Воскресіння історії

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ Мало кому з повоєнних дітей пощастило, народившись у столиці, мешкати у Ботанічному саду. Але доля прихилилася саме таким чином — до мене й тодішнього мого сусіда, Сергія Білоконя. …Майже два століття тому незабудовані крутосхили та яри, якими збігали до Либеді дощові води, стали володінням Університету, і цей шматок землі було перетворено на Ботанічний сад, згодом названий на честь академіка О. Фоміна. Впорядкували, проте, лише частину, де й спорудили теплиці, лабораторні та службові корпуси. У цій частині, що звалася “науковою”, ми й жили. Ніжні магнолії, неначе в Едемських кущах, росли…

Read More

Джерела правди

Марія ГРИНЬКО, Дмитро ПАЛІЙ, фото Богдана ПОШИВАЙЛА “Правда історії: джерела”. Під такою назвою в Музеї книги і друкарства України експонується виставка, присвячена 70-річчю відомого в Україні та поза її межами історика, джерелознавця, бібліографа, колекціонера-книгознавця, доктора історичних наук, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Сергія Івановича Білоконя. Ще з юних років Сергій Білокінь виявив нахил до дослідницької роботи. Тому навчання на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер Київський національний університет ім. Т. Шевченка) та аспірантура на філологічному факультеті Московського державного університету ім. М. Ломоносова узгоджувалися з його покликанням, що…

Read More

Письменник на периферії

Василь Бондар народився 1954 року в Теліжинцях Тетіївського району на Київщині. Після закінчення факультету журналістики Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка працював у кіровоградських газетах “Молодий комунар”, “Вечірня газета”, кореспондентоморганізатором Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників, головним редактором ЦентральноУкраїнського видавництва, у 1995—2015 рр. — голова Кіровоградської обласної організації НСПУ, нині головний редактор літературного часопису “Вежа”. Заслужений журналіст України (2007). Автор книг прози “Одвідини” (1994), “Смарагдові китиці у воді” (2001), “Камінь від хандри” (2013), “Візит ввічливості” (2016), та праці з літературознавства “У пошуках слова значущого” (2008); авторупорядник художньодокументальних книг “Голоси із 33го”…

Read More

Загадка з багатьма невідомими

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Закінчення. Поч. у ч. 26—28 за 2018 р. Знову й знову аналізую цей феномен, його невтоленну пристрать, умови існування в соціумі і його там репутацію. Суцільні парадокси й загадки. Хоч як дивно, але, виявляється, чи не весь Кіровоград знав, що Ільїн — мільйонер. Його бомжацький маскарад нікого не вводив в оману. Хоча багато хто, бачачи, як він риється в сміттєвих ямах, вважав, що електрик або звичайний Плюшкін, або навіть індивід із психічними порушеннями. Звідки було людям знати, що Ільїн умудрявся й там знаходити цінні експонати для своєї колекції. Звичайно,…

Read More

Історія Києва у поштових листівках

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України спільно з Вишгородським історико-культурним заповідником відкрили унікальну виставку “Київські мотиви. Адреси і адресати”, виставивши оригінальні поштові листівки ХІХ — першої третини ХХ ст. Гості, які завітають на виставку, побачать рідкісні листівки з фондів найбільшого в Європі архіву документів особистого походження Центрального державного архівумузею літератури і мистецтва України, Вишгородського історикокультурного заповідника, приватних зібрань колекціонера, медальєра, мецената Дмитра Піркла та наукового співробітника Вишгородського історикокультурного заповідника Василя Михальчука. Завдяки видовим поштовим карткам і циклу гравюр українського графіка, народного художника України Миколи Стратілата…

Read More

Василь Барка був чесний із собою

В ювілейний, 1030 рік від дня заснування міста Лубни, відзначаємо 110 років від дня народження письменника Василя Барки Валентина ПАНЧЕНКО Українець Василь Костянтинович Очерет (Барка — псевдонім, мав ще інший — Іван Вершина) народився 16 липня 1908 р. в с. Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козачій родині. Сім’я постійно бідувала. Батько повернувся після японської війни покалічений, теслював, з трьома синами доглядав чужі сади. Очерети переїхали у відкритий степ біля хутора Миколаївки, куди Василь ходив до трикласної початкової школи. З 1917 р. навчався в духовному училищі (бурсі) в Лубнах, де…

Read More

Сини і пасинки луганської університетської освіти

Олексій НЕЖИВИЙ, професор, письменник Звісно, що причини сучасного нелегкого становища вищих навчальних закладів, які тимчасово евакуйовані з Луганська, відомі всім: воєнна агресія сусідньої держави, її геополітичні інтереси, а також зрадницька поведінка частини населення. Саме того населення, яке в більшості своїй не потребує ніяких високих почуттів, а головними духовними цінностями вважає масові видовища й розваги. Однак коріння цієї проблеми сягає значно глибше, тобто тих недалеких часів, коли керівники області патріотизм пояснювали коротко і ясно: “В луганских собственная гордость”. Одним із результатів такої гордості й стало виникнення 1993 року класичного університету, який…

Read More

Пам’яті Почесного Просвітянина

Володимир СЕМИСТЯГА, голова Луганського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Ще за кілька днів перед чорною звісткою просвітянський актив обговорював заходи на честь майбутнього 90-ліття Почесного члена Луганського обласного об’єднання ГО ВУТ “Просвіта” Левка Лук’яненка. З днем народження, який співпадає з Днем Незалежності України, Левка Григоровича ми традиційно вітали щороку. А він завжди нагадував, якою дорогою ціною здобута Незалежність. Благословляв і закликав “рабів отих німих”, яких у Донбасі чимало, підвестися з колін і стати частиною активного українства. І це були не порожні слова. За ним завжди стояли конкретні справи. Мало…

Read More

Архієпископ Сумський і Охтирський — почесний просвітянин рівненський

Євгенія ГЛАДУНОВА, член ради громадського об’єд­нання “Рівненське міське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка” За сприяння Рівненського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка та з ініціативи відомого просвітянина Михайла Борейка у Рівному побачила світ збірка поезії Павла Грабовського “Пролісок”, видрукувана з благословення та підтримки архієпископа Сумського й Охтирського Мефодія. Завершуючи передмову до збірки Павла Грабовського, архієпископ зазначає: “Павло Грабовський став для українців символом незламності і невмирущості українського духу, апостолом правди і втіленням любові до батьківщини. Назву кілька імен з-поміж мільйонів патріотів, тих, хто жертовно служив і служить Україні. Це Святійший…

Read More

Роди, Боже, житечко і на друге літечко

Жниварські звичаї та обряди на Західному Поліссі До написання цієї статті спонукали мене розмови з літніми людьми про жнива. Спогадуючи про минуле, про нелегкі жниварські будні, з особливим пієтетом розповідали вони про ті чи ті традиції, обряди, наспівували пісні. І з тих споминів поставали цілі картини й окремі образки з поетики жнивної ниви, де воєдино переплітались свято і будні, окриленість душі і нелегка праця із серпом у руках. Нині в українського хлібороба інші можливості, змінилися й погляди, та все ж незле зазирнути в скарбницю народної пам’яті. Шанобливо Олександра КОНДРАТОВИЧ Жнива…

Read More