Олександр Цинкаловський, син Володимира-Волинського

Останнім часом серед мешканців нашого міста точаться запеклі дискусії довкола різних проектів благоустрою: обговорюються ідеї спорудження фонтану, пам’ятника героям Небесної Сотні, ре конструкції площі Героїв, можливість перенесен ня скульптури юних князів Данила і Василька. Але ВолодимирВолинський заслуговує не лише на від значення князів та воїнів. Наше місто дало світові видатно го науковця — дослідника історії Волині. Саме завдяки його дослідженням Володимир здобув імідж “княжої столиці”. Йдеться про талановитого історика, археолога, краєзнавця Олександра Миколайовича Цинкаловського (1898—1983). Олексій ПЕТРУНІН, науковий співробітник Володимир! Волинського історичного музею імені О. М. Дверницького Він народився 9…

Read More

Місто серед золотих піль

Олександр ПОНОМАРІВ, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академік АН ВШ України   Виникнення Кіровограда пов’язане з заснуванням на цих козацьких землях 1754 року фортеці Святої Єлисавети для приборкання козацьких вольностей та для захисту населення від грабіжницьких наскоків турків і татар з півдня. У 1775 році місто дістало назву Єлисаветград. Від серпня 1924 року Єлисаветград перейменовано на Зинов’євськ (на честь радянського державного діяча Г. Зинов’єва, який народився в цьому місті). Убивство в Смольному 1 грудня 1934 року діяча комуністичної партії С. М. Кірова (Кострикова) спричинило розв’язання…

Read More

«Із города, із Глухова…»

Андрій БУДКЕВИЧ   “І геть усе вертає на круги своя — нема за що вчепитися в чужому колі…”. Юрій Завгородній   Скільки разів я подумки мандрував до однієї з гетьманських столиць України, до давнього Глухова. Нарешті здійснилося! Долаю автобусом спочатку 400 кілометрів до Сум, а звідти ще 156 до Глухова. Подорож має подвійну мету: познайомитися з Мішелем Терещенком і на власні очі побачити стару частину гетьманської столиці давньої України. Спробуймо зазирнути крізь товщу часу й уявити, яким було це історичне місто до більшовицького заколоту й після нього. Колись діяло шістнадцять…

Read More

Місто серед золотих піль

Олександр ПОНОМАРІВ, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академік АН ВШ України   Виникнення Кіровограда пов’язане з заснуванням на цих козацьких землях 1754 року фортеці Святої Єлисавети для приборкання козацьких вольностей та для захисту населення від грабіжницьких наскоків турків і татар з півдня. У 1775 році місто дістало назву Єлисаветград. Від серпня 1924 року Єлисаветград перейменовано на Зинов’євськ (на честь радянського державного діяча Г. Зинов’єва, який народився в цьому місті). Убивство в Смольному 1 грудня 1934 року діяча комуністичної партії С. М. Кірова (Кострикова) спричинило розв’язання…

Read More

“Із города, із Глухова…”

Андрій БУДКЕВИЧ   “ І геть усе вертає на круги своя — нема за що вчепитися в чужому колі…”. Юрій Завгородній   Скільки разів я подумки мандрував до однієї з гетьманських столиць України, до давнього Глухова. Нарешті здійснилося! Долаю автобусом спочатку 400 кілометрів до Сум, а звідти ще 156 до Глухова. Подорож має подвійну мету: познайомитися з Мішелем Терещенком і на власні очі побачити стару частину гетьманської столиці давньої України. Спробуймо зазирнути крізь товщу часу й уявити, яким було це історичне місто до більшовицького заколоту й опісля нього. Колись діяло…

Read More

«Ми всі — «Просвіта», і народ «Просвіта»

Саме таким було гасло української громадської організації, що згодом стала однією з найвизначніших у нашій державі. 8 грудня виповнилося 146 років Товариству “Просвіта” в Україні. Заснована 1868 року, МатиПросвіта і сьогодні відіграє значну роль в утвердженні всього українського в українцях. На ознаменування 146ї річниці рідної організації Хмельницька міська “Просвіта” організувала круглий стіл на тему: “Просвіта” — світло, знання, добро і воля українського народу”. Учасники засідання — члени Малої академії наук обласного центру та представники НАДПСУ імені Богдана Хмельницького. Ведучий — кандидат педагогічних наук, член правління міської “Просвіти” Богдан Крищук. Учасники…

Read More

Війна з гаргульями по-синельниківські

Олександр ГУБЕНКО с.Новоолександрівка Дніпропетровська обл   Зі словами співчуття й подяки батькам загиблого на траурному мітингу у с. Новоолександрівка виступили голова райдержадміністрації Ю. І. Мартиненко, сільський голова А. В. Дмітрієва, та директор школи В. В. Янчук. Панахиду відправив о. Петро УПЦ московського Патріархату. Із виступу голови РДА Ю. Мартиненка присутні дізналися, що вояки гинуть, але, мовляв, ніякої війни немає ні зі східним ні з західним сусідом. Небагатослівними виявилися також і сільський голова, і директор школи, і московський піп. Отже логічно припустити, що Україна веде війну з міфічними істотами гаргульями, ім’я…

Read More

Демидівка: 500-річна, але ще зовсім юна

Євген Цимбалюк, Рівненська обл. Король Сигізмунд І вирішив: “Демидівці — бути!” Щодо подібних поселенських ювілеїв існує певна невизначеність. Тому що вік давніх міст і сіл фіксується за збереженими архівними записами, а насправді ці поселення могли існувати задовго до архівної мітки. Натомість із Демидівкою зовсім інакше. Підтвердження цьому — “грамота короля Сигізмунда І від 30 січня 1513 року з дозволом заснувати містечко Демидівка з магдебурзьким правом, а також право Володимирській єпископії на маєтність Лішню (поруч із Демидівкою), став і десятину з міщан за користування землею церковною”. Це офіційний документ, а ось…

Read More

Блиск і злиденність «Покорщини»

Олександр ЛИТВИНЕНКО, Чернігівська область Фото автора У Козельці, що на Чернігівщині, є вулиця Розумовських. Так її назвали не лише для увічнення пам’яті козацького роду, який прославив свою малу батьківщину, а ще й тому, що там є так звана “Покорщина” — найстародавніша садиба Лівобережної України. Науковці вважають, що її назва походить від прізвища полкового писаря Івана Покорського, якому належала земля під маєтністю до 1744 року, коли цю садибу придбала Наталія Розумовська для свого сина Олексія і царівни Єлизавети. Приїхавши у Козелець, вони разом із дворовим почтом оселилися у цьому маєтку. Тож,…

Read More

Ця фортеця жива…

Стою на фортечному мосту в Кам’янці-Подільському, що з’єднує стару фортецю з містом. По обидва боки — 30—40-метрові скелі унікального каньйону, єдиного в Європі. Тут кожен камінь дихає Середньовіччям. Здається, ось-ось вибухнуть гармати, здригнуться неприступні башти і розпочнеться оборона міста… Мої нестримні фантазії перебиває жвавий чолов’яга: “Екскурсію бажаєте?” Тож за мить похмурі картини розвіялися, позаду лишилися і роздуми про ув’язненого у Папській башті Устима Кармелюка… Озирнувшись на дерев’яну Хрестовоздвиженську церкву неподалік фортеці, побудовану без єдиного цвяха, вирушаю мандрувати містом у пошуках маленьких відкриттів… Уляна ВОЛІКОВСЬКА Фото автора Віра руська, влада польська,…

Read More