Проріс «русскій мір» у селі…

Андрій БОНДАРЧУК, журналіст, письменник, народний депутат України І скликання, Почесний громадянин Волині, Луцька, с. Сереховичі Зліва від траси Луцьк—Володимир-Волинський на пагорбі с. Забороль височіє величний храм — собор Пресвятої Богородиці, якому понад 100 літ. Багато він бачив на своєму віку. Храм недаремно носив і носить такий статус. Село було велике, національно і духовно свідоме, патріотичне. Та й нині близькість траси, обласного центру сприяє тому, що воно приростає новоселами. Я хотів побувати у цьому храмі раніше, та не траплялося нагоди. А недавно трапилася. Щоправда, досить сумна. Після важкої і тривалої хвороби…

Read More

Мовна доля в руках народу

Анатолій ЗАГНІТКО, публіцист Невигадана історія 1. Свого часу Юлія С., випускниця однієї зі шкіл Покровського району Донецької області, навчалася в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, а по закінченні навчалася в аспірантурі, студіюючи філософію і претендуючи на науковий ступінь у цій галузі знань. Та війна 2014 року принесла істотні зміни. Після переміщення ДонНУ імені Василя Стуса до Вінниці так звана “ДНР” організувала щось на кшталт вищого навчального закладу і назвала його “Донецький національний університет”. Туди відразу й подалася Юлія С. на кафедру української філології і прикладної лінгвістики (так обізвано об’єднані…

Read More

А ми лишилися людьми

Надія КИР’ЯН Альманах “Український вісник”, незалежне політично-просвітянське видання, засновано 2000 року. Ініціатором такого видання був В’ячеслав Чорновіл. Ідею підтримали “Просвіта”, “Меморіал”, українські громади багатьох країн світу. Російська агресія 1915 року зірвала випуск альманаху, тому за 2015—2016 рік видано спарений номер. Надалі альманах має виходити щороку. Зміст книги — національно-патріотичний, спрямований на збереження історичної правди, творення національно свідомого суспільства. У передньому слові головний редактор Ярослав Гелетій аналізує сучасну ситуацію в Україні, досягнення та помилки за період незалежності, головні завдання, які нині стоять перед патріотами. У першому номері альманаху, згадує автор, головним…

Read More

Вихід із духовного концтабору

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Музеї шістдесятництва відкрили виставку, присвячену 30-річчю створення Українського культурологічного клубу, що став першою незалежною громадською організацією в Радянській Україні. Експозиція розповідає, що СРСР середини 80-х років минулого століття нагадував перегрітий двигун, який не тільки не здатен був прискорити рух вперед, але навіть втриматися на досягнутих темпах. Водночас, у масовій психології “радянської людини” ще зберігався стійкий стереотип, який транслював СРСР як прогресивний, вічний і ніким не переможений політичний феномен. Він живився з двох джерел: з ідеологічної безальтернативності закритого суспільства та залишкової кінетичної енергії страху, народженої масовим…

Read More

Звернення Товариства “Соловецьке Братство” в день 80-річчя початку Великого терору в СРСР

До нащадків жертв масових репресій тоталітарного сталінського режиму, до всіх українців в Україні та за її межами сущих, до громадськості Карелії й Російської Федерації. “Великий терор” — масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937—1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. 5 серпня 1937…

Read More

Інформаційна безпека: від людини до держави

Микола ЦИМБАЛЮК Інформаційна безпека (згідно з законодавством України) — це стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави. У Маніфесті “Української альтернативи” чітко зазначається, що організація активно сприятиме виробленню та реалізації державної інформаційної політики, бо зорієнтована на дієвий і радикальний захист національного інформаційного простору. Це той важливий чинник, який є наріжним каменем національної захищеності кожного громадянина і захисту державного суверенітету. Зрештою, це та найважливіша складова національної безпеки, яку злочинно, свідомо чи несвідомо, ігнорує наша влада всі роки української незалежності. Про сьогоднішні актуальні проблеми інформаційної безпеки України вели мову учасники…

Read More

Мовний біженець ↔ мовний переселенець

Анатолій ЗАГНІТКО, доктор філологічних наук   Біженець, переселенець, переміщенець (чи переміщений?), евакуйованець (чи евакуйований?)… Ці слова сьогодні стали чи не найбільш активно використовувати в мас-медійному просторі. Хоча їх дефініція, чи то пак — розуміння залишаються проблемними. Щодо інших держав, то якось усталилося усвідомлення біженця як особи, що залишає місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. А чи можна в такому разі мешканців Донецької та Луганської областей називати біженцями? Якщо спиратися на наведене значення з найавторитетніших академічних словників, то цілком. А чи є така особа переселенцем? Знову-таки за відповідними…

Read More

Штрихи нової філософії державності

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ Ми хочемо кращої держави і творимо безліч проектів України майбутнього… Ми діє мо як патріоти, але результатом є система стосунків між громадянами і державною вла дою, яка наразі нам дуже не подобається, і ми хотіли б її змінити на кращу. Політика і громадська активність не дають бажаного результату, бо ми недооцінюємо значення виваженої філософії державності, мудрості в досягненні загальнонаціонального успіху. Від пошуків української мрії, яка може залишитися мрією для сучасників, варто повернутися до сьогодення, бо тільки філософія сучасності є реальною – держава будується нині, як казав…

Read More

Чому і досі пишемо по-сталінському?

З нагоди 90-ліття правописної конференції у Харкові Ірина ФАРІОН, доктор філологічних наук, професор Теперішній правопис – московський сарафан на українському тілі. Ірина Фаріон 90 років тому 26 травня — 6 червня у Харкові відбулася Всеукраїнська правописна конференція, яка ВПЕРШЕ кодифікувала український правопис, що через вбивства та репресії мовознавців і вилучення характерних ознак внутрішньої структури мови був знищений навесні 1933 року. Чинний Український правопис (ост. вид. 2012 р.) як основна мовна конституція — це наслідок і узаконення так званої української радянської мови, яку “нормалізовано” у 30-80-і роки ХХ ст. через асиміляцію,…

Read More

Наталія Заболотна: «Я не вірю балачкам, тому роблю справу, не оглядаючись і не зупиняючись»

Для багатьох ім’я Наталії Заболотної — синонім успіху. Ця жінка не тільки ідеально знає свою сферу й уміє нею зацікавити, а й створює такі масштабні проекти, про які не забува ють. Саме її ім’я символізує розквіт “Українського дому” і “Мистецького Арсеналу”. Нині ж приїхала до Наталії Заболотної в її “Art Ukraine Gallery”. Так, знаю, що інтерв’ю довге. Так, можливо, і відходить епоха long reading. Але хто про читає це інтерв’ю до кінця, той здобуде набагато більше, ніж вкладений у читання час. То му що тут інформація, яка здатна пробудити, навіть…

Read More