Шість поколінь діаспори в Бельгії

Українська еміграція в Бельгії існує понад сторіччя: це шість поколінь українців. Вона пов’язана з територіальними змінами внаслідок внутрішніх або міжнародних збройних конфліктів. Григорій ПАНЧУК, Бельгія Спочатку люди покидали Україну поодинці, потім родинами, нарешті хвилями, які прокотилися Бельгією, Європою, світом. Їх вписували до реєстрів цивільного стану зазвичай як поляків або росіян, чехів або угорців, тобто за країнами, які вони залишили у пошуках щасливішої долі. Потрібні були два моторошні світові конфлікти, аби міжнародна спільнота — зокрема й бельгійці — визнала, бодай частково, їхнє національне походження, яке дехто затаїв глибоко в свідомості, або…

Read More

Українські дні в Чикаго

У Чикаго в Сміт Парку 25—26 серпня під патронатом Українського Конгресового Комітету Америки, відділ Ілліной, відбулися традиційні Українські дні, присвячені 21-й річниці Незалежності України. На святі побувало кілька тисяч гостей. Товариство української мови ім. Тараса Шевченка влаштувало виставку книжок, виданих обласними “Просвітами” в Україні за фінансової допомоги українців Чикаго. Молоді американці, які були добровольцями Корпусу Миру в Україні 2008—2011 рр., вирішили придбати українські книжки й підручники, аби удосконалювати знання мови, щоб спілкуватися зі своїми новими друзями. Приємно, що українську мову хочуть вивчати молоді американці.

Read More

На підтримку державної мови

Це фото зроблено в редакції нашої газети “Слово Просвіти”. У гості до нас завітало молоде подружжя українців із Канади, з міста Едмонтон. Тарас Подільський, його дружина Марія, їхні діти Дарія, Лук’ян і Степан гостювали в Україні. А коли відвідали нашу столицю, не могли не піти на акцію біля Українського дому на підтримку державної української мови. Потім відвідали “Просвіту” й редакцію нашої газети. Українців Канади, як і всю нашу діаспору, хвилює те, що відбувається в Україні, особливо наступ на державну мову, демократію, права і свободи громадян. Тому вони теж проводять акції…

Read More

Любомир ВИННИК: «Організація — це все»

Любомира Винника я випадково зустрів у Львові в фотогалереї відомого українського фотохудожника Василя Пилип’юка. І страшенно здивувався: адже Любомир, який 16 вересня 1971 року назавжди залишив Україну, вже понад 40 років живе на Заході, від жовтня 1973-го — у Швейцарії. Журналіст і художник, фотограф і відеорепортер, він, починаючи від 2002 року, відвідує Україну. Передусім Львів, Івано-Франківськ і Коломию. Його фотовиставки “Подорожі з 26 країн світу” та виставки картуну (сучасна карикатура)  відбулися: 2002-го — у фотогалереї Василя Пилип’юка (Львів), 2010 і 2011-го — у Коломиї в Музеї історії міста; 2011-го —…

Read More

По гривні на українця

На підтримку закордонних українців — 13 мільйонів доларів на 4 роки. Сусіди виділяють у десятки (!) разів більше. Уряд України затвердив державну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року з обсягом фінансування майже 104 млн гривень (близько 13 млн доларів). Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ. Як зазначається у повідомленні, за результатами проведення V Всесвітнього форуму українців у серпні 2011 року президент Віктор Янукович доручив центральним органам виконавчої влади здійснити низку заходів із метою подальшого поглиблення співробітництва із закордонними українцями. У МЗС повідомили, що для урядів…

Read More

Моя перша подорож в Україну

Микола СКИБА, лікар, США Цього року вперше приїхав в Україну. Я народився і виріс недалеко від Чикаго (США) і належу до першого покоління американців українського походження. Мій батько народився у переходовому таборі ДП у Німеччині після Другої світової війни, а мати народилася в Бразилії. Та ми почувалися українцями. Про Україну я дізнавався у школі українознавства, з історії, географії, культури та улюблених українських пісень, яких навчали нас наші батьки. Моя Україна для мене була в Чикаго — стара околиця, де виростали батьки. Щосуботи ми їхали туди до школи українознавства, на сходини…

Read More

Щедрість душі

Едіта ПОЗНЯКОВА, редактор і видавець альманаху “Україна на Камчатці” Володимиру Бондаренку, що живе і творить у Петропавловську-Камчатському, виповнилося 50 років. Це дивної внутрішньої краси людина, духовно багата і щедра! 2007 року Володимир писав: “Трошки про себе, мама в мене росіянка з Курської області, рідня мого батька з Черкаської області, що колись була Київською, — Жашківський район, село Леміщиха, рідня з сусідніх сіл — Литвинівки та Тихий Хутір. Вони знаходяться приблизно 180 км від Києва по трасі Київ — Одеса. Народився я в Томську. Зразу після мого народження переїхали в Україну,…

Read More

Калиновий острів серед пустелі

Продовжуємо друкувати нариси про життя українців у Туреччині (поч. у ч. 32 за 2012 р.). Доля розподіляє щастя між нашими колишніми співвітчизниками нерівномірно: комусь випадає повне, а комусь — щербате. Одним нашим дівчатам щастить, іншим доводиться несолодко. Вікторія Михайлова  та Наталія Караджа знають безліч сумних і прикрих історій, що їх вистачило б не на один роман. Українська світлиця в Анталії фактично перетворилася на хату-сповідальню, центр психологічної та юридичної допомоги нашим землякам. Сюди йдуть, щоб вилити свій біль, образи, сумніви, тривоги, порадитися, просто поговорити, згадати про Батьківщину. Щодня у телефонній слухавці…

Read More

Турецьке щастя

Україно-тюркські (турецькі) відносини сягають часів Київської Русі. Упродовж століть були вони часом добросусідськими, а часом запеклими, наче поєдинок шаблі і ятагана, що залишив по собі чимало крові, сліз, понівечених доль. Багато турків побувало в Україні й безліч українців — у Туреччині. Десятки тисяч наших земляків навіки залишилися жити в цій країні. Потрапляючи в чуже мовне, культурне та духовне середовище, вони здебільшого розчинялися в ньому. Чи були на території Туреччини у ХVI—XVIII століттях об’єднання українців, які допомагали б їм вижити? Український історик, викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ферхад Туранли твердить, що…

Read More

Мости порозуміння і єднання

Цю просвітницько-мистецьку програму здійснено на запрошення трьох інституцій прикордонного з Україною польського міста Перемишль: Південно-Східного наукового інституту, Східноєвропейського університету й Української громади міста. Мета поїздки — показати українцям і полякам фільми про видатних діячів України та ознайомити господарів із нинішньою ситуацією в нашій державі, насамперед у гуманітарній сфері. Петро АНТОНЕНКО Фото автора У нашій невеликій делегації було троє митців Київської студії документальних фільмів ВІАТЕЛ — засновник студії, заслужений діяч мистецтв України, відомий кінорежисер Василь Вітер, директор і продюсер студії Галина Криворчук і актриса Наталія Сопіт, яка знялася як автор-ведуча у…

Read More