Римськими слідами Гоголя

Ірина СТРЕБКОВА Микола Васильович Гоголь дуже любив Італію, особливо Рим. Там він жив із 1837 до 1846 року, періодично навідуючись до Росії. Вічне місто відіграло величезну роль у світогляді митця. У цей період визрів його апостольський проект, адже Рим був найважливішим центром апостольських діянь та містом, звідки поширилося світом християнство. Саме в Римі він написав велику частину поеми “Мертві душі”, тут переробив фінал “Ревізора”. Цьому місту, яке він вважав “батьківщиною своєї душі”, присвячена його незавер” шена повість “Рим” — єдиний твір Гоголя, дія якого розгортається за кордоном. Гоголь цінував гармонію….

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

 Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Продовжуємо проект, присвячений 160-й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Цього місяця ми публікуємо записи Тараса Шевченка, зроблені в Нижньому Новгороді 23 і 24 жовтня 1857 р. з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. Зокрема вони розповідають, чому дорогою з заслання в Петербург Тарас Шевченко вимушений був затриматися в Нижньому Новгороді майже на півроку.     23 жовтня При свете великолепного пожара вечером часу в 9-м…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Продовжуємо проект, присвячений 160-й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Щомісяця ми публікуємо один-два записи Тараса Шевченка з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. У цьому числі розповідь про поетові нотатки, зроблені в Нижньому Новгороді 26 і 27 вересня 1857 р. Коментарі, зокрема, цікаві розкриттям Шевченкового ставлення до Бога і церкви. 26 вересня Опять дождь, опять слякоть. Настоящее безвыходное положение. Старинны[е]…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України іме­ні Тараса Шевченка Продовжуємо проект, присвячений 160-й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Щомісяця ми публікуємо один-два записи Тараса Шевченка з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. У цьому числі звертаємося до поетового запису від 23 серпня 1857 р., зробленого на пароплаві по дорозі з Астрахані до Нижнього Новгорода. 23 серпня С 15 по 22 августа был у меня в грязной и пыльной Астрахани…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

  Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка   Продовжуємо проект, присвячений 160-річчю з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Щомісяця ми публікуватимемо один-два записи Тараса Григоровича з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. Сьогодні звертаємося до поетових нотаток від 27 липня 1857 р. — унікальних, зокрема, міркуваннями мистецтвознавчого характеру. У тексті Щоденника курсивом виділено слова, що коментуються. 27 липня   Сегодня за обедом Ираклий Александрович сообщил мне важную художественную…

Read More

Книзі вражень на Тарасовій горі — 120 років

Раїса ТАНАНА, завідувач відділу Шевченківського національного заповідника, заслужений працівник культури України 5 червня виповнилося 120 років з того часу, як у першому народному музеї Кобзаря в Каневі — “Тарасовій світлиці” — з’явилася книга для запису вражень відвідувачів, які приходили вклонитися його священній могилі. Її появі ми завдячуємо вірному охоронцю поетової могили, талановитому педагогу, журналісту, письменнику Василю Степановичу Гнилосирову (1836—1900 рр.). Спершу він сам робив записи про людей, які приходили на Тарасову гору. Та були серед них і такі, які хотіли висловити свої враження від перебування на цьому святому місці. Тому…

Read More

На прощу до Тараса

Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України Кожен з нас, хто приходить на Тарасову гору в будь-яку пору року, особливо в час Шевченкової весни (березень— травень), звертається в поклоні до поета, повторюючи слова Ліни Костенко: “Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон”. Щойно виданий багатоілюстрований фотоальбом-фоліант “Шевченківський національний заповідник” у співавторстві відомих наших сучасників — музеєзнавця Ігоря Ліхового та фотохудожника Василя Пилип’юка став новітнім літописом Освяченої-Намоленої-Оспіваної людьми зі всього світу Могили поета, — що вже півтораста літ приходять, мов на прощу, до найвизначнішого українського генія. Завдяки…

Read More

Втілено ще один задум Василя Кричевського

Віта ДЗИМА, Лариса МИКОЛЕНКО, Ольга БІЛОКІНЬ Ще один крок до відновлення національного образу музею Тараса Шевченка біля його могили в Каневі за задумами Василя Кричевського було здійснено 15–16 травня цього року — на галереї вестибюлю встановлено дерев’яну огорожу, виконану в техніці інтарсії. Роботи за погодженням із державними та пам’яткоохоронними інституціями виконали з дотриманням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини працівники ТОВ “Київське міжобласне спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління”: начальник цеху Володимир Новосад, столяри Володимир Виштикалюк, Ян Войцеховський, Костянтин Брик, Андрій Лесин. По завершенні генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк…

Read More

Слово про Вчителя…

Валентина МАТЯШУК, завідувач кафедри суспільствознавчої освіти, кандидат історичних наук, Львів Кілька слів про Учителів… Не в тім сенсі, що про тих, хто вчив пізнавати “а” чи “б”, множити чи розрізняти хімічні формули та фізичні закони, а про Вчителів по життю. Мені доля послала одного Учителя, від мудрості якого я за два дні напилася магічного бальзаму підживлення духовних сил — Івана Павловича Бучківського, колишнього голову “Просвіти” Городоцького району на Львівщині, а зараз — члена просвітницько-краєзнавчого товариства “Рідний край”. Ми познайомилися в поїздці, яку блискуче організували й провели голова цього товариства Василь…

Read More

«Обніміться ж, брати мої…»

Микола ЦИМБАЛЮК Фото Олександра ЗДОРОВИЛА Ці Шевченкові слова з його поеми-послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні…” у геніальному виконанні народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Анатолія Паламаренка звучали пронизливо-пророче та як ніколи зворушливо в переповненій залі обласного музичного училища Сєверодонецька. У цей час там, на передовій, до якої рукою подати, від російських снарядів і мін вивергалася в небо українська земля, перемішана з кров’ю наших захисників. У цю мить, гадаю, не мене одного пройняла думка, що це Шевченкове…

Read More