі критики ім. О. І. Білецького визначило ім’я людини, чиї літературно-критичні публікації мали особливий резонанс. Це відома поетеса, критикеса, літературознавчиня Надія Гаврилюк. Приємна формальність із визначенням та оприлюдненням імені лавреатки затрималася через ситуацію з ковідом. Маю приємність нарешті повідомити цю новину. На черговому засіданні вченої ради Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка ­НАНУ його директор, академік Микола Жулинський, він же – голова журі премії, вручить Надії Гаврилюк цю авторитетну відзнаку. Премія заснована Національною спілкою письменників України та Інститутом літератури…

Read More

Емма АНДІЄВСЬКА: траєкторії розуміння…

Ольга ШАФ, м. Дніпро У березні 2021 року – місяці містичного зодіакального знаку Риб – святкує дев’яностолітній ювілей дивовижна й незбагненна (і до сьогодні ще не збагнена) письменниця і художниця Емма Андієвська. Її ім’я асоціюється в багатьох, хто знайомий з її непересічним мистецьким талантом, із відчайдушністю в пошуку нових художніх рішень, з нетрадиційним, експериментальним, новим, незвіданим і… не зрозумілим. Від часу здобуття незалежності України літературний доробок мисткині доступний вітчизняним поціновувачам. Він посів почесне місце в хрестоматіях та підручниках із новітньої української літератури, її філософські казки вивчають у школі. Творчість письменниці…

Read More

Слов’янщина має свою Шевченкіану

Ольга КРАСНОЩОК, голова Слов’янської міської організації ВУТ “Просвіта” Тетяна ЛИСАК, голова Слов’янської міської краєзнавчої організації НСКУ У цьому впевнилися численні учасники літературно-краєзнавчого заходу “Пам’яті Тараса присвячується: презентація книги Валерія Романька “Слов’янщина вшановує Кобзаря: 1859–2019””. Цей цікавий захід відбувся у Слов’янській міській бібліотеці імені Михайла Петренка. Разом із автором, членом ВУТ “Просвіта”, письменником, головою Донецької обласної організації НСКУ Валерієм Романьком, сторінками його книги пройшлися присутні на заході члени місцевої “Просвіти”, краєзнавці, бібліотекарі, журналісти, учні місцевої школи № 11. Присутніх привітала директорка бібліо­теки імені Михайла Петренка Лариса Мамедова. Після того, як пролунала…

Read More

Як артист Щоголєв полемізував із поетом Шевченком про актрису Піунову

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Продовжуємо проєкт “Подробиці Шевченкового життя”, вмотивований глибоким усвідомленням поетових слів із автобіографічного “Листа Т. Гр. Шевченка до редактора “Народного чтения”” (лютий 1860 р.): “…Я наважуюся відкрити перед світом кілька печальних фактів мого існування… тим більше, що історія мого життя становить частину історії моєї батьківщини. Але я не маю духу входити у всі її подробиці”. Автор проєкту Володимир Мельниченко розповідає про Шевченкову закоханість в юну актрису Катерину Піунову та полеміку, яку викликала його стаття “Бенефис г-жи Пиуновой, января 21, 1858 года”, опублікована…

Read More

Сергій Авдєєв – український Містер Ікс

Нещодавно відсвяткував ювілей український артист музичної комедії, співак (баритон), соліст-вокаліст Київського національного академічного театру оперети, народний артист України Сергій Авдєєв. “Один з найяскравіших солістів театру. За роки роботи в Національній опереті України Сергій Авдєєв розкрив себе як талановитий і високопрофесійний актор, створивши цілу галерею яскравих сценічних образів, яким завжди надавав виразної й завершеної сценічної форми”, – зазначено на офіційному сайті театру. Виступає також у концертних програмах із класичним і сучасним репертуаром. Сьогодні пан Сергій – гість “СП”. — Яким був Ваш шлях до Київського театру оперети? — У дитинстві я…

Read More

«Тож ще зозуля нам кує і сонце сяє у зеніті»

13 березня відзначила своє 85-ліття відома волинянка, щира патріотка рідного краю, авторка “Слова Просвіти” Олександра Павлівна Кондратович. Попри суворі вимоги карантину, колеги навідали імениту землячку, розпитали про пережите, досягнення, плани на майбутнє та запропонували “Слову Просвіти” текст цікавої розмови. – Пані Олександро, Ви відзначили своє 85-ліття. Це багато чи мало? – Безперечно, багато. Але тут головне, що людина встигла зробити за цей час. Скільки б років не прожив, а шкода покидати білий світ. Набуто досвіду, знань, щось зроблено, а тобі видається: мало. Тож плануєш зробити щось ще, але то вже…

Read More

«Божественній красі натхненний спів»

Петро ШКРАБ’ЮК У 1592–1598 роках Вільям Шекспір створив сто п’ятдесят чотири сонети про любов, серед яких є такий (сто шостий): Коли в літописах померклих днів Стрічаю описи облич вродливих, Божественній красі натхненний спів На честь жінок і лицарів поштивих, Палкі слова про осіянну вроду, Врочистий гімн устам, очам, бровам, – Упевнююсь, як в той пісенний храм Ти увійшла, як у свою господу. Провидженням були тобі похвали Співців, що мріяли про твій прихід. Тебе провидячи, вони як слід Краси у давнину не оспівали. А ми, кому явилась нині ти, Знімівши, слів…

Read More

Реальні сильфіди Івана Франка

Насамперед, що таке сильфіда. Сильфи, сильфіди (франц. sylphes, ж[іночий] р[ід] sylphides…), як пояснює Словник іншомовних слів (Київ, 1974), “…у повір’ях багатьох європейських народів один з видів ельфів – духів повітря”. Сильфіда – це істота вигадана, примарна і водночас ідеал, до якого мужчина прагне все життя. За такою ідеальною жінкою тужив Іван Франко. І шукав… Про це він болісно говорить у вірші “Тричі мені являлася любов” (“Третій жмуток” ліричної драми “Зів’яле листя”): Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик,…

Read More