Пам’ятник Юрію Горлісу-Горському встановлено у Розумівці

Світлана ОРЕЛ, Кропивницький Легендарну книгу Юрія Горліса-Горського “Холодний яр” можна назвати енциклопедією національно-визвольної боротьби початку ХХ століття. Багатьом, задуреним комуністичною пропагандою, вона відкривала очі на справжнє становище української нації, давала імпульс до пробудження національного чуття, продовження боротьби. Письменник і воїн Юрій Горліс-Горський неодноразово бував у наших краях, вів боротьбу, зустрічався з побратимами. Бував він зокрема і у селі Розумівці, яке у 20-х роках минулого століття чинило відчутний спротив більшовицькій навалі. Саме тут відбувся останній нерівний бій отамана Чорного Ворона (Миколи Скляра) та його трьохсот побратимів із двома тисячами будьонівців. 29—30…

Read More

З історії українського церковного хорового співу (листи Я. П. Гулака-Артемовського до Олександра Кошиця). — К., 2016. — 108 с.

Збірник репрезентує частину епістолярної спадщини несправедливо забутого українського хормейстера і громадського діяча Якова Гулака-Артемовського, адресованої видатному диригенту Олександру Кошицю та іншим українським діячам (Борису Грінченку, Анастасії Грінченко та ін.), що зберігається в архівосховищах Вінніпегу (Канада) та Києва (Україна). Наведені листи проливають світло на деякі аспекти історії хорових колективів України, насамперед хору видатного українського композитора М. В. Лисенка, а також на тяжку повсякденність українських митців у 30-х рр. XX ст. Пропонується науковцям та широкому колу читачів. Збірник документів побудовано за тематико-хронологічним принципом, містить іменний та географічний покажчики, додатки, список скорочень, перелік документів….

Read More

На зорі національного відродження

Надія ОНИЩЕНКО Документальну виставку з такою назвою у Київському будинку вчителя відкрив Центральний державний архів зарубіжної україніки до 100-річчя Української революції та Української Центральної Ради. Документи більш ніж із десяти фондів розповідають про складні й суперечливі процеси політичного та громадського життя впродовж 1917—1918 років, пов’язані з поступовими світоглядними змінами українців на майбутнє спочатку як автономії у складі Російської федеративної республіки, а згодом — незалежної держави. За хронологічним принципом представлені тогочасні історичні події: Лютнева революція та утворення Української Центральної Ради, ухвалення Конституції України в останній день існування УЦР, діяльність різноманітних українських…

Read More

Пам’ятка доби національного відродження та Української революції

Ця книжка днями побачила світ. Її авторами стали заслужений працівник культури України, заступник директора обласного краєзнавчого музею, член “Просвіти” Володимир Мокляк, заслужений працівник культури України, голова Полтавського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт та директор краєзнавчого музею Олександр Супруненко.   Протягом десятиліть комуністично-російський окупаційний режим нищив пам’ять про події Української революції 1917—21 років, зокрема й про будинок Українського клубу у Полтаві. Тож видання такого історичного дослідження стало вагомою подією у справі відновлення історичної пам’яті українців. Цегляний будинок по вулиці Стрітенській,…

Read More

«Добре робити історію…»

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ 2016 рік минув під знаком Михайла Грушевського з нагоди його 150-річного ювілею. Та вже року нинішнього можемо відзначити 100-річчя його соціально-політичних праць, революційної публіцистики, розпочатої промовою на Українській маніфестації у Києві 19 березня 1917 р.  Публіцистична спадщина М. С. Грушевського спростовує міфи, вигадки і звичайні недомовки, що супроводжують  політичні суперечки навколо постаті Великого Українця. Навколо постаті Михайла Грушевського виникло чимало байок; деякі з них гідні посмішки, інші вимагають спростування. Царські жандарми вигадали, а радянські чекісти потім підхопили легенду, ніби він “запозичив” національну свідомість на австрійській Галичині. Насправді ж…

