А це — пухнасті та вродливі ірпенята: Василинка, Мішель (на руках у тата) та Кароліна. Три сестри, три дівчинки з осіннім листям в руках і довірливими оченятами. Знайомимося з татом та мамою. Це Михайло і Ніна. Михайло: Приїхали з Москви, а вчився я в Донецьку. Вернулися, тому що громадяни України і багато документальних питань в [...][...]
Рубрика ‘Малі міста України’
МІСЦЕ ЗУСТРІЧЕЙ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
Євген БУКЕТ, фото автора Ірпінь приємно вразив своєю розкішною бібліотекою. Навряд чи ще якесь містечко на Київщині може похвалитися таким просторим і охайним приміщенням книгозбірні. Минулого року бібліотеку відкрито після капітального ремонту і, наприклад, мені захотілося неодмінно побувати тут ще раз. — Бібліотеку сьогодні вважають культурним центром міста Ірпінь. Ми обслуговуємо понад 7000 читачів, із [...][...]
Я ПОВЕДУ ТЕБЕ В МУЗЕЙ
В Ірпені — два музеї. Міський краєзнавчий та приватний музей Григорія Кочура. Знайомтесь: Анатолій Зборовський, директор. Зборовський: Музей заснований на базі шкільного історикокраєзнавчого музею, учителем Ірпінської школи № 3 Олексієм Миколайовичем Передерієм. 1977 року, після реорганізації, відкрили цей міський музей і з того часу я працюю тут директором. 1990 року ми переїхали в це приміщення. [...][...]
КОМУ ВСМІХНЕТЬСЯ СФІНКС?
Любов ГОЛОТА …Залишивши за спиною один з багатих ірпінських магазинів, лежить у центрі Ірпеня скульптурний сфінкс і дивиться кам’яними очима через дорогу — там за парканом ховається старий, початку минулого сторіччя будиночок з різьбленими дерев’яними віконницями. Це нове місто споглядає старе, але, здебільшого, заклопотаним перехожим ніколи зупинитися і задуматися над тими змінами, які сталися і [...][...]
Віктор МІКУЛІН: «БЕЗПЕКА — ЦЕ ГІДНЕ ЖИТТЯ, ЗАХИЩЕНЕ І БЛАГОПОЛУЧНЕ»
Український генерал, який знає, що таке сфера управління, дисципліна і порядок Знайомтеся: Віктор Мікулін. Ми знайомимо вас з ним не лише тому, що в розпалі виборча кампанія, а Віктор Петрович балотується на посаду міського голови Ірпеня (це цілий пристоличний конгломерат: у підпорядкуванні міської ради також Ворзель, Гостомель і Коцюбинське). Військовий, юрист, офіцер — він не [...][...]
НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ВОКЗАЛІ
Наталія АНТОНЮК Як квартира починається з під’їзду, так і місто починається з вокзалу. Він — візитівка, що розкриває внутрішню суть міста, характеризує політику місцевих господарів, викликає бажання ближче ознайомитися з тутешнім життям чи обійти місто десятою дорогою. На вокзалі клекотить справжнє життя, там зустрічаються і розходяться, там відразу видно, хто є хто, які у кого [...][...]
ДРОГОБИЧА КАМІННІ ЧАРИ…
Петро АНТОНЕНКО Фото автора Його вулицями крокує десяте століття. З-під Великих князів Київських, Королів Польщі, наперекір трьом імперіям — Австро-Угорській, Російській і комуно-радянській. На гомінких європейських перехрестях Дрогобич вбирав у себе звичаї, традиції, культури. Славився видобутком солі, яка в середньовічні часи була на вагу золота. На гербі Дрогобича на синьому полі зображено дев’ять білих “топок”, [...][...]
СКАРБИ СТАРОДАВНЬОГО ТИЛІГУЛУ
Володимир СЄДОВ, член Національної спілки журналістів України Скарби на території стародавнього містечка Ананьєва Одеської області знаходили завжди. Недавно в колекції одного з ананьївських колекціонерів-нумізматів я побачив кілька золотих монет часів римського імператора Трояна (207 рік нашої ери) та одну золоту турецьку монету XVII століття. Згодом мені (тоді я також цікавився нумізматикою) хлопці з місцевого ПТУ [...][...]
Парк У РАЮ — ПЕРЛИНА «ОПІЛЬСЬКОЇ ШВЕЙЦАРІЇ»
До 250-річчя Раївського дендропарку У другій половині XVII століття серед польських вельмож увійшли в моду “французькі красивості”, якими захоплювався король Людовік XIV. Синявські, звісно, не хотіли бути гіршими за інших. Тому гетьман Адам Синявський надумав спорудити заміську віллу. За легендою, нареченій гетьмана Єві дуже сподобався казковий краєвид на околицях Бережан. І вона саме тут захотіла [...][...]
СТОЇТЬ ГОРА ВИСОКАЯ…
Петро АНТОНЕНКО Фото автора Сновськ. Така первісна, історична назва цього княжого, згодом козацького містечка. Нині це — Седнів, селище міського типу за 20 кілометрів від міста. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1068 роком як місто-фортеця на підступах до столиці Чернігово-Сіверського князівства. Довго можна розповідати про майже тисячолітню історію містечка, про видатних людей, що жили [...][...]












