Честь його пам’яті

Максим РИЛЬСЬКИЙ, правнук, голова родинного фонду “Троянди й виноград” 2013 року видавництво “Успіх та кар’єра” видало перше зібрання творів Тадея Рильського під назвою “В житті ніколи неправді не слу­ жив”. Цей вислів з вірша сина Максима Тадейовича Рильського “Пам’ятник” повною мірою мож­ на віднести і до сина, і до батька. Протягом багатьох років збирала та готувала до публікації твори Тадея Розеславовича, вивчала його творчий та життєвий шлях кан­ дидат філологічних наук Надія Михайлівна Пазяк, колишній спів­ робітник Київського музею М. Т. Рильського. З любов’ю підготовле­ на нею й передмова. Мені…

Read More

Галицькому Орфею — 150

Йосип МАРУХНЯК Фото автора Відзначаємо 150-річчя Осипа Маковея — українського поета, прозаїка, публіциста, педагога та громадсько-політичного діяча. Центром святкування стане місто Яворів, де він народився і провів дитячі роки. “Ми гайдамаки, ми всі однакі, Ми ненавидим вороже ярмо, Йшли діди на муки, підуть і правнуки. Ми за народ життя своє дамо”, — цю пісню нині вважають народною, а насправді слова і музику до неї написав Осип Маковей — надзвичайно обдарована особистість, адже він володів не лише словом, а й писав музику до своїх віршів, грав на багатьох інструментах, керував хором…

Read More

«Українська оаза серед похмурої пустелі»

(Гімназія імені Івана Стешенка) Анатолій ЧЕРНОВ, Полтава Відразу після повалення самодержавства в Україні почався стихійний процес українізації школи, насамперед початкової, де навчалися переважно діти селян і робітників, а вчителями були такі ж вихідці з народу, як і учні. Необхідність українізації шкільної освіти полягало в тому, що стара школа була засобом русифікації українського народу, а питома вага в ній українців не відповідала національному складу населення. Отримавши за часів Центральної Ради можливість вільного державного розвитку, українська національна еліта з натхненною рішучістю розбудовувала нову українську демократичну школу. Рух за українську школу в за-…

Read More

Стефанія Шабатура: ув’язнені лілії

Петро ШКРАБ’ЮК, м. Львів 1 Люди захоплюються легенда­ми. Бо легенда (як і міф, міт) пе­реносить нас у глибину віків, роз­повідає про неймовірні ситуації, вчинки, долі — і важко встанови­ ти, чи це правда, чи вигадка. Але є живі легенди, і так само незви­чайні, бо постають на основі ре­ альних подій, реальних людей, які дивують, вражають, захоплюють. І є взірцем для наслідування. Хіба не легендарною для нас є УПА, яка майже 20 літ (1942— 1960) діяла в надскладних умовах бездержавності: билася з гітлерів­цями, радянськими партизана­ми-провокаторами, польською Армією Крайовою, відтак — із…

Read More

Іванна про Івана

Мої спогади про Івана Геля до його 80-річчя від дня народження (17 липня 1937 р.) Іванна КОРНЕЦЬКА, нащадок роду Тершаківців, заступник голови Львівської Ліги Українських Жінок Почну свої спогади з родоводу, який започаткував Дацько Тершаковець, що в 1764 р. мешкав у с. Кліцьку. Від прадідів Марка (1846 р. н.) походить Іван Гель (1937 р. н.), від Микити (1840 р. н.) – Іван Пелех (1933 р. н.), від Антона (1826 р.) — Іванна Корнецька (1948 р. н.). Цікаво, що за прізвищами прадідів у Кліцьку нас знають до сьогодні: перша хата від…

Read More

«Не все, не все підвладне забуттю»

Наталка Нікуліна (7 липня 1947—24 червня 1997) Наталя СТАРЮК, м. Дніпро Закінчення. Поч. у ч. 25 за 2017 р. Захищена вся. Доторкнешся — і твердість, і холод. Міцний обладунок — запона від кпинів і лез. Дошкульні слова, наштовхнувшись, згинаються кволо. Лиш очі над всім (не дивися) — шалені від сліз Це дуже особисте, а водночас, як розу міла сама Наталка, аж надто типове у цій дійсності, де й постмодерн є якимсь пост совковим. Три сили переслідує юрба: красу, любов і незалежність духу. Та, власне, лиш тому, що і любов, й…

Read More

«Не все, не все підвладне забуттю»

Наталка Нікуліна (7 липня 1947—24 червня 1997) Наталя СТАРЮК, м. Дніпро 1967 року 20літню Наталку Нікуліну, студентку Дніпропетровського філфаку, вітали з виходом першої поетичної збірки “Вишневий спалах”. На той час ім’я ав торки вже було знаним у Києві, літератур ні критики вбачали в ній надію молодої поезії. Закінчила університет, невдовзі за хистила дисертацію як дослідниця уні кального матеріалу: лексика лоцманів Дніпрових порогів. Аж тоді вартові у висо ких конторах оговталися: що воно буде, як не спустити на гальмах завзяття новітньої послідовниці Д. Яворницького? І — “спус тили”: Наталі не довірено…

Read More

На крилах любові

Напередодні дня народження видатного українського актора, сценариста і режисера Івана Миколайчука в Колонній залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України відбувся літературно-мистецький вечір “Кіно і музика Івана”. Перед початком вечора у фойє філармонії демонстрували уривки з фільмів “Тіні забутих предків”, “Пропала грамота”, “Сон”, в яких знімався І. Миколайчук. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з виставкою, присвяченою життю і творчості митця. В експозиції представили книжки “Іван Миколайчук. 60”, “Іван Миколайчук: Магія любові”, Іван Миколайчук: “Сценарії”, “Поетичне кіно. Заборонена школа”, “Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії”; публікації в…

Read More

Костянтин Острозький: нове прочитання

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора Виставка, присвячена представникам відомого шляхетного роду Князів Острозьких, які в XV — першій половині XVII ст. відігравали визначну роль у суспільно-політичному житті не лише України, а й усієї Східної та Центральної Європи, відкрилася в Національному Києво-Печерському культурному заповіднику. Династія Острозьких, які тривалий час активно впливали на державотворчі, релігійні й культурні процеси, презентує період історії, спільний для українського, польського, литовського і білоруських народів. Про цей, важливий для нашого сьогодення історичний вибір тодішньої нашої еліти під час відкриття експозиції говорили міністр культури України Євген Нищук, почесний президент фонду…

Read More

Михайло Петренко: до проблем історичної пам’яті

Олександр РОМАНЬКО, член НСКУ, НСЖУ, лауреат Загальнослобожанської премії ім. М. Петренка Слов’янці активно долучилися до святкування 200-ліття від дня народження славетного поета-земляка Михайла Петренка. Один із таких заходів, запланованих ще в кінці минулого року — Всеукраїнський науково-практичний семінар “Михайло Петренко: до проблем історичної пам’яті”. Ініціатори — Донецька обласна краєзнавча організація та Донбаський державний педагогічний університет. Саме у конференц-залі цього навчального закладу 24 травня і відбувся науковий форум. Питаннями життя і творчості поета-романтика першої половини ХІХ століття, соратника Тараса Шевченка, цікавляться не тільки наукові працівники та краєзнавці, а й багато шанувальників…

Read More