Російська шоу-попса, яка повністю, не долаючи жодного опору, заволоділа нашим новорічним телебаченням, відгонила таким нафталіном і штампами минулого сторіччя, що детально описувати всю цю творчу убогість не хочеться, як і рецензувати загонисті витівки головних квартальщиків на “головному каналі країни”. Намагалися привернути увагу телеглядачів вітчизняними іменами Перший національний, “Новий”, “СТБ”, але хіба що “Мелодія для двох [...][...]
Рубрика ‘Свята і традиції’
Хто і що нам підкидає у вертеп?
Український католицький університет своєю публікацією (ucu/edu/ua/ news/5816) на тему українського різдвяного вертепу напевно мав намір розпочати суспільну дискусію, яка охоплює широкий пласт проблем української моральності й віри. Згодом полеміка набула розголосу. На жаль, для початку дискусії достойники УКУ чомусь вибрали не зовсім слушну тему — ревізію українського традиційного вертепу з метою виховання толерантності і моралі [...][...]
КОМЕНТАР
Лариса ЛІХНЬОВСЬКА, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики, етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Однозначно ставитись до звернення о. Бориса Ґудзяка, о. Юрія Щурка, Мирослава Мариновича до спільноти не можна. Проводити паралелі між вертепним Жидом і витівками дітей некоректно. До того ж категорично не погоджуюся, що образ Жида тотожний вертепним образам Ірода і Смерті. [...][...]
З Різдвом Христовим будьте здорові!
Дорогі українці! Славні читачі “Слова Просвіти”! “Нова радість стала, яка не бувала: над вертепом зоря ясна увесь світ осіяла!” Із безсмертною Колядою, відкритими серцями, іскристою радістю буття і рідним словом прийшли у Ваші різдвяні домівки і вклоняємося Вам, добрим і щедрим господарям, вродливим і щирим господиням, діткам і онукам Вашим! Живіть! Процвітайте! Святкуйте! У ці [...][...]
РІЗДВО І СОНЦЯ, Й БОГА, І ДУШІ
Наталка ПОКЛАД, член НСПУ Швидше б, швидше!.. Катерини, святого апостола Андрія, а тоді Наума (що “наводить на ум”), великомучениці Варвари, Сави (“було б тобі не варварити й не савити, а було б тобі мички прясти”), святого Миколи Мирлікійського — охоронця жінок і мандрівників, та ще 22-го — зачаття праведною Ганною пресвятої Богородиці… Швидше проминути-промчати ці [...][...]
«ЙОЛКА НА ПАЛКЄ»
Уляна ВОЛІКОВСЬКА У день Святого Миколая загорілася-запалала веселковими барвами головна ялинка України. Вона чи не з першого дня стала об’єктом насмішок і кпинів. Подейкували, що габаритна штучна “красуня” якось невпевнено стоїть і може впасти. Проте вистояла… Цьогорічний сорокаметровий гостроконечний конус, тобто — ялинка, нічим не нагадує лісову красуню. До Ватикану ж у подарунок відправили тридцятиметрову [...][...]
ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ, ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЮ СЛУЖИТЬ
Навряд чи можна назвати теперішній час добре облаштованим для свят: надто багато подій, ситуацій, тенденцій в Україні, про які Ви, дорогі читачі, добре поінформовані, роблять сьогоднішні дні напруженими і тривожними. Але людина не може жити без світла в душі і радості в серці. Національний календар дарує нам можливість побути собою у колі родини, перейнятися щасливими [...][...]
«ВІЧНО БУДЕ УКРАЇНА, ВІЧНО БУДУТЬ КОЗАКИ»
На руїнах Богородицької фортеці відбувся Всеукраїнський фольклорно-етнічний патріотичний фестиваль “Самарська Покрова—2011”. Сергій ДОВГАЛЬ, голова Дніпропетровського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка Фото автора ЗВІДСИ ПОЧИНАВСЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬК Це й справді дивовижно, але про колишню Богородицьку фортецю, а з нею й про старовинне запорозьке місто Самарь ми почали по-справжньому згадувати лише з 2001 року. Саме [...][...]
…ЯК ПРИЙДУТЬ ЗОЛОТІ ЖНИВА
“Згаєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину”, — так казали наші предки-хлібороби у відповідальну пору жнив. Тож у Національному музеї народної архітектури та побуту у Пирогові жнива у розпалі. Протягом трьох днів в атмосфері українського села та автентичного простору відбувався ІІ Міжнародний етнофестиваль “Жнива 2011 — Весілля”. Наталія АНТОНЮК, Уляна ВОЛІКОВСЬКА — Бог [...][...]
РОМАН КОРНІЄНКО: «РОЖАНИЦЯ» ОБІЙМАЄ ВСІХ ЛЮДЕЙ У НАДІЇ СОБОРНОСТІ»
Мрійники завжди ідуть проти течії рутинності й під вітрилами оптимізму. Саме вони втілюють у життя найнезвичайніше, тримаючи “на плаву” один із вагомих сегментів народної творчості. А вдвічі цікавіше, якщо це етнотеатр “Човен”. Там живе наше минуле, що проросло в теперішнє і дихає майбутнім. Мені неодмінно хочеться зануритися у цю атмосферу і відчути, як у закутках [...][...]












