Іван Франко — будівничий української державності

Дмитро ПАВЛИЧКО   Продовження. Початок у ч. 30 за 2016 р.   III   Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара — Нам пора для України жить.   Бо пора та великая єсть! У завзятій, важкій боротьбі Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь, Рідний краю, здобути тобі!   “Національний гимн”, 1880 р.   Українська національна ідея часів нашої бездержавності ніколи не була так чітко, правдиво, безстрашно окреслена, як у цьому творі Франка, що його сам автор перейменував з рядової назви “Не…

Read More

Іван Франко — будівничий української державності

Дмитро ПАВЛИЧКО   І Двадцяте століття для українського народу — доба двох світових воєн, які розгорталися на його території, ділили на солдатів ворогуючих сторін і змушували йти на безглузду смерть його молоді покоління; доба організованих більшовицькою Москвою голодоморів, насильницьких виселень на Сибір, фізичного винищення найсвідоміших верств нації; доба тотальної русифікації; доба чорнобильської, найбільшої у світі, техногенної катастрофи. Страшне, може, навіть найжахливіше століття в історії нашого народу. Але саме це століття закінчується перемогою української національної ідеї — проголошенням та утвердженням незалежної Української держави. Може, справді наш народ нагадує кремінь: для того,…

Read More

Презентація творчого доробку Тараса Франка

Георгій ЛУК’ЯНЧУК   27 серпня Україна відзначатиме 160річчя від дня народження свого геніального сина — Івана Франка. З нагоди ювілею у Львові, Києві, Дрогобичі та інших містах, пов’язаних із життям і творчістю Каменяра, у рамках Року Франка відбулася низка різноманітних заходів: наукові конференції, виставки, літературномистецькі вечори, художні читання, презентації нових видань тощо. Нещодавно у столичному Музеї Лесі Українки відбулася презентація, присвячена Тарасові Франку — одному з трьох синів Івана Яковича. І хоча побутує прислів’я, що “на дітях геніїв природа відпочиває”, це зовсім не стосується дітей великого Франка. Життя та творчість…

Read More

Марійка Підгірянка повернулася в Буркут

Василь НАГІРНЯК, член Національної спілки письменників України   У славному гірському селі Буркут на Верховинщині в липні—серпні 1907 року відпочивала українська поетеса, відома галичанка Марійка Підгірянка — Марія ЛенертДомбровська — з чоловіком та родиною Кобринських. З ініціативи завідувача музею поетеси в селі Білі Ослави Надвірнянського району Василя Левицького за сприяння Верховинської районної ради, районних об’єднань “Просвіти” та “Гуцульщини”, Зеленської сільської ради та ДП “Верховинське лісове господарство” 8 липня у селі Буркут на приміщенні лісництва було встановлено меморіальну дошку знаній поетесі та народній вчительці. Духовним керманичем делегації білоославців виступив парох УПЦ…

Read More

Василь КЛІЧАК Шевченко у Нижньому Новгороді

ІІ. Церкву побачив. Зайшов у притвор. Зупинився раптово від жаху. Незугарне чудовисько*, як мухомор, досягає клітини страху.   Чи подібне на образ Ісуса? Якби ж… Тож чиє то обличчя на дошці? Спершу думав — якесь із індійських божищ таку викликало сторожкість.   Відчинилися двері. І пишно із них вийшла пані, така франтувата. І побожно й кокетливо, ніби на сміх, до чудовиська стала хреститись завзято.   “Явна курва, — подумав. — Де Святий Дух? Чом немає Його в цьому храмі? Поклоняються ідолу. От і весь рух у тваринному капищі, в повній…

Read More

Моя мрія здійснилася

Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України Фото автора У Києві успішно відбувся міжнародний українсько-китайський проект “Нев’януча слава. Шана Тарасові Шевченку”. Ідея заходу належить віце-президенту Китайської академії каліграфії і живопису Алану Юй, який відкрив для шанувальників образотворчого мистецтва одну з найтаємничіших східних держав — Китай. Низка заходів, що відбулися у Національному музеї Тараса Шевченка, історичному заповіднику “Софія Київська”, Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, свідчить про розвиток культурної дипломатії, яка у ХХІ столітті стала визначальним чинником взаєморозуміння у світі. У рамках проекту в Національній академії мистецтв України відкрилася виставка живопису…

Read More

Рани української землі

Едуард ОВЧАРЕНКО У Національному музеї Тараса Шевченка триває фотовиставка Йосипа Сивенького “Рани”. Український художник американського походження презентує фотодокументальний проект, над яким працював з 2014 року. Йосип Сивенький спеціалізується на репортажній, портретній та новинній фотографії. Він працював фотокореспондентом у країнах Східної Європи, Африки, Близького Сходу та Північної Америки. Його фотографії були представлені в різних галереях та музеях США, Франції, Швейцарії. Наразі в Україні він реалізує проект як стипендіат Програми академічних обмінів імені Фулбрайта. “Наша незалежність далася нам без крові. Я знав, що рано чи пізно буде такий збройний конфлікт і будуть…

Read More

Михайло Грушевський: «Обвинувачення Шевченка в малюванні карикатур…»

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО Як відомо, на доповіді Миколі І шефа корпусу жандармів, керівника слідства у справі КирилоМефодіївського братства О. Ф. Орлова від 28 травня 1847 р., в якій містилися пропозиції щодо покарання Тараса Шевченка, цар власноручно написав олівцем: “Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать”. Аналізуючи замітку на цю тему, надруковану Михайлом Грушевським, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко висловлює нову версію появи цієї царської резолюції. Версії Олександра Кониського і Сергія Єфремова Є у Михайла Грушевського маловідома цікава замітка “До справи Шевченкових провин”…

Read More

Пошанування Пророка

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора 22 травня 2016 року виповнилося 155 років із часу повернення тіла Пророка України на рідну землю. Численні делегації з різних куточків України прибули цього дня до Канева, де поховано нашого Кобзаря, щоб віддати шану великому синові України, за яку він страждав, мучивсь, та не каявсь…. Вшанували великого поета і в українських містах і селах, у столиці України й за кордоном. Цьогоріч громадськість Києва відзначила 155річчя перепоховання Т. Шевченка заходами в парку його імені. Вони розпочалися з покладання квітів до підніжжя пам’ятника Тарасу Григоровичу, а потім продовжилися…

Read More

Тарас Шевченко: «Москалі — чужі люде»

Вадим МИЦИК, доктор філософії в галузі культурології, заслужений працівник культури України, м. Звенигородка у Шевченковому краї   “Кобзар” Тараса Шевченка — це книга вічного Духу українського народу. Нею люд кревний майже два віки наснажується любов’ю до України, невмирущістю діянь усіх поколінь, славою й величчю предків, одкриває шляхи і духовні орієнтири для упевненої ходи в Майбуття. У ньому дається й відповідь, хто нам перепиняв цей рух і нині стоїть на заваді. “Кобзар” відкривається віршами “Причинна”, “Думка” (чотири), “На вічну пам’ять Котляревському”, в “якому слава сонцем засіяла”. За ними — велика й…

Read More