У Львові започатковують Меморіальний музей видатного історика України Івана Крип’якевича

Ігор ГАЛУЩАК, Львів У Львові у приміщенні з двох кімнат, призначених для Меморіального музею славетного історика України Івана Крип’якевича, в Бібліотеці Академії Наук ім. Василя Стефаника відбулась установча конференція. Започаткування Музею відбулося з ініціативи гендиректора Бібліотеки Михайла Романюка, директора Інституту українознавства ім. Крип’якевича Миколи Литвина, директора Львівського історичного музею Романа Чмелика, заступника директора Бібліотеки АН Василя Ферштейна і членів родини видатного науковця, котрі приурочили цю подію до 50-річчя його відходу у вічність. Нині ім’я Івана Крип’якевича (1886—1967) можна зустріти в багатьох підручниках з історії України. А “Історія української культури”, видана…

Read More

Український дух не змалів

Надія КИР’ЯН 22 травня 156 років тому відбулося перепоховання Тараса Шевченка в Каневі на Чернечій горі, яку тепер називають Тарасовою. З цієї нагоди відбулося традиційне зібрання у Києві, біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Особливістю цьогорічних урочистостей було вручення письменниці Катерині Мотрич народної Шевченківської премії, яку заснувала Всеукраїнська ГО “Українська альтернатива”, до якої входять ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, політична партія “Патріот”, Рух “Справедливість” Валентина Наливайченка та інші українські патріотичні організації. Вручаючи премію, голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан сказав: — Ми з Георгієм Філіпчуком щойно повернулися з Канева, з…

Read More

«Вороги народу» і «польські шпигуни»

Микола ТАРАН, краєзнавець, дослідник історії Потопивши в крові Гайдамацький рух, кат українського селянства польський магнат Ксаверій Браницький за свої перемоги отримав від короля у власність землю всього Поросся разом із людьми, які її обробляли. Почалося масове закріпачення козаків, які підтримували гайдамаччину. Тим часом поріділі села і містечка заселяли поляки-переселенці, а козацькі оселі в містах і містечках заселяли жиди, які також прибували з Польщі. Закріпачених козаків граф Ксаверій Браницький розселяв на околицях, де створював та облаштовував нові панські фільварки. Біля Білої Церкви такі фільварки були створені в урочищі Роток, на Заріччі,…

Read More

18 травня в Києві

Анастасія ЗАЛЕВСЬКА 18 травня сотні тисяч людей одягнули вишиванки, долучившись таким чином до вже щорічного, але ще неофіційного свята — дня вишиванки. Навіть за кордонами нашої Батьківщини цього дня люди одягали вишиванки, висловлюючи свою солідарність з українцями. Відбулися найрізноманітніші заходи у багатьох містах нашої Батьківщини: флешмоби, марші, благодійні ярмарки, конкурси тощо. Висловити свою громадську позицію, зберегти традиції побуту наших предків та ознайомити світ із багатою українською культурою: саме вишиванку більшість українців, згідно з проведеним нами опитуванням, вважають одним із основних національних символів нашої країни. Майже кожен, хто долучився до акції,…

Read More

Карабін я закинув за плечі

21 травня виповнилася чергова річниця трагічної загибелі в жорстокому бою з польськими енкаведистами відомого повстанського поета Петра Василенка, автора популярної підпільної збірки поезій “Мої повстанські марші”. Петро Василенко (Гетьманець-Полтавець-Волош) родом із Яготина, партизанив на Закерзонні, був редактором підпільного журналу “Лісовик”. Коли ми з Миколою Дубасом готували до видання збірку поезій Петра Василенка і спогади про нього, нам порадив вийти на Ярославу Філь колишній повстанець, один із видавців багатотомного “Літопису УПА” Микола Кулик. Ярослава Філь тоді жила в Мюнхені, була однією із керівників жіночого українського руху. Вона погодилася допомагати нам, адже…

Read More

Вшанували велику Українку

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, м. Чернігів У травневі дні три роки тому покинула цей світ видатна артистка й громадська діячка Раїса Решетнюк. Її пом’янули колеги, соратники, друзі. Заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії, мистецтвознавець Олег Васюта співпрацював із Раїсою Решетнюк понад сорок років, познайомившись ще далекого 1973-го на сцені Чернігівської обласної філармонії. Він назвав її Майстром художнього слова, рівня якого досягають лічені артисти. А ще вона — засновник і перший голова Чернігівського відділення Союзу Українок, членкиня КУН, активістка ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, лауреат обласної премії ім. Михайла Коцюбинського, лауреат премії ім….

Read More

Катерина МАНДРИК-КУЙБІДА: Повчання синам

* * * Збирали яблука в саду Достиглі і пахучі. Лунали співи до ладу І жарти неминучі. А потім картоплі пекли У вересневий вечір. Дими Бозниками текли У гаморі малечі. Щасливо, затишно було… Загавкали собаки — Входили нагло у село Московські посіпаки. 1945 Наші знамена Не знищить нас жорстока доля — Зведемо український дім, Бо нам знаменом править: “Воля Людині і народам усім!” До зброї, браття! Всі до бою Супроти недругів лихих. Ми помстимося за героїв Або долучимось до них! Будь-хто із нас героєм стати Щомиті кожної готов. Ми смерть…

Read More

Очікування сонця

Роман ГОРАК Закінчення. Поч. у ч. 20 за 2017 р. Ми тратимо час і сили на те, щоб довести європейськість Івана Франка. Невже ми на маргінесі? Хіба в тому нашому домаганні визнати нас європейцями не відчувається присмак нашої меншовартості? Кому й чому маємо доводити, що європейці? Хочу нагадати, що наприкінці минулого століття, а більш стисло у 1902— 1904 роках Іван Франко був найпопулярнішим серед усіх європейських письменників. Він на той час був співробітником (про що нам, на превеликий жаль, мало відомо) популярного журналу “Die Zeit”, який у німецькомовному світі задавав…

Read More

Бібліотекарі відзначили День пам’яті та примирення по-особливому

У Луганській обласній бібліотеці імені Максима Горького зібралися старобільчани, щоб поговорити про історичну пам’ять Другої світової війни. Зустріч відбулася у досить актуальному форматі дискусійного майданчика, що передбачає організацію комфортного простору для спілкування користувачів бібліотеки. Протягом зустрічі гості обговорювали місце рідного краю у світовій трагедії та визначення війни у сприйнятті кожного. Містяни також по- ділилися спогадами про рідних, учасників тих подій, висловили свої міркування про війну через призму сьогодення. Найсуттєвішим показником успіху подібної зустрічі була різновікова аудиторія, що зібралася у бібліотеці. Власні погляди висловлювали студенти, представники різних громадських і культурно-освітніх організацій,…

Read More

У Полтаві відкрили документальну виставку до Дня пам’яті жертв політичних репресій

Державний архів Полтавської області, спільно з обласним Управлінням СБУ, підготували документальну виставку про жертв політичних репресій “Політика Кремля — війна проти власного народу”. Мета заходу — нагадати сучасникам про жахливі злочини тоталітарного режиму ХХ століття та вшанувати пам’ять мільйонів жертв безпідставно репресованих громадян УРСР у період 1920—1950 років. Виставка складається з двох розділів і містить 50 документів, які засвідчують перебіг тих подій. — Як тільки радянська влада почала вкорінюватися на Полтавщині, видавалися накази репресивних органів. Про закритт громадських організацій, облік військовослужбовців, які перебували у загонах Денікіна, Скоропадського і Петлюри, про…

Read More