Діалог Подільського і Донецького краю

Анатолій ЗАГНІТКО, публіцист Донецький національний університет ім. Василя Стуса, якому в липні виповнюється 80 років, цьогоріч восени відзначатиме своє триріччя переміщення до гостинного Подільського краю — міста Вінниці. Хоч якою б привітною була земля та якими б добрими були наміри господарів, на ноги завжди треба ставати самотужки з урахуванням уже напрацьованого, примноження і розпросторення тих традицій, які давали добрий результат. Від самого початку переміщення до Вінниці зріла думка про необхідність постійного живого діалогу між двома далекими й такими близькими краями — Донецьким і Вінницько-Подільським. Справді близькими, адже ДонНУ ім. В….

Read More

Культурно-мовний аспект засобів масової інформації

Олександр ПОНОМАРІВ, доктор філологічних наук, професор, заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Широкий спектр висвітлюваних тем у радіо- й телепередачах спричинює наявність у них елементів усіх функціональних стилів української мови. Але об’єднує всі ці матеріяли суворе дотримання мовних норм, оскільки такі передачі мусять бути зразком для радіослухачів і телеглядачів і в такий спосіб сприяти піднесенню культури мови суспільства. Однією з умов піднесення престижу української мови є українськомовний режим, тобто не лише представники друкованих та електронних засобів масової інформації мають користуватися українською мовою, а й ті, кого запрошують до…

Read More

Московізація + англіїзація. Українці! Ви де?

Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Ми ще не вийшли з московського рабства та московсько-української війни, як країну накрила мокрим рядном брутальна й лакейська англіїзація на тлі ДЕМОНСТРАТИВНОГО УСУНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПЕРЕДУСІМ З ОСВІТИ та НАУКИ! Розпочав цей процес “майданівський” міністр-деукраїнізатор та англіїзатор, про якого вікіпедія в її англійській версії пише таке: “Kvit was born into a Jewish intelligentsia family in Uzhhorod” (https://en.wikipedia.org/wiki/Serhiy_Kvit). Саме Квіт спершу скасував обов’язковість української мови та історії у вишах (наказ N1392 від 25 листопада 2014 р.), а потім видав Наказ “Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань…

Read More

Мова — це батьківщина

Андрій БУДКЕВИЧ 26 березня у місті над Дніпром сталася подія, яка була б безпрецедентною для будь-якої європейської країни, але не для України. Наступного дня в програмі ТСН каналу “1+1” показали сюжет про те, як продавчиня крамнички побила вдову загиблого героя Андрія Широкова. Напад був вчинений за… спілкування українською мовою. Поліцейські, які прибули на місце події, дійшли висновку, що це звичайна сварка двох жінок. Вони теж розмовляли московською мовою, бо так зручніше… Подібні випадки стали сумною закономірністю для міст і містечок Східної, Південної, та й почасти Центральної України. У числі 13…

Read More

Право на рідну мову

Іван ЮЩУК,  професор, заслужений діяч науки й техніки України, член НСПУ Сергій МЕЛЬНИЧУК: — За ініціативою голови Спілки офіцерів України, засновника української військової контррозвідки — генерал-лейтенанта О. О. Скипальського 25 березня 2017 року у Спілці офіцерів України відбулася презентація 2-го доповненого видання моєї книжки “Моя боротьба за мову”. У презентації узяв участь як експерт з Міжнародного публічного права професор В. А. Василенко (екс-суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії, Надзвичайний і Повноважний Посол України). Я пояснив зміст своєї книжки: “Збірка документів правозахисної діяльності автора книги документально висвітлює процес поширення нацистської ідеології “Русского…

Read More

Де поставити наголос у слові «Фейсбук»?

Віктор РАДІОНОВ Кожен народ стикається з напливом чужоземних слів. Серед таких для нас і “Фейсбук” — назва міжнародної громадської мережі. Проте дотепер залишається неусталеним його наголошування. Який підхід має взяти гору в засвоєнні запозичень: згідно з їх звучанням у мові походження чи відповідно до внутрішнього ладу рідної мови? Попередні зауваги Словники й довідники у з’ясуванні істини нам поки що не допоможуть. “Фейсбук” там ще не числиться, хоча мережа вже більше ніж 10 років, як діє в Україні. Вікіпедію не можна вважати надійним джерелом, однак і її укладачі з місцем знака…

Read More

Чому небезпечно зрікатися рідної мови?

Іван ЮЩУК, професор Київського міжнародного університету У запровадженому 2012 року і досі чинному на ганьбу нам законі “Про засади державної мовної політики” в пункті 1 статті 3 записано чи не унікальне в світовому законодавстві положення: “Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання”. Не будемо розглядати політичного аспекту цього положення. Спробуємо лише з’ясувати, наскільки воно справді гуманне і як його застосування може забезпечити права людини. Мова існує в двох нероздільних взаємозалежних психічних процесах:…

Read More

Відкритий лист голові Полтавської ОДА Головку В. А. З приводу так званого мовного конфлікту у Полтавській обласній бібліотеці

29 березня на сайті Полтавської обласної державної адміністрації опубліковано пояснення Геннадія Фасія, начальника Управління культури Полтавської ОДА: “З приводу ситуації, що склалась у Полтавській бібліотеці імені Котляревського” як відповідь на мою замітку у Фейсбуці. Змістові акценти коментаря вказують, що начальник обл­управління культури або не захотів об’єктивно розібратися в суті питання, або від початку став на бік тих у бібліотеці, хто явно порушив норми професійної етики, свідомо й публічно зневажив українську мову, перекрутив факти. Цілком очевидно, що маємо справу з віддавна випробуваним способом переведення суті проблемного питання в інше русло —…

Read More

На тлі 100-ліття: освіта, наука і закон про мову

Микола ЦИМБАЛЮК Нещодавно українська громадськість мляво відзначила справді знакову подію в історії українського народу — 100-ліття Української революції 1917 року. І слова Президента на камеру щодо того, що нам треба вчитися і робити висновки з власної історії, потонули, затерлися, заглухли серед зґвалтованого українства. У такій песимістичній оцінці відзначення славного ювілею немає, повірте, і мачини максималізму. Є чітке усвідомлення того, що відбувається з Україною нині. Про це вкотре недвозначно і стурбовано говорили на черговій сесії Головної ради Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, яка відбулася 25 березня. Серед низки питань, що були…

Read More

Захищатися чи наступати?

Любов ГОЛОТА 27 березня в програмі ТСН каналу “1+1” оприлюднено сюжет, коментар до якого починався так: “У Дніпрі побили вдову кіборга. За українську мову…” Андрій Вікторович Широков загинув 18 грудня 2016 року у бою на Світлодарській дузі у бою з проросійськими терористами. Кров його впала у рідну землю — він народився у Калинівці Бахмутського району на Донеччині. 12 квітня цього року Андрій Широков зустрічав би свою сорок сьому весну. Не судилося: 25 грудня 2016 року його відспівали у храмі Різдва Богородиці Дніпровської єпархії УПЦ КП. У церкві на панахиді його…

Read More