Україна і НАТО

Дмитро ПАВЛИЧКО, Герой України, Надзвичайний і Повноважний Посол Почнемо із Заяви про вступ України до НАТО, опублікованої в газеті “Слово Просвіти” 21 січня 2015 р. Заяву підписали Леонід Кравчук, Євген Марчук, Володимир Василенко, Дмитро Павличко, Юрій Щербак, Іван Заєць, Володимир Огризко. Підтримали їх десятки знаних в Україні політичних та громадських діячів. Прочитаймо її. “Ми, учасники Революції Гідності, громадські і політичні діячі, військовики, представники партій, громадських, творчих і наукових організацій, робітники й аграрії, молодь і студенти, розпочинаємо створення руху “Україна в НАТО”. Написана кров’ю Небесної Сотні і кров’ю полеглих захисників Вітчизни…

Read More

Ленінський людомор 1921—1923 рр.: «братній» розподіл смерті

Василь МАРОЧКО, доктор історичних наук Інституту історії України НАН України Політичний сленг “старший брат”, тобто імперська зверхність Росії, переслідує українців від Переяславської ради 1654 р. Принизливий ярлик “малороса” культивували царські намісники, кріпосники, інколи російські письменники, укорінюючи почуття соціальної меншовартості та перетворюючи народ на етнографічну масу. Дивна поведінка і турбота “старшого брата”, який двоголовим орлом виймав очі та язик у “молодшого” брата, лишаючи його сліпим та німим рабом. Так тривало упродовж двох століть, відколи розгублений Богдан довірився москалям. Жовтневий переворот 1917 р. зруйнував Російську імперію, але зберіг ідею російського великодержавного панування,…

Read More

Микола Гоголь і Астольф де Кюстін про російський імперіалізм і духовну натуру «русскіх»

Петро ЧЕРНЕГА, доктор історичних наук, професор Закінчення. Початок у ч. 15 за 2018 р. Жорстокість із проявами геноциду, масові репресії й депортації російською, радянською й путінською імперіями стосовно народів України, Кавказу, Середньої Азії, прибалтійських держав та інших у другій половині ХІХ—на початку ХХІ ст., які вели і продовжують боротьбу за визволення від російського колоніального гноблення — яскраве підтвердження оцінки великим французом її сутності й духовної натури “русскіх”. Сталінський режим протягом 1930—1952 рр. знищив десятки мільйонів людей, а за етнічною ознакою депортував зі своїх споконвічних територій на Схід і до республік…

Read More

Патріарху Мстиславу — 120 років

120 років тому Полтава подарувала Україні й світові видатного Українця Степана Івановича Скрипника — церковного діяча, главу Української Автокефальної Православної Церкви, Патріарха Київського і всієї України, хорунжого армії УНР. Вулиця Патріарха Мстислава Упродовж 25 років Полтавська “Просвіта” наполегливо виступала за увічнення пам’яті Патріарха Мстислава у назві вулиці, де він народився. З ініціативи Миколи Кульчинського влаштовували круглі столи, писали звернення міським депутатам, пояснювали свою позицію на радіо й телебаченні, у газетах… На жаль, усі полтавські мери (Анатолій Кукоба, Андрій Матковський, Олександр Мамай) байдуже, а іноді й вороже сприймали ініціативу нашої організації….

Read More

Не латинізація, а декомунізація правопису

Запровадження чужого – це не спосіб вирішення проблем свого. Ірина Фаріон Чи треба сучасним латинізаторам української кириличної абетки розгортати тези наших видатних класиків, на зразок М. Шашкевича, І. Франка, А. Волошина та ін. про абсолютну безглуздість цієї ідеї? Риторичне запитання. До латинників належить категорія осіб, що, зависаючи між Сходом та Заходом, завше обирає ПРАГМАТИЧНЕ, ніби модне, та через запровадження чужого, думає, що вирішить проблеми свого. Ні мова, ні культура, ні віра не належать до прагматичних категорій, а є категоріями ціннісними, традиційними і світоглядовими. І Франко показав це у своїй статті…

Read More

«Мова чи язик?»

Галина ВОЛОЩУК, викладач кафедри філології Коломийського навчальнонаукового інституту Відбулася зустріч з відомим українським мовознавцем, перекладачем, завідувачем кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Миколою Петровичем Лесюком у Коломийському навчальнонауковому інституті, який презентував свою книгу “Мова чи язик?” У книжці відомого мовознавця Миколи Лесюка розглянуто найпоширеніші помилки, які трапляються в українському усному та писемному мовленні. У більшості випадків вони зумовлені впливом російської мови, яка заполонила українські телеканали та радіостанції FM та, на жаль, займає панівне становище в урядових кабінетах, у деяких вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, правоохоронних органах…

Read More

Доброго дня, шановна редакціє!

Маю до Вас маленьку ремарку з приводу опублікованої в ч. 5 за 2018 р. замітки д. Юрія Пероганича про певні досягнення так званої української вікіпедії. Так, Ви не помилилися, побачивши слова так званої. Поясню, чому так. Суто полюдськи розумію пана Юрія, який доклав (і докладає) чимало зусиль для розвитку цього мережевого українськомовного продукту. Однак насправді він не вирішує політики, яку провадить так звана вікіспільнота (це усі дописувачі, переважно добровольці, але є й заслані козачки, є москалота совітофіли тощо) та припускаю, керівництво ГО Вікімедія Україна. Одним із головних конфліктних моментів є…

Read More

«…забили ви мені клин у голову…»

До 105-річчя видання “Тіні забутих предків” Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, директор Етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, с. Велеснів Монастириського району, Тернопілля Володимир Гнатюк як голова Франківського ювілейного комітету 30 жовтня 1897 року надсилає до Чернігова Михайлу Коцюбинському запрошення взяти участь у збірнику на честь Івана Франка з нагоди відзначення 25літньої письменницької і громадської діяльності і в організації збирання коштів на проведення ювілею. Михайло Коцюбинський 4 квітня 1899 року вітає Володимира Гнатюка з утворенням “Українськоруської видавничої спілки”, а 8 листопада сповіщає, що посилає нарис “В путах шайтана”, більшу річ ще пише. І вже у…

Read More

На крилах НАУ — Шевченківський світ

Наталія ФЛЕГОНТОВА, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри гуманітарних та природничих наук Центру міжнародної освіти НАУ “Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон”. (Л.Костенко) Ім’я Тараса Шевченка завжди на часі. Особливо у перші весняні дні, дні духовного пробудження, коли Україна і прогресивне людство вшановують пам’ять Великого Кобзаря. Для студентів Національного авіаційного університету весна почалася з “Шевченківського березня”. Щодня відбувалися заходи, присвячені видатному синові українського народу: Міжнародний флешмоб “Global Shevchenko”, літературномистецька вітальня “Нас єднає Шевченкове слово”, конкурс презентацій “Шевченко — це народ і, як народ, він…

Read More

Борис ГУМЕНЮК. Щоб не проґавити атаку

* * * Хвилину тому з тобою ще розмовляють на світлинах зроблених хвилину тому впізнають вітаються кудись кличуть телефонують пишуть гукають з мегафонів викликають по рації кажуть що не можуть без тебе обійтися — без тебе жити — (для більшості людей слова нічого не значать) в’ються по тобі наче старий барвінок по свіжих могилках виснуть мовби плющ на деревині. У тебе ще так багато спільного із цим світом — хвилину тому! — у тебе є ім’я життя і позивний. За мить твої кицьки знайдуть собі інших господарів твої собаки приб’ються…

Read More