Одне життя на двох континентах: українська журналістка в Китаї вчить китайців любити Україну, а українців Китай

В Україні є дуже популярна фраза, «Усе, що не робиться – робиться в Китаї». Сьогодні Китай, через свої товари, дуже міцно засів у свідомості кожного українця, адже навряд чи знайдеться бодай один наш співвітчизник, хто б не користувався китайськими товарами. Але що ми насправді знаємо про цю давню та величну країну, окрім того, що в Китаї вирощують рис, що китайці винайшли папір та порох і що кожна п’ята у світі людина – це китаєць. Напевно, що хтось знає про Китай більше, а хтось менше, однак все одно для більшості Китай…

Read More

Незгасна свіча Джеймса Мейса

Незгасна свіча Джеймса Мейса   Щойно у київському видавництві “Кліо” вийшла у світ книга Джеймса Мейса “Україна: матеріалізація привидів”, яку упорядкувала Наталя Дзюбенко-Мейс. Я тримаю в руках сигнальний примірник книги свого друга і щиро радію її появі, адже вона стала можливою і завдяки нашій газеті, адже Джеймс Мейс був нашим постійним і бажаним автором. Ми розмовляємо з Наталею про книгу, про Джеймса, про Україну…   Любов ГОЛОТА: Ви опікуєтеся творчою спадщиною Вашого чоловіка, незабутнього Джеймса Мейса. Зовсім недавно зверталися й до нашої редакції, розшукуючи статтю “Пастка минулого” (2003 р). Дуже,…

Read More

Що врятує націю?

Що врятує націю? Олександр ГРОМОВ, Київ   Інколи доводиться чути, що в нас немає стратегії розвитку країни. Ні, вона є, тільки не розвитку, а збагачення, коли одні багатіють, а бідні стають ще біднішими. Тож хто її виставлятиме напоказ, хто в ній зізнається? Навпаки, таку стратегію всіляко намагаються замаскувати, ввести в оману людей, забивати їхні голови пустопорожніми балачками, комедійними виставами і в цьому пальма першості за нашим телебаченням. Тому й маємо повсюдно всесильних князьків, які прагнуть домогтися якомога більшої влади й особистої вигоди, повертаючи нас до давнього минулого, феодальних відносин. Відомо,…

Read More

Будапештський меморандум: Зрада, що призвела до катастрофи (1994—2014)

Юрій ЩЕРБАК   Як небезпечно буває занурюватись у вічний і мертвий світ Історії, в лабіринти колишніх подій, в алогічну гущавину минулих інтриг, змов, зрад і замахів, у відгримілі страхіття воєн, що вирішували долі людства, у нескінченні артикули, параграфи і статті пактів, угод, договорів, конвенцій, укладених уже не існуючими державами в ім’я зотлілих цілей. Небезпечно — тому що знання Історії, всіх її хитромудрих і брехливих ходів, усіх підступних маневрів, усіх прикладів обману, фальсифікації в ім’я досягнення підлої мети — може перетворити людину, особливо політика, на закінченого циніка, мізантропа з випаленою до…

Read More

Є свобода — буде Україна!

Лариса ЛАВРЕНЧУК Коли 25 років тому натхненні ідеологією соціального націоналізму українці вирішили створити свою партію, багатьом із них було заледве 20. Тоді вони не мали ані коштів, ані чийогось розуміння, ані підтримки — покладалися на власні сили та міцність ідеї. На зорі української незалежності молодь запустила в рух організацію, яка не просто проіснувала чверть століття, а стала однією з найвпливовіших політичних сил у державі. Їхнє творіння — Соціал-національна партія України, з часом перейменована у Всеукраїнське об’єднання “Свобода». 13 жовтня партія святкуватиме своє офіційне 25-річчя. Саме цього дня далекого 1991-го націоналісти…

Read More

Фоліанти гідності

Георгій ЛУК’ЯНЧУК   У рамках проекту “Фоліанти гідності” в Музеї книги і друкарства України 19 вересня 2016 р. відбулася міжнародна конференція “Національна спадщина і роль громадянського суспільства в її збереженні”. Проект “Фоліанти гідності” має на меті об’єднати зусилля музеїв і громадянського суспільства для збереження культурної спадщини через спільну кампанію та просування відповідального підходу до культури як бази національної ідентичності. Цей проект створено за підтримки Посольства США, і його проектна діяльність спрямована на заохочення приватного сектору до підтримки, відродження знань про спадщину меценатів українських музеїв, а також про видатних меценатів американської культури. Перед…

Read More

Проґавлене єднання

М. М. СУЛИМА Інститут літератури  ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, м. Київ   Українську літературу донедавна вважали літературою, в якій домінувала селянська тематика. Проте на межі XIX і ХХ ст., коли в Україні почали розвиватися міста, відкриватися заводи й фабрики, увагу українських письменників привертали робітники, тобто ті, хто перебрався з села у місто й працював на тих заводах і фабриках. Відкриття нафтових родовищ на у Західній Україні, а вугільних — у Східній призвело до появи таких професій, як ріпник і шахтар. Так в українській літературі з’явилися нові герої, нові обставини, які…

Read More

Феномен донецького «Обрію»

Сергій КАЛЕНЮК, краєзнавець Чи то від етнонаціональних особливостей, чи від того, що перебуває він у якійсь зоні цивілізаційного розлому, на Донбасі знову через вогонь і смерть виростають злоякісні пухлини у вигляді ДНР і ЛНР. Майже століття тому в 1918—1919 роках, тут уже були Донецька Республіка і ДонецькоКриворізька Республіка. Очевидно, що за цей час не зуміли підібрати необхідні рецепти проти подібних хвороб. Тому зараз увага багатьох ученихгуманітаріїв прикута до Донбасу, до вивчення його особливостей. Одна з таких особливостей полягає в тому, що російськомовний Донбас породжує українськомовних велетів духу і букви. Василь…

Read More

Юлія Черняк: «Прелюдія старту»

Юлія Юріївна Черняк, 1995 року народження, родом із Запоріжжя, студентка 4го курсу Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (спеціальність “Іспанська мова і література та переклад”) *** Страх огортає серце прозорим туманом. Місто вбирається у намисто із “граду”. Скільки смертей принесе нам прийдешній ранок? Кров’ю на квітах історію вишивати.   Пишеш листи у задусі холодної спеки — Хтось їх читає, допоки немає снарядів. Руки тремтять. А довкола — примарна безпека. На полі бою боїшся не смерті, а втрати.   Сон огортає дім твій прозорим туманом. Місто вбирається у намисто…

Read More

Голова Центрального повстанського комітету

Валентина СТРІЛЬКО, президент Міжнародного благодійного фонду ім. Ярослава Мудрого, кандидат педагогічних наук 28 серпня 1921 року більшовицька влада розстріляла 46 членів Всеукраїнського центрального повстанського комітету, на чолі з корінним бориспольцем Іваном Чепілком, сотні повстанців було заслано до Сибіру. Івана Чепілка, уродженця м. Борисполя, на жаль, ніхто на його Батьківщині не знає. Не згадують Героя ні в буденні, ні в святкові дні. Повне забуття. За 95 років цього Великого Українця належним чином не пошановано. Проте в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Іван Йосипович Чепілко був визначною особистістю в Україні. Його…

Read More