Володимир КОШУБА: “Український глядач став більш вимогливим”

Володимир Кошуба закінчив Київську консерваторію як піаніст (клас професора Т. Кравченко) та як органіст (клас заслуженого діяча мистецтв України, професора А. Котляревського). Після закінчення консерваторії артист працював у столичному театрі ім. І. Франка та Київській філармонії. З 1981 року — соліст-органіст Республіканського будинку органної та камерної музики України. 1999 року Американський біографічний інститут (АВІ) при Конгресі США ім’я Володимира Кошуби заніс у всесвітній каталог музикантів нового тисячоліття. Творчу діяльність митець із 1983 року поєднує з викладанням класу органа в Київській спеціалізованій музичній школі ім. М. В. Лисенка. 2007 року йому…

Read More

Євген БАРАН: «Ми є творіннями Божими, а не «текстовками» Божих слуг»

Євген Михайлович Баран — український літературний критик, літературознавець, есеїст. Кандидат філологічних наук. Лауреат численних премій. Заслужений працівник культури України. З 2009 року — голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ. — Пане Євгене, що відбувається, на Вашу думку, з нашою літературою? — Я би хотів сам зрозуміти, що з нашою літературою відбу­вається. Не тверджу, що все ка­тастрофічно, але симптоми три­вожні. З іншого боку, ситуація з літературою, тим більше нашою, завжди була “на межі”. Сьогод­ ні ми нібито звільнилися від ідео­логічних лещат, зате потрапили в лещата суспільної кон’юнктури. Аби вижити, багато письменни­ків заграють…

Read More

«Подєбрадський полк» Армії УНР» Т 2.

Щойно у видавництві “Орієн­тир” побачив світ другий том ен­циклопедії Визвольної бороть­би “Подєбрадський полк” Армії УНР”. У ньому вміщено 325 біо­графій вояків регулярних та ірре­гулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. — студентів і випускників Україн­ської господарської академії в Подєбрадах. У другому томі ен­циклопедії Визвольної бороть­ би можна прочитати біографії не тільки прекрасних українців — кубанців, галичан, буковин­ ців, волиняків, чернігівців, сло­божанців, наддніпрянців, по­дільських козаків, тавричан, а й дорогих нам чужинців, оборонців української волі, — німця Віль­гельма Лутца, білоруса Уладзіміра Куровського, єврея Юрія Лінде­ мана, вірменина Якова Осканова, а також…

Read More

Уроки самостійного життя

Про сьогоднішнього ювіляра, Ігоря ЛІХОВОГО, можна почути чи прочитати доволі бага- то строкатих і неоднозначних відгуків, думок, оцінок. Зазвичай до оприлюднення цього в нашому розбурханому суспільстві спонукають людей певні особисті (фінансові, кар’єрні) інтереси і, як один із інструментів їх реалізації, — доступ до інформаційних ресурсів і на- ближеність до власть імущих. Ні першого, ні другого у нашого героя нема. Як ніколи не було спільних інтересів з олігархічними кланами чи їх охвістям у системі української влади. Огля- даючись на етапи його синусоїдоподібної біографії, бачиш людину, яка чомусь виштовху- ється із закостенілого…

Read More

Минуле задля майбутнього

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ — український письменник, кінодраматург, один із засновників природоохоронного руху в літературі та кіно. Автор науково-художніх книг, публіцистичних статей, сценаріїв документальних і науково-пізнавальних фільмів. Його твори перекладали російською, польською, болгарською, білоруською та англійською мовами. Лауреат літературних премій “Благовіст” та імені Івана Огієнка. Нещодавно на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення за програмою “Українська книга” побачило світ друге доповнене видання книжки Андрія Топачевського “З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі”. Київ, “Веселка”, 2016. Перше видання було відзначене Президентською премією “Українська книжка року” (2014). — Ви зростали в сім’ї…

Read More

Петро ПАНЧУК: «Те, що зробив сьогодні, буде сходинкою в завтра»

