Польща — нарис історії

Євген ҐОЛИБАРД Так називається книга, що має прямий стосунок до історії України. Щойно вийшла друком за редакцією Влодзімєжа Менджецького і Єжи Брацисевича у перекладі з польської Івана Сварника. Редактори польськомовного видання: доктор Дорота Мазек і Ромуальд Нєдзєлько, українськомовного — Катерина Сень. Унікальний твір обсягом 368 сторінок, який є колективним твором одинадцяти авторитетних істориків, видано у Варшаві накладом польського Інституту національної пам’яті (ІНП). Книга охоплює величезний пласт подій, починаючи од формування і розвитку Польської Держави у далекому ІХ столітті й аж до сучасності — 2012 року. Як зазначає у Передмові Голова…

Read More

ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ

УКРАИНЕ (По поводу её вступления в Евросоюз) Рванув из гебистских объятий, “Фак ю” ты “казала” Кремлю. Теперь столько слышишь проклятий Ты за незалежность свою. Облом у Володи и Мити, Кирилл тоже чешет висок — Обидно российской “элите” Терять этот “жирный кусок”. Москва задыхается в злобе. Назад сожжены все мосты… Пошла ты навстречу Европе. И правильно сделала ты. “Хай злiє” чекистов “малина” Наплюй на имперский их стяг. Удачи тебе, Украина! Счастливым пусть будет твой шлях! С уважением, Александр Бывшев, Россия, Орловская область, пос.Кромы

Read More

ЛИСОМ ПІДШИТА ПАМ’ЯТЬ

Оксентій ОНОПЕНКО, м. Москва Шляхетний страждає від своїх вад, а не від вади визнання. Конфуцій. Патріот бажає, щоб мета роду людського спершу була досягнута тією нацією, до якої належить він сам. Українська нація щаслива іменами праведників: святих отців Києво-Печерської Лаври і князя Ярослава Мудрого, Яна Вишатича і Нестора Літописця, Юрія Котермака-Дрогобича і Петра Могили, Тараса Шевченка і Миколи Гоголя, Івана Франка і Лесі Українки, Миколи Куліша і Агатангела Кримського, Олександра Довженка і Олеся Гончара, Василя Симоненка і Василя Стуса … Українці вживають чи не найкраще означення свого патріотизму: “щирий українець”…

Read More

УКРАЇНЦІ ПРИДНІСТРОВ’Я ЧЕКАЮТЬ НЕБАЙДУЖИХ

Станіслав ЗМІЄВСЬКИЙ, м. Одеса У місті Бендери Придністровської Молдавської Республіки відкрили пам’ятник українському письменнику Івану Котляревському. Видатний майстер слова був справжнім героєм і про це в Придністров’ї пам’ятають. У цій республіці третину населення становлять українці. Іван Котляревський у 27 літ став військовим і за 14 років дослужився до штабс-капітана. Брав участь у російсько-турецькій війні, відзначився в баталіях під Ізмаїлом і Бендерами. Одного разу він, ризикуючи життям, виїхав на ворожу територію і зміг залучити на російський бік буджацьких татар чисельністю до 50 тис. вершників. За цю блискучу дипломатичну місію й інші…

Read More

РЕАЛЬНІСТЬ — ЦЕ ТЕ, ЩО ЧИНИТЬ ОПІР

Україна сьогодні існує як країна, відірвана від минулого. У неї на державному рівні немає ані традиції, ані переосмислення цієї традиції, а без цього країна не зможе увійти в стан модерності. Україна Модерна — цивілізаційний проект, якого маємо прагнути. Але на цьому шляху сьогодні потрібно зробити чимало, передовсім у витворенні інтелектуального простору розуміння. І в цьому просторі поняття “діалогу” першочергове. Лише чуючи Іншого, можна зрозуміти власну ідентичність. Щоб почути інших і віднайти себе, в Інституті філології КНУ ім. Т. Г. Шевченка започатковано новий проект “Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і…

