Логіка фактів як летальна зброя на захист нації

Олег ГРИНІВ, професор, м. Львів Праця Дмитра Пилипчука “Про дозу дьогтю в бочці меду: Статистика українського друку на тлі гібридної війни” (К.: ВЦ “Просвіта”, 2017.—64 с.) унікальна. На основі статистики в ній обґрунтовується реальне становище української мови в нашій державі після проголошення незалежності України, бо для того часу властиве “постійне боягузливе озирання вчорашніх партноменклатурників на Москву” (с. 3). Не завадила навіть неоголошена гібридна війна Кремля проти України. Автор звертається до читача, на перший погляд, з парадоксальним запитанням про визначення початку цієї війни. Ми звикли, що Московія розпочала її 20 лютого…

Read More

Митці до ювілею альма-матер

Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України Фото Сергія КОМІСАРОВА У галереї “Митець” Київської організації НСХУ відбулася колективна виставка “Життєвим шляхом разом” до 100-річного ювілею Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури. В експозиції представили роботи народного художника України Ісака Тартаковського, заслужених художників Генрі Ягодкіна, Анатолія Тартаковського, Вадима Михальчука, художників Світлани Аношкіної, Ольги Карпенко, Олени Паламарчук, Марини Громенко та ін. Про внесок педагогів НАО­МА в розвиток української куль­тури на відкритті виставки гово­рили директор галереї “Митець” Ганна Лавреха, голова секції кри­тики та мистецтвознавства, док­тор мистецтвознавства Олексій Роготченко, лауреат Національ­ної премії ім. Т….

Read More

Репресований “Словник” повертається в Україну

Петро ВОЛЬВАЧ, академік УЕАН, доктор філософії, дійсний член НТШ, член НСПУ, лауреат премій ім. Л. П. Симиренка НАНУ та Дмитра Нитченка   У тиранічних, тоталітарних державах фізичне знищення опонентів, інакомислячих і заборона або спалення на інквізиційних вогнищах літературних, мистецьких і наукових творів є давньою незнищенною традицією. Її з часів середньовіччя успадкували та успішно впроваджували в життя комуністичні та нацистські режими. Порівняно з попередніми століттями вони виявилися найбільш кривавими та руйнівними.   Сьогодні світова наука, озброєна новітніми технічними засобами та методами досліджень, не в змозі підрахувати не лише обсяги людських втрат,…

Read More

Діалог Подільського і Донецького краю

Анатолій ЗАГНІТКО, публіцист Донецький національний університет ім. Василя Стуса, якому в липні виповнюється 80 років, цьогоріч восени відзначатиме своє триріччя переміщення до гостинного Подільського краю — міста Вінниці. Хоч якою б привітною була земля та якими б добрими були наміри господарів, на ноги завжди треба ставати самотужки з урахуванням уже напрацьованого, примноження і розпросторення тих традицій, які давали добрий результат. Від самого початку переміщення до Вінниці зріла думка про необхідність постійного живого діалогу між двома далекими й такими близькими краями — Донецьким і Вінницько-Подільським. Справді близькими, адже ДонНУ ім. В….

Read More

Культурно-мовний аспект засобів масової інформації

Олександр ПОНОМАРІВ, доктор філологічних наук, професор, заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Широкий спектр висвітлюваних тем у радіо- й телепередачах спричинює наявність у них елементів усіх функціональних стилів української мови. Але об’єднує всі ці матеріяли суворе дотримання мовних норм, оскільки такі передачі мусять бути зразком для радіослухачів і телеглядачів і в такий спосіб сприяти піднесенню культури мови суспільства. Однією з умов піднесення престижу української мови є українськомовний режим, тобто не лише представники друкованих та електронних засобів масової інформації мають користуватися українською мовою, а й ті, кого запрошують до…

Read More

Московізація + англіїзація. Українці! Ви де?

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Ми ще не вийшли з московського рабства та московсько-української війни, як країну накрила мокрим рядном брутальна й лакейська англіїзація на тлі ДЕМОНСТРАТИВНОГО УСУНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРЕДУСІМ З ОСВІТИ та НАУКИ! Розпочав цей процес “майданівський” міністр-деукраїнізатор та англіїзатор, про якого вікіпедія в її англійській версії пише таке: “Kvit was born into a Jewish intelligentsia family in Uzhhorod” (https://en.wikipedia.org/wiki/Serhiy_Kvit). Саме Квіт спершу скасував обов’язковість української мови та історії у вишах (наказ N1392 від 25 листопада 2014 р.), а потім видав Наказ “Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань…

Read More

Мова — це батьківщина

Андрій БУДКЕВИЧ 26 березня у місті над Дніпром сталася подія, яка була б безпрецедентною для будь-якої європейської країни, але не для України. Наступного дня в програмі ТСН каналу “1+1” показали сюжет про те, як продавчиня крамнички побила вдову загиблого героя Андрія Широкова. Напад був вчинений за… спілкування українською мовою. Поліцейські, які прибули на місце події, дійшли висновку, що це звичайна сварка двох жінок. Вони теж розмовляли московською мовою, бо так зручніше… Подібні випадки стали сумною закономірністю для міст і містечок Східної, Південної, та й почасти Центральної України. У числі 13…

Read More

Право на рідну мову

Іван ЮЩУК,  професор, заслужений діяч науки й техніки України, член НСПУ Сергій МЕЛЬНИЧУК: — За ініціативою голови Спілки офіцерів України, засновника української військової контррозвідки — генерал-лейтенанта О. О. Скипальського 25 березня 2017 року у Спілці офіцерів України відбулася презентація 2-го доповненого видання моєї книжки “Моя боротьба за мову”. У презентації узяв участь як експерт з Міжнародного публічного права професор В. А. Василенко (екс-суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії, Надзвичайний і Повноважний Посол України). Я пояснив зміст своєї книжки: “Збірка документів правозахисної діяльності автора книги документально висвітлює процес поширення нацистської ідеології “Русского…

Read More

Де поставити наголос у слові «Фейсбук»?

Віктор РАДІОНОВ Кожен народ стикається з напливом чужоземних слів. Серед таких для нас і “Фейсбук” — назва міжнародної громадської мережі. Проте дотепер залишається неусталеним його наголошування. Який підхід має взяти гору в засвоєнні запозичень: згідно з їх звучанням у мові походження чи відповідно до внутрішнього ладу рідної мови? Попередні зауваги Словники й довідники у з’ясуванні істини нам поки що не допоможуть. “Фейсбук” там ще не числиться, хоча мережа вже більше ніж 10 років, як діє в Україні. Вікіпедію не можна вважати надійним джерелом, однак і її укладачі з місцем знака…

Read More

Чому небезпечно зрікатися рідної мови?

Іван ЮЩУК, професор Київського міжнародного університету У запровадженому 2012 року і досі чинному на ганьбу нам законі “Про засади державної мовної політики” в пункті 1 статті 3 записано чи не унікальне в світовому законодавстві положення: “Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання”. Не будемо розглядати політичного аспекту цього положення. Спробуємо лише з’ясувати, наскільки воно справді гуманне і як його застосування може забезпечити права людини. Мова існує в двох нероздільних взаємозалежних психічних процесах:…

Read More