Read More

Володимир-Волинський часів І Світової війни (1915—1918) у фотоматеріалах та документах заслуженої вчительки УРСР Теодори Ліщинської

Олексій ПЕТРУНІН, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею; Олена ЧЕРЕНЮК, провідна наукова співробітниця, зав. фондами Володимир-Волинського історичного музею Перша Світова війна (1914—1918) — драматичний, складний, але водночас малодосліджений період в історії нашого краю. Особливим явищем у контексті військових подій є культурно-громадська діяльність легіону Українських Січових Стрільців на Волині. Розташований поблизу російсько-австрійського кордону, Володимир-Волинський у перші дні війни став ареною бойових дій. Уже у серпні 1914 року підрозділи австро-угорської армії атакували місто, але зустріли стійкий опір російських військ. У липні 1915 року австро-угорські війська вступили у Володимир-Волинський. Місто і довколишні села вражали…

Read More

Філософсько-педагогічні етюди

Олексій НЕЖИВИЙ, письменник, доктор філологічних наук, професор Дівчинка і клен “Із татом ми посадили клен біля нашої дев’ятиповерхівки, коли мені виповнилося три роки. Саджанець був невеличкий, він ледь сягав до пояса. Однак через два роки ми вже зрівнялись, що доставляло втіху, навіть радість, адже у перший рік кленок доводилося часто поливати, бо літо видалося вкрай засушливе. Цю роботу найчастіше виконувала я, а тому дехто з подружок навіть заздрили, коли клен почав стрімко виростати. Ось він уже зрівнявся з другим поверхом, потім вище. Коли ж мені виповнилося п’ятнадцять, із нашого балкона…

Read More

Приходьте в музей Затуливітра!

Приходьте в музей Затуливітра!   Лідія КОВАКА, директор музею “…у пісні легко все, якщо ні разу бджолиними стежками не летів…» Володимир Затуливітер   У цій невеликій кімнаті особлива аура. Рукописи, записники, книжки, особисті документи, речі — все, до чого доторкалася рука митця несе сліди потужної енергетики поета Володимира Затуливітра. Він був людиною мужніх, сильних, пристрастних почуттів і глибоких роздумів про життя. У його поезії не випирають ці почуття, а тліють в глибині незгасним жаром і зігрівають увесь твір. Самобутній, оригінальний художник, автор мужньої, сильної, високоінтелектуальної філософської лірики. Його інтелектуалізм це…

Read More

«Караван іде!!!» Сороковини з дня смерті Святослава Караванського

Сидір КІРАЛЬ, професор НУБІП України   4 січня у Києві відбувся вечір вшанування пам’яті Святослава Караванського (24.12.1920, Одеса—17.12.2016, Дентон, США), видатного українського мовознавця, громадського діяча, в’язня сталінських концтаборів. Коли надійшла сумна звістка про його смерть (не дожив 7 днів до свого 96-річчя), хтось зауважив, що помер Інститут української мови. Ця вдала гіпербола дуже влучно відтворює ту колосальну працелюбність, якою Всевишній наділив цього унікального чоловіка: аби переконатися в цьому, варто зайти на електронні каталоги провідних бібліотек України. Але тут не враховано численні його статті, інтерв’ю, опубліковані в різних українських та закордонних…

Read More

Проблема, яку нарешті слід вирішити

Несподівана і неприємна оказія — екс-гумація праху видатного поета О. Олеся в Празі по-справжньому сколихнула укра-їнську громадськість і гостро поставила на порядок денний ідею, котра раніше вряди-годи з’являлася в інформаційному просто-рі, — створення Національного пантеону видатних українців, які волею долі знайшли спочинок поза Україною. Хочеться споді-ватися, що нарешті реалізація такої благо-родної ідеї перейде в практичну площину. Водночас хочемо звернути увагу й на інший можливий аспект вирішення цьо-го питання. Мовимо про доцільність чи й необхідність перепоховання відомих на-ших діячів на їхній ба́тьківщині, в їхніх рід-них краях, як правило, опоетизованих у їх-ніх…

Read More