Спосіб життємислення нації

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ Про національну ідею мені писати страх як не хочеться. Забалакана ця тема до неможливості. Та й час такий, що потрібна національна практика, але ж не наосліп, і тут знову на поверхню випливає та ж забалакана тема. Тому я намагатимусь замість штампу “національна ідея” вживати тільки-но придуманий новотвір “спосіб життємислення нації”. Цілком непоганий термін. Тепер про причину подолання мого небажання писати на зазначену тему. В інформаційному просторі відбуваються зовсім не здорові дискусії на тему української національної ідеї. Про українську національну ідею недавно висловився навіть скандально відомий нардеп…

Read More

Мудрий візіонеризм супроти штормів історії

Грозові попередження від Юрія Щербака Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, докторант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка, кандидат філологічних наук Юрій Щербак — лікар, дипломат і письменник — володіє унікальною здатністю розглядати політичні явища на широкому соціокультурному та історичному тлі, пропонуючи тверезий спосіб бачення дійсності. Його фахова інтерпретація побудована на скрупульозному аналізі фактів. Нова книжка — посібник для Ради з національної безпеки й оборони України, дороговказ для політиків, які прагнуть побудувати модерну Україну. Ті міркування, які пропонує Ю. Щербак, не мають заангажованості, упередженості, емоційної надривності. Авторові властиві “усміхнений скепсис” та іронія, які зцементовують конструктивність…

Read More

Жага жити для добра Миколі Кульчинському — 70

Від 1987 року, коли Микола Кульчинський, колишній політв’язень, організував у Полтаві клуб “Рідне слово”, з якого потім розкронилися крайові організації “Просвіти” і Народного руху України, життя цього лицаря Української Незалежності постійно на очах у нашої громади, і здавалося, ми, його побратими й посестри, знаємо про Миколу все. Політик чорноволівського гарту, народний депутат України чотирьох скликань, просвітянин від Бога, публіцист і видавець, талановитий поет, що засвідчила його збірка “Загратоване світло”, — на всіх напрямах своєї діяльності Кульчинський здобувся на помітний доробок. Та ось напередодні ювілею, з яким друзі вітатимуть Миколу Георгійовича…

Read More

Кіно про Лесю Українку

Едуард ОВЧАРЕНКО У бібліотеці ім. Павла Усенка Дніпровського району столиці презентували фільм, присвячений Лесі Українці. В основі стрічки — уривки з моновистави Юлії Сак “Без надії сподіваюсь”. Юлія Сак, разом з режисером Ольгою Тичиною-Яновською працює за сольним проектом. В її репертуарі моновистави “Ніка Турбіна. Політ”, “Загадка Віри Холодної”, “Мелодія любові” (за творами Зиновії Душкової), “Шекспір. Гете”, “Мить і вічність” (присвячена поетесі Ліні Ошеровій), “Сім жіночих історій”, вистава-концерт “Багатогранність”. Значна частина творчості артистки присвячена українській тематиці. Зокрема в її репертуарі “Скорботні мотиви” Павла Тичини, “Маруся Чурай” Ліни Костенко, “Роксолана” Павла Загребельного….

Read More

Юрій СТЕЛЬМАЩУК: «З Божою допомогою змінимо Україну»

У липні 2014 року Міжнародний виставковий і конгрес-центр Києва “Український дім” очолив Юрій Стельмащук. Про те, чого вдалося досягти за цей час, наша розмова з паном Юрієм. — Розкажіть, чим Ви займалися до того, як очолили “Український дім”. — Духовною, громадською і просвітницькою діяльністю. До цього я очолював Івано-Франківську обласну федерацію організації “Козацький гопак”. Після прибуття до столиці керував Київською обласною федерацією. Створив мережу секцій “Козацького гопака” по спортивних клубах. Після Революції гідності мені запропонували очолити “Український дім”. Підприємство було зруйноване на 70 %, залишилися практично лише стіни. А тепер, зайшовши…

