Воскресаймо

Вадим Пепа, лауреат літературно-мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара Давньогрецькі мудреці прорікали: правда приречена крутитися на рогах бика. Так було справіку. Так і тепер, коли людство на третій від сонця планеті замислюється над тим, як урятуватися від перенаселення та в яку космічну безвість переселятися. На земній кулі заради цього вищі створіння відкрили Америку. Винищили вогнепальною зброєю і завезеними пошестями аборигенів. Але й самі поплатилися. “Ощасливили” Європу венеричними хворобами. Було та загуло. Одначе бур’яном не заросло. Навіть щонайвіддаленіше, первісне не тільки стукає в серця небайдужих, а й…

Read More

Черговий замах на Хортицю

Костянтин СУШКО, автор 11 книжок про Хортицю, член Національної Спілки письменників України, лавреат премії імені Івана Франка, генеральний директор Національного заповідника “Хортиця” у 2005-2007 рр. Упродовж усього свого існування нищівних утисків від людини славетний острів зазнав в останні 240 літ, видимих в історії. Спершу, після скасування Запорозької Січі, князь Григорій Потьомкін, отримавши Хортицю в дарунок від Катерини ІІ, збирався з’єднати острів з обома берегами Дніпра мостами, прокласти уздовж нього поштовий тракт, розбити у центральній частині сад і звести там розкішний палац єгипетського зразка… 1790 року Хортицю колонізували меноніти зі Східної…

Read More

Галина Пагутяк. Десятикнижжя

Переднє слово видавця У видавничому проєкті “Приватна колекція” літературної аґенції “Піраміда” виходить унікальне за своїм задумом видання: тематичне десятикнижжя української письменниці-вісімдесятниці, лауреатки Шевченківської премії Галини Пагутяк. Ми нікому не нав’язуємо, як це було в радянських часах, неодмінно купляти всі книги багатотомного видання, а пропонуємо вибрати ту чи іншу книгу, яка до душі, а водночас ставимо собі за мету оприлюднити прозовий корпус творів талановитої авторки і зробити їх доступними для широкого загалу. Та цей проєкт нам не вдалося б реалізувати без підтримки NB Arts Foundation і д-ра Ігоря Бирки (Dr. Ihor…

Read More

З висоти лету білої пташки

(Вирій/ На білому камені/ Антонишин С. В. — Чернігів: ПАТ “ПВК “Десна”, 2020, 56 с.”) Коли у серці збережено любов, коли йому є заради чого битися – народжуються вірші, які завжди як молитва, як самопожертва заради оборони і порятунку найціннішого, що дарує людині доля. А це може бути і життя найближчих, а чи може й зовсім незнайомих, але дорогих до щему сердечного людей, — а може й невловима павутинка, що прилетіла з останнім лагідним вітерцем осені… “Благаю: ти тримайся, ти – тривай…” Вірші Світлани Антонишин, такі палкі і беззахисні, у…

Read More

Прем’єр-міністру України Д. А. Шмигалю

Шановний пане прем`єре! Звернутися до Вас змусила загроза знищення скверу імені Валерія Чкалова в історичному центрі столиці (кияни його давно прозвали “письменницьким”), який громада боронить від ненаситних забудовників уже багато років. Протистояння почалося ще в 2016 році, коли жменька місцевих мешканців повалила паркан будмайданчика, що несподівано виріс практично на території скверу. Лише розголос, рішучий спротив та налаштованість громадян стояти до останнього на захисті своєї крихітної зеленої зони відпочинку – єдиної, що залишилася на багато довколишніх кварталів, завадили протягом усіх цих років звести тут новомодну нині “капсульну” висотку. Будівництво, яке загрожує…

Read More

Звернення

Звернення до наших читачів, передплатників, просвітян Друзі! Тижневик “Слово Просвіти” — один із небагатьох нині існуючих островів незалежного українського ­слова в інформаційному морі — за ­певного “сприяння” нашої влади ­опинився на межі припинення свого ­існування. І тільки ми самі — ті, хто любить, ­шанує і цінує українське правдиве і об’єктивне слово, можемо ­допомогти тижневику. Будь-яка фінансова ­підтримка видання — це вагомий внесок в українську справу. Тож подаємо Вам наші банківські реквізити: АТ “Альфа-Банк”, р/р UA 30 300346 0000026002016994001; отримувач: ГО “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка; код ЄДРПОУ/ІНН: 00031756. Призначення платежу заповнюється платником так,…

Read More

Кирило СТЕЦЕНКО: «Справжній митець служить Богові і своїй нації»

— Які емоції у Вас викликала новина, що нарешті Ви отримали звання народного артиста України? — Вже не чекав, що колись буду народним, оскільки доволі давно отримав звання заслуженого артиста (25 років тому). Два роки тому на звання народного артиста України мене подавало ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, але тоді не склалося. А нині це сталося поза моєю участю і волею. Цього разу подало Міністерство культури України. Це був приємний сюрприз. Хочу подякувати тим людям, які працюють в міністерстві, думаю, що це саме вони згадали про мене. Сьогодні я вже…

Read More

Ахілесова п’ята українців – розбрат, егоцентризм, самопоборювання

Наталя Гумницька, Львів Історія українського багатовікового державотворення рясніє як безліччю героїчних переможних подій, так і низкою ганебних поразок, спричинених дуже часто відсутністю єдності через вузькі егоїстичні інтереси на противагу державним, дріб’язкову заздрість, акцентування на ідеологічних відмінностях, а не на стратегічних цінностях. Саме ці суб’єктивні риси нашого політичного й інтелектуального сегменту загалом стали основним фундаментальним гальмом на шляху до незалежності та соборності України. За дужками залишаємо зовнішній фактор, який притаманний усім без винятку націям, які виборюють право жити у відповідності до своїх національних цінностей та традицій. Незважаючи на пророчі заклики стовпів…

Read More

Найбільшій у світі писанці – 20

Оксана ЯсІнська, завідувачка Музею писанкового розпису (філії НМНМГП імені Й. Кобринського) Двадцять років тому, 23 вересня 2000 року, на зламі двох тисячоліть, у рік відзначення 2000ліття Різдва Христового, в середмісті Коломиї було урочисто відкрито сучасну оригінальну споруду, побудовану спеціально для єдиного у світі Музею писанкового розпису. Музей, що є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, було відкрито 1987 року в приміщенні церкви Благовіщення – пам’ятки архітектури кінця ХVІ ст. (1587 р.) Поява музею в той час мала величезне значення для збереження цього давнього виду народного…

Read More

Чотири роки без просвітянина Богдана Головина

Валентина Семеняк …Пригадую, як чотири роки тому, під час святкування 90річчя відомого громадського діяча, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Степан Костюк сказав: “Якби зібрати всіх учнів цього вчителя і вони взялися б за руки, то це був би ланцюг доброти і щиросердечності, який простягнувся б аж ген… до Перемишля”. 6 вересня минуло 94 роки з дня народження світлої пам’яті Богдана Головина — українського педагога, історика, просвітянина, краєзнавця, публіциста, заслуженого працівника освіти України. З цієї нагоди у світлиці обласної Тернопільської “Просвіти” зібрались його друзі та однодумці, аби вшанувати цього доброго і…

Read More