Шевченковому Щоденнику — 160 років

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України іме­ні Тараса Шевченка Продовжуємо проект, присвячений 160-й річниці з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Щомісяця ми публікуємо один-два записи Тараса Шевченка з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. У цьому числі звертаємося до поетового запису від 23 серпня 1857 р., зробленого на пароплаві по дорозі з Астрахані до Нижнього Новгорода. 23 серпня С 15 по 22 августа был у меня в грязной и пыльной Астрахани…

Read More

Шевченковому Щоденнику — 160 років

  Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка   Продовжуємо проект, присвячений 160-річчю з часу початку в червні 1857 р. Шевченкового Щоденника, який поет вів до травня 1858 р., а в липні подарував М. М. Лазаревському. Щомісяця ми публікуватимемо один-два записи Тараса Григоровича з авторськими коментарями історика-шевченкознавця Володимира Мельниченка. Сьогодні звертаємося до поетових нотаток від 27 липня 1857 р. — унікальних, зокрема, міркуваннями мистецтвознавчого характеру. У тексті Щоденника курсивом виділено слова, що коментуються. 27 липня   Сегодня за обедом Ираклий Александрович сообщил мне важную художественную…

Read More

Книзі вражень на Тарасовій горі — 120 років

Раїса ТАНАНА, завідувач відділу Шевченківського національного заповідника, заслужений працівник культури України 5 червня виповнилося 120 років з того часу, як у першому народному музеї Кобзаря в Каневі — “Тарасовій світлиці” — з’явилася книга для запису вражень відвідувачів, які приходили вклонитися його священній могилі. Її появі ми завдячуємо вірному охоронцю поетової могили, талановитому педагогу, журналісту, письменнику Василю Степановичу Гнилосирову (1836—1900 рр.). Спершу він сам робив записи про людей, які приходили на Тарасову гору. Та були серед них і такі, які хотіли висловити свої враження від перебування на цьому святому місці. Тому…

Read More

На прощу до Тараса

Василь МАРУСИК, заслужений журналіст України Кожен з нас, хто приходить на Тарасову гору в будь-яку пору року, особливо в час Шевченкової весни (березень— травень), звертається в поклоні до поета, повторюючи слова Ліни Костенко: “Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон”. Щойно виданий багатоілюстрований фотоальбом-фоліант “Шевченківський національний заповідник” у співавторстві відомих наших сучасників — музеєзнавця Ігоря Ліхового та фотохудожника Василя Пилип’юка став новітнім літописом Освяченої-Намоленої-Оспіваної людьми зі всього світу Могили поета, — що вже півтораста літ приходять, мов на прощу, до найвизначнішого українського генія. Завдяки…

Read More

Втілено ще один задум Василя Кричевського

Віта ДЗИМА, Лариса МИКОЛЕНКО, Ольга БІЛОКІНЬ Ще один крок до відновлення національного образу музею Тараса Шевченка біля його могили в Каневі за задумами Василя Кричевського було здійснено 15–16 травня цього року — на галереї вестибюлю встановлено дерев’яну огорожу, виконану в техніці інтарсії. Роботи за погодженням із державними та пам’яткоохоронними інституціями виконали з дотриманням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини працівники ТОВ “Київське міжобласне спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління”: начальник цеху Володимир Новосад, столяри Володимир Виштикалюк, Ян Войцеховський, Костянтин Брик, Андрій Лесин. По завершенні генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк…

Read More

Слово про Вчителя…

Валентина МАТЯШУК, завідувач кафедри суспільствознавчої освіти, кандидат історичних наук, Львів Кілька слів про Учителів… Не в тім сенсі, що про тих, хто вчив пізнавати “а” чи “б”, множити чи розрізняти хімічні формули та фізичні закони, а про Вчителів по життю. Мені доля послала одного Учителя, від мудрості якого я за два дні напилася магічного бальзаму підживлення духовних сил — Івана Павловича Бучківського, колишнього голову “Просвіти” Городоцького району на Львівщині, а зараз — члена просвітницько-краєзнавчого товариства “Рідний край”. Ми познайомилися в поїздці, яку блискуче організували й провели голова цього товариства Василь…

Read More

«Обніміться ж, брати мої…»

Микола ЦИМБАЛЮК Фото Олександра ЗДОРОВИЛА Ці Шевченкові слова з його поеми-послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні…” у геніальному виконанні народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Анатолія Паламаренка звучали пронизливо-пророче та як ніколи зворушливо в переповненій залі обласного музичного училища Сєверодонецька. У цей час там, на передовій, до якої рукою подати, від російських снарядів і мін вивергалася в небо українська земля, перемішана з кров’ю наших захисників. У цю мить, гадаю, не мене одного пройняла думка, що це Шевченкове…

Read More

Анатолій ГАЙДАМАКА: «Експозиції музеїв Шевченка не відповідають вимогам часу»

Анатолій Гайдамака — народний художник України, автор музейної Шевченкіани, проектів меморіалу “Бабин Яр”, Меморіалу жертвам Голодомору 1932—1933 рр., проекту розвитку меморіалу “Биківнянські могили”, комплексного рішення та реалізації художнього оформлення музею “Чорнобиль” та багатьох інших — загалом близько 40 архітектурних об’єктів. Брав участь в українських і міжнародних виставках, зокрема у Швеції, Данії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині. Вже протягом багатьох років митець активно пропагує творчість Тараса Шевченка, створивши музейні експозиції: Меморіальний музей-гауптвахта Т. Г. Шевченка в Оренбурзі, Музей Т. Г. Шевченка у місті Форт-Шевченко. В Україні — це Національний музей Тараса…

Read More

Старе і нове в історії празького «Кобзаря» 1941 р.

Мґр. Олег ПАВЛІВ, керівник Товариства “ОЗУ” в Празі (ЧР), письменник та ко-лекціонер бібліофілії, фалерист-ки та філателії,  спеціально для “СП”, Прага—Київ В історії досліджень празьких “Кобзарів”, виданих у 1876, 1941 та 1943 рр., реалізована доволі непогана кількість наукових розвідок, до яких активно долучилися такі вчені, як Роман Лубківський, Микола Мушинка та ін. Але ніхто краще не здатен дослідити празькі “Кобзарі”, зокрема празький “Кобзар” 1941 р. за ред. проф. Д. Дорошенка, ніж безпосередні власники цього унікального в Україні та поза її межами видання… Із наукових розвідок, а також із моїх власних досліджень…

Read More

Микола Гоголь: «Я знаю і люблю Шевченка як земляка і обдарованого художника»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка У жовтні 1851 р. Осип Бодянський, який покровительствував у Москві багатьом виходцям із України, запропонував молодому чиновнику Міністерства народної освіти Григорію Данилевському, котрий приїхав із Петербурга до Москви зі службовим дорученням, відвідати Миколу Гоголя, щоб у нього вдома послухати малоросійські пісні у виконанні якогось заїжджого співака-земляка. Уродженець Ізюмського повіту на Харківщині Дани левський згадував, що несподівана можливість познайомитися з великим письменником вельми його порадувала. Якщо вірити Данилевському, він описав зустріч з Гоголем відразу після неї. Втім, як відомо,…

Read More