Духовно рідні

Ольга КОБЕЦЬ Восени 2017 року видатний український письменникпрацелюб, знаний есеїст і літературний дослідник Ярема Гоян потішив нас унікальним доробком — корпусом із трьох книг, присвячених Будителеві українства в Галичині славному Маркіянові Шашкевичу. Ті, хто кохаються у рідному слові, хто вміє оцінити творчий подвиг невтомного дослідника Я. Гояна, безумовно, з великою радістю придбають до своїх домашніх колекцій це трикнижжя, яке своєю появою зримо унаочнює ментальну і духовну єдність усіх українських земель. А праця ця в час, коли є чимало недоброзичливців не тільки на наших східних кордонах, де триває справжня “гаряча” війна,…

Read More

Про Даля і не тільки

Олена БОНДАРЕНКО, письменниця, політичний і громадський діяч Від часів радянської школи про Володимира Івановича Даля нам відомо, що він — автор “Толкового словаря живаго великорускаго языка”. І що він тримав О. Пушкіна за руку в його останні прижиттєві хвилини. І загалом — що Володимир Даль — великий російський письменник. Утім, Даль, як, зрештою, й чимало інших “великих росіян” — має, скажімо так, вельми опосередкований стосунок до “духовних скрєп”. Починаючи від походження. Мати Володимира, напівнімкенянапівфранцуженка МаріяЮлія Фрайтаг — зі старовинного гугенотського роду де Мальї (припускається, що родина залишила Францію через переслідування…

Read More

Різдво Василя Стуса

Василь ОВСІЄНКО “Та й знакомиті дати мені проставив хтось…” Мама Їлина породила його на саме Різдво Христове року Божого 1938-го. І не посміла записати його сьомим січня, записала шостим. Але таки дала йому ім’я Василь. Ім’я ж це грецькою — Базилеос — означає “володар”, “господар”, “цар”. “В Україні, — казав Василь, — чи не кожна четверта матір називає свого сина Василем, підсвідомо карбуючи потяг до конче необхідної нам, щоб вижити, державности”. Маємо 5 січня Василя Чумака, 8 січня Василя Симоненка, 12 січня Василя Еллана-Блакитного. У Києві вже стало традицією справляти…

Read More

За свої 60 прожив 300 років української історії

Дмитро ПОНАМАРЧУК 24 грудня 2017 року Україна відзначатиме 80-річчя видатного політичного й громадського діяча, багаторічного лідера Народного руху України, Героя України В’ячеслава Чорновола. З проханням поділитися спогадами про Чорновола ми звернулися до Дмитра Понамарчука, який був беззмінним прес-секретарем В’ячеслава Максимовича у Народному русі. Із вересня 1999 року очолює Фонд вільних журналістів імені В’ячеслава Чорновола. В’ячеслав Максимович вирізнявся дивовижною пам’яттю, знав усі дати, хто, коли народився й коли загинув. Це стосується насамперед соратників-борців, поетів і подій. На своє 60-ліття блискуче декламував Володимира Сосюру — вступ до поеми “Мазепа”: Я ж син…

Read More

Петро Шкраб’юк: Над Простором і Часом

Ольга ЯВОРСЬКА, член НСПУ, Львівщина Нещодавно побачило світ нове видання письменника, науковця, дослідника, проникливого лірика, доктора історичних наук Петра Шкраб’юка “Над Простором і Часом”, у якому митець добуває з історичних сховків дорогоцінні перли миттєвостей, що вразили його небайдужу творчу душу, осмислює їх і дарує читачеві. Моїм іконостасом Є Бог і кожна мить. Над Простором і Часом Дзвінка душа летить… (П. Ш.) Світ переповнений таємницями, заглиблюючись у які автор наполегливо намагається наблизити читача до Бога. Петро Шкраб’юк — письменник високого духовного гарту, чия творчість віддзеркалює правду століть, опираючись на конкретні події…

