Мовний біженець ↔ мовний переселенець

Анатолій ЗАГНІТКО, доктор філологічних наук   Біженець, переселенець, переміщенець (чи переміщений?), евакуйованець (чи евакуйований?)… Ці слова сьогодні стали чи не найбільш активно використовувати в мас-медійному просторі. Хоча їх дефініція, чи то пак — розуміння залишаються проблемними. Щодо інших держав, то якось усталилося усвідомлення біженця як особи, що залишає місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. А чи можна в такому разі мешканців Донецької та Луганської областей називати біженцями? Якщо спиратися на наведене значення з найавторитетніших академічних словників, то цілком. А чи є така особа переселенцем? Знову-таки за відповідними…

Read More

Штрихи нової філософії державності

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ Ми хочемо кращої держави і творимо безліч проектів України майбутнього… Ми діє мо як патріоти, але результатом є система стосунків між громадянами і державною вла дою, яка наразі нам дуже не подобається, і ми хотіли б її змінити на кращу. Політика і громадська активність не дають бажаного результату, бо ми недооцінюємо значення виваженої філософії державності, мудрості в досягненні загальнонаціонального успіху. Від пошуків української мрії, яка може залишитися мрією для сучасників, варто повернутися до сьогодення, бо тільки філософія сучасності є реальною – держава будується нині, як казав…

Read More

Чому і досі пишемо по-сталінському?

З нагоди 90-ліття правописної конференції у Харкові Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Теперішній правопис – московський сарафан на українському тілі. Ірина Фаріон 90 років тому 26 травня — 6 червня у Харкові відбулася Всеукраїнська правописна конференція, яка ВПЕРШЕ кодифікувала український правопис, що через вбивства та репресії мовознавців і вилучення характерних ознак внутрішньої структури мови був знищений навесні 1933 року. Чинний Український правопис (ост. вид. 2012 р.) як основна мовна конституція — це наслідок і узаконення так званої української радянської мови, яку “нормалізовано” у 30-80-і роки ХХ ст. через асиміляцію,…

Read More

Наталія Заболотна: «Я не вірю балачкам, тому роблю справу, не оглядаючись і не зупиняючись»

Для багатьох ім’я Наталії Заболотної — синонім успіху. Ця жінка не тільки ідеально знає свою сферу й уміє нею зацікавити, а й створює такі масштабні проекти, про які не забува ють. Саме її ім’я символізує розквіт “Українського дому” і “Мистецького Арсеналу”. Нині ж приїхала до Наталії Заболотної в її “Art Ukraine Gallery”. Так, знаю, що інтерв’ю довге. Так, можливо, і відходить епоха long reading. Але хто про читає це інтерв’ю до кінця, той здобуде набагато більше, ніж вкладений у читання час. То му що тут інформація, яка здатна пробудити, навіть…

Read More

Сексоти — елемент механізму державного управління

Сергій БІЛОКІНЬ Від автора. У пропонованому циклі статей подаю в оригіналі не лише цитати з російського діловодства, а й імена людей, що формувались у іншому, не українському, етнокультурному середовищі. Люди повинні довідатися, де вони жили. Перебувши перестройку, уже за умов незалежної Росії, яскравий дисидент Єфим Еткінд, не маючи змоги піднятися до системного аналізу явища за джерелами, оголосив, що “ГБ внедряла по сексоту в каждую коммунальную квартиру, студенческую группу, административную ячейку, социальную клетку, — а ведь таких единиц миллионы”. Ґрунтуючись, правдоподібно, на окремих емпіричних фактах, його узагальнення лишалося звичайною совєцькою “припискою”…

Read More

Післячорнобильські реалії

Закінчення. Початок у ч. 17 за 2017 р. Характерно, що при цьому, як і у випадку з ПУАЕС, на час ухвалення рішення щодо продовження виробничого циклу, значна частина постфукусімських та КзППБ (Комплексна зведена програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС) заходів, узгоджених свого часу тим же ДІЯРУ, які мають найвищий (категорія 4) та високий (категорія 3) вплив на безпеку реактора, залишилися незавершеними. Невідомо, чи будуть вони взагалі виконані в даних умовах. На початку цьогорічного березня третій енергоблок ЗАЕС виведено в плановий ремонт. Однак продовження терміну його подальшої роботи зовсім не за горами,…

Read More

Післячорнобильські реалії

Василь БІЛИЦЬКИЙ, голова Кам’янсько-Дніпровського районного відділення “Громадського руху” Запорізької області Ми — атомні заложники прогресу: Вже в нас нема ні лісу, ні небес. Так і живем од стресу і до стресу, Абетку смерті маємо — АЕС. Л. В. Костенко Передтравневі дні 1986 року навіки закарбувалися в пам’яті не тільки персоналу злощасної АЕС і мешканцям міста-супутника Прип’ять, не лишень українським та білоруським поліщукам, а й усій країні майже не зрозумілою і водночас сумною звісткою. Йдеться про катастрофу, як з’ясувалося дещо пізніше, планетарного масштабу на Чорнобильській атомній станції. Відомо, що за часів…

Read More

Маємо ще один ляпас

Богдан ВИХАНСЬКИЙ, учитель історії, пенсіонер, смт Дубляни, Самбірщина У моєму селі третину мешканців становили українці, дві третини — поляки, тому майже кожна сім’я була змішаною (нашу якоюсь мірою це обминуло, бо батько одружився на дівчині-українці з сусіднього села), хоч і не зовсім, бо дідусь Микола був українцем, а бабця Францішка — полькою. Як це вплинуло на їхню долю? Однозначно відповісти важко, бо батькові сестри, приміром, ходили з мамою до костьолу, а батько з дідом до церкви, а вийшовши заміж, — одна за українця, а інша за поляка, — вже мали…

Read More

Найважливіше стратегічне завдання освітньої політики

Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПУ, співголова ГО “Українська альтернатива” Є явища, люди, вчинки, ідеї, що мають здатність впливати на сутність життєдіяльності впродовж багатьох поколінь. “Якщо б Франція, — писав Сен-Сімон, — раптом утратила 50 перших учених, 50 перших артистів, 50 перших фабрикантів і агрономів, то нація стала б тілом без душі…” Згадую цей вислів, обмірковуючи “педагогіку добра” Івана Зязюна для сучасної української освіти, яка сьогодні так потребує сповідуваної ним цінності “філософії серця” і великих принципів культуро- і природовідповідності, народності. Саме “передача і опанування українським народом культурних цінностей в їх історичному розвитку”…

Read More

Пошук найкращої моделі української влади

Суспільство бідніє і готове безконечно змінювати владу в особах, не знаючи достемен- но, якої системи влади варто хотіти. Єдиної думки не існує і дійти згоди неможливо, бо потрібне інакше розуміння демократії і держави. Криза української державності виникла через надмірне захоплення процесом демократизації радянської системи влади з до- помогою чужих моделей і сторонніх порад. Цей шлях довів державу до стану неймовірно складного переплетіння, делегування і дублювання повноважень так званих гілок влади, перетворення парламенту на священну корову без страху, жалю і хазяїна. Держава неу- хильно втрачає функціональність, і саме це фатально позначається…

Read More