Read More

У ТЕНЕТАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТІ

Діалог до 90-річчя закінчення українських визвольних змагань 1920 рік став останнім роком українських визвольних змагань. Вони завершилися поразкою в цій “громадянській війні”, за штампованим радянським визначенням, а насправді — у визвольній війні Української Народної Республіки проти агресії Росії, цієї комуно-радянської імперії, відновленої на руїнах царської. У той останній рік тяжкої і нерівної боротьби України за незалежність доля УНР виявилася тісно пов’язаною з недавно відновленою після більш як 120-ти років бездержавності незалежною Польщею. Про ці вкрай складні, неоднозначні історичні перипетії ведуть діалог відомий польський історик, директор Південно-Східного Наукового Інституту в Перемишлі…

Read More

У ДУБНО ПОВЕРНУВСЯ 550-РІЧНИЙ КНЯЗЬ ОСТРОЗЬКИЙ

В епоху середньовіччя український князь Костянтин Острозький (1460 — 11 вересня 1530) був одним із найвидатніших полководців і політичних діячів на тодішніх європейських теренах. На його рахунку 76 переможних битв із татарами, волохами, московітами тощо. Сучасники називали його некоронованим королем України-Руси. Наразі інтерес до цієї неординарної особистості знову пішов по висхідній і пов’язаний він із поважною датою — 550-річчям від дня народження Костянтина Острозького. На цьому тлі особливо яскравим та повчальним виявився проект, який пройшов у місті Дубні, де в тутешньому монастирі зачасти проводив час “Руський Ганнібал”, як його називали….

Read More

КОЛИ ЗАХІД І СХІД ПОЧИНАЮТЬ ГОВОРИТИ

Сьогодні для розвитку вітчизняного гуманітарного простору важливо розв’язати такі завдання: сформувати майданчик для наукової дискусії з актуальних питань української гуманітаристики (філологія, філософія, культурологія) в Україні та за її межами; артикулювати публічний діалог української гуманітарної думки в контексті інших культур (слов’янських Росії, країн Балтії, Сходу та Європи). Саме з цією метою на базі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка за сприяння журналу світової літератури “Всесвіт” (координатори заходу — Галина Усатенко, Дмитро Дроздовський) було започатковано новий проект “Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом”, який ставить собі за мету ці завдання….

Read More

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДУХ НЕЗБОРИМИЙ

Білорусько-українські духовні зв’язки як фактор збереження національної ідентичності Леонід ЛИЧ, доктор історичних наук, професор, м. Мінськ Процес формування народностей у межах колишньої Київської Русі розтягнувся надовго, бо проходив у несприятливих умовах внаслідок утвердження на величезній східнослов’янській території татаро-монгольського гніту, частих набігів у її західну частину хрестоносців. Проте з випробувань слов’яни, хоч і з великим спізненням, вийшли переможцями, а на західних землях Київської Русі у другій половині XIII століття сформувалася в основі своїй слов’янська держава — Велике князівство Литовське. Тут шанувалася старослов’янська мова. Вона жила і тим самим не давала білорусам…

Read More

УКРАЇНА — ПОЛЬЩА: НЕДОСКОНАЛІ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ У ПОВСЯКДЕННІ

Вони не такі, як ми… Польща — одвічно другий, крім російського (себто східного) цивілізаційний вибір України, країна-імперія і країна-домініон водночас. Історичний досвід України в чомусь подібний до польського, проте водночас між нами прірва. Вона поглибилася після прийняття Польщі до ЄС. Але це не географічна, а радше психологічна, культурологічна дистанція, що й досі відмежовує нас від Європи, хоча ще два-три століття тому українські землі частково належали до європейського ареалу. Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, Києво-Могилянська академія, “Всесвіт” Ми відмінні, не такі, як вони. Поляки сентиментальні, зворушливі. А головне — вони люблять свою землю, шанують…

Read More