Read More

Україні дарований син

Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України Роботи Василя Пилип’юка “…Я свою душу пустив у душу народу…” Ці слова Василя Стефаника навіть через сто років співзвучні з життєписом його краянина фотожурналіста Василя Пилип’юка, який відійшов на вічний спочинок 18 листопада ц. р., на 68-му році життя. Феномен видатного українського митця Василя Пилип’юка — майстра фотосправи — ще вивчатимуть досконало, бо його творча спадщина всеохопна і об’ємна: це понад 2000 оприлюднених художніх фотографій, значна частина з них уже стала надбанням вітчизняної та світової мистецької скарбниці. Світ Василя Пилип’юка, пізнаний ним і зафіксований через…

Read More

До скарбниці національної культури

Тетяна БУДАР, член НСЖУ, НТШ, м. Бережани, Тернопільська обл. У конференцзалі ВП НУБіП України “Бережанський агротехнічний інститут” відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю “Богдан Лепкий та його роль у розвитку української національної культури”, приурочена 145річчю від дня народження Богдана Лепкого та 135річчю від дня народження Зенона Кузелі. Організатори — обласний комунальний музей Богдана Лепкого та Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “Бережанський агротехнічний інститут” за підтримки Тернопільської обласної ради, обласної державної адміністрації, управління культури облдержадміністрації. Учасниками конференції були науковці навчальних закладів, музеїв та заповідників Тернопільщини, Львівщини, ІваноФранківщини,…

Read More

«Примір високого служіння українському Слову»

Світлана БРЕСЛАВСЬКА 12 листопада 2017 року в ІваноФранківському Народному домі “Просвіта” відбулася святочна академія “Єднаймося в любові до рідної мови і культури” з нагоди 145ліття від дня народження одного з найвидатніших українських письменників першої половини ХХ століття Богдана Сильвестровича Лепкого. Урочисте дійство, однак, було затьмарене сумною звісткою — смертю краєзнавця, громадського діяча, зв’язкового УПА Василя Гука, тож розпочалося поминальною молитвою за всіх, хто віддано служив Україні, словом і ділом, боротьбою і непохитними переконаннями. Трагічно і водночас урочисто прозвучала пісня на слова Левка Лепкого “Видиш, брате мій” у виконанні всіх присутніх….

Read More

У Чернігові вшанували Богдана Лепкого

Ігор КОЦЮБИНСЬКИЙ, директор Чернігівського літературномеморіального музеюзаповідника М. Коцюбинського, заступник голови Чернігівського міського товариства “Просвіта” 17 листопада в Чернігівському літературномеморіальному музеїзаповіднику М. Коцюбинського відбулася восьма зустріч мистецького проекту “Михайло Коцюбинський у колі друзів”, яка присвячена знаному українському письменнику та громадському діячу Богдану Лепкому до 145річчя від дня його народження. Богдан Сильвестрович був духовно пов’язаний із Чернігівським краєм, товаришував і листувався з класиком української літератури Михайлом Коцюбинським. Гості прослухали розповідь ведучої проекту заст. директора музеюзаповідника М. Коцюбинського з наукової роботи Наталії Коцюбинської про відомого поета і прозаїка, художника і мистецтвознавця, дослідника літературних…

Read More

«Пакуль рука пяро тримає…»

Білоруській письменниці з Меджибожа — 125 літ Василь ГОРБАТЮК, письменник, директор Хмельницького обласного літературного музею   З густих зелених білоруських лісів дивовижною пташкою плине-летить до нас, в Україну, на Поділля, чарівне ім’я Зоськи Вєрас — з її тривалим, насиченим подіями життям, з її глибоким духовним і душевним світом, з її літературною творчістю. Письменниця, видавець, громадський та культурний діяч, ботанік, мовознавець, людина енциклопедичних знань — такою ввійшла вона в історію братнього народу. А почався її життєвий шлях на сучасній Хмельниччині, між течіями Південного Бугу й Бужка — у давньому Межибожжі, в…

Read More