У гості до Маркіяна

6 червня ми, делегація зі Львова, приїхали в село Деревня Жовківського району для вшанування пам’яті видатного українця, зачинателя українського відродження в Галичині, релігійного письменника, фундатора “Руської Трійці” отця Маркіяна Шашкевича, який певний час прожив тут у родині Крушинських, з якої вийшла його дружина — Юлія. Ми — це відомий український поет, громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний посол Роман Лубківський, поетеси Марія Людкевич і Оксана Лозова, журналіст Львівського радіо Зиновій Суходуб, фотомитець і журналіст Йосип Марухняк і автор цих рядків. Зустріли нас в. о. керівника відділу культури і туризму Жовківської райдержадміністрації…

Read More

Храм на Ульбарівському

Микола ПШЕНИЧНИЙ, член НСПУ, м. Дубно Цими травневими днями виповнюється три роки, як в автокатастрофі трагічно загинув наш славетний краянин Борис Возницький. У вересні 1939 року він деякий час навчався у Дубенській гімназії (нині — загальноосвітня школа № 1). У вівторок, 12 травня, на фасаді найдавнішого навчального закладу в Дубні відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки вченому, подвижникові музейної справи, біографія котрого тісно пов’язана із церквою в селі Ульбарів, яка готується до поважного ювілею. Старовинну ульбарівську церкву добре видно ще здалеку — адже вона блакитних кольорів, як і дзвіниця поруч, стоїть…

Read More

«Вікі любить Землю»: підсумки і перспективи

Вікі любить Землю (англ. Wiki Loves Earth) — фотоконкурс пам’яток природи. Його учасники фотографують об’єкти природнозаповідного фонду і завантажують їх на Вікісховище — сервер зберігання мультимедійних файлів для оформлення статей інтернетенциклопедії Вікіпедії. Мета заходу — накопичення фотографій пам’яток природи та об’єктів природнозаповідного фонду на умовах вільних ліцензій і сприяння охороні навколишнього природного середовища. У конкурсі дві номінації: за найкращу фотографію за вибором журі і за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток. Цього року фотоконкурс “Вікі любить Землю” з 1 до 31 травня проводиться у 25 країнах. А вперше він відбувся 2013го в…

Read More

Рукописне Нобельське Четвероєвангеліє — найдавніша писемна пам’ятка Українського Полісся

Валентина ТУМАШ, Павло ДУБІНЕЦЬ, просвітяни Зарічненщини, члени Національної спілки краєзнавців України Просвітяни-краєзнавці Рівненщини досліджують історичні пам’ятки минулого свого краю. Зарічненський район Рівненської області — унікальний регіон, донині недостатньо вивчений істориками. Упродовж історії територія краю належала різним державам, тому документальні свідчення з життя його мешканців розпорошені по архівах та музеях Литви, Польщі, Росії, Білорусі. Тут часто бувають історики, етнографи, фольклористи, але більшість результатів їхніх досліджень залишаються для мешканців району недоступними. Тому вивчати сторінки далекої минувшини Зарічненщини вирішили й ми, її уродженці. Неоціненну інформацію отримуємо від наших друзів із Білорусі та Польщі….

Read More

«Вікі любить Землю»: підсумки і перспективи

Вікі любить Землю (англ. Wiki Loves Earth) — фотоконкурс пам’яток природи. Його учасники фотографують об’єкти природно-заповідного фонду і завантажують їх на Вікісховище — сервер зберігання мультимедійних файлів для оформлення статей інтернет-енциклопедії Вікіпедії. Мета заходу — накопичення фотографій пам’яток природи та об’єктів природно-заповідного фонду на умовах вільних ліцензій і сприяння охороні навколишнього природного середовища. У конкурсі дві номінації: за найкращу фотографію за вибором журі і за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток. Цього року фотоконкурс “Вікі любить Землю” з 1 до 31 травня проводиться у 25 країнах. А вперше він відбувся 2013-го в…

Read More

Підземний світ Батурина

Наталія САЄНКО, завідувач відділу археології Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” Така доля спіткала й Батурин. Перекази свідчать, що саме через один із підземних ходів 2 листопада 1708 р. в Батуринську фортецю таємно проникли московські вояки. Штурм добре озброєного гарнізону стався лише завдяки зрадницькому удару зсередини. Батуринські укріплення побудували поляки на початку ХVІІ ст. за традиціями східноєвропейського військового зодчества. Основна його відмінність від західноєвропейського полягала у забезпеченні активної оборони, зокрема швидких і несподіваних вилазок, які підтримувалися фронтальним вогнем. Тому фортеця мала розгалужену мережу підземних сховів, тунелів, потайні лази. Свідчення про підземні ходи Батурина…

Read More

Малахів курган — народне імення

Володимир ПРОЦЕНКО, письменник, член НСПУ, заслужений діяч мистецтв України Севастополь має глибоке історичне українське коріння. Із дня заснування Чорноморського флоту імперські пристави тут використовували закріпачених українців, які ще пам’ятали козацькі вольності й зіграли велику роль у національно-визвольних битвах за самостійну Україну. Перші політичні протести українців у Севастополі розпочалися за три десятиліття до заснування партії народовольців “Земля і воля”. Напередодні російсько-турецької війни 1828—1829 років царський уряд, не маючи підтримки народів Криму і Кавказу, у багатьох населених пунктах півдня Російської імперії почав насильницький призов до війська. Таким населеним пунктом був і Севастополь….

Read More

Так на роду написано…

Історія людства не просохла й донині від братовбивчої крові, твердить Борис Діденко, автор статті, написаної шість років тому, але ця публікація, на мій погляд, не втратила своєї актуальності. Навпаки, стала ще злободеннішою, подібно до того, як із плином часу міцнішає вино, набуває свого остаточного кольору та смаку. Я б навіть сказав — “євхаристичногo” характеру набуває, бо написане це дослідження мовби на всі часи, а в усі часи (принаймні в християнські) людина відчуває потребу в спокуті гріхів, своїх і чужих, у причащанні й прощенні. Але… чи кожна людина здатна на цю…

Read More

Підземний світ Батурина

Наталія САЄНКО, завідувач відділу археології Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” Така доля спіткала й Батурин. Перекази свідчать, що саме через один із підземних ходів 2 листопада 1708 р. в Батуринську фортецю таємно проникли московські вояки. Штурм добре озброєного гарнізону стався лише завдяки зрадницькому удару зсередини. Батуринські укріплення побудували поляки на початку ХVІІ ст. за традиціями східноєвропейського військового зодчества. Основна його відмінність від західноєвропейського полягала у забезпеченні активної оборони, зокрема швидких і несподіваних вилазок, які підтримувалися фронтальним вогнем. Тому фортеця мала розгалужену мережу підземних сховів, тунелів, потайні лази. Свідчення про підземні ходи Батурина…

Read More

Малахів курган — народне імення

Володимир ПРОЦЕНКО, письменник, член НСПУ, заслужений діяч мистецтв України Севастополь має глибоке історичне українське коріння. Із дня заснування Чорноморського флоту імперські пристави тут використовували закріпачених українців, які ще пам’ятали козацькі вольності й зіграли велику роль у національно-визвольних битвах за самостійну Україну. Перші політичні протести українців у Севастополі розпочалися за три десятиліття до заснування партії народовольців “Земля і воля”. Напередодні російсько-турецької війни 1828—1829 років царський уряд, не маючи підтримки народів Криму і Кавказу, у багатьох населених пунктах півдня Російської імперії почав насильницький призов до війська. Таким населеним пунктом був і Севастополь….

Read More