Остання зі славетного роду

Едуард ОВЧАРЕНКО, фото автора У Музеї гетьманства працює фото-речова виставка “Остання з роду Скоропадських” до другої річниці пам’яті ясновельможної Гетьманівни Олени Отт-Скоропадської (1919—2014). “Мета виставки — привернути увагу громадськості до родини Скоропадських, її ролі в українській історії. Також це данина пам’яті Олени Отт-Скоропадської, яка народилася в еміграції, зростала і формувалася як особистість поза Батьківщиною, але до кінця життя зберігала національну свідомість. Олена Павлівна була другом нашого музею і передала до його колекції багато цінних експонатів”, — розповів кандидат історичних наук, науковий співробітник Музею гетьманства Володимир Панченко. Гетьманівна Олена Павлівна Отт-Скоропадська…

Read More

У пошуках щастя Україні

Валентина ЄФРЕМОВА 95-річчя з дня народження Леоніда Полтави (Єнсена) збіглося зі святкуванням Незалежності України. Поет, перекладач, літературний редактор журналу “Визвольний шлях”, автор численних наукових праць, драматург не дожив року до проголошення незалежності. У своїх спогадах Л. Полтава писав, що радіє, коли Бог дає чогось досягнути, а свою творчу діяльність вважав маленьким внеском у розвиток української культури. Серед делегатів VI Всесвітнього Форуму Українців була донька нашого земляка з Нью-Йорка пані Дар’я Дика. Ми зустрілися, згадували, переглядали фотографії з життя Леоніда Полтави. Я дізналася, що хвилювало поета, до чого він прагнув, яким…

Read More

Усе почалося з Ніжина

Тетяна СИДОРЕНКО, м. Ніжин Виповнилося 135 років з часу встановлення першого в світі пам’ятника Миколі Васильовичу Гоголю. Місце встановлення — повітове містечко N, яке Гоголь тонко й глибоко відтворив у своїй дивовижній прозі. Це місто Ніжин. Тут майбутній великий письменник здобував освіту, закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук імені князя Безбородька 1828 року. Значно пізніше, перебуваючи в Неаполі, він напише: “…найбільше, ніж будь-коли, я люб­лю старовинні мої зв’язки і давніх друзів моїх, особливо тих, з якими від незабутнього Ніжина починалася моя дружба”. А ще: “…ані розкіш цих країн, де я живу…

Read More

Ромб як образ родючості й вічності

Вадим МИЦИК, етнограф, доктор філософії з культурології, академік Міжнародної академії оригінальних ідей На параді, присвяченому 25літтю нашої Незалежності, Україна побачила, що ромб (найдавніший і найпоширеніший образотворчий символ у нашому народному мистецтві) засяяв уже й на погонах вояків Українського війська від молодших офіцерів і, як колись називали, до булавної старшини. Нарешті ромб замінив п’ятикутну зірку чужих держав та ідеологій, яка уособлює їхню загарбницьку суть і присутність на всіх п’яти континентах планети. Виявляється, ромб, як відзнаку звань офіцерів, Комісія з розробки військової символіки Збройних Сил України запропонувала ще 1992 року. Понад два…

Read More

Біблійна річка Йордан та її українські етимологічні й семантичні двійники

Степан НАЛИВАЙКО, українознавець-сходознавець-індолог Закінчення. Поч. у ч. 3 за 2016 р. Компонент Ір у назві Ірдинь. Привертає увагу те, що Ірдин-Ірдинь має і форму Вердин, Ірпа — Верпа, Ірпінь — Вірпінь і Верепінь. Тобто Ір у гідронімах має і форми Вір-Вер-Вере, усі річки з цими назвами належать до водозбору Дніпра, що симптоматично. Готський історик VI cт. із показовим у руслі нашої розмови іменем Йордан дає для Дніпра назви Вар і Варум і зазначає, що вони гуннські. А візантійський імператор Костянтин Багрянородний (Х ст.) у трактаті “Про управління імперією” дає ще…

Read More

Біблійна річка Йордан та її українські етимологічні й семантичні двійники

Степан НАЛИВАЙКО, українознавець-сходознавець-індолог Назва країни Йорданія на Близькому Сході пов’язана з біблійною річкою Йордан, а в українців Йордан-Йордань і місце на річці, де святять воду на Богоявлення (19 січня), і велике свято богині Дани (6/19 січня), присвячене приходу весни, згодом одне з найбільших християнських свят, інші назви якого Водохреща-Водохрещі, Водосвяття-Водосвячення, Ордань-Ардан-Йордан. У цей час, вважається, сонце долає морок і осяває-освячує життєдайним світлом річки, озера, джерела, струмки й криниці, тому вода особливо живлюща, очищає людину від скверни, дає снагу і здоров’я. Винятково шанується “жива вода”, так звані “жіночі води” — вода…

Read More

Валерій ГРАБОВСЬКИЙ: «Нині розкрутити хорошу книжку…»

Наше знайомство припало на ту пору, коли я працював фотокореспондентом часопису “За вільну Україну”. То був час нашої молодості — цікавий, патріотичний, говіркий, інколи не збагнений. Я приглядався до Валерія Грабовського, тодішнього редактора меморіалівської газети “Поклик сумління” і одночасно — культурно-мистецького тижневика “Неділя”. Відчував його внутрішню енергетику, прагнув зрозуміти сутність — він ніколи не був балакучим, але фраза, мовлена ним, запам’ятовувалася. Він полюбляв мовчання, хоч і не цурався монологів. І ось несподіванка: львівські газети розповіли про вихід у світ книжки “Крвавич” авторства мого друга Валерія Грабовського. До того ж у…

Read More

Історії поштових марок

Валерій Чередниченко. Про філателію всім. Смолоскип. 2005. 112 ст., кольорові ілюстрації. Глосарій. Література У видавництві “Смолоскип” ім. Василя Симоненка була підготовлена й вийшла в світ науково-популярна, подарункової зовнішності, книга “Про філателію всім”. Поява видання, присвяченого поштовому атрибутові у видавництві, що відоме майже півстолітнім тиражуванням і розповсюдженням художніх і публіцистичних творів жорстоко забороненої, замовчуваної та небажаної в радянські часи тематики (Розстріляного Відродження, дисидентсько-гельсінського руху, самвидаву тощо), зацікавлює і дивує. Насправді цей вибір видавців має свою історію й логічне підґрунтя. Адже поштові марки, з часу їх появи стали атрибутом державності й популярним, від…

Read More

Правда проти брехні і напівправди

Історичний і художньо-літературний вимір підпілля «Молода гвардія» (м. Краснодон) крізь призму тоталітарної доби Володимир СЕМИСТЯГА, голова Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Про бестселер класика соціалістичного реалізму О. О. Фадєєва роман “Молода гвардія” опубліковано безліч досліджень, кількість яких годі підраховувати. Як і неможливо уявити кількості осіб, що “спеціалізувалися” на уславленні подвигу молодогвардійців, протиставляючи героям антиподів юнацького підпілля за його твором. У фадєєзнавстві навіть з’явилися соціальний типаж і класифікація юди-зрадника. Адже літературно-художні фантазії Фадєєва, переплетені з реальними подіями, що відбулись у Краснодоні, утвердились у суспільній свідомості як справжня історія…

Read More

Забуті королівни Руси-України

Олександра РУШАЙ-ШАЛАГІНОВА   Королівно, ясна панно, стану вашому належить Багряниця і корона, а не ся буденна одіж! Леся Українка “Королівна”   Соціальний запит на рідну історію. В останні десятиліття поширилося таке цікаве явище, як “народна історія”. В комп’ютерній версії чи у друкованому слові небайдужі люди викладають своє бачення відомих фактів з власної історії, розшукують щось нове, цікаве. У їхній інтерпретації сухі події далекого минулого возвеличуються і набувають патріотичного забарвлення, а муміфіковані та препаровані вченими постаті державних діячів і полководців виростають до рівня билинних героїв. Цей процес відбувається і в Україні…

Read More