23 січня відбувся V з’їзд Національної спілки краєзнавців України. Про враження, плани на майбутнє, актуальні проблеми краєзнавчого руху ми поцікавилися у делегатів з’їзду. — Які найголовніші завдання на 2012 рік у царині краєзнавства? Анатолій СИТНИК, член президії правління НСКУ, член редколегії журналу “Краєзнавство”: — На V з’їзді зібралися представники з усієї України, щоб окреслити шлях [...][...]
Рубрика ‘Очевидець і літописець’
Головне завдання — створити інститут краєзнавства
Під морозним вітром — біла тризна…
29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами, який, за свідченнями сучасників, був “перетворенням слова в чин, себто слова IV Універсалу — в дію зброї”. Понад два десятиріччя ВУТ “Просвіта” докладає зусиль, аби юні лицарі української незалежності, герої-крутяни зайняли належне їм місце в Пантеоні вітчизняної слави. Саме завдяки численним звертанням просвітянського Центрального правління 2003 року [...][...]
Про Острожець із погляду вічності
Кожне українське село має свої звитяги і своїх героїв, має свої традиції і навіть свої унікальні слова. Чергова книжка, яку надіслала до нашої редакційної краєзнавчої бібліотеки її авторка — Ніна Федорівна Миколайчук, присвячена прадавньому волинському селу Острожець. Виникло воно, як вважається, незадовго до 1528 року, коли король Речі Посполитої Сигізмунд дозволив троїцькому городничому Петру Михайловичу [...][...]
Віктор Моренець: «У темі визвольних змагань — суцільні відкриття для дослідника»
Українська Центральна Рада Третім Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки. Однак Україна перебувала у федерації з Росією. Тоді вважали, що жовтневі події в Петрограді — лише змова, яку незабаром буде ліквідовано. Проте колесо історії покотилося у зовсім інший бік… Сьогодні буремні події визвольних змагань 1917—1921 рр. на теренах України ще залишаються предметом політичних спекуляцій і [...][...]
КОЛЕКТИВНИЙ ПОРТРЕТ В ІСТОРИЧНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ІНТЕР’ЄРІ
Вітчизняна мемуаристика поповнилася ще однією талановитою й оригінальною книжкою Ірини Жиленко — “Homo feriens” (“Людина святкуюча”) з передмовою М. Коцюбинської. Що це не авторське перебільшення, засвідчив вечір-презентація нового видання, на який до Будинку вчителя зібралася поріділа, на жаль, когорта друзів-шістдесятників. А ще — науковці, викладачі, колеги по перу, митці, журналісти і просто шанувальники творчості знаної [...][...]
ПРО МОВУ ОДЕСИТІВ І НЕ ТІЛЬКИ
Галина ОСТРОВСЬКА, член НСЖУ, м. Одеса Закінчення. Початок у ч.48, 49 за 2011 р. Відмінність і висунула на кін культурного життя міста потребу в російсько-українських словниках. Першим відгукнувся на неї Ф. Піскунов, видавши 1873 року “Словницю української (або Югової-Руської) мови”. Вдалим цей посібник назвати важко. Б. Грінченко, укладаючи “Словарь української мови”, визнав за краще твором [...][...]
КОЛИ ЗЛАМАНО КОД…
Світлана ОРЕЛ, м. Кіровоград У Кіровограді, в рамках поїздки центральноукраїнськими містами, побувала провідний соціолінгвіст, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Наша землячка, а корені її зі степового краю, зустрілася з молоддю в Кіровоградському педагогічному університеті, зі слухачами обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, з членами місцевого “Українського клубу”. Сакраментальне і для багатьох, на жаль, [...][...]
ПРО МОВУ ОДЕСИТІВ І НЕ ТІЛЬКИ
Галина ОСТРОВСЬКА, член НСЖУ, м. Одеса Продовження. Початок у числі 48 за 2011 р. Доля мови одеситів — не євреїв, а самих українців — відома: “Вся історія відносин між Москвою та Україною… є планомірне, безоглядне, безсоромне, нахабне нищення української нації” (В. Винниченко). Щоправда, українцям Одеси неабияк пощастило. По-перше, це місто ніколи не знало кріпаччини, тобто [...][...]
У ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОЇ ІСТИНИ
Наталя МАРЧЕНКО Кожен твір Володимира Рутківського, від перших поетичних спроб і до потужної історичної романістики останніх років, так чи інакше ламає внутрішні затори, нищить стереотипи в людській душі. І робить це напрочуд тонко, майстерно та виважено, бо йдеться про душу найчутливішу — дитячу. На глибоке переконання письменника, щоб позбутися українського комплексу меншовартості, сучасному підліткові потрібна [...][...]
ЗАМОВЛЯННЯ ЧАСУ
Павло МОВЧАН Поетичне слово як людське замовляння біди, як долання часу, як виголошування формули і віри в себе, як долання чужого часопростору. …Поетичне слово як мантра, що зміцнює у вірі, що наснажує, сконцентровує на глибинно-архетипному. Слово як божественна субстанція, що зцілює душу, зміцнює її, робить відлунною її до рідного слова, яке ще чути від побратимів [...][...]












