Духовне начало її поезії — у традиціях роду

До ювілею поетеси Поезія Ганни КОСТІВ-ГУСКИ, члена НСПУ не може залишити нікого байдужим, адже у ній так гармонійно і щиро оспівано природу, людські стосунки, наше духовне начало. Саме про такі цінності наша розмова з Ганною Михайлівною. — Що для Вас поезія і яка її роль у Вашому житті? — Кожна творча людина за допомогою різних засобів намагається передати власні почуття до навколишнього світу, побачити те, що для багатьох залишається непоміченим. Здається, банальні речі, а їх можна так оригінально описати, змалювати, передати в музиці. На митця впливає природа. Вражає маківка підсніжника…

Read More

Торжество пам’яті

Людмила СТРІЛЬЧУК, доктор історичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, голова ВКО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Ми живемо у добу торжества пам’яті. За останні двадцять або двадцять п’ять років всі країни, всі соціальні, етнічні та родинні групи пережили глибинні зміни традиційного ставлення до минулого… Світ заполонила хвиля спогадів, міцно з’єднавши вірність минулому — дійсному або уявленому — з почуттям належності, з колективною та індивідуальною свідомістю, пам’яттю та ідентичнісю… П’єр Нора Понад 70 років тому завершилася Друга світова війна. Упродовж довгих десятиліть радянської доби питання української національно-визвольної боротьби…

Read More

Людина, багата любов’ю і добром

«Цю землю я любив…» Спогади про Данила Кононенка. — Сімферополь, 2016. — 188 с. Василь ЛАТАНСЬКИЙ, член НСПУ, с. Пруди, Крим Здається, зовсім недавно ще ходив між нами замріяний, юначо-радісний, як розповідав про своє село Ребедайлівку на Черкащині; буденний і зіркий, коли як редактор відділу мистецтва і літератури “Кримської світлиці”, єдиної українськомовної газети в Криму, і як шеф-редактор теж єдиної тут дитячої газети “Джерельце” “фільтрував” дописи читачів, а то й досвідчених авторів; поривисто натхненний, “повен сили і одваги” (П. Тичина), коли читав власні або чиїсь поезії. Та й взагалі в…

Read More

«Хліб за хліб»

До 75-річчя утворення УПА Богдан ВИХАНСЬКИЙ, вчитель історії, пенсіонер, Самбір “Трактуючи речі з чужого голосу, не знайомі з джерелами, ми витворили собі різні фантастичні уявлення і живемо серед них, не помічаючи їх потворної неправдоподібності”. Микола Зеров Вояки УПА таємно переходили лінію фронту й опинялися у тилу більшовицьких військ. Місцем дислокації більших її загонів ставали лісові масиви, тож вояків так і називали: “лісові хлопці” чи “наші хлопці з лісу”. Частина озброєних повстанців жила нелегально в лісових бункерах або в таємних сховках десь на болотах чи навіть у селах. Ці вояки належали…

Read More

«Полудневі» виднокола творчості Ірини Марко

інформаційна служба Національ- ного музею-заповідника україн- ського гончарства Фото Тараса ПОШИВАЙЛА Мисткиня належить до по- тужної когорти львівських митців. Першими сходами творчого ста- новлення вона обрала Відділ ху- дожнього оформлення Донецько- го державного художнього учили- ща (1986), потім — Відділ худож- ньої кераміки Львівського держав- ного інституту прикладного та де- коративного мистецтва (1993, нині — Львівська національна академія мистецтв). Свого часу Ірина Мар- ко працювала у творчій майстерні Львівської експериментальної ке- раміко-скульптурної фабрики, ар- хівні матеріали ліквідованого під- приємства досі бережуть розробле- ні нею ескізи форми та декору гли- няних…

Read More

Люцина Хворост і 16 її співрозмовників

Олена О’ЛІР “А скажіть, будь ласка…” — дотепна назва, яка пасувати- ме, либонь, для будь-якої збір- ки інтерв’ю, чи не так? Саме так називається нова книжка Люци- ни Хворост, яка днями вийшла друком у видавництві “Ярос- лавів Вал”, колекція “поваж- них інтерв’ю, невимушених ба- лачок і дружніх одкровень”. Ось як окреслено мотиви її постання в авторській передмові: мовляв, “починалося все… з цікавості — зі звичайної людської цікавос- ті, що живиться вічною не- спромогою буквально уві- йти в шкуру іншого: адже кожен із нас до кінця жит- тя приречений сам на…

Read More

У світлому сяйві україноцентризму

Петро СОРОКА Кілька років тому житомиря нин Олександр Кухарчук задумав цикл романів “Козацька Русь”, в якому у простій, доступній та яс ній формі постала б історія ко заччини, і наполегливо, сказати б, зі схимницькою невдержиміс тю козацького літописця успішно втілює цей грандіозний задум у життя. Сьогодні трохи ширше мені хочеться поговорити про один із тих романів (а їх вийшло уже п’ять), що має назву “Пол ковник Лаврін Капуста”. У ньому йдеться про зародження і розви ток козацької розвідки, яка відіг рала неабияку роль у період виз вольної боротьби українського народу…

Read More

Талантом огранене слово

Дмитренко Микола. Поезії. — К.: “Сталь”, 2017. — 252 с. Марійка Підгірянка приходить знову Василь БАБІЙ, лауреат обласної премії ім. Ма рійки Підгірянки, член НСПУ І вкотре це робить знаний підгірянкознавець Василь Ле вицький. Саме він ще як і дирек тор музею цієї письменниці у Бі лих Ославах на Надвірнянщині упорядкував нове видання вибра них творів. Це поезії, проза, п’єси для дітей, які ще не друкувалися в часи незалежної України. Гарний подарунок до 135річчя від дня народження М. Підгірянки отри мали читачі. Серед творів, поданих до книжки, актуально звучить вірш…

Read More

На крилах любові, надії і поезії

Оксана КЛІМОВА, завідувач відділу обслуговуван-ня Кам’янець-Подільської цен-тральної районної бібліотеки Хліборобська праця, рідна природа, трудовий і ратний по-двиг старших поколінь, молода людина з любов’ю в серці — це світ Миколи Мачківського. Та-ка поезія допомагає у нашому ду-манні, зрештою, у повсякденних клопотах. Під мелодійні звуки сопілки розпочався краєзнавчий екскурс “Сядьмо й зачитаймо-ся” (до 75-річчя Миколи Мачків-ського — письменника-краєзнав-ця) у бібліотеці-філіалі села На-горяни, який підготували та про-вели бібліотекарі з Кам’янець-Подільської центральної район-ної бібліотеки. Стимулом у житті для автора стають нерозривні родинні коре-ні, предківський дух: “Все тут до-машнє, до болю святе”. Поет за-хищає пісню…

Read More

Стонадцять відтінків болю

Про поезію Наталі Пасічник   Микола СУЛИМА, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ   Воротами, через які я ввійшов у поезію Наталі Пасічник, став для мене її вірш “Японська каліграфія», опублікований минулого року в “Українській літературній газеті». Залишивши по цей бік воріт знання, що поетеса вже двічі (як на мій погляд, досить легковажно) висувалася на …івську премію (ким? а якщо й висувалася, то навіщо про це повідомляти ЗМІ?..), що вона — дружина одного з моїх улюблених поетів Романа Скиби, я опиняюся на території, де панує, звичайно ж, жінка, проте…

Read More