Від Горація до Содомори…

Євген БАРАН   Після річної перерви ми повертаємося до Шевченківської премії зі спробою бути інакшими. Проба грошей не коштує, — кажуть у народі. Але відповідальність велика. Не знаю, чи всі члени комітету її усвідомлюють. Думаю, що все добре розуміють, і розуміють, щó поставлено на карту — довіра. Ми мусимо змінити своє уявлення до творів, які відзначаємо преміями, зокрема й Шевченківською. Суть не в безконечній еволюції, яка відсутня. Суть в індивідуальному вростанні в естетичний простір, яке стає складовою національної культури. Не більше, але й не менше. Ми повинні прийняти цю аксіому,…

Read More

Андрій СОДОМОРА: «Між нами і античністю пролягло мовчання»

Богдан ЗАЛІЗНЯК, керівник прес-центру наукової журналістики ЗНЦ НАНУ і МОНУ  У львівській книгарні «Є» відбулося (вже як сьомий захід 2017 року) спілкування письменника з читачами ― «Андрій Содомора. Афористичні етюди». Андрій Содомора ― перекладач, письменник, науковець ― професор класичної філології Львівського національного університету ім. І. Франка, кандидат філологічних наук. Представляв знавця античної літератури А. Содомору і вів із ним розмову доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, кандидат філологічних наук, упорядник серії «Приватна колекція» видавництва «Піраміда» письменник Василь Габор. Зустріч, яку відкрила працівниця книгарні «Є» Галина Сафроньєва, розпочалася із читання…

Read More

Микола ГОГОЛЬ: «Роздуми Мазепи»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка У березні цього року виповнюється 165 літ із часу смерті Миколи Гоголя. З цієї нагоди ми опублікуємо кілька статей доктора історичних наук, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА, в яких йдеться про таємничий феномен двоїстості великої й загадкової душі письменника, розповідається про деякі яскраві спалахи Гоголевої українськості. Ці питання глибоко розроблені відомими українськими гоголезнавцями, але часто-густо маловідомі широкому читацькому загалу. Згадую, як у ювілейній гарячці навколо 200-річчя від дня народження Гоголя, можна було почути з…

Read More

Три роки перемоги Майдану

Три роки перемоги Майдану І загибелі Небесної сотні. Що далі? Чому гинуть Небесні тисячі? Петро АНТОНЕНКО Виповнюється три роки перемоги Майдану, Єврореволюції, пізніше названої Революцією гідності. А 18 і 20 лютого — третя річниця найтрагічнішого моменту революції: вбивства її учасників у центрі столиці держави. Що ж відбулося, чому, які його наслідки й уроки? …Майдан стояв уже три місяці, ця величезна акція протесту громадян у заблокованому ними центрі столиці. Власне, Майданом стали називати всю повсталу Україну. Протест почався 21 листопада у відповідь на несподіване й нахабне рішення влади регіоналів на чолі…

Read More

Десять тисяч вікон у минуле

Унікальний фотолітопис Михайла Хавлюка з Отинії   Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів На карті пам’яті встає Містечко з іменем Отиня. Вікно там світиться моє Крізь літ далеких павутиння… П. Ш., 1984 р. 1 Провінційні містечка… Так, саме містечка, а не селища міського типу, як їх називали в радянські часи (і називають досі), чи просто, по-армійському, населені пункти. Такі містечка в духовно-інтелектуальному вимірі ніколи не були провінційними. Бо в них, а надто в австрійську добу, діяли читальні “Просвіти”, економічні товариства, самовіддано трудилися…

Read More

«Журавлик» в Іспанії

“Журавлик» у Європі Іван НЕТЕЧА, директор дитячої хорової школи, художній керівник і диригент народної  дитячо-юнацької хорової капели “Журавлик»   На запрошення мерії іспанського міста Бургос, асоціації “Культура сучасного світу» та за погодженням з Міністерством культури України 8 днів із творчою місією перебувала в іспанському місті Бургос народна дитячо-юнацька хорова капела “Журавлик» Кам’янець-Подільської дитячої хорової школи та міського будинку культури. Асоціація організувала участь капели у Різдвяних фестивалях, концертах в іспанських містах. Різдвяні фестивалі, концерти спрямовані на популяризацію кращих зразків хорової духовної та світської музики країн Європи. За два місяці “Журавлик» підготував…

Read More

Тамара ЯЦЕНКО: «Ролі, які мені потрібно зіграти, я зіграю»

Тамара ЯЦЕНКО: “Буде пісня, буде й хліб»   У Київському академічному Молодому театрі поставили виставу “Горе від розуму» за п’єсою Олександра Грибоєдова в перекладі Максима Рильського. Режисер-постановник — художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Андрій Білоус. А роль Хльостової виконує народна артистка України Тамара Яценко. Сьогодні пані Тамара гість “СП». — Ви вперше граєте у виставі, створеній Андрієм Білоусом. Як із ним працювалося? — Найголовніше, коли ти розумієш режисера, а він знає, що від тебе хоче. Саме така співпраця була у нас з Андрієм Федоровичем. Я граю лише у…

Read More

«Караван іде!!!» Сороковини з дня смерті Святослава Караванського

Сидір КІРАЛЬ, професор НУБІП України   4 січня у Києві відбувся вечір вшанування пам’яті Святослава Караванського (24.12.1920, Одеса—17.12.2016, Дентон, США), видатного українського мовознавця, громадського діяча, в’язня сталінських концтаборів. Коли надійшла сумна звістка про його смерть (не дожив 7 днів до свого 96-річчя), хтось зауважив, що помер Інститут української мови. Ця вдала гіпербола дуже влучно відтворює ту колосальну працелюбність, якою Всевишній наділив цього унікального чоловіка: аби переконатися в цьому, варто зайти на електронні каталоги провідних бібліотек України. Але тут не враховано численні його статті, інтерв’ю, опубліковані в різних українських та закордонних…

Read More

Шпитальні нотатки Маргарити Довгань

Шпитальні нотатки Маргарити Довгань   Фото Сергія БОРИСОВСЬКОГО   Правнук Семена Палія XVII століття. Прийшов хлопець Семен Гурко на Січ, пристати до козацтва. — А хто ти є, що вмієш? Мовчить хлопець. Оглядається. Уздрів курінь. Напіврозвалений. Узяв жмут соломи, запалив його та й кинув у ту напівруїну. Запалахкотіла вона, на попіл перетворилась. — Що ти робиш! — Добре роблю. Як туди козаки зайдуть перепочити, обвалиться та халабуда і без бою всіх придавить, покалічить. Новий курінь треба ставити. І дали козаки тому парубку військове ймення «Палій». Мабуть, є правда у цій…

Read More

ДНК варвара

ДНК варвара   Катерина МОТРИЧ   Войовничі агресивні народи чи не найбільша печаль людства. Вони воїнство демонічного світу, порушники всіх Заповідей Божих. Творець зупиняв їх, припиняв їхнє існування, то асимілюючи, то відбираючи у них саме життя. Так зникло багато орд, народностей, етносів, історичні вітри розвіяли їх, як порох. Деяким агресивним пощастило жити й до сьогодні, але їхні коні давно тупотять по їхній землі і зброя лежить на їхніх складах. Нащадки ж колись войовничих, а нині цілком мирних, цивілізованих, віддзеркалюють завойовницькі криваві гульбища своїх предків у талановитих фільмах, гоноровито називаючи імперську…

Read More