Read More

Її творчий подвиг

Олександра НАГОРНА, упорядник збірки творів Д. Гуменної “Багато неба”, виданої нещодавно в Рівному Українські шанувальники художнього слова знають письменницю Докію Гуменну як оригінальну майстриню, творця великих епічних полотен, цікавих нарисів і досліджень прадавньої минувшини України. Однак знають здебільшого через посередництво ЗМІ, бо її твори дістати непросто. Творам Докії Гуменної дали високу оцінку найавторитетніші літературознавці з діаспори. Юрій Шевельов акцентував на тому, що “дійсність схоплено і показано надзвичайно широко. Процес розкладу українського побуту, культури, родини тощо подано надзвичайно переконливо”. А відомий професор Юрій Бойко писав: “Роман Д. Гуменної треба студіювати в…

Read More

Посаг Анни

Галина ПАГУТЯК Майже двісті років тому Василь і Маріанна Михаці віддавали заміж дочку Анну. Їй було 19 років. Її нареченому Миколі Модрицькому також 19. Він був ще неповнолітній і до того ж сирота — батько Стефан помер. У нього були ще старший брат Андрій і молодший Василько. І Михаці, і Модрицькі належали до дрогобицьких передміщан. Передмістя Завіжне, відразу за солеварнею. Історики радянського періо­ду змальовували передміщан як селян чи бідних ремісників, які й одягались як селяни в сіряки, свити з домотканого сукна. Теперішні історики намагаються довести, що галицькі міста були не…

Read More

Захищатися чи наступати?

Любов ГОЛОТА 27 березня в програмі ТСН каналу “1+1” оприлюднено сюжет, коментар до якого починався так: “У Дніпрі побили вдову кіборга. За українську мову…” Андрій Вікторович Широков загинув 18 грудня 2016 року у бою на Світлодарській дузі у бою з проросійськими терористами. Кров його впала у рідну землю — він народився у Калинівці Бахмутського району на Донеччині. 12 квітня цього року Андрій Широков зустрічав би свою сорок сьому весну. Не судилося: 25 грудня 2016 року його відспівали у храмі Різдва Богородиці Дніпровської єпархії УПЦ КП. У церкві на панахиді його…

Read More

Наталя Дзюбенко-Мейс: гончар над кругом, де згасають зорі

Антоніна ЦАРУК,  м. Кропивницький У “Слові Просвіти” (ч. 7 за 2017) привертає увагу “Творення чаші” — поетична добірка Наталі Дзюбенко-Мейс. Глибока, чуттєва, що відкриває ще один серцевий клапан, як і має робити справжня творчість, щоб нести озон чуттєвих істин-прозрінь до клітин, спраглих високого духовного сенсу буття. Здавалося б, пізнавані метафоричні образи вітру часу і млива в поезії “Вітер порве оболоків куделю…”, однак вони набувають вселенських масштабів “Господніх токів” епохи. Епохи, знакової чином “млива дрібного помелу”. Скільки регістрів закладено в тропі… Ключові образи вростають страхом у простір почувань ліричної героїні —…

Read More

Два кольори часу Миколи Охмакевича

Леонід МУЖУК У коридорі Держкомтелерадіо України (Хрещатик, 26), на другому поверсі, довгою шеренгою розтягнулася галерея фотопортретів колишніх керівників цього комітету. Біля чорно-білої фотографії Миколи Скачка (він зайшов у кабінет голови під час глухої сталінщини, а звільнив аж на фінальному етапі брежнєвського застою) висить фотовідбиток обличчя Бориса Іваненка (очолював комітет лише неповних два роки). А вже на наступній фотографії зустрічаю уважний погляд Миколи Охмакевича. І щоразу, коли навідуюсь у цей історичний коридор, тугий струмінь глибоких почуттів опромінює душу. А моя кінематографічна пам’ять блискавично компонує незабутні події того нелегкого українського часу в…

Read More