«Караван іде!!!» Сороковини з дня смерті Святослава Караванського

Сидір КІРАЛЬ, професор НУБІП України   4 січня у Києві відбувся вечір вшанування пам’яті Святослава Караванського (24.12.1920, Одеса—17.12.2016, Дентон, США), видатного українського мовознавця, громадського діяча, в’язня сталінських концтаборів. Коли надійшла сумна звістка про його смерть (не дожив 7 днів до свого 96-річчя), хтось зауважив, що помер Інститут української мови. Ця вдала гіпербола дуже влучно відтворює ту колосальну працелюбність, якою Всевишній наділив цього унікального чоловіка: аби переконатися в цьому, варто зайти на електронні каталоги провідних бібліотек України. Але тут не враховано численні його статті, інтерв’ю, опубліковані в різних українських та закордонних…

Read More

Проблема, яку нарешті слід вирішити

Несподівана і неприємна оказія — екс-гумація праху видатного поета О. Олеся в Празі по-справжньому сколихнула укра-їнську громадськість і гостро поставила на порядок денний ідею, котра раніше вряди-годи з’являлася в інформаційному просто-рі, — створення Національного пантеону видатних українців, які волею долі знайшли спочинок поза Україною. Хочеться споді-ватися, що нарешті реалізація такої благо-родної ідеї перейде в практичну площину. Водночас хочемо звернути увагу й на інший можливий аспект вирішення цьо-го питання. Мовимо про доцільність чи й необхідність перепоховання відомих на-ших діячів на їхній ба́тьківщині, в їхніх рід-них краях, як правило, опоетизованих у їх-ніх…

Read More

Мовний світ Олекси Тихого та мовнодержавні реалії сьогодення

Говорячи про патріотизм, його навантаження в суспільному поступі окремого народу та народів загалом, О. Тихий пропонує для спостереження глибокі думки В. фон Гумбольдта: “Языку нет ничего равного, кроме духа. Вместе с духом он возводится к божественному началу» (с. 359), що й сьогодні функційно навантажені, адже в них наголошено неповторність мови, її вагомість у становленні народу, його духу. Не менш вагомими є пропоновані читачеві сентенції Д. Яворницького з глибин історії козацтва, що майстерно виокремлюють навантаження української мови у формуванні козацького побратимства: “Но всякому, кто бы он ни был, откуда бы и…

Read More

“…Ой котилася ясна зоря з неба”

“…Ой котилася ясна зоря з неба” Мануйлівка із Григором Тютюнником   Олексій НЕЖИВИЙ, доктор філологічних наук, професор, письменник   Упродовж тих днів не покидало постійне відчуття незримого й правдивого слова незабутнього Григора Тютюнника, адже саме тут, на Лелечому кутку, в селі Мануйлівці Козельщинського району на Полтавщині в шістдесяті-сімдесяті роки він жив і творив, коли ненадовго, а це один чи два літні місяці, перебував “у супокої та душевній рівновазі”. Тому на думку відразу приходять листи Григора Тютюнника, де Мануйлівка закарбувалась назавжди: Мануйлівка, 21 червня 1967 р. Я зараз у відпустці в селі…

Read More

Він створював національне мистецтво

Він створював національне мистецтво Наталія КУКІЛЬ, мистецтвознавець Ім’я видатного митця, заслуженого художника України Григорія Івановича Синиці (1908—1996 рр.) вже багато десятиліть пов’язане з Кривим Рогом. Народився майбутній митець в Одесі і вже першим своїм вчителем в Одеській художній профшколі Михайлом Костянтиновичем Гершенфельдом був “хрещений» модернізмом. Навчання в 1930-х роках у славетній майстерні монументального мистецтва Київського художнього інституту, заснованій Михайлом Левовичем Бойчуком, остаточно переконало його йти шляхом перетворень, створювати сучасне українське національне мистецтво. Розвиваючи засади “неовізантизму» М. Бойчука (Проторенесанс, візантійське мистецтво, українська ікона), Г. Синиця збагатив напрямок своїми колористичними досягненнями, створенням…

Read More

Я дихаю віршами… я лиш дихаю світом безмежним

  Світлій пам’яті Івана Низового (03.01.1942-30.09.2011)   Надія КОШЕЛЬ, член НСПУ   — В лівій долоні Сонце, в правій долоні — Небо. Що обираєш? — Людину під сонячним небом.   Івана Даниловича сколихнула відповідь. У його карих очах засяяли простори Всесвіту, бо сама людина — цілий Всесвіт. Він, Іван Низовий, був сонячною, світлою, доброю людиною, яка прагнула пізнати всі грані Буття. Народився Іван Данилович Низовий 3 січня 1942 р у Марківці Білопільського району на Сумщині. Дитинство припало на роки війни, післявоєнний час, було тяжким, голодним. Зростав Іван без батька і…

Read More

Священик, композитор, патріот

До 200річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150річчя Державного гімну України П. СІКОРСЬКИЙ, доктор педагогічних наук, професор, директор природничоекономічного ліцею с. Вузлове   Михайло Вербицький вписав своє ім’я в Пантеон української слави на віки як автор музики нині Державного гімну України “Ще не вмерла Україна”. Початок ХІХ ст. дав Україні чимало видатних постатей, які не лише творили культуру своєї країни, яка була поневолена, а й вели безкомпромісну боротьбу за її визволення, утвердження рідної мови, української літератури і пісні. Серед когорти славних яскравими зірками сяють Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич і…

Read More

Сатирик від Бога

Анатолій ЧЕРНОВ, м. Полтава   Народився Володимир Самійленко 3 лютого (22 січня за ст.ст.) 1864 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. “Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша, — писав В. Самійленко в автобіографії. — Родина моєї матері належала до так званих дворових, тому при визволі від кріпацтва в 1861 році не одержала земельного наділу: тож моя мати мусила йти в найми”. Вона була взята “до покоїв” поміщиці Лисевич. Дівчина була гарна, ніжна і з бистрим розумом, мала приємний голос і вміла трохи грати на скрипці. Син поміщиці —…

Read More

На пам’ятник Сковороді

Володимир БЕЗЧАСНИЙ, голова Лубенського медіаклубу   Ім’я нашого славного земляка Григорія Сковороди знане й шановане в світі. Пам’ятники цьому духовному поводирю зведені у Києві, Харкові, Європі та за океаном. І лише досі не вшановано філософапророка на його батьківщині — в Чорнухах. Аби подолати цю несправедливість і ще раз засвідчити наші любов і визнання до поводиря нашої незламної нації, гідно відзначити 295річчя від дня народження Григорія Сковороди, з ініціативи низки відомих українців, серед яких поетакадемік, голова Українського фонду культури Б. Олійник, академік, Герой України         Л. Губерський, народний художник України В. Чепелик,…

Read More

Житомиряни вшанували пам’ять Степана Руданського

Олексій БОРЖКОВСЬКИЙ, лікар, правнучатий племінник Степана Руданського, лауреат Всеукраїнської літературномистецької премії його імені, м. Житомир   Завідувачка музею Віра Мороз сказала: “Цьогоріч минуло 180 років від дня народження класика української літератури, першого міського лікаря Ялти, громадського діяча Степана Руданського. Проте у вихорі нинішніх трагічних подій ювілей належно не відзначили. Тож ми вирішили виправити цю прикрість: організували літературномистецький вечір у себе. До цієї справи долучилися викладачі і студенти Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка. Читали сатиричні твори ювіляра “Хмельницький і пани”, “Вовк. Собака і Кіт”, “Добре торгувалось”, які й…

Read More