Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Тепер я скрізь, де світло і любов. П. Филипович Поезія Павла Филиповича не вирізняється ні яскравою образністю, ні оригінальністю технічних прийомів, завдяки яким безпомильно вгадується той чи той поет. Поетика його мовби розмита і живилася багатьма голосами. Передусім французьких і російських символістів. [...][...]
Рубрика ‘Поетичний автограф’
Павло ФИЛИПОВИЧ (1891—1937). Світлом і любов’ю
Юрій КЛЕН (1891—1947). Приборкання хаосу
Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ І може іншого шляху немає, Щоб з хаосу душі створити світ. Ю. Клен Він же Освальд Бургардт. Етнічний німець за походженням. Син купця Фрідріха Бургардта та Каттіни Сідонії Тіль, німкені з Прибалтики, що їх доля пов’язала з Україною. Духовна лінія [...][...]
Микола ЗЕРОВ (1890—1937) Метеоричний слід
Упорядник і автор літературно-критичних розвідок, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Хто знав, що й дотепер до років горя й праці Ті легковажні дні, уламки буйних літ, Простягнуть золотий, метеоричний слід? М. Зеров Чоловий неокласиків. Про умовність і випадковість цього терміна писав Рильський. Його відома стаття про Зерова не тільки [...][...]
Незмінний круг. Михайло Драй-Хмара (1889—1939)
Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ І я в цім крузі з вами… М. Драй-Хмара Його невелика за обсягом поетична спадщина надається парадоксальним чином до різнотлумачень. Зарахований до неокласиків, Драй-Хмара був ним і не був. Єдина поетична книга “Проростень” (1926), яку він встиг видати за життя, це суміш [...][...]
Світ такий, яким він є…
Павло МОВЧАН Життя є таким як є: без пафосу, без метафорики, без гіпербол, без перебільшень; дивіться на психопатологію буденності… Соціальні політично-ідеологічні й культурологічні аспекти зведені до мінімуму, оповідь — лапідарна, інтонація — нейтрально-відсторонена. Це не ілюстрації до життя, це — майже відбитки життя, майже… Якщо поезія є чимось більшим за слова, то лише завдяки ритму [...][...]
Павло ТИЧИНА (1891—1967). Кришталева музика
Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Падають Зерна Кришталевої музики. П. Тичина За державної погоди, коли творчість українських модерністів перших десятиліть минулого століття була для читача недосяжною, його тріумфальний дебют сприймався як щось непоясниме. Здавалося, він постав на голому місці, виник із нічого. Але так не буває. І [...][...]
Я вбитий був під Крутами…
Дмитро ПАВЛИЧКО * * * Я вбитий був під Крутами, На полі, на крові, Я впав під рідним прапором В замети снігові. Я, кулею московською Пробитий напроліт, Встаю, щоб знов послухати Шевченків Заповіт. Та хто ж його співатиме, Коли навкруг раби Глухі — не клич трембітою, На сурмах не труби. За що ж я вмер [...][...]
Входження в небо
Олександр ОЛЕСЬ (1878—1944) Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ Буду ставить тобі храми, Доки в небо не ввійду. О. Олесь Практично він не освоєний. Не осмислений як явище, що мало значні наслідки. Ах, Олесь!? Ну, звичайно ж, “Сміються, плачуть солов’ї…” Така влада кількох озвучених строф із довгого вірша [...][...]
Любов Проць: «Шедеври створюються в пеклі…»
Член НСПУ Любов Проць — авторка поетичних збірок “Дубляни” (1990), “Горобина ніч” (1995), “Сріберні ключі” (2001), “Дух євшану” (2002), “Група крові” (2009). Просвітянка з першого дня відродженого Товариства, багато років очолювала місцевий осередок “Просвіти”, давній передплатник тижневика “Слово Просвіти”. Вчителька. Живе і працює в рідних Дублянах. Книжку поезій “Група крові”, що вражає самобутньою метафористикою, актуальністю [...][...]
«А я — рятую душі»
Любов ПШЕНИЧНА КОВЧЕГ “Де той Ной із ковчегом?..” Володимир Базилевський Розверзається твердь І вчиняється мла преісподня, Колобродять потоки В сірчано-вогненній каймі. Цей потоп — не потоп І не істинно кара Господня — Небезпечне цунамисько Люди створили самі. Розсіваючи вітер, Зжинають некликану бурю, Розсіваючи зло На моралі основи гнилі, Утворили це море. Тепер же, рятуючи шкуру, [...][...]












