Обличчя українських воїнів

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Національний музей Т. Шевченка презентував виставку фоторобіт журналістки та фотографа Віки Ясинської “Портрет солдата”. На виставці представлено 40 фотопортретів бійців. Світлини напівдокументального характеру. Портрети поєднані з цитатами воїнів, у яких відображені їхні думки, мотиви, переживання та військовий досвід. “Портрет солдата” — обличчя чоловіків, котрі добровольцями чи за призовом брали участь у військових діях на сході України. Протягом трьох років авторка записувала історії війни з вуст її учасників. Експозиція створена в березні 2016 року і відтоді мандрує найбільшими містами України, а також рідними містечками і селами бійців…

Read More

Вадим КРИЩЕНКО Вузлики на пам’ять

Натяк Не чув, щоб птах виспівував дуетом Чи під вікном, чи з неба, з висоти… Це натяк, щоб збагнули ви поета — Душа для пісні просить самоти.     Формула життя Один день — в радіснім співзвуччі, А інший — журиться і плаче… В такій черговості всі сущі. А хто придумав щось інакше?     Все — від любові Любіте сонце і блакить, Південний степ й Карпатські хащі. Одне одного полюбіть. Любіте — і світ стане кращим!     Прохання Заходьте у храм, що рясніє обновою, Хай вас не торкається…

Read More

Валентина ПОПЕЛЮШКА: «Для мене кухня — як майстерня творча»

Каша із сокири   А зварю-но кашу із сокири, Щоб вечеря вийшла не нудна. Картоплин залишилось чотири, Цибулині сумно, бо одна.   У бульйоні з курячої спинки Хай упріє мисочка пшона. Дрібно тру чотири картоплинки, Капустину ріжу — запашна!   Згадую, колись моя бабуся Ставила в чавунчику у піч Страву цю, тому і не боюся Рідних невдоволених облич.   А вони у мене — дуже ласі, Як смакує —  ляскіт із-за вух… Бачу, кашка теж мені вдалася — І сокиру з’їли, і обух.   Може, це когось і здивує, та…

Read More

«Бунт душі проти фальшивого розуму»

Іван Чендей у колі сучасників. До 95-річчя від дня народження письменника. — Ужгород, 2017 В очах великої людини кожен бачить себе, як у дзеркалі. Така таїна Господнього таланту. Тому нас так вабить, магнетично притягує обдарована людина. Оцінити талант іншого — це також означає визнати його близькість до Бога. Іван Чендей був не просто професійним письменником, добротним майстром, йому судилося стати знаковою фігурою доби з Божим познаком на чолі. Ми іноді зловживаємо отим означенням “знаковий”, воно знівельоване і спрофановане у наш час, але замінник підшукати йому важко. І. Чендей великий не…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України іме­ні Тараса Шевченка Продовжуємо проект, присвячений 160-й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Щомісяця ми публікуємо один-два записи Тараса Шевченка з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. У цьому числі звертаємося до поетового запису від 23 серпня 1857 р., зробленого на пароплаві по дорозі з Астрахані до Нижнього Новгорода. 23 серпня С 15 по 22 августа был у меня в грязной и пыльной Астрахани…

Read More

Московський кат і… московський патріархат

Степан БАБІЙ Кажуть, церква відокремлена від держави. Кажуть… Бо як від­ окремлена, згідно з Конституці­єю, церква себе так не поводить. Особливо церква московсько­ го патріархату. Вона поводить се­бе так, ніби вона державна. Як­ що відокремлена від держави, то, будь ласка, свою діяльність про­ водьте в межах своїх церковних територій. Та ні, вона баламутить усю країну. Тобто, державу. Хрес­ні ходи всією Україною і від По­чаївської лаври, і від Святогір­ської, і головне — дефілювання Хрещатиком, столицею держа­ви. А сотні автобусів для звезен­ня із усіх усюд тисяч прихильни­ків московського патріархату, за чиї кошти?…

Read More

А ми лишилися людьми

Надія КИР’ЯН Альманах “Український вісник”, незалежне політично-просвітянське видання, засновано 2000 року. Ініціатором такого видання був В’ячеслав Чорновіл. Ідею підтримали “Просвіта”, “Меморіал”, українські громади багатьох країн світу. Російська агресія 1915 року зірвала випуск альманаху, тому за 2015—2016 рік видано спарений номер. Надалі альманах має виходити щороку. Зміст книги — національно-патріотичний, спрямований на збереження історичної правди, творення національно свідомого суспільства. У передньому слові головний редактор Ярослав Гелетій аналізує сучасну ситуацію в Україні, досягнення та помилки за період незалежності, головні завдання, які нині стоять перед патріотами. У першому номері альманаху, згадує автор, головним…

Read More

Музика перемоги добра над злом

Маргарита ДОВГАНЬ Фото Сергія БОРИСОВСЬКОГО Трубач і гранатометник Розговорилися в черзі із старшою киянкою про наших внуків, правнуків, які сьогодні захищають Україну від підступної Московії. І раптом пані Галя, зі сльозою в голосі, каже мені: “У Київському шпиталі мого внука зараз рятують! Боже, як скалічили його бандити! Руки, ноги, живіт!” Вона назвала хлопця: Віктор Цимбалюк. І я пішла до Віктора. У третю палату травматології. Пам’ятаєте “Марш запорізьких козаків”? Цим маршем трубач Віктор Цимба- люк не один раз підносив дух жителів Монастирища на Шевченковій Черкащині, де тепер живе. А родом воїн…

Read More

Чи буде Перше вересня в першій українськомовній?

Тижневик “Слово Просвіти” першим в Україні розповів про гучний конфлікт навколо українськомовної школи № 1 в прифронтовій Костянтинівці Донецької області. На жаль, триває він і досі, ось уже два роки. Нагадаємо, протистояння почалося напередодні навчального року в 2015, коли начальник міського управління освіти Ольга Барабаш на загальних зборах батьків і вчителів заявила, що школу буде ліквідовано, а 1 і 3 вересня з’явилися накази про переведення майже ста учнів до інших навчальних закладів. Батьки не погодилися з протизаконним рішенням, про що є відповідні письмові заяви, які в управлінні освіти проігнорували. І…

Read More

Дім над річкою

Роман ГОРАК Колись цю річку звали Верешицею з наголосом на другому складі — напевно від того, що в ній було багато риби і по її течії ставили верші; однак з приходом радянської влади у вигляді визволительки, її стали називати Верещицею з наголосом на третьому складі, і тоді будь-який фольклорист міг записати народний переказ про те, що від того визволення навіть річка заверещала. Верещить вона й досі. А колись вона, тихоплинна і болотиста, захищала місто Городок, за якихось 25 кілометрів від Львова, і про яке Галицько-Волинський літопис згадує майже на сто…

Read More