Бандурист Тарас Силенко: «Бандуру й кобзу мали б вивчати в усіх музичних школах»

…Тарас Силенко сідає на лавку в центрі Ужгорода на Корзо, розпаковує бандуру, кладе в чохол кілька власних компакт-дисків, налаштовує струни й починає грати… Корзо — центр міста, тут багато туристів і містян. Шумно й гамірно — і раптом серед цього хаосу звучать срібні струни народного інструмента…   “Н-но, іще ми лем туй бандури не було!”   Тарас Силенко відомий, зокрема, своїми піснями про холодноярських отаманів, повстанців, козаків, гайдамаків, тому починає також із епосу — але закарпатського: про місцевих героїв-січовиків. Співає “В Закарпатті радість стала”, “Чи чулисьте, милі браття”, “Ой, в…

Read More

Cвідчення дружби

Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського, м. Городище, Черкаська обл. Виповнюється 160 літ із часу, коли, щойно звільнений із заслання, Тарас Шевченко розпочав вести свій щоденник (названий ним “Журнал”). Перший запис зроблено 12 червня 1857 року, а останній — 13 липня 1858 року. Тарас Шевченко про Семена Гулака-Артемовського Саме записи поета в щоденнику якнайповніше передають його почуття і ставлення до Семена Гулака-Артемовського, свого земля- ка і великого приятеля ще від 1838 року, людини, яка не відцуралася Тараса і в десятиліття страшної солдатччини (на відміну від багатьох). Адже…

Read More

Молодий паросток Лесиного краю

Галина ТВАРДОВСЬКА, науковий співробітник Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки У рамках відзначення 30-річчя з дня започаткування “Лесиних джерел” у Музеї видатної поетеси відбулася персональна виставка молодого художника з Городниці В’ячеслава Пилипенка, на якій митець представив 27 своїх картин. Серед експонованих робіт — краєвиди рідного краю й інших мальовничих куточків України, зображення різноманітних рослин і тварин, портрети. Бути художником він мріяв ще з дитинства. “Скільки себе пам’ятаю, — розповідає В’ячеслав, — захоплююсь малюванням. У шкільні роки брав активну участь у конкурсах із малювання, посідаючи призові місця”. Вищу освіту здобув у Косівському…

Read More

У Дубні дівчата пишалися магією довгої коси

Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська область Фото автора Про жіночу косу можна говорити багато. Вона — символ краси, честі, чистоти, гідності, вірності та кохання. З давніх-давен вважали, що в довгому волоссі — сила і здоров’я, і чим довша коса, тим, мовляв,  міцніший зв’язок із космосом, всесвітом, Богом. Але останнім часом українські дівчата надають перевагу коротким зачіскам. А от у Дубні — навпаки: тут організували фольклорно-мистецьке свято “Коса — жіноча краса”. Родзинкою свята став обряд закосичення. Він існував у волинському краї з часів Київської Руси. Нині, на жаль, він застосовується не так часто….

Read More

Лине у світи пісня творчості Гончарівни

Жанна РІЗНИЧЕНКО, інформаційна служба Національного музею-заповідника українського гончарства 6 травня 2016 року виповнилося 95 років від дня народження славетної опішненської гончарки, іграшкарки, малювальниці, заслуженого майстра народної творчості України Олександри СЕЛЮЧЕНКО (1921—1987). Своїм самобутнім творчим доробком майстриня постала класиком вітчизняного гончарства, увійшовши до когорти всесвітньо відомих митців української гончарної столиці — Опішного. Із нагоди ювілею мисткині, а також 30-ї річниці заснування Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та 15-ї річниці заснування Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАНУ 4—6 травня 2016 року в Опішному відбувся Національний науковий симпозіум “Персоналії українського гончарства…

Read More

Лік на весь вік

Іван ПРОСЯНИК, зелейник Буряк Давньоукраїнською буряк — борщ. З яким нетерпінням я, малий, чекав на “буряковий мед”. Сік із витиснутого білого буряка довго вмлівав у печі, перетворюючись на запашисту солодку малясу. А в нім: залізо, магній, йод, марганець, ванадій, бор, цинк, що перетворювали звичайний городній овоч на незвичайні ліки. А квас у дерев’яній діжечці! Він знімав нервову перенапругу, втому, додавався в борщ. А запечений бурячок! Болі в потилиці. По склянці соку буряка, моркви, меду та 100 мл спирту. Розмішати. Настояти три дні в темному місці. Вживати тричі на день по…

Read More

Cлавні світу білому та сонцю красному

Вадим МИЦИК, етнограф, доктор філософії в галузі культурології, Тальне—Звенигородка на Черкащині Із величною думою про Світ прилинули до нас колядки з далини віків, із духовних пластів культури пращурів. Донесли вони духовну чистоту, світоглядні засади та художнє багатство нашого народу. І, що найосновніше, — незмірний світ космовідчувань і космогонізм мислення. Ми, українці, маємо найвище духовне багатство — свято Коляди і пов’язаний із ним процес світославлення — колядування. Впродовж віків цим небесним співом звеличують три джерела життя — сонце, землю й воду, які втілені в три празники: Коляду (Різдво Сонця), Щедрий вечір…

Read More

Село плекає культуру

Світлана СОКОЛОВА   У селі Веприк, що на Чернігівщині, з великою шаною ставляться до збереження спадщини українського народу. Випускники Веприцької школи, гості та мешканці села зібралися на велику раду щодо збереження і доцільного використання приміщення Великої школи, спорудженого у 1909—1912 роках, і надання йому статусу пам’ятки історії та культури. Цього дня у приміщенні освітнього закладу відкрилася виставка “Із великою любов’ю до малої батьківщини”. 100 найкращих творів славетної землячки, заслуженого майстра народної творчості України Ніни Федірко представив історико-крає­знавчий Музей Фундації Петра Тронька, що діє у Веприку від липня і вже відомий…

Read More

Сьогодні — День вишиванки

Леся ВОРОНЮК, ініціатор акції День вишиванки День вишиванки — вкрай важливий саме сьогодні, адже показує: українці єдині, а отже, незборимі. Вишиванки одягнули в кожному обласному центрі, багатьох містах, містечках і селах. Більше того, цього року День вишиванки — свято української єдності, адже у вишиванки вбралася і наша діаспора по всьому світу — в Польщі, Румунії, Німеччині, Іспанії, Італії, Швейцарії, Канаді, США, Росії… У вишиванках нині і ті, хто солідарний з Україною та висловлює підтримку у час російської агресії. Добре пам’ятаю, як починалося свято. Дев’ять років тому я була студенткою факультету…

Read More

Не цурайся хліба-солі

Серед розмаїття традиційних свят і обрядів українців майже кожна національна страва на якесь із них буває обрядовою. Але найпоширенішою обрядовою стравою є хліб. Хоча ми про те ніколи не думаємо, та хліб — це наша повсякденна обрядова страва. “Можна сміливо стверджувати, — каже М. Ф. Сумцов, — що народне життя з усією повнотою його історичного розвитку, з усім його минулим і сучасним наповнене обрядовим вживанням хліба”. І тому щоденне причастя хлібом — це символічне причастя до життя. Завдяки цьому в народі склалася система звичаїв, прикмет, повір’їв, що пов’язані з його…

Read More