Народний артист України, лауреат Шевченківської премії Петро Панчук служить у Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка з 1984 року, одразу після закінчення Київського державного театрального інституту ім. Карпенка:Карого (тепер – Національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого). Митець належить до категорії тих акторів, за якими завжди цікаво спостерігати. Він щоразу неочікуваний і парадоксальний. Його акторська палітра безмежна. Він ламає стереотипи амплуа, з успіхом виконуючи діаметрально протилежні ролі. Як приклад, можна згадати деякі з образів, що створив актор: Гелес (“Енеїда”) і Возний (“Наталка Полтавка”) за І. Котляревським; Іван Бездомний…

Read More

Благодать покликання

Хто з киян не знає Андріївського узвозу, тієї вулиці, що з’єднує Старий Київ з Подолом і стала нашим Монмартром. Угорі на її лівому боці зберігся будинок, який побудував відомий польський письменник і історик, дослідник України, автор книги “Україна давня і нинішня”, що вийшла у Києві польською мовою, Міхал Грабовський. Дуже ймовірно, що тут улітку 1859 року бував і Тарас Шевченко, якого з Грабовським ще 1843 року познайомив Пантелеймон Куліш. Саме в цьому будинку міститься майстерня Народного художника України, відомого графіка Миколи Стратілата. Тут бували художники — побратими і колеги, прозаїки…

Read More

Дмитро Дроздовський: «Лорка — митець, який оспівує любов»

Літературознавця і перекладача Дмитра Дроздовського сміливо можна назвати європейським інтелектуалом. Глибоке знання мов, європейський рівень освіти, віртуозна інтерпретація класичних текстів та творів сучасної української літератури. З 2012 року він головний редактор найстарішого українського журналу “Всесвіт”, який знайомить українців із різними культурами та творами усіх народів світу. Сьогодні наша розмова з Дмитром про Федеріко Гарсія Лорку. На початку року у видавництві “Пульсари” вийшла нова книжка перекладів цього іспанського митця. Дмитро Дроздовський переклав чотири п’єси Лорки: “Ієгова”, “Початкове ауто сентиментальне”, “Тіні”, “Про любов”. — Дмитре, чому взялися перекладати драматичні твори Лорки? —…

Read More

«Схід зустрічає Захід» — роботи художника з Франції і українського скульптора зійшлися разом у старовинній середньовічній церкві міста Зоест

Др. Клаус КОТЕРС, Зоест, Німеччина Скульптор Руслан Найда (нар. 1969 р.) працює в Києві, його виставки часто відбуваються за межами країни — у Швеції, Франції, Німеччині, Польщі, Канаді, також він добре відомий зі своїми роботами і в Сполучених Штатах, де довго жив. У той час, як Патрік Пьєрарт зі своїми абстрактно-експресивними кольоровими ландшафтами викликає світ елементарної сили й архаїчних форм, у Руслана Найди яскраво представлена міфологія й культура козаків, яка, за його власними словами, надихає його творчість. У своїх скульптурах він виносить із далеких світів первинний, повний таємниць образ напівлюдини,…

Read More

Блаженні голодні і спраглі правди

Рецензія на роман Л. Гончар і Р. Найди “Рейд” , “Ярославів Вал” , К.: 2016 Тетяна КУШТЕВСЬКА, Спілка письменників Німеччини, член Пен-клубу, Ессен, Німеччина У давній і мудрій книзі сказано: блаженні голодні і спраглі правди. Герої, виписані Русланом Найдою і Лесею Гончар у новій книжці “Рейд”, шукають і прагнуть правди й справедливості. До такої міри, що зважуються на вбивство… Драматичний сюжет роману вміщує в собі й археологічну експедицію, і кримінальний сюжет із викраденими кіньми, і колоритно виписаних козаків, і життя “вершителя доль”, і багато іншого, що рухається від буття до